102 окрема бригада ТрО | POV

У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Назар Багрій. Боєць вважався зниклим безвісти з червня 2025 року. Народився у 1999 році. Служив командиром стрілецького відділення однієї з військових частин. Мав звання молодшого сержанта. Назар Багрій зник безвісти 17 червня 2025 року. Його тіло евакуювали та розпізнали 28 червня.

На Донеччині 28 червня 2025 року загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Владислав Калан. Народився 22 червня 2001 року. Жив у Долині Івано-Франківської області. Служив оператором відділення радіорозвідки однієї з військових частин. Владислав Калан загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Муравка Покровського району Донецької області.

У госпіталі після поранення на фронті помер військовослужбовець з Богородчанської громади, що на Івано-Франківщині, Степан Гречанюк. Він отримав важкі травми та опіки від прямого влучання російського дрона. Народився 1983 року, проживав у селі Забережжя. До війська чоловік мобілізувався у травні 2023 року. Служив у десантно-штурмовій бригаді. Після Курської області Степан Гречанюк воював на Донеччині, де 19 червня 2025 року поблизу села Шахове Покровського району був важко поранений.

Військовослужбовці 102-ї окремої бригади Сил ТрО ЗС України пройшли інтенсивне практичне навчання з інженерно-саперної підготовки. Такі тренування є критично важливими для збереження життя та виконання бойових завдань в умовах сучасної війни. Під час навчання бійці вчилися розпізнавати та знешкоджувати різні типи мінно-вибухових пристроїв, створювати безпечні проходи у мінних полях для наступу та забезпечення логістики тощо. Під керівництвом досвідчених інструкторів, бійці освоюють передові методики роботи з новітнім обладнанням, що дозволяє їм діяти максимально ефективно та безпечно.

У липні 2025 року підтвердили загибель військовослужбовця зі селища Войнилів, що на Івано-Франківщині, Степана Гречуха. Боєць із 3 червня 2024 вважався зниклим безвісти. Народився 11 січня 1979 року. У військо чоловік мобілізувався 14 березня 2022 року. Служив старшим стрільцем-оператором 3 стрілецького відділення 2 стрілецького батальйону однієї з військових частин Збройних сил України. Степан Гречух загинув 3 червня 2024 року поблизу Кліщіївки Бахмутської громади, що на Донеччині.

❗️Під час обміну полоненими 4 липня 2025 року з російської неволі звільнили військовослужбовця з Івано-Франківщини Івана Клоченка.

Незламні воїни 102 окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського

❗️США зупинили всю військову допомогу Україні: так Вашингтон тисне на Київ, щоб він прийняв умови росії, — The Economist ㅤ Надіслати новину @realukraine_bot 👉ПІДПИСАТИСЯ

❗️США зупинили всю військову допомогу Україні: так Вашингтон тисне на Київ, щоб він прийняв умови росії, — The Economist ㅤ Надіслати новину @realukraine_bot 👉ПІДПИСАТИСЯ

«Як розповідала зі сльозами його дружина Оксана: "Він йшов і йшов на «нуль», бо молоді падали. Це була людина з великої букви, людина світла». 25 червня на Харківщині загинув військовослужбовець Петро Савчук з Івано-Франківської громади. Це мало бути його останнє завдання перед відпусткою у липні. Він з дружиною планували відзначити 10-літній ювілей одруження. Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube.

🥺💔Захиснику, який обороняв Запорізький напрямок, просять посмертно присвоїти звання Героя України: як підписати петицію Владислав Олексійовець у квітні 2024-го вирішив долучитися до лав ЗСУ. Служив командиром розвідувального відділення у 102-й окремій бригаді ТрО. 26 лютого 2025-го захисник загинув від влучання снаряду РСЗВ «Град», рятуючи поранених побратимів поблизу Гуляйполя. Владислав залишив після себе родину: дружину Софію, з якою вони виховували сина Мирона — 23 травня йому виповниться лише 2 роки. Його мама Олена виховувала сина самотужки, а з 15 років Влад мав турботливого вітчима Віталія, який став йому справжнім батьком і сьогодні також несе службу в тому самому підрозділі, де служив Влад ❗️Рідні прагнуть, аби полеглому бійцю присвоїли звання «Герой України». Таку петицію вони зареєстрували на сайті президента. Підтримати її можна за посиланням Вічна памʼять Герою🕯️

На війні поліг воїн Володимир Зубак з Печеніжинської громади, що на Івано-Франківщині. Володимир Зубак народився у 1995 році. Жив у селі Слобода. Боєць брав участь в АТО у 2016 році. Військовий служив у 77 батальйоні 102 бригади територіальної оборони ЗСУ.

Депутат Василь Ярославович (24 березня 1972 — 16 лютого 2025) https://petition.president.gov.ua/petition/245238 Народився в селі Вільшаниця, Івано-Франківська область. Активний учасник Революції Гідності у 2014 році. З початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році добровільно вступив у перші дні війни до лав Збройних Сил України. Служив у 75 окремому батальйоні 102 окремої бригади на посаді молодшого сержанта. Захищав Україну на Запорізькому напрямку, проявивши мужність, відданість і самопожертву. Загинув 16 лютого 2025 року під час бойового завдання поблизу м. Гуляйполе. Залишився у пам’яті як людина честі, незламний патріот і справжній Герой. Підтримайте петицію.

Ювілейна – 💯 – книга з доробку Гуляйпільського краєзнавця, журналіста, письменника Івана Кушніренка. Книга написана у співавторстві з Наталією Михалків – вчителькою-пенсіонеркою з Прикарпаття, мамою загиблого Героя Віталія Михалківа. ✅Перший розділ - мов живий пантеон. У ньому – наші земляки, справжні оборонці рідного краю. ✅Другий розділ книги – це розповідь про героїв 102-ї окремої бригади ТрО ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського. Франківчани стали братами для гуляйпільців, пліч-о-пліч тримаючи рубежі на передовій. ✅Третій розділ – найболючіший. Тут – не просто імена. Тут – обірвані життя, зруйновані родини, вічна пустка в серцях матерів, дружин, дітей. Вони не дожили до Перемоги, але кожен з них наблизив її своїм життям. 🙏«Ми це зробили разом!» І нехай це стане символом не тільки книги, а й майбутньої нашої Перемоги