✙Ідейний канал✙

Рано чи пізно їхня брехня розвалиться... NSA (Nationalsozialistische Allianz) —— Канали, де на історію дивляться під іншим кутом, розвінчують міфи, нав’язані десятиліттями їхньої пропаганди. Тільки для тих, хто шукає правду про минуле й сьогодення. Співпраця: @NSAcontact_bot 👉🏻 ПРИСОЕДИНИТЬСЯ 👉🏻 ПРИСОЕДИНИТЬСЯ 👉🏻 ПРИСОЕДИНИТЬСЯ

Ми — католики, апостольські, римські, віддані сини й живі члени єдиної Святої Церкви, і маємо намір залишитися такими, з ласки Божої, до самої могили, в вічності Церкви — переможниці. Ми — республіканці, тому що зі зрадою короля королівство припинило своє існування для всіх італійців і для всіх чесних людей, і на зміну йому, найзаконнішим шляхом, прийшла Італійська Соціальна Республіка під проводом того, хто аж до напередодні ганебної катастрофи був Дуче, загальновизнаним народами й правителями, понтифіками та монархами. — Отець Тулліо Кальканьйо

Усе для Нації, нічого проти Нації... Це є політичним гаслом лише тією мірою, якою воно не прийняте всіма, — а воно, власне, і не прийняте. Ця мила країна — Португалія, мала в Європі, але велика й розширена на інших континентах, наче дерево, яке живлячись лузітанським соком, розпростерло довгі гілки до різних звуків і під своєю тінню прихистило найрізноманітніші народи, усі однаково португальські... Ця мала країна не може, у столітті своєї історії, сумніватися у своїй реальності як Нації. Ця реальність, у яку ми включаємо цивілізаційну місію, є припущенням, відправною точкою, а сьогодні й предметом усієї дискусії. І звідси цей висновок: Хто не є патріотом — той не може вважатися португальцем. — Антоніу де Олівейра Салазар

Релігія є головним елементом усього духовного. Жодна людина не може не ставити собі вічних запитань про життя і смерть, про створення світу та потойбіччя. На ці питання не можна відповідати ухильно; на них слід дати або позитивну, або негативну відповідь. Іспанія завжди давала позитивну відповідь католицької віри. Католицьке розуміння життя є не лише істинним — воно, крім того, історично є іспанським. […] Тому будь-яка відбудова Іспанії повинна мати католицький зміст — Хосе Антоніо Прімо де Рівера.

Сталін вистоює і перемагає; я падаю і програю. Історія зважає лише на переможців та масштаби їхніх завоювань; тріумф виправдовує все. Французьку революцію вивчають за її результатами, тоді як ті, хто загинув на гільйотині, віднесені до некрологів. — Беніто Муссоліні

У цих істот (комуністів) немає батьківщини — є лише господарі в Москві. Вони прагнуть спопелити власний дім заради міражу інтернаціональної утопії, яка несе людству лише рабське тавро з доповненням голодної смерті. — Освальд Мослі

Державна криза відсутня. Є лише криза системи, яка більше не здатна захистити себе сама. Уряд, що усвідомлює свій обов'язок перед нацією, не буде домовлятися чи йти на компроміси з деструктивними силами. Влада має правити залізною рукою, коли на кону стоїть саме виживання Батьківщини. Ми занадто довго спостерігали, як державу намагалися перетворити на бездушний конвеєр, де на вагах партійного егоїзму зважували майбутнє нашого народу. Парламентаризм обіцяв свободу, а приніс лише галасливу порожнечу. Але нація — це не механічний набір виборчих бюлетенів і не сухі цифри в капіталістичних звітах. Сьогодні ми повертаємо державі її первісний, сакральний зміст. Залізна рука влади — це не інструмент тиранії, це рука хірурга, який рішуче вирізає отруйні пухлини марксизму та хаосу, щоб врятувати серце країни. Ми будуємо лад, де людина визначається не своєю партійною приналежністю, а своєю працею перед державою. — Промова Енгельберта Дольфуса під час самоусунення парламенту, березень 1933 року

