razumkov_centre

🟦 Україна готується до зими: що відбувається з газом? 🎙 Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ефірі Українського Радіо розібрав ключові енергетичні виклики цієї осені. Ось що зазначив експерт: 🔵 Запаси газу — краще, ніж рік тому «На сьогодні у підземних сховищах зберігається близько 14 млрд кубометрів газу. За цим показником Україна має вищі показники на 35%, або на 3,6 млрд кубометрів, ніж торік». Базовий план — закачати 14–16 млрд кубометрів до 20 жовтня. 🔴 Росія б'є не по сховищах — по видобутку «Зараз ворог зосередився не стільки на газосховищах, скільки на газовидобутку. Від початку року відбулися вже десятки масованих атак на газовидобуток». Один з останніх ударів — по Полтавській області. 💰 «Нафтогаз» потребує додаткових коштів «Мабуть, десь 800 млн кубометрів потрібно додатково закупити. Чим менше видобуваємо, тим більше доведеться витрачати валютних коштів на імпорт». При цьому компанія у складному фінансовому становищі, а кредитні установи ЄС неохоче дають позики. 🇪🇺 Європа також під тиском — через Ормузьку протоку «Рівень наповнення сховищ Європи — 60%, що нижче середнього за останні 5 років на 22%». Причина — зрив поставок катарського LNG через конфлікт в Ормузькій протоці. ⚠️ «Нафтогаз» — системна проблема, не кадрова «Який би суперменеджер не прийшов до "Нафтогазу", він нічого у тій моделі, в якій працює компанія, суттєвого не зробить. Компанія постійно деградує і накопичує борги». 💡 Вихід — LNG для критичних ситуацій «Думаю, що нашим очільникам треба подумати також про закупівлю LNG-газу для критичних ситуацій». 🖇 Джерело ➡️ https://ukr.radio/news.html?newsID=111563

🇰🇵Північна Корея посилює Росію: нові війська, ракети та нові ризики Росія може отримати від Північної Кореї 30–50 тисяч військових, а також до 120 балістичних ракет із відповідними пусковими установками. 🔹 Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, у коментарі іспанському агентству EFE оцінює, як це може змінити ситуацію. «Найімовірніше, північнокорейська піхота не буде використана на території України. Але вона стане суттєвим підсиленням для російської армії, яка зараз відчуває дефіцит особового складу». За оцінкою експерта, Росія прагне використати нинішнє «вікно можливостей», щоб домогтися вирішального просування на фронті. «Путін розуміє, що Росія не може вести цю війну нескінченно». Північнокорейські війська можуть дозволити Росії вивільнити частину власних сил, які зараз прикривають кордон у Курській та Бєлгородській областях, і перекинути їх на інші напрямки. Але наслідки співпраці виходять далеко за межі нинішньої війни. За словами Мельника, військово-технічне партнерство Росії та Північної Кореї вже посилює армію Пхеньяна «надзвичайно швидкими темпами». ✔️ Окремо експерт говорить про потенціал співпраці 🇺🇦 України та 🇰🇷Південної Кореї. На його думку, південнокорейські виробники могли б отримати можливість випробовувати свої системи озброєнь в умовах реальної війни, що стало б додатковим стимулом для Сеула до тіснішої взаємодії з Києвом. 📌 Олексій Мельник — для EFE. Повний матеріал EFE іспанською #ЦентрРазумкова #ОлексійМельник #Війна #ПівнічнаКорея

