Павло Сушко 🇺🇦

Дивна позиція керівників спеціальних шкіл. Замість того, щоб захищати права своїх дітей, бояться втратити власні посади. Мовчать. При цьому батьки дуже активні. Вони не мовчать, борються за своїх дітей і відстоюють їхнє право навчатися у своїх закладах. В інших областях директори ставали поруч із батьками й разом захищали права дітей.

Викликаю заступницю голови Запорізької ОВА Людмилу Бухаріну на засідання ТСК. Прошу написати, хто з батьків та вчителів готовий долучитися до засідання від імені батьківського та педагогічного колективів. Надішліть, будь ласка, свої контактні дані на пошту: tsk.dity@gmail.com

Розмовляв з МОН. Міністерство освіти і науки погодження не дасть на це. Тому звертаюсь до Запорізької ОВА - навіть не починайте. Не дратуйте людей.

Знов Запоріжжя. Знов спеціальні школи. Знов реформа деінституціалізації під прикриттям війни. Розбираюсь зараз із керівництвом ОВА, що відбувається. І чому знову розмінною монетою стають діти з особливими освітніми потребами. Виганяти дітей з особливими освітніми потребами з приміщення їхнього навчально-реабілітаційного центру - це дискримінація та пряме порушення їхніх прав.

ПІСЛЯ ПЕКЛА. ТЕПЕР У МИРОСЛАВА БУДЕ ІНШЕ ЖИТТЯ ❤️‍🩹 Після цієї страшної історії катування власною матір’ю своєї дитини з важкою формою ДЦП я довго не міг оговтатись. Хлопчика вилучили з цієї родини. Горе-матір затримали. Її судитимуть. Сподіваюсь, відповідальність понесуть і чиновники, які не могли не знати, що відбувалося в цій сім’ї, але не захистили дитину. Але мені не давало спокою ще одне питання: а що тепер із цим хлопчиком? Де він? В яких він умовах? Він абсолютно безпорадний. Стільки пережив горя і насильства. З самого народження в цій родині він практично не знав, що таке тепло, турбота і нормальний догляд. Не жив - він існував. Щодня він просто виживав. Доля Мирослава не давала мені спокою. З’ясувалося, що він тепер перебуває у звичайному інтернатному закладі системи соцзахисту. Інтернаті, про які всі так багато говорять, але діти там перебувають і досі. І навіть такій дитині після всього пережитого система не змогла забезпечити сімейне оточення з належним спеціалізованим доглядом. Нещодавно я відвідував «Місто Добра». На власні очі бачив умови, створені там для дітей із такими важкими потребами: сучасний медичний догляд, реабілітацію, постійну турботу. Бачив, як для дітей щодня намагаються створити маленьке свято і дати їм відчуття справжнього дому. А ця дитина ніколи нічого подібного не відчувала. Після всього пережитого так хотілося, щоб нарешті й у його житті з’явилися таке тепло, така турбота і відчуття безпеки. «Місто Добра» було саме тим місцем. Зателефонував Марті Левченко і запитав, чи зможе вона прийняти Мирослава. І диво сталося. Марта Петрівна забрала Мирослава до себе. Тепер він у «Місті Добра». Попереду обстеження, лікування, реабілітація і, найголовніше, - зовсім інше життя. Життя, в якому його не битимуть. Де його обійматимуть. Де його біль помітять. Де він нарешті відчує себе в безпеці. Історію порятунку Мирослава і дивіться самі. До сліз. Дякую Вам, пані Марто 🙏

Чергова страшна трагедія з дитиною. На цей раз у Харкові: дитина загинула, бо поліція ігнорувала повідомлення про небезпеку. Сьогодні в Харкові з вікна багатоповерхівки випав та розбився 4-річний хлопчик. А коли рятувальники зламали двері квартири, вони знайшли…

