Доісторична Україна🦣🇺🇦

БОВТИСЬКИЙ КРАТЕР Бовтиський кратер (або бовтиська астроблема) знаходиться поблизу с. Бовтишка Кропивницького р-ну Кіровоградської області. Переглянути його місцезнаходження можна ось 👉тут Являє собою лійкоподібну депресію діаметром 24—25 км та завглибшки до 600 м, ускладнену центральним підняттям. Більшість дослідників дотримується думки про метеоритне походження западини. У межах Бовтиської западини розташована природоохоронна територія — ландшафтний заказник місцевого значення "Розумівська балка". Початкові дослідження методом треків ділення оцінювали вік кратера в межах 61,7–68,3 млн років (із середнім значенням 65,04 +/- 1,1 млн років). Тривалий час науковці припускали, що бовтиська астроблема утворилася одночасно із знаменитим кратером Чиксулуб у Мексиці, падіння якого спричинило вимирання динозаврів. Втім, новітні високоточні датування (2021 року) уточнили вік структури до 65,39 +/- 0,16 млн років — це свідчить, що український кратер виник приблизно через 650 тис. років після глобальної катастрофи.

У новому випуску рубрики "Доісторична Україна" спільно з медіа #ШОТАМ давайте поговоримо про вулкани України - мільйони років тому у різних куточках нашої країни вивергалася лава і клекотіла земля 🔥🌋👇 https://youtube.com/shorts/rk6A6_uAjvM?si=sh3m2jV973CA2XHn

ЕОЦЕНОВІ РЕПТИЛІЇ УКРАЇНИ У середньому еоцені, на території сучасної Луганщини існувало тепле прибережне море, що було частиною давнього океану Тетіс. У місцезнаходженні Ікове (Старобільський р-н, Луганська обл.) досліджено багатий комплекс викопних хребетних, який датується нижнім лютетом (бл. 47 – 46 млн років тому) і має переважно прибережно-морське походження. Серед рептилій тут знайдено рештки морських черепах 🐢— Puppigerus nessovi, Argillochelys sp., Eochelone sp. та cf. Glossochelys sp., а також м’якотілої трикігтевої черепахи Trionyx ikoviensis. Не менш цікаві знахідки крокодилів,🐊 зокрема довгомордих Tomistominae. Окрім них, у комплексі представлені акули, скати, костисті риби та морські птахи. Деякі кістки черепах 🐢навіть мають сліди укусів великих падальників, можливо крокодилів, 🐊що зберегли свідчення взаємодії тварин цієї давньої екосистеми. Автори зазначають, що присутність Tomistominae та тропічних риб 🐠 свідчить про дуже теплий клімат,🫠 що панував тут у ті далекі часи.

ВІВЦЕБИК Вівцебик (Ovibos moschatus) 🦬 є характерним компонентом субарктичної фауни. Ареал цього виду наразі обмежених районів відкритої тундри з вічною мерзлотою в Гренландії, північний Канаді, Алясці та деяких островах Американського архіпелагу, Це один з небагатьох представників славнозвісної льодовикової фауни, що дожив до наших днів. Викопні рештки вівцебиків досить рідкісні у порівнянні з іншими травоїдними представниками  "мамонтового степу". 🦣❄️ Це може бути пов'язано з відносно меншими популяціями цього виду. У часи льодовикового періоду вівцебики жили від Сибіру до Португалії, зокрема й на території сучасної України. Рештки вівцебиків в Україні відомі щонайменше із семи місцезнаходжень: с. Збраньки (Коростеньський р-н,(Житомирської обл.), с. Добраничівка (Бориспільський р-н, Київської обл.), с. Ходорів (Обухівський р-н, Київської обл), а також на Буковині. Найчисленніші знахідки походять із пізньопалеолітичної стоянки Мезин, де було виявлено 188 кісток, зокрема 14 черепів. Вік цих решток належить до пізнього плейстоцену — приблизно від 27,5 до 12,7 тис. років тому. Недавня знахідка біля міста Буринь (Конотопського р-ну Сумської обл.) доповнила цей перелік і розширила відомий ареал поширення вівцебика на території України на схід. Люди полювали зокрема й на цих тварин, однак на думку деяких вчених основною причиною зникнення вівцебиків з території України стали кліматичні зміни: зникнення мамонтового степу, потепління, збільшення вологості близько 10 000 років тому.

