- Последний пост
- 9 дек.
- Последнее чтение
- 13 авг.
- Постов за неделю
- 0
- Всего постов
- 20
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- В каталоге с
- 13 авг.
- 1/24сутки в ленте
- —
- 1/48двое суток
- —
- 1/72трое суток
- —
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
https://youtu.be/pOEU8kRCRpw : 🎥 Сенсація! Знайдено унікальні кінохроніки Волочиська та Фридрихівки (кінець XIX – початок XX ст.)! На цих рідкісних кадрах історія оживає: ✔️ Тогочасна митниця на річці Збруч. ✔️ Величний костел та православна церква старого Волочиська. ✔️ Впізнаєте обриси сучасної вулиці Слави? ✔️ Старовинний залізничний вокзал. ✔️ Розкішний маєток графа Мошинського. Це неймовірно — побачити рідне місто таким живим крізь століття... UPD: Друзі, звісно ж, це жарт! 😉 Якісні кольорові відео тієї епохи — це фантастика. Але магія тут все ж присутня — магія штучного інтелекту 🤖. Усі кадри у відео — це ретельна реконструкція. Для цього відео використані реальні архівні листівки та фотографії старого Волочиська, щоб ШІ "оживив" їх для нас. Як вам результат?
без подписи
Друзі, проект ProВолочиськ завершує друк «Міста над Збручем» - життєвих спогадів про Волочиськ визначного українського письменника Івана Сочивця. До Вашої уваги – останній розділ. Сподіваємося, що ми разом збережемо пам’ять про цю світлу Людину, яка так любила наше місто і так майстерно його описала. Ця, здавалося б, віддалена від сьогодення розповідь (йдеться про період 1936-1950 років) може дати надію кожному: які б не були складні часи– життя і любов завжди перемагають. А усіх, хто ще не встиг прочитати попередні частини, запрошуємо перейти за посиланням на початку розділу.
Друзі, ми продовжуємо публікацію спогадів письменника Івана Сочивця «Місто над Збручем». Читайте у наступному розділі: Як працівнику райкому не вистачило чорного вельвету на одну штанку галіфе? Чому автор «палив» із автомата у сніжну першоберезневу волочиську ніч? Як одна невірна буква призвела до катастрофи районного масштабу? Батько якого відомого співака і композитора працював заввіділом культури у Волочиську? Посилання тут: https://volochysk.com.ua/archives/3726
Проект ProВолочиськ продовжує друк «Міста над Збручем» - спогадів про волочиський край. «Здавалося, щастю не буде кінця. Так думалось, так сприймалось, так хотілось. Та обернулося все інакше. Якось літнього вихідного дня, уже сорок сьомого року, пішли ми з дітьми своїми до Катиних батьків. У містечко…» Яке важке випробуванняпіднесла доля родині Сочивців? Що по війні розмістили у будівлі колишньої прикордонної митниці? Кого з волочиських лікарів 1940-их згадує автор? Хто і чому влаштував стрілянину у тарнорудській церкві? Читайте 3 розділ другої частини тут: https://volochysk.com.ua/archives/3719
Військовий та футболіст: зворушлива зустріч братів з Волочиська на футбольному полі: https://volochysk.com.ua/archives/3713
Хто ще не бачив нашу квітневу підбірку фотографій Волочиська, запрошуємо до нас в Instagram 👇
Друзі, продовжуємо публікацію спогадів про наш край колишнього вчителя та редактора районної газети «Зоря», а згодом – визначного письменника-гумориста Івана Сочивця. Автор розповідає про складний період повоєнної відбудови у Волочиську. У черговому розділі другої частини читайте: За що і ким серед білого дня був застрелений голова Бальковецької сільради? Який «подарунок» отримували волочисьці з польського Домбровська? Де розташовувалися базари та ярмарки «котрі і за пів дня не обійдеш»? Куди привели чекіста Шевченка пошуки волочиської молодіжної підпільної організації «Гвардія юних»? https://volochysk.com.ua/archives/3703 Слідкуйте за оновленнями. Далі буде.
Друзі, до Вашої уваги 2-га частина спогадів письменника І.Сочивця «Місто над Збручем», присвячених нашому рідному Волочиську. Хто чекав на Івана після повернення з фронту? Чому по війні «не стало» Фрідріхівки? Хто зруйнував палац графа Льодоховського? Що побачив фронтовик на місці колишнього єврейського містечка? Чим займався у Волочиську «граф Пасальський»? Який «Богом даний посланець» явився І.Сочивцю у редакції місцевої газети «Зоря»? Читайте 1-ий розділ другої частини спогадів тут: https://volochysk.com.ua/archives/3690
Друзі, у нас гарна новина! Проект Pro Волочиськ розпочинає публікацію другої частини унікальних автобіографічних спогадів «Місто над Збручем» визначного українського письменника-гумориста Івана Сочивця (1917-2004), молоді роки життя якого були пов’язані з Волочиськом. Дякуємо вам за численні відгуки і коротко нагадуємо зміст першої частини. У буремному 1937-му молодий випускник Чернігівського педінституту приїздить у незнайомий та дещо загадковий прикордонний волочиський край. Тут І.Сочивець розпочав свій шлях вчителя: у школі с. Вочківці, а згодом – у Волочиській українській неповній середній школі, де його за кілька років призначили директором. Іван Йосипович був майстром розповіді, а тому дуже колоритно описав свої відчуття знайомства з нашим містечком, його неповторний уклад, зовнішність і характери багатьох людей, з якими пощастило познайомитися. Усіх, хто ще не встиг, запрошуємо до читання 1-ї частини. А вже незабаром – друга частина. Слідкуйте за оновленнями!