У Харкові матір засудили до 5 років ув’язнення після загибелі 4-річного сина Прокурори довели вину 29-річної харків’янки, яка, нехтуючи батьківськими обов’язками, залишила без нагляду двох малолітніх дітей. Унаслідок цього загинув її 4-річний син, а життя 3-річної доньки опинилося під загрозою. Трагедія сталася 7 травня 2026 року. Вранці жінка пішла на підробіток, залишивши дітей самих у квартирі на четвертому поверсі. Хлопчик заліз на підвіконня, втратив рівновагу та випав із вікна. Від отриманих травм він помер у кареті швидкої допомоги. Коли правоохоронці та рятувальники потрапили до квартири, там перебувала ще одна дитина - дівчинка віком до трьох років. У неї були ознаки зневоднення. Мати повернулася додому лише надвечір. За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова жінку визнано винною у завідомому залишенні малолітньої особи без допомоги, що спричинило смерть, та злісному невиконанні батьківських обов’язків, яке спричинило тяжкі наслідки. У суді вона повністю визнала вину. Суд призначив покарання - 5 років позбавлення волі. Дівчинці надали медичну допомогу та передали до патронатної родини. Наразі вирішується питання про позбавлення засудженої батьківських прав. Під час розслідування встановлено, що родина раніше перебувала в полі зору соціальних служб та правоохоронців. У 2023 році жінку вже притягували до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків, дитину тимчасово вилучали, а родину взяли на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Попри це, належного захисту дітей забезпечено не було. Окремо правову оцінку надано діям керівниці районної служби у справах дітей. За даними слідства, попри наявні сигнали про загрозу життю та здоров’ю дітей, вона тривалий час не вживала необхідних заходів. Посадовиці інкриміновано службову недбалість (ч. 3 ст. 367 КК України). Її відсторонено від посади, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

У Харкові матір засудили до 5 років ув’язнення після загибелі 4-річного сина Прокурори довели вину 29-річної харків’янки, яка, нехтуючи батьківськими обов’язками, залишила без нагляду двох малолітніх дітей. Унаслідок цього загинув її 4-річний син, а життя 3-річної доньки опинилося під загрозою. Трагедія сталася 7 травня 2026 року. Вранці жінка пішла на підробіток, залишивши дітей самих у квартирі на четвертому поверсі. Хлопчик заліз на підвіконня, втратив рівновагу та випав із вікна. Від отриманих травм він помер у кареті швидкої допомоги. Коли правоохоронці та рятувальники потрапили до квартири, там перебувала ще одна дитина - дівчинка віком до трьох років. У неї були ознаки зневоднення. Мати повернулася додому лише надвечір. За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова жінку визнано винною у завідомому залишенні малолітньої особи без допомоги, що спричинило смерть, та злісному невиконанні батьківських обов’язків, яке спричинило тяжкі наслідки. У суді вона повністю визнала вину. Суд призначив покарання - 5 років позбавлення волі. Дівчинці надали медичну допомогу та передали до патронатної родини. Наразі вирішується питання про позбавлення засудженої батьківських прав. Під час розслідування встановлено, що родина раніше перебувала в полі зору соціальних служб та правоохоронців. У 2023 році жінку вже притягували до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків, дитину тимчасово вилучали, а родину взяли на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Попри це, належного захисту дітей забезпечено не було. Окремо правову оцінку надано діям керівниці районної служби у справах дітей. За даними слідства, попри наявні сигнали про загрозу життю та здоров’ю дітей, вона тривалий час не вживала необхідних заходів. Посадовиці інкриміновано службову недбалість (ч. 3 ст. 367 КК України). Її відсторонено від посади, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

📣 Анонс ⚡️ Засідання ТСК з питань захисту прав дітей відбудеться 19 серпня 2026 року о 14:00. 📌 Засідання буде присвячене надважливому питанню: забезпеченню житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа. ◾️Зʼясовуватимемо, чому держава з 2022 року фактично усунулася від виконання свого обовʼязку щодо підтримки дітей вказаної категорії. ◾️Чому державна субвенція перестала спрямовуватися на вказані цілі та як тепер діти вказаної категорії мають реалізовувати своє право на житло. ◾️На прикладі конкретної історії: забезпечення житлом дитини-сироти у місті Первомайськ Миколаївської області, побачимо, як насправді реалізуються житлові права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. ◾️Також покажемо, на скільки ефективно використовуються кошти субвенцій на придбання житла та приміщень для розвитку сімейних форм виховання. Чому при наявності коштів в бюджеті не всі ДБСТ забезпечені житлом. 🔗 Долучайтеся, онлайн-трансляція відбуватиметься на сторінці у Facebook ⬅️