Лекторій Довколаботаніки: Гадей: перший еон нашої планети. Утворення планети, зародження життя, рання атмосфера https://www.youtube.com/watch?v=e-Yx5N4UX0w

ЦЕТОТЕРІЙ Викопні кити існували протягом пізнього міоцену зокрема на території півдня України. Морські басейни того часу перевищували акваторію сучасного Чорного моря. У відкладах цих басейнів трапляються знахідки морських ссавців – китів, тюленів. Скелет цетотерію Рябініна знайдено у відкладах верхнього сармату (бл. 11,5 - 9,3 млн років тому) околиць м. Миколаєва. Вид названо на честь проф. О.М. Рябініна. Довжина тіла різних видів становила від 2 до 8–10 м; окремі види вважаються одними з найдрібніших вусатих китів в історії. Харчувалися цетотерії планктоном та дрібною рибою, фільтруючи їх за допомогою китового вуса, подібно до сучасних видів. Ставали здобиччю для гігантських акул, про що свідчать сліди зубів на викопних кістках.

ЗУБАСТІ МІНОГИ ПІД ВОДОЮ: ХТО ПЛАВАВ У МОРЯХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 340 МЛН РОКІВ ТОМУ? У районі сучасної Дніпровсько-Донецької западини, у кам'яновугільному періоді вирувало тепле мілководне море.🌊 А одними з найрозповсюдженіших його мешканців були конодонти — вимерлі тварини, схожі на вугрів або міног. Незважаючи на дивний вигляд, вони мали одні з найперших справжніх «зубів»🦷 в історії Землі! 🔥 Чому вони такі круті? Тварини-привиди.👻 Десятиліттями вчені знаходили лише їхні мікроскопічні «зубчики» (від 0,1 мм)🦷 і поняття не мали, як виглядає господар. Лише наприкінці XX століття за рідкісними відбитками тіл вчені з'ясували, що це були істоти з великими очима та плавцями. Від малюків до велетнів.🐟🐳 Більшість із них були розміром у пару сантиметрів, але траплялися й «гіганти» — як-от 40-сантиметровий Promissum. Різні «професії». 🔍 Одні види працювали як сито, відфільтровуючи планктон, а інші мали гострі «зуби», щоб схопити й розірвати здобич. Вправні плавці. 🏊‍♂️Судячи з мускулатури, вони чудово трималися у воді, хоча й не вміли робити блискавичних ривків, як сучасні риби. ⛏️ Навіщо їх шукають українські науковці?🧐 У свердловинах на північному заході Дніпровсько-Донецької западини палеонтологи виявили близько 2500 таких зубчиків.🦷 Для геологів це справжній науковий скарб і «біологічний годинник».⏳Конодонти еволюціонували швидко, постійно змінюючи форму своїх зубних елементів. Знайдені екземпляри допомогли визначити вік порід з точністю до мільйона років (330–350 млн років тому). Саме за такими мікроскопічними рештками науковці будують геологічні карти та розвідують родовища корисних копалин. 📌 Ось так дрібні рештки давніх істот допомагають читати геологічну історію України.

Художня реконструкція зовнішнього вигляду конодонтів

Запрошуємо провести СЕРПЕНЬ серед хижих рослин, морських мешканців, динозаврів, грибів, мінералів і неймовірних історій про світ, який набагато цікавіший за будь-який алгоритм рекомендацій. У нашій програмі: інтерактиви для дітей, лекції для дорослих, екскурсії та онлайн-зустрічі. Поговоримо про хороші віруси, гігантські борщівники, амброзію, монстрів-кровопивць і навіть про те, хто такі губки. Якщо здається, що це назви нових серіалів, - ні, природа просто давно випередила сценаристів. Колись казали: «Усе вже відкрито». А потім хтось знайшов трилобіта, мамута чи новий вид гриба. Тож залишайте трохи місця для здивування, воно, як і літо, триває недовго. 📅 Обирайте свою дату в музейному календарі, реєструйтесь на події щотижня й приходьте. Бо найкращі спойлери про Землю досі приховані у камені.

УКРАЇНА. ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРОІД. ПЛЕЙСТОЦЕНОВА ЕПОХА (2,5 млн - 11,7 тис. років тому). СЕРІЯ ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНИХ КАРТ. На основі картографічних матеріалів Національного науково-природничого музею НАН України

Доісторична Україна🦣🇺🇦 pinned «З радістю повідомляю, що відтепер "Доісторична Україна" розвиватиметься ще й на 👉 Youtube Канал поступово наповнюватиметься цікавим та пізнавальним тематичним контентом. Приємного перегляду😉»

З радістю повідомляю, що відтепер "Доісторична Україна" розвиватиметься ще й на 👉 Youtube Канал поступово наповнюватиметься цікавим та пізнавальним тематичним контентом. Приємного перегляду😉

У новому випуску рубрики "Доісторична Україна" спільно з медіа #ШОТАМ давайте ще раз згадаємо про меганевру - гігантську бабку та справжнього повітряного гегемона кам'яновугільного періоду 😉👇 https://youtube.com/shorts/UvqYZOPhb9I?si=V5inpQHuBfNsF5KP