Ліберальна держава не вірить ні в що, навіть у саму себе. Вона спостерігає склавши руки за експериментами будь-якого ґатунку, включаючи навіть ті, що спрямовані на знищення самої держави. Їй достатньо, якщо все розвивається відповідно до певних встановлених процедурних норм. Чи можна уявити щось більш безглузде? Держава, в очах якої ніщо не є істиною, зводить у ранг абсолютної та незмінної істини саму цю позицію сумніву, і лише її. Вона перетворює антидогматизм на догму. Отже, ліберали готові дозволити себе вбити заради відстоювання того, що жодна ідея не варта того, аби люди вбивали одне одного за неї. — Хосе Антоніо Прімо де Рівера

Будь радикальним, май принципи, будь абсолютним, будь тим, кого буржуазія називає екстремістом: віддавай себе не рахуючи і не розраховуючи, не приймай те, що вони називають "реальністю життя", і дій так, щоб ти не був прийнятий таким "життям", ніколи не відмовляйся від принципу боротьби. —Юліус Евола

»Катехизм Святого Пія X та модернізм« –•– Охорона віри та незмінність Божої істини стоять як непохитний мур перед викликами часу. Справжнє духовне життя не шукає новизни, але черпає силу в чистоті Традиції, яка була передана святими отцями як вірний орієнтир у темряві світу. Справжня мудрість полягає не в пристосуванні закону до людських слабкостей, а в піднесенні людського серця до висот Божественної істини. Лише через покору розуму та відданість незмінним догмам людина здатна розпізнати підступні омани суб'єктивізму, що намагаються підмінити віру почуттями. Це заклик до пильності та зміцнення духу для тих, хто прагне зберегти вогонь правдивої побожності. Шлях до святості пролягає через твердість у вірі, вірність спадщині минулих поколінь та непохитне стояння за істину, яка не знає змін. –•– Автор: Отець Грегор Гессе |𝘝𝘦𝘳𝘣𝘶𝘮 𝘛𝘳𝘢𝘥𝘪𝘵𝘶𝘮 |Via Intelligendi

Є істини, які не потребують голосування, і цінності, які не можна ставити на ваги суперечок. Ми не обговорюємо Бога і чесноту — бо вони є джерелом морального закону, що стоїть вище людських примх. Ми не обговорюємо Батьківщину і її історію — бо це не предмет вибору, а дар укорінений у крові поколінь. Ми не обговорюємо родину і її мораль — бо саме в ній формується людина, її совість і відповідальність перед світом. Ми не обговорюємо працю і її обов’язок — бо праця є основою самого існування суспільства. Є речі, які не підлягають дискусії не тому, що хтось боїться слова, а тому, що вони становлять фундамент, без якого будь-яка дискусія втрачає сенс. Народ, який починає сумніватися в тому, що є його сутністю, прирікає себе на загибель. — Антоніу де Олівейра Салазар

Демократія нездатна до витривалості й сталості. Оскільки влада в ній переходить від однієї політичної партії до іншої кожні один, два чи три роки, вона не може ні замислювати, ні втілювати задуми довготривалої дії. Одна партія перекреслює плани й працю іншої. Те, що сьогодні створює одна, завтра руйнує інша. У країні, де необхідно багато будувати, де саме творення є головною історичною вимогою часу, цей недолік демократії стає справжньою небезпекою. Це нагадує установу, в якій щороку змінюються господарі: кожен новий приходить зі своїми проєктами, нищить зроблене попередниками й починає нові справи — лише для того, щоб вони були зруйновані господарями завтрашнього дня. — Корнеліу Зеля Кодряну

Більшовизм у своїй суті є матеріалістичним ставленням до світу. Більшовизм може змиритися з невдачею у своїх спробах колективізованого землеробства, але ніколи не піде на поступки в тому, що має першорядне значення: викоріненні всякої релігії з народу, знищенні сімейної клітини, матеріалізації існування. Той, хто виходить із суто економічного тлумачення історії, уже прямує до більшовизму. Отже, антибільшовизм — це саме позиція тих, хто дивиться на світ під знаком духовних речей. — Хосе Антоніо Прімо де Рівера

