Вітерець вольний, новий 🍃 18+

У Києві та інших містах тривають протести — люди вимагають повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Раніше ветеран та один з ініціаторів акцій Дмитро Козятинський написав: «Ми будемо виходити щодня і стояти стільки днів, скільки знадобиться, щоб влада нас почула». Фото — ҐРУНТ.

Дуже багато людей звернулось та попросило опублікувати петицію до Верховної Ради із закликом залишити Михайла Федорова на посаді Міністра оборони України. 👉 https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13812 Тож витратьте хвилину часу та підпишіть, будь-ласка. Може й інші канали собі закинуть також. Будь-які методи впливу в цій ситуації мають бути використані.

раптом не бачили: 📍Київ, завтра 16.07 о 9:01 біля театру Франка (бо о 10:00 голосування в ВР) мітинг проти відставки Федорова 📍Львів, завтра 16.07 о 9:01 біля памʼятника Шевченку 📍Черкаси, завтра 16.07 о 9:01 на Соборній площі 📍Харків, завтра 16.07 о 9:01 біля памʼятника Шевченку 📍 Івано-Франківськ, завтра 16.07 о 9:01: площа біля Білого Дому, та, що переходить у вулицю Грушевського 📍Полтава, завтра 16.07 о 9:01 театр Гоголя 📍Дніпро, завтра 16.07 о 9:01 ОДА 📍Хмельницький, завтра 16.07 о 9:01 дитячий світ 📍Чернігів, завтра 16.07 о 9:01 драмтеатр 📍Рівне, завтра 16.07 о 9:01 драмтеатр 📍Одеса, завтра 16.07 о 9:01 Дерибасівська/міський сад 📍Вінниця, завтра 16.07 о 9:01 театральна площа 📍Луцьк, завтра 16.07 о 9:01 драмтеатр 📍Чернівці, завтра 16.07 о 9:01 центральна площа 📍Тернопіль, завтра 16.07 о 9:01 ОДА п.с. якщо знаєте в яких містах о котрій та де — пишіть в коментарі, я додам в допис

Готуйте картонки на завтра. 📆 Завтра, 16 липня 📍 Київ, площа Франка ⏰ 09:01 Протест на підтримку і повернення міністра Федорова.

Реквести для гарнюнь #sketch

Реквести для гарнюнь #sketch

– Так! І буду триматися мого слова. Але я хочу, аби тобі було комфортно, і ти не затаїла ненароком на мене огиду... Та і я дурень теж, не поцікавився за це все одразу. Ти розповідала лише за дитинство. А за більш доросле життя я чомусь не питав... – Усе добре. – Вона піднялася й підійшла до нього, обійнявши за плечі, а голівку поклала на його. – Головне що ти за цей час не зробив нічого огидного. За це я тебе люблю і кохаю! – Після чого трішки відступила назад, і говорить, – Ну а щодо інтиму... Трясця! Чому я так бентежуся говорити про це!>//< Я теж мрію відчути як це, коли тебе пестить кохана людина! У фільмах це показано було з такою насолодою... – тицяє пальчиком об пальчик і відводить від нього погляд. – Але тоді давай одразу проговоримо ліміти. Твої і мої щодо інтиму. У мене наприклад це: анал, фетиш на кал, сечу, поводження як із річчю, зрадження партнеру... І можливо щось іще. Тут треба сидіти думати що мені подобається, а що ні. – Ліміти...? – Вона сіла на своє місце за столом і задумалася. – Напевне, все таке ж, що і в тебе... Хоча анал? Я би хотіла спробувати, якщо чесно... Але не подумай що я тут якась... Якась...! – Тихенько, все добре. Говорити про таке це норма, і я засуджувати тебе не буду. – Т-так...? Я рада... Ну тоді ще є такий ліміт, як удари. Сильні удари... Ти ж пам'ятаєш як мене мати била? Цього я не хочу аж ніяк! – Так, звісно, буду дуже-дуже ніжний із тобою. – А також... Треба подумати. – На кілька секунд майнула пауза. – Напевне поки що це все. Сподіваюся на твоє розуміння, Арі! – Угусь!