Вітаємо, друзі! Хочемо поділитися цікавою знахідкою 🕵️♀️ Документ, що описує історичні адміністративні зміни щодо Підволочиська та сусідніх поселень у Галичині у XIX столітті.👇 https://volochysk.com.ua/archives/3667
Яке поселення Волочищини найдавніше? Виявляється, на цю роль претендують одразу кілька сучасних населених пунктів, але визначити першість досить складно через «темні» місця у середньовічних документах. Про це йдеться у черговій публікації Володимира Матусяка на сайті проєкту
Друзі, прем'єра нашого нового відео на youtube вже за 5 хвилин. Приєднуйтесь до спільного перегляду 🤗 https://youtu.be/s9Ee6dqLKCc?si=4PtP2j2WlhUMnbBg
🪙 Ці рідкісні монети називають "волочиськими", оскільки на них була викарбувана назва нашого містечка. Коли і як вони з'явилися, для чого були призначені, як розшифровуються три переплетені букви на поверхні цих монет - читайте у черговій публікації нашого автора Володимира Матусяка: https://volochysk.com.ua/archives/3638
🤗 Друзі, проект Pro_Волочиськ завершує публікацію 1-ї частини спогадів «Місто над Збручем». 23-річний директор Волочиської неповно-середньої школи Іван Сочивець отримує призначення на нове відповідальне місце роботи. Але усі життєві плани перекреслює Друга світова війна… Читайте у 7-му розділі: ким було «запруджене» волочиське шосе у вересні 1939-го; який «великий пуріц» зустрічав Хрущова у нашому містечку і що з цього вийшло; що за недобру славу мав міст у Кам’янці-Подільському; яким автор побачив Волочиськ перед нацистською окупацією. Дякуємо усім, хто читає цей унікальний текст! Дякуємо за Ваші численні відгуки! Після деякої паузи плануємо друк другої частини. Слідкуйте за оновленнями. https://volochysk.com.ua/archives/3624
Читайте у черговому 6-му розділі спогадів Івана Сочивця «Місто над Збручем»: чому Іван та Катерина брали шлюб у Волочиській єврейській сільраді; яка велична споруда містечка слугувала притулком для нещасного підлітка Володі «Куби»; яку «машинерію» називали першим волочиським автобусом; чому підлабузник «проковтнув павука» та ім’я якого диктатора специфічно вимовляв старий столяр Аба. Посилання на текст: https://volochysk.com.ua/archives/3612
🎉🎉🎉 Проект Pro_Волочиськ вітає усіх педагогів із Днем працівників освіти, бажає здоров’я, натхнення й талановитих учнів! Наш подарунок – продовження спогадів колишнього вчителя біології Волочиської неповної середньої школи 1930-50-их років Івана Йосиповича Сочивця. Читайте у 5-ій частині «Міста над Збручем»: хто з волочиських мешканців закінчив Сорбонну у Парижі? Через який «пікантний» випадок місцевий колгосп почав носити ім’я Котовського? Чому прикордонники дозволяли старому Ковальову «моржувати» у Збручі? І, головне: чи зможе нарешті Іван закохати у себе вродливу Катю (а певні перешкоди будуть)? Будьте уважні: можливо, у текстах спогадів згадані ваші родичі! https://volochysk.com.ua/archives/3600
🤔 Чи наважиться молодий вчитель з Волочиська освідчитися в коханні своїй колишній учениці, красуні з блакитними очима? Як можна було «з шиком» дістатися від залізничної станції до містечка? Яке прізвисько мала найвідоміша волочиська актриса? На яку недугу і чому часто скаржилися фридрихівські жінки? Яке місцеве підприємство знав кожен шахтар Донбасу? Читайте про це у 4-му розділі спогадів Івана Сочивця «Місто над Збручем», а також дивіться унікальні фото учнів та вчителів Фридрихівської середньої школи кінця 1930-их: https://volochysk.com.ua/archives/3584
Після недовгої роботи у Вочківцях взимку 1937 року Іван Сочивець отримує призначення на посаду вчителя біології Волочиської Української неповної середньої школи. Його чекає таємниче містечко зі своїм неповторним колоритом та зустріч з «надзвичайної вроди дівчиною», яка назавжди змінить життя молодого педагога. 3-ій розділ унікальних спогадів «Місто над Збручем» - уже на сайті проекту ProВолочиськ: https://volochysk.com.ua/archives/3563
У 1936 р. сповнений енергії та надії молодий випускник педінституту Іван Сочивець приїздить працювати із рідної Чернігівщини у незнаний та загадковий Волочиськ. Його чекає зустріч із місцевим керівництвом освіти та перше призначення на роботу. Де саме працюватиме Іван і як складуться його стосунки з місцевими? Чим, на думку автора, вирізнялися волочиські села і як життєва дорога згодом привела його у наше прикордонне містечко? Усе це та багато іншого читайте у 2-му розділі спогадів «МІСТО НАД ЗБРУЧЕМ» на сайті проекту: https://volochysk.com.ua/archives/3542