Фактично для водія ринок сьогодні складається щонайменше з двох моделей, які суттєво відрізняються структурою закупівель, витрат і ціноутворення. 🔹 Модель 1. Преміальні мережі: маржа до імпортного паритету Великі преміальні мережі мають прямі контракти з європейськими виробниками або великими трейдерами, самостійно організовують імпорт і логістику, фінансують запаси та здатні утримувати значні товарні резерви. Спред преміальних мереж — близько 10,96 грн/л, або приблизно 12% роздрібної ціни. Водночас це не чистий прибуток мережі. Із цього цінового простору покриваються витрати на внутрішню логістику, фінансування запасів, утримання АЗС, зарплати персоналу, маркетинг, адміністративну інфраструктуру та інші операційні потреби. Проте сам факт наявності такого спреду свідчить про значно більший простір для цінового маневру порівняно з мережами, які купують пальне вже на внутрішньому гуртовому ринку. 🔹 Модель 2. Дискаунтери: внутрішня роздрібна надбавка Бюджетні АЗС переважно не імпортують пальне самостійно. Вони купують його на внутрішньому гуртовому ринку — в імпортерів або трейдерів — і часто працюють із мінімальними запасами. Спред дискаунтерів — близько 2,71 грн/л, або лише приблизно 3% роздрібної ціни. Останнім часом окремі бюджетні мережі працювали в умовах, коли внутрішні гуртові ціни тимчасово наближалися до роздрібних або навіть перевищували їх. За таких умов залишкова маржа могла скорочуватися практично до нуля, а в окремі періоди ставати від'ємною. Два спреди — дві різні реальності Номінальна різниця між цими показниками становить 8,25 грн/л. Спред преміального сегмента відносно імпортного паритету приблизно у чотири рази більший, ніж роздрібно-гуртовий спред дискаунтерів. Але принципово важливо не підміняти поняття. 10,96 грн/л і 2,71 грн/л — це не два безпосередньо порівнювані показники чистого прибутку. Вони розраховуються від різної бази: у першому випадку — від імпортного паритету, у другому — від внутрішньої гуртової ціни. Саме ця відмінність і демонструє структурно різну економіку двох бізнес-моделей. Преміальні мережі мають близько 12% маржі до імпортного паритету і, відповідно, значно більший ціновий простір для покриття витрат, оптимізації бізнес-процесів та потенційного зниження роздрібної ціни. Дискаунтери мають близько 3% роздрібно-гуртового спреду і значно сильніше залежать від поточної кон'юнктури внутрішнього оптового ринку. Тому фраза про «середню маржу АЗС» без пояснення структури ринку здатна створювати для споживача викривлену картину. Не існує однієї універсальної маржі для всіх заправок. Є різні моделі закупівель. Різні витрати. Різні можливості для цінового маневру. І дуже різний запас міцності. *Опубліковано на сторінці Facebook експерта #ЦентрРазумкова #ВолодимирОмельченко #Нафтопродукти #ЦіниНаПальне #Енергетика

⛽️ Маленькі хитрощі великого ринку нафтопродуктів України ✔️ Заяви про «падіння маржі власників АЗС» та «роботу на межі собівартості» часто звучать як головне пояснення того, чому ціни на пальне не можуть суттєво знижуватися. Але якщо відмовитися від усереднених показників і подивитися на структуру ринку станом на 12 серпня, картина виглядає значно складнішою. ✍🏻 Матеріал підготовив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко на основі даних і методології НТЦ «Психея» та одного з провідних експертів українського ринку нафтопродуктів С. Сапегіна. Середня маржа по ринку — це та сама «середня температура по лікарні»: вона може приховувати принципово різну економіку різних груп АЗС. Продовження далі ⬇️

