Словиɴьскє недарэка

узаболь ухо єщо ɴє могу урозумить их природу, окось имѣти творицö у закоɴьцєɴьö -öм

У моöм ѧзыки є ɴисколько цюдиўɴых слоў с корɴöм "имѣти" Спроöм - enough Спроɴимать - to have something enough Суöм - event

ɴє видаю вопци

мɴи сроцɴо ɴать придумать ɴовє правописє, мɴи сє ɴицо ɴє глєɴицо. А хоцѧ можо и избыть еово

ок жо еона мене зайбала блеее

😩

могу номна мало залоговать от уцоби

Субота чи Шосток – Які вони слов'янський дні тижня? Слов'янський календар тема надзвичайно цікава і велика, почнімо з малого, з одного з днів тижня. Загалом порівняння назв у слов'янських мовах днів тижня, можна легко знайти в інтернеті, наприклад тут. Слов'янські назви днів загалом свої, проте є і слова юдейські як от "субота", свої ж числові як "вівторок, четвер, п'ятниця" та "середа, понеділок, неділя". А як справа виглядає у найближчих нам русинам родичів мовних, як от у балтійських народів, та померлого полабського народу, що був крайнім, західнослов'янським народом на нині землях Німеччини? Пруська – Руська sawaīti - тиждень panadēli - понеділок wisasēdis - вівторок pussisawaiti - середа ketwirtiks - четвер pēntniks - п'ятниця sabattika - субота nadēli - неділя _________ -> джерело словник пруської мови. Ятвязька – Руська sąvaite - тиждень nadēlinis (прик.) - щотижня panadēle - понеділок visasēdis - вівторок pusisavaite - середа ketvirtīkas - четвер pentnīkis - п'ятниця sabatīka - субота nadēle - неділя ___________ -> джерело словник ятвязької мови. Литовська – Руська savaitę - тиждень pirmadienis - понеділок antradienis - вівторок trečiadienis - середа ketvirtadienis - четвер penktadienis - пятниця šeštadienis - субота sekmadienis - неділя ________________ -> джерело. Латиська – Руська nedēļas - тиждень pirmdiena - понеділок otrdiena - вівторок trešdiena - середа ceturtdiena - четвер piektdiena - п'ятниця sestdiena - субота svētdiena - неділя _____________ -> джерело. Slüvenst'e (Полабська) – Руська ??? - тиждень pnedil - понеділок tory - вівторок ??? - середа perundan - четвер skopĕ - п'ятниця ??? - субота nedela - неділя __________ -> джерело словник полабської мови. Як видно, західнобалтійські мови прус. sabattika, ятв. sabatīka поділяють запозичення з івриту слова суботи. А от східнобалтійські мови лит. šeštadienis, лат. sestdiena буквально кличуть сей день шостком. Може се новітнє, мені на жаль поки не відомо. Проте, як альтернативу слову "субота", за принципом назви днів тижня числівникам можна у нашій мові використовувати "шосток" як подібне до вівторок та ін. Зрештою, таку альтернативу як на мене можна виправдати вдало, і кому воно милим стане, той міг би послуговуватися відповідно. Саме ж "шосток" є у словниках, у вище описаному ж контексті, надамо слову нове значення і не дуже вже й чуже йому. За інші назви тижнів згодом розповім.

Рыцарскія раманы прыйшлі на беларускія землі з тэрыторыі сучаснай Харватыі Ліля Цітко ў польскім часопісе Slavia Orientalis (2025 г.) правяла лінгвістычны аналіз помнікаў старабеларускай перакладной літаратуры, сярэдневяковых рыцарскіх раманаў – «Аповесці пра Трышчана» і «Аповесці пра Баву» (XVI ст.). Аналіз паказаў, што творы, хутчэй за ўсё, былі перакладзены не напрамую з італьянскай, а праз страчаную сербска-харвацкую рэдакцыю. Верагодным месцам узнікнення пасрэдніцкіх тэкстаў была Далмацыя (раён Дуброўніка, тэрыторыя сучаснай Харватыі). Гэты рэгіён у Сярэднявеччы спрыяў узаемадзеянню раманскай і славянскай культураў. Паўднёваславянскія рэдакцыі рыцарскіх раманаў дасягнулі земляў ВКЛ, дзе былі створаны іх старабеларускія версіі. У ВКЛ раманы былі адаптаваны: тэма кахання стала менш важным элементам сюжэту, чым тэма гераізму. Гэта тлумачыцца тым, што літаратурная дзейнасць была ў асноўным абмежавана манастырамі і адлюстроўвала ідэалогію перакладчыка ці перапісчыка.

буквальɴо словиɴьскє правописє

ɴаша пöрва пєрöмога, Лариɴє ɴа иɴтєрвью с росовым мловиўшы цö öɴє поморє да поморы ɴє руски

пишу ɴоɴь стихє, думаю вжо ɴö лихо поєɴиваєцö, голоўɴо даб ухо далии дак продложалось

Припомиɴаю, ɴормальɴи слов'ѧɴьски ѧзыки цитают букву Щ ок [шч], а такжо словиɴи цитают ö ок [сьць]/[шкь]/[шш], ожо ваш слов'ѧɴьскє ѧзыкє рєализуö ö иɴацє, иɴо öɴє хуöвє