Геній Муссоліні вклав усі справедливі та людські елементи, зацікавлені в італійській революції, у цілі фашистів. Муссоліні тісно поєднав ці два елементи і вклав власне серце в синтез фашистської революції — соціальний порив і національну ідею. Пізніше Німеччина знайшла нове вирішення народних прагнень у націонал-соціалізмі, який вдруге в Європі об’єднує національну та соціальну ідею разом із особливими рисами раси, що прагне міжнародної справедливості. Це не ізольовані рухи, а радше різні прояви одного й того ж загального руху і масового повстання у всьому світі. На поверхні постала нова корисна копалина свідомість, яка реагує проти лицемірства і неефективності старих систем. — Франсіско Франко, грудень 1942.

Ми можемо зібрати всі конференції світу, зібрати цілими натовпами глав держав, економічних експертів і майстрів усіх технологій. Вони будуть зважувати. Вони будуть ухвалювати рішення. Але, по суті, вони зазнають невдачі, бо не зрозуміють головного. Хвороба століття — не в тілі. Тіло хворе, бо хвора душа. Саме її потрібно було зцілити й оживити. Справжня, велика революція, яку треба здійснити — саме там. Духовна революція — або банкрутство століття. Спасіння світу — у волі душ, які вірять. — Леон Дегрель | «Палаючі душі»

До євреїв у Британії ставилися з такою справедливістю та щедрістю, якої не знали більше ніде, і попри загальноприйняту думку, що об’єднуватися проти них було б дуже неправильно, вони згуртувалися проти нас. І тепер ця організована чужинська меншина, яка збагачувалася за наш рахунок, віддячує за нашу щедрість політичним тероризмом, здійснюваним під прицілом економічної зброї. Дивна річ, що велика країна дозволяє, аби і економічна, і політична свобода такої кількості її громадян перебувала на милості організованої меншини, яка зобов’язана вірністю — і яка сама це визнає — не передусім Британії, а своїм родичам за межами наших кордонів, і чия здатність до шкоди поступається лише їхньому бажанню її чинити. — Освальд Мослі

Нація – це та воля, яка усвідомлює себе та своє історичне минуле, яка, як ми її формулюємо у нашій свідомості, визначає та окреслює нашу національну належність, породжуючи мету, яка має бути досягнута, місію, яка має бути втілена. Заради цієї волі, у разі потреби, ми жертвуємо своїм життям, бо наші життя справжні, гідні і наділені незаперечною цінністю лише тоді, коли вони витрачаються на виконання цієї великої історичної місії. ‌‎ — Джовані Джентіле

Справжня революція — тоді, коли сили праці прориваються до цитаделі Держави, від якої ліберали намагаються їх відсторонити, і розгортають там свої прапори перемоги. — Беніто Муссоліні

“Моя країна, права чи неправа» – це те, що жоден патріот не наважиться сказати, крім як у крайньому випадку. Це все одно, що сказати: «Моя мати, п'яна чи твереза». — Гілберт Честертон

»Святий Пій X та модернізм« –•– Модернізм у Церкві постає не як окрема помилка, а як цілісна система, що підмінює Боже Одкровення людською свідомістю, об’єктивну істину — суб’єктивним досвідом, а стабільне Передання — постійною «еволюцією» доктрини. Його витоки простежуються від історичних криз у Церкві до сучасних поглядів, що протиставляють «прогрес» традиції та допускають релігійний суб’єктивізм. Там, де така логіка панує, Церква перестає розуміти себе як містичне Тіло Христа, а влада здається результатом консенсусу, а не даром від Бога. Непокора та гордість, прагнення «реформувати» Церкву без очищення серця, руйнують її віру, мораль і дисципліну. Лише відданість Традиції, чуттю вірних та непохитній істині здатна захистити Церкву від духовного розпаду –•– Автор: Отець Грегор Гессе |𝘝𝘦𝘳𝘣𝘶𝘮 𝘛𝘳𝘢𝘥𝘪𝘵𝘶𝘮 |Via Intelligendi