Діти не можуть самі себе захистити. Це прямий обов’язок дорослих. І саме від небайдужості оточуючих дуже часто залежить доля дитини. У Ковелі на Волині сусідка викликала поліцію, бо з квартири було чути дитячий плач. Коли патрульні зайшли до помешкання, вони побачили трьох малолітніх дітей - 7, 4 років та зовсім маленьку однорічну дитину. Діти були брудні та неохайно одягнуті, у квартирі не було свіжої їжі, а їхня матір спала у стані сильного алкогольного сп’яніння та не реагувала на те, що відбувалося навколо. Тільки уявіть стан цих трьох дітей, які вимушені перебувати в таких умовах. Тут маємо належний приклад реагування працівників патрульної поліції на повідомлення сусідки. Про стан дітей було повідомлено представників ювенальної превенції та служби у справах дітей. Тепер очікуємо виконання своєї частини обов’язків від цих служб. На жаль, бувають ситуації, коли через спосіб життя батьків, алкоголь чи інші обставини діти залишаються без належного догляду та фактично опиняються в небезпеці. У таких випадках держава зобов’язана діяти насамперед в інтересах дитини. І тимчасове вилучення дітей із небезпечного середовища - важкий, але іноді необхідний крок. ТСК із захисту прав дітей системно працює над тим, щоб діти не роками терпіли недогляд та неналежне поводження, втрачаючи шанс на щасливе дитинство. Зараз разом із прокуратурою перевіряю, чи перебувала ця сім’я в полі зору відповідних служб, чи були їм відомі обставини, в яких перебували діти, та як вони на них реагували. ❗️Якщо вам відомі подібні випадки, якщо ви бачите, що дитина перебуває в небезпеці, чуєте дитячі крики або плач - не мовчіть. Телефонуйте 102. Іноді один дзвінок небайдужої людини може врятувати дитині життя.

Прийомного батька підозрюють у систематичному ґвалтуванні неповнолітньої вихованки На Львівщині 54-річного чоловіка підозрюють у систематичному сексуальному насильстві над неповнолітньою дівчиною, яку разом із двома рідними сестрами було передано на виховання до його прийомної сім’ї. За даними слідства, протиправні дії тривали близько року. У квітні 2023 року трьох сестер віком 10, 11 та 17 років влаштували до прийомної сім’ї у Стрийському районі. Після того як найстарша сестра поїхала на навчання, двоє молодших дітей залишилися під опікою прийомних батьків. За даними слідства, у серпні 2025 року чоловік, скориставшись матеріальною та побутовою залежністю на той час 14-річної вихованки, почав вчиняти щодо неї дії сексуального характеру. Надалі упродовж року чоловік систематично, щонайменше тричі на тиждень, вчиняв щодо дівчини насильницькі дії сексуального характеру та ґвалтував її.  За версією слідства, чоловік застосовував психологічний тиск, залякування та фізичне насильство, а щоб придушити опір дівчини, погрожував вчинити сексуальне насильство щодо її молодшої сестри. У липні 2026 року неповнолітня розповіла про пережите своїй знайомій, яка перебувала за кордоном. Та звернулася до правоохоронців. Після цього чоловіка затримали. За процесуального керівництва Стрийської окружної прокуратури йому повідомлено про підозру у вчиненні розпусних дій, сексуальному насильстві та зґвалтуванні особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинених особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої. Підозрюваному обрано запобіжних захід у виді тримання під вартою без права внесення застави. Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

Сюр. Одних дітей повертаємо назад виключно у сімейні форми, а самі сімейні форми нам, виявляється, не потрібні. 🤦‍♂️ Логіка «реформи» вражає. В середу запитаємо на засіданні ТСК міністра та пані Тулякову.

Пані Тулякова, а як так? ❗️Люди з ДБСТ з 2023 року просять повернути їх в Україну, а їм відповідають, що законодавством України не передбачено ні плану, ні дій щодо повернення ДБСТ. А пан Улютін про це знає? Тобто наших дітей просто залишаємо за кордоном назавжди? Подарували?

На відео Ірина Тулякова розповідає, що вона буде робити все «правильним чином». Це такий «правильний шлях»? Не повертати українських дітей додому, роками тримати їх за кордоном, а потім фактично роздарювати їх? Україна бореться за повернення кожної дитини…