⚡️Кому вигідне залякування «зимовим апокаліпсисом»? ☑️ Останніми тижнями у медіапросторі дедалі частіше звучать прогнози про нібито неминучий енергетичний колапс наступної зими. Одні говорять про відсутність електроенергії по 20 годин на добу, інші — про масштабні проблеми з теплопостачанням і навіть водопостачанням. Але чи справді найгірший сценарій є неминучим? ✍🏻 Своїм баченням ділиться директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Ризики справді серйозні. Росія продовжує системно атакувати українську енергетику, а особливо небезпечною залишається недостатня кількість засобів ППО, здатних протидіяти балістичним ракетам. Але важкий сценарій не потрібно автоматично видавати за неминучий. 🔸Українська енергосистема все ще має значний запас стійкості: дев'ять атомних енергоблоків забезпечують базове навантаження, існує можливість імпорту до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС, зростають потужності відновлюваної енергетики, а близько 1,5 ГВт вже становить новозбудована розподілена газова генерація. 🔹Водночас експерт наголошує: за останні роки можна і потрібно було зробити більше — передусім у розвитку розподіленої генерації та захисті критичної інфраструктури. Навіть можливе масштабне знищення теплової генерації ще не означатиме автоматичного колапсу Об'єднаної енергосистеми України. Вирішальними залишатимуться стан мереж, можливості передачі електроенергії між регіонами, робота атомної та розподіленої генерації, імпорт і швидкість відновлення пошкодженого обладнання. «Понад 1600 днів великої війни, тисячі ракет і десятки тисяч дронів загальною вартістю на десятки мільярдів доларів не змогли зламати українську енергосистему. Це не привід недооцінювати ворога. Але так само немає підстав перетворювати найгірший із можливих сценаріїв на єдиний і неминучий» . 🔹На думку Володимира Омельченка, сьогодні необхідно концентруватися на практичних рішеннях: прискоренні будівництва розподіленої генерації, посиленні фізичного захисту критичної інфраструктури, розвитку енергоефективності та термомодернізації житлового фонду. Експерт також підкреслює, що Росія багато років використовує зиму як елемент війни проти України. Саме тому поряд із посиленням власної стійкості Україні необхідно нарощувати далекобійні спроможності та системно послаблювати критичну інфраструктуру РФ, яка забезпечує фінансування та ведення агресії. «Головне питання сьогодні не в тому, чи буде зима складною. Вона майже напевно буде непростою. Питання в іншому: наскільки добре ми до неї підготуємося — і чи дозволимо страху підмінити професійний аналіз». #ЦентрРазумкова #ВолодимирОмельченко #Енергетика #ЕнергетичнаБезпека #Україна

✍🏻 Автори визначають шість ключових пріоритетів для державної політики: 🔹 комплексний захист критичної енергетичної інфраструктури; 🔹 прискорений розвиток розподіленої генерації, когенерації та систем накопичення енергії; 🔹 створення повноцінної системи управління попитом (Demand Response); 🔹 формування стратегічних запасів природного газу та посилення паливної безпеки; 🔹 забезпечення енергетичної автономності лікарень, систем водо- і теплопостачання, транспорту та інших критичних об'єктів; 🔹 створення єдиного енергетичного штабу для управління галуззю в кризових умовах. 💬 Найбільшою загрозою наступної зими може стати вже не дефіцит електроенергії, а фрагментація Об'єднаної енергетичної системи України, що здатна спричинити каскадні перебої у тепло-, водопостачанні, транспорті та зв'язку. Саме тому державна політика має перейти від реактивного ремонту до проактивного забезпечення живучості всієї енергосистеми. ✅ Публікацію створено Центром Разумкова за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру Разумкова та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання та не обов'язково відображає позицію донорів. 📚 Видання буде корисним державним службовцям, аналітикам, представникам енергетичного сектору, науковцям, журналістам, студентам та всім, хто цікавиться питаннями енергетичної безпеки та відновлення України. #Україна #енергетика #енергетичнабезпека #електроенергія #газ #відновлення #ЦентрРазумкова 📎 Публікація доступна за посиланням ➡️ https://razumkov.org.ua/images/2026/08/10/2026_ENERGY_July_UKR.pdf

🇺🇦 ОГЛЯД РОБОТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ В ЧЕРВНІ 2026 р. Центр Разумкова | серпень 2026 ⚡️ Енергетика України: підготовка до зими виходить на вирішальний етап. 📚Аналітичний звіт підготували Геннадій Рябцев, Володимир Омельченко 🔴 Повномасштабна війна показала: модель енергосистеми, побудована на великій концентрації генерації та централізованому управлінні, більше не відповідає сучасним викликам. У новому аналітичному огляді експерти Центру Разумкова наголошують: відновлення пошкоджених електростанцій уже недостатньо. Україна потребує нової архітектури енергетики, заснованої на стійкості, гнучкості та децентралізації. Головним завданням державної політики має стати не лише відновлення пошкоджених енергетичних об'єктів, а формування нової моделі функціонування енергетичного сектору, здатної забезпечувати безперервне енергопостачання навіть в умовах системного військового впливу. продовження далі 👇🏻