Сьогоднішній день був дещо... Особливим для стосунків Катрусі й Аріана. Зазвичай він приходить додому, готує їсти, і вони вечеряють. Але Арі затримався на роботі. Тому Катруся взялася готувати щось сама... – Мммм... У нас у холодильнику є лишень овочі... А із круп? Рис, булгур, і макарони. Думаю, рис підійде! Вона взялася готувати смажений рис із овочами, як це любить робити Арі. У домі стояв солодкий запах смажених спецій та кукурудзи, горошку. На пательні варився рис, який вона час від часу помішувала, підливаючи воду. У кінці додала вершкового масла, змішала з овочами і увімкнула більший вогонь, аби дати шкоринку. У той час роздався дзвіночок у двері. Вона зсипала рис у мисочку, бо по-ідеї він мав бути готовий, і побігла дивитися хто там прийшов. Заглянула у вічко, а там стояв її коханий, такий виснажений і сонний... Вона мильком відчинила двері. – Аріііі! Вітаю вдома! – Підбігла й обійняла його на ціпочках. – Я їстоньки зробила! Подумала що ти будеш... Отакий весь виснажений, тому... Проходь і давай їсти, поки не зостило! Арі сміється, коли бачить її такою енергійною, обіймає у відповідь і гладить її по голівці. – Їстоньки зробила? Не пригадую, аби ти щось готувала останній місяць, як ми почали жити разом, хехе. Але! Хочу скуштувати це, голодний після роботи... Як на їжу, так і на обіймашки. – Він обійняв її міцніше й поцілував у лобик. Після поцілунку Катруся трішки почервоніла... Мовчки взяла його за руцю й повела на кухню. – Ось! Я приготувала рис... Із овочами. Як ти зазвичай готуєш! Тільки, не знаю чи я правильно його приготувала. – Крутить пальчики рук довкола одне одного, а потім тицяє одним у його груди, – За твоєю спиною погано видно, коли ми обіймаємося і ти готуєш! – Рис, угу? Треба скуштувати! – Взяв ложку й зачерпнув трохи рису. Він був смачний, але... Трішки сируватий. – Кицю, все смачно, але я трішки його пропарю ще, зернятка твердуваті. І дякую тобі велике, сонечко! – Обійняв її ще раз і пересипав рис на сковорідку, аби доготувати. Через п'ять хвилин вони вже вечеряли. Зав'язалася розмова про роботу, як пройшов день, а потім... Арі підіймає тему їхніх стосунків. – Катрусю, ми зустрічаємося вже п'ять місяців. Я встиг тебе полюбити й покохати дуже! Дуже-дуже! Але в нас ще не було більшого інтиму, ніж поцілуночки й обіймашки... Я думав не піднімати цю тему, поки ти не заговориш за це, але, думаю, пройшло достатньо часу для цієї розмови. Катруся ледь не подавилася їжею, після чого зробила глибокий вдих. – Арі, я... Я знала що колись ця тема підійметься, але мені так неприємно про неї говорити. Чесно. – Це пов'язано з твоїм минулим теж? Вона відставила тарілку з їжею і обіперлася лобом об свої долоні. – Так... У мої шістнадцять я поступила в університет. Доводилося їздити на іншу сторону міста тролейбусом, бо ніщо туди більше не їхало звідти, де я жила, вони постійно повні людей ходили. І там... Після її репліки промайнула невелика пауза. Вона збирала думки до купи, на очах трішки виступили сльози, а голос злегка захрепів. – Там по дорозі мене домагалися старці, погрожували, шепотіли брудні речі... Брудні речі на вухо. При чому це було одні й ті ж, тварини... Вони лапали мої груди, заразили під спідницю. Один навіть під спіднє заліз! Я говорила, що не треба, будь ласка перестаньте, відштовхувала їх, пробувала втекти. А їх то смішило, мені просто закривали рота, і люди довкола нічого не робили, їм було байдуже, ніби якась буденність..! Огидно! Огидно! – протерла очі, хитає головою і легенько грюкає долонею по столу. – Одна бабця тільки якось заступилася, але на наступній зупинці вона й вийшла з тролейбусу, лишивши це все. Я так проїздила чотири місяці, поки не отримала стипендію і не мала змоги їздити з пересадками. – Я... Вибач, напевне мені варто буде кожен раз питати, якщо хочу торкнутися тебе чи ще щось... Не хочу створювати тобі дискомфорт. Мені шкода. І сподіваюся там не було ґвалту. Бо якщо був, я зараз заридаю зам... – На його очах теж виступили сльози, рука нервово стискала скатертину. – На щастя обійшлося без ґвалту. Але Арі... Ти ж обіцяв здійснити мої мрії? Так?

Трішки лору з Катрусею й Арі!^^ #Арі #Катріс #лор

Вгадайте що?

Реквестик #sketch

Реквестик #sketch

(Видалив випадково до закінчення)

До речі, у мене є дс: https://discord.gg/NvDjcw8w Поки пустенько, але згодом перенесу усе туди

До речі, це... Ліа. Вона буде героїнею "кінець світу не знайти" (Назва застаріла твору, але то пізніше вже анонсик зроблю) #Ліа #немоє

💙• Всім щиро дякую за стрім!! Було дуже приємно з вами всіма по спілкуватися і поспівати теж 😳 💙• На стріму в нас вийшла ось така красива дівчинка монашка!! Надіюся вона буде радувати свого власника!❤️ І то в нас вже другий кастом з 5! по чучуть з боргів…