Записки мобілізованого піджака 🇺🇦

Це зробило мій вечір 😅

Командира понесло: "Панове. Зі святом всіх вас. З більшістю з вас ми пройшли складний і тернистий шлях з моменту створення підрозділу. Ми вчилися робити нашу роботу з "колес". Думаю, більшість із вас пам'ятає. Часто робили помилки, коригували свої дії, виправлялись і продовжували лупити цю скелю. І будемо і далі лупити, помилятися, виправлятися і лупити. Бо саме в цьому є успіх, і саме в цьому запорука перемоги - не зупинятися. Бо хто зупинився - той вже програв. Моя думка, ми досягли багато чого, про що не могли навіть думати на початку. Ми не найкращі, але далеко не середньостатистичні. І в цьому заслуга всіх вас, всіх без виключення. Кожному і кожній з вас бажаю ставати кращим за себе вчорашнього, постійно рости над собою, адже це найскладніше. Бажаю здоров'я і добробуту всім вашим сім'ям. І чесно можу сказати, я пишаюся тим, що служу з вами пліч-о-пліч. Зі Святом Вас. Дякую за службу! Слава Україні! Слава Морській Піхоті!"

Начальнику штаба нічим було зайнятись, то він наїбашив про себе пісеньку. Але скажу вам так. Не посада визначає людину, а її дії. Наш НШ не бесполєзний. Ну може чуточку 😁 Сарказм, Шелдон

Враховуючи постійно зростаючу кількість паперових звітів, відчуваю запах перемоги ... 22 листопада. "Запам'ятайте цей твіт". 😁😁😁

Не пишу... бо не знаю, про що взагалі варто написати. Ну не звик я ділитися інформацією, яку ворог зможе використовувати проти нас. Час йде. Постійно розвиваємо технології. Усвідомлюємо, що будь яка стагнація неминуче веде до поразки. Адже ворог теж не стоїть на місці. Те що розробляли весною/на початку літа вже успішно працює, і не тільки в нашій смузі. Модернізуємо існуючі рішення, постійно шукаємо нові "теми". Останній місяць довів, що ми для ворога не остання за пріоритетом ціль. З одного боку потрібно більше дбати про власну безпеку і безпеку хлопців. З іншого - гордий за наш підрозділ, бо якщо так на нас витрачаються - то ми все робимо правильно. Розписую на дошці всі пріоритетні задачі, але виконавці під ці задачі майже незмінні. Всі інші - масовка, яка фактично виконує рутинні операції. І на жаль, здається, їх це задовольняє 😒 Постійно мучають думки, що не викладаюсь на 100%, що можу більше і краще. Читав, що для довголіття вчені рекомендують гарний сон і менше стреса. Гумористи 😁

Панове. Сам знаю, що часто буваю нестерпний, запальний, занадто вимогливий. Знаю... Знаю, що для когось я мудак (щоб не казати більш погане слово). Мені не те що похєр, звичайно ні. Але я з розумінням ставлюся до цього. Я не бачив ще жодної людини, яку напрягали щось робити, розвиватись, а вона цьому раділа. Весь ріст, будь-то фізичний, інтелектуальний, технологічний дається через зусилля, страждання. Без зусиль, болю, боротьби немає розвитку. Без розвитку настає стагнація, після неї "смерть". Тебе наздоганяє і обганяє конкурент у бізнесі. А в нашому випадку ворог... Тому я такий... Бо я хочу повернутися до сім'ї. Хочу, щоб кожен з вас живий і здоровий повернувся до своїх рідних. Перемогти і повернутися... Сьогодні я в котрий раз переконався в крутості нашої команди. Те що ми зробили і робимо, роблять одиниці підрозділів. Це заслуга кожного з вас: і тих хто, хто робить "різні речі", налаштовує і впроваджує їх, і тих, хто "перекриває" на чергуваннях, закриває питання паперової армії, ремонтує машини, займається рекрутингом і питанням побуту! Все ці досягнення наші спільні, це досягнення однієї команди. Нашої команди! Разом до Перемоги! Ваш мудак... ПиСи: так як Мамонта ми продали у рабство, а Йохан навіть видалив його із загальної групи, змушений на добровільних засадах займатися цією МПЗшною муттю 😘

Після перемоги буду писати мемуари... На що здатні мотивовані люди. Дякую що ви з нами і допомагаєте!

Підзаїбали "шакали" в рядах зсу. Деякі командири замість того, щоб займатися рекрутингом і навчати особовий склад, вирощувати фахівців, намагаються йти по більш легкому шляху. Тупо спиздити, переманити бійця, змусити командира його віддати або взагалі хєр забити на рішення безпосереднього командира і стрибнути через голову. Заїбались вже відбиватись...

Ржач дня. Ротний замполіт. Рік служби. Солдат, сержант, офіцер. Без 5 хвилин замкомбата. Без присяги... Ржу і охуїваю 😂😂😂

Ржач дня. Ротний замполіт. Рік служби. Солдат, сержант, офіцер. Без 5 хвилин замкомбата. Без присяги... Ржу і охуїваю 😂😂😂

Червень місяць був найбільш напруженим з усіх попередніх, що на моїй пам'яті. Підари роз'їбали всі вишки, всі терикони. Доходило до того, що відновлювали по 2 рази за добу. Довелось починати думати головою. До того ж всім... Загалом за місяць реалізовано 2 важливих проекта. По одному з них мені казали, що не зроблю. Ну-ну... По іншому - взагалі не моя тематика. Але судячи з результатів ми зробили і робимо овердохуя. Але це не для публіки. ПиСи: ловлю себе на думці, що не можуть мізки розслабитися, принаймні їх залишки. Бахнути віскаря? А як задують? 😂

А чи знаєте ви, що у мене хлопці, окрім грошового забезпечення, їжі та одягу, отримують додатково ордер на житло?! Кожному по квартирі? Та без питань... Обирай на поверсі, яка подобається. Є бажаючі? 😂

Дякую. Спонсори знайшлися!

Включу режим попрошайки. А ніхто не може по акту ось таку приблуду? Ну або без акта? Ес ю віш. https://a-radio.com.ua/ru/datchyk-potuzhnosti-rohde-schwarz-nrp-z11-10-mhts-8-hhts/

А це наш пес. Ми назвали його Ретрік. Але якось не прижилося. Більше реагував на кличку Дюк. Тепер він наш пес Дюк.

Гнєзділов плагіатор. Дюк підтримує мене.

Почитав сьогодні пост Олександра Кабанова в цих ваших фейсбучиках. Пост стосується автоматизації в ЗСУ, точніше її відсутності. Те що можна зробити бійцем, робиться бійцем. І це, на жаль, в більшості випадків правда. Але є виключення, і їх стає все дедалі більше. Ну чого далеко ходити? Колись мої бійці переключали патчкорди на роутерах, зараз це все робиться автоматично. Колись їздили заводити генератори, зараз заводимо їх віддалено. І це лише мізерна частина того, що робиться. Робиться, але не скрізь. Знаєте коли в армії з'являється відеоспостереження? Коли зв'язківців ставлять на охорону/оборону. Спостерігаю за особовим складом в нашому підрозділі. Напевно десь 40% щось роблять. По мірі своїх сил, знань, досвіду. І це повірте мені афігенний результат з селекцією і без тєкучки. Інша частина - просто пливуть за течією. Приказка "салдат спіт - служба ідьот" - це про них. Мені пощастило служити в підрозділі, де командир не був зашорений воєнщиною. Де підтримувалася і підтримується більшість адекватних починань. Де можна вступати у взаємодію з іншими підрозділами і працювати над спільними технологічними проектами. Вислів "Я не з багатої сім'ї" в армії можна перефразувати так - "я не з багатого підрозділу". Так, ми колись починали "голі і босі". В якійсь мірі мені ще не все подобається по матеріальній базі. Є ще куди рухатися. Було б гірше, якби зупинилися і стагнували. Війна є війна. Ворог знищує обладнання щоденно. І його потрібно мати з резервом. Розподіляти по різним місцям, диверсифікувати ризики. Але все це ніщо в порівнянні з людьми. Тому ми взяли за правило. Якщо щось можна автоматизувати - автоматизуємо. З різним успіхом, але рухаємося. Якщо можна зменшити кількість бойових виїздів - зменшуємо. Якщо можна не тримати людей на обладнанні - не тримаємо, ставимо камери, контроллери, ноути і таке інше. Кудись та й прийдемо ...

Вже історія. Відновлюємо сайт, щоб ждуни могли скинути координати.

А що це у нас коїться? Новий мобільний оператор?

Коли розмовляю зі знайомими, які мене почитують, у них складається враження, що ми тільки те і робимо, що задуваємо бухарєй. Але все далеко не так. Навіть ця людина, про яку я писав позавчора, дофіга чого корисного зробила. Про здобутки не пишеш, тому що складно оцінити рівень критичності цієї інформації. Публікувати організацію зв'язку, технології, методи у відкритому доступі - це давати ворогу додаткову інформацію. Тому і виглядає, що у нас одне лиш бухалово. Але все далеко не так, навіть навпаки. Ось, наприклад, друзі недавно передали нам комплект модних радіорелейок. І тепер ми можемо будувати мережі на нових швидкостях і трішки на інших частотах. Не просто можемо, а вже побудували і зараз працює. Зробили систему віддаленого та автономного запуску генератора. Виставляємо нижній і верхній пороги напруги АКБ і контролер сам заводить і вимикає генчик. Це ж саме можемо робити віддалено через Інтернет. Зробили для цього свій власний програмний інтерфейс керування. Тепер люди не живуть на генераторі, а періодично їздять туди на дозаправку і обслуговування. При тому я дивлюсь на інші підрозділи, ніби теж технологічні, але там все настільки запущено, що бійці не можуть пройти навіть 50м подивитися на обладнання іншої точки цього ж підрозділу. І по факту на 2х точках поруч сидять бійці і маслають окремо 2 генератори. З друзями робимо засіб, який допоможе нам ефективніше боротися з підарськими fpv-дронами. Як механічно, так і радіоелектронно. Загалом робимо багато непрофільної, але корисної, роботи. І це все завдяки тому, що ми багато чого автоматизували, що стало можливим завдяки вашій допомозі, особистому фінансовому вкладу бійців і ледь-ледь тому, що дає держава. Щоб ви розуміли, для придбання ноутбуку з операційною системою та антивірусом дорожче 27к грн. в/ч повинна проходити 7 кіл бюрократичного пекла, узгоджувати з вищим штабом цільову необхідність навіть коли є кошти за цією статею витрат. А такі ноути потрібні: і щоб під'єднати до них 2-3 телевізора з трансляціями, і щоб швидше робити плани зв'язку з великою кількістю режимів. Доходить до того, що мої бійці по декілька хвилин очікують відображення змін в плані. А таких змін потрібно робити багато. Налив води, пішов далі працювати. Ще багато задач, які в розробці і за які мовчу.