⚡️ Чи готовий Київ до нової зими? РНБО нарешті затвердило план стійкості Києва. Як це тепер має прискорити підготовку столиці до зими і чи зрозуміло, хто за що відповідає? 🎙На "Українському радіо" — Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. Українська енергосистема входить у зиму в умовах високих ризиків. Але багато чого залежить не лише від центральної влади — значну частину проблем можуть вирішувати міста, ОСББ та самі мешканці. 🔹 Термомодернізація будинків має стати пріоритетом. Досвід Чехії, Німеччини, Польщі та Литви показує: утеплення радянських панельних будинків дозволяє суттєво скоротити втрати тепла. 🔹 Кожен будинок повинен мати резервне живлення насосів, адже без циркуляції теплоносія навіть наявність генерації не гарантує тепла. 🔹 Києву потрібна розподілена теплова генерація, яка зможе підстрахувати великі ТЕЦ у разі їх пошкодження. 🔹 Окремий ризик — залежність газової генерації від централізованого газопостачання. Альтернативою на випадок перебоїв може стати LNG, доставлений газовозами з подальшою регазифікацією. «Усі думають, що ризиків газопостачання немає, а вони є», — наголошує Володимир Омельченко 🖇 Джерело, запис програми за посиланням ➡️ https://bit.ly/4bJ4GoF #Енергетика #Київ #Зима #Омельченко

Patriot — «знеболювальне», але не лікування: Олексій Мельник для BBC Чому Україна не отримує достатньо ракет для систем Patriot і чи здатні вони принципово змінити ситуацію з російськими балістичними ударами? В інтерв'ю BBC співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник називає дві основні причини дефіциту. 1️⃣ — обмежені запаси та виробничі можливості: «Перш за все, це дефіцит таких товарів... виробництво таких ракет досить обмежене». 2️⃣ — політична. За словами Мельника, адміністрація Трампа може використовувати питання постачання як важіль тиску на Київ. Але навіть Patriot не є остаточним рішенням проблеми. «Це, якщо використовувати медичну термінологію, знеболювальне, але справжнє лікування набагато ширше». На думку експерта, Україні потрібна стратегія, спрямована на всю систему російського ракетного виробництва та застосування: «Нам потрібен комплексний підхід, щоб знищити російські лінії виробництва, починаючи з запасних частин і до точки, де вони запускають ці ракети». Ще один важливий аспект — українські далекобійні удари по Росії. Мельник вважає, що одна з їхніх цілей — зробити війну відчутною для російського населення: «Наш намір — донести це повідомлення до російського електорату: дивіться, ви повинні щось зробити зі своїм урядом». Адже, за його словами, війна не робить росіян ані безпечнішими, ані багатшими. При цьому Мельник наголошує, що більшість українських цілей у Росії: «безпосередньо пов'язані з військовими або пов'язані з джерелами фінансування війни». Експерт обережний щодо прогнозів про терміни можливого припинення вогню. Причина проста: «Путін наполягає на тому, що він може досягти своїх цілей, продовжуючи війну». Тож для реального припинення війни потрібні не лише дипломатичні пропозиції, а й зміна розрахунків Кремля щодо можливості продовжувати агресію. 📺 Джерело: BBC (початок інтерв'ю з 34 хв.) ➡️ https://www.bbc.com/audio/play/w1730c5nyyg1dm9?partner=uk.co.bbc&origin=share-mobile #ЦентрРазумкова #ОлексійМельник #Безпека #Україна #Росія

☑️ Поки що немає ознак того, що Росія змінила тактику й зосередилася на ударах по об'єктах водопостачання 🔹 Попри розмови про ймовірне переключення уваги  на системи водопостачання, наразі немає жодних підтверджень таких змін. Натомість головним пріоритетом для російських ударів залишається руйнування ключової інфраструктури Києва для тиску на мільйони жителів. Про це в етері КИЇВ 24 заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Головною метою РФ залишається знищення критичної інфраструктури Києва, оскільки тут зосереджено всі органи влади та проживає близько 3 мільйонів людей.

🇪🇺 Європа має перейти від оборони до системної протидії російській гібридній агресії Російська війна давно перестала обмежуватися лише українським фронтом. Диверсії, кібератаки, використання безпілотників, шпигунство проти критичної інфраструктