📰 Нова Водолага

‼️УВАГА! ❌ Фейкові листи від імені Міненерго ⚡️ Фіксується масова розсилка на електронні адреси громадян фейкових листів, які маскують під офіційні повідомлення від Міненерго й Державної інспекції енергетичного нагляду. Зловмисники залякують споживачів тим, що за їхніми адресами нібито виявлено «критичну розбіжність між розподіленою та облікованою потужністю». При цьому в повідомленнях наголошують, що цей інцидент уже кваліфіковано як несанкціоноване втручання в роботу приладу обліку або використання несертифікованого обладнання. ✅ Як заявили в Міністерстві енергетики України, ці повідомлення є підробкою. Міненерго не має повноважень здійснювати такі перевірки і ніколи не розсилає подібні листи, а Держенергонагляд не проводив жодного дистанційного аналізу балансу споживання. ❗️ Мета шахраїв — залякати громадян, посіяти паніку й створити соціальну напругу в суспільстві. Окрім психологічного тиску, такі листи можуть містити шкідливі гіперпосилання для викрадення персональних даних. 🙏Якщо ви отримали подібний лист, у жодному разі не переходьте за посиланнями та негайно зверніться для перевірки до оператора системи розподілу (обленерго), на гарячу лінію Міненерго або Держенергонагляду.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Ще одне ім’я навічно вписане в історію нашої громади. Ще одна непоправна втрата. Зі скорботою та глибоким сумом сповіщаємо, що 25 липня 2026 року після тяжкої хвороби у Клінічній лікарні з невідкладних станів та екстреної медичної допомоги у м.Ужгород Закарпатської області помер Михайленко Олег Миколайович, 19.05.1973 року народження, майстер екіпажу взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів. Частина, в якій він проходив службу, є підрозділом у складі Повітряного командування "Схід" Повітряних Сил Збройних Сил України. Народвися і виріс Олег Миколайович у Харкові, а останні кілька років перед мобілізацією проживав у селі Новоселівка Нововодолазької громади. На захист України він став у 2025 році, й з того часу здебільшого воював на Сумському напрямку. Не раз дивився в очі смерті та знову і знову віддано виконував бойові завдання. У мирному житті він був доброзичливим та щирим душею, проте не раз помилявся й долав власні труднощі та випробування долі. Але у вирішальну мить знайшов у собі сміливість зробити правильний вибір – боронити українську землю від жорстокої навали ворога. Сумує за татом дорослий син, якому завжди не вистачатиме їх спілкування, дружніх розмов, підтримки й взаєморозуміння. Рідні й близькі зберігають про нього світлі спогади, згадують з болем у душі його непростий життєвий шлях. Солдат Олег Михайленко мужньо та сміливо захищав нашу державу від ненависних окупантів, які непрохано прийшли на нашу рідну землю, тож нехай свіча пам’яті про нього вічно горить у душах тих, хто його знав. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!!

🇺🇦Сьогодні на запрошення волонтерської групи «Разом до Перемоги», яку очолює Валентина Коротецька, до Нововодолазької громади завітав відомий український письменник, поет, музикант, громадський діяч та військовослужбовець Сергій Жадан. Він відвідав Нововодолазьку селищну раду та отримав від волонтерів чергову партію маскувальних сіток для військової бригади, у якій проходить службу. Ці сітки були виготовлені завдяки спільним зусиллям небайдужих жителів громади, які щодня долучаються до підтримки українських захисників. Зустріч стала ще одним свідченням єдності громади, волонтерів і військових. Спільна праця, взаємна підтримка та небайдужість допомагають забезпечувати наших воїнів необхідними засобами й наближати спільну мету — Перемогу України. Не менш важливими є такі зустрічі, адже вони зміцнюють зв'язок між тилом і фронтом та надихають продовжувати спільну справу.

У Новій Водолазі блискавка влучила в гараж, після чого зайнялася пожежа. Існувала загроза поширення вогню на приватний будинок, повідомили Суспільному у пресслужбі ДСНС Харківщини. Повідомлення про пожежу надійшло до рятувальників о 12:52, а о 14:20 її повністю ліквідували

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Передчасно пішов із життя наш Захисник, добре знайомий багатьом нововодолажчанам Дмитро Миколайович Паламарчук,  20 березня 1976 року народження. Він народився і виріс у Новій Водолазі в родині освітян, працював вчителем Нововодолазького ліцею №2, викладав історію, предмет Захист України та фізичну культуру. Вже у перший день повномасштабного вторгнення він залишив вчительську справу та пішов до військкомату з твердим переконанням, що потрібен на фронті, що має обов’язок захищати державу та український народ від ворожої нечисті. На війні він спочатку був парамедиком, бо захоплювався медичною справою ще до війни. Наче готувався, пройшов чимало курсів з надання першої медичної допомоги, перечитав багато літератури і був готовий застосовувати свої знання на практиці. За сумлінне виконання  військових обов’язків та вірність військовій присязі був нагороджений численними Грамотами та Подяками навіть найвищого військового командування ЗСУ. За чотири роки війни йому довелось воювати в гарячих точках на Донецькому напрямку, під Бахмутом та поблизу Вугледару, а потім  на Харківщині. На початку червня цього року між Вовчанськом та Куп’янськом, Дмитро Миколайович, вже у званні молодшого лейтенанта, та на посаді начальника групи розвідки штабу 6 батальйону ТРО Збройних Сил України, отримав тяжке поранення. Це сталося у результаті влучання FPV-дрона. Переніс кілька операцій, а попереду мала бути найважливіша-заміна колінного суглоба.   Здавалося, йому вже нічого не загрожує, залишалось поволі відновлюватись і жити в атмосфері взаєморозуміння, підтримки та любові, що панувала в його сім’ї. Він обожнював свою дружину, дуже любив доньку та поважав своїх батьків, мріяв про щасливе мирне життя в родинному колі. Раптовий серцевий напад 21 липня відібрав у нього життя. Пекучим вогнем спопеляє душі рідних ця втрата. Дружина та донька, мама, тато та сестра у такому розпачі, який паралізує думки та відчуття.  Саме такі воїни як Дмитро Паламарчук – міць і слава нашої Армії. Його життя є прикладом героїзму, мужності та самовідданості, справжнього почуття відповідальності за свою країну і близьких людей. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!!

🕯️ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!! Надій і сподівань більше немає. Трагічна звістка знов сколихнула Нововодолазьку громаду. Олександр Миколайович Калюжний, 1.05.1979 року народження, який віддано захищав нашу країну від ворожої навали, більше не вважається зниклим безвісти. Він загинув 14 квітня 2026 року в районі населеного пункту Стародубівка Донецької області. Народився і виріс Олександр у селі Парасковія колишнього Нововодолазького району, а останні 23 роки свого життя мешкав у Новій Водолазі. У липні минулого року він долучився до лав Збройних Сил України, а вдома його чекала родина. Дружина, син та донька, й досі не можуть повірити у невідворотність втрати найріднішої людини. Він завжди був опорою для сім’ї, добрим і турботливим чоловіком і татом, до якого можна звернутись за підтримкою і порадою, який завжди вислухає і допоможе. Серцем і душею вболівали за свого сина мама та тато, для яких він був люблячим і уважним сином. Щомиті подумки вони вболівали й переживали за нього, чекали на дзвінки, щоб почути рідний голос і переконатись, що все добре. Довгі місяці очікування давали надію, що він повернеться. Віра не згасала у серцях рідних, не дивлячись на те, що вони десь в глибині душі розуміли ті страшні обставини, через які з ним миттєво обірвався зв’язок... Олександр був працелюбним і відповідальним, з 2008 року працював водієм-далекобійником. Його завжди поважали і цінували за досвід та порядність. Він проїхав за кермом тисячі кілометрів доріг, знову і знову повертаючись додому. На війні він теж був водієм, але це вже була не мирна, а військова професія, яка вартувала йому життя. А ще він любив працювати на землі, це було для нього і роботою і захопленням водночас. Мав свою ділянку та сільгосптехніку, на якій працював сам, вирощуючи зернові, дбаючи про майбутній урожай. Олександру завжди приносило задоволення бачити результат своєї праці. На жаль не заколоситься більше поле, засіяне його дбайливими руками... Водій аеромобільного відділення Збройних Сил України, солдат Олександр Калюжний пішов із земного життя, щоб жити вічно у серцях тих, хто його знав, поважав і любив. Схилімо голови в скорботі й жалобі й будьмо вдячні Герою за мужність воювати за мирне небо та світле майбутнє наступних поколінь. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!!! 🇺🇦

Шановні абоненти! У населених пунктах Таранівка, Велетень, с. Бірки, смт Бірки, Липкуватівка та близ лежачих населених пунктах зв'язок відновлено. Рекомендуємо перезавантажити домашнє обладнання, роутер. Дякуємо за розуміння.

Шановні абоненти населених пунктів Таранівка, Велетень, с. Бірки, смт Бірки, Липкуватівка та близ лежачих населених пунктів. У зв'язку з пошкодженням магістрального кабелю тимчасово відсутнє підключення до мережі Інтернет. Ведуться аварійні ремонтні роботи. Дякуємо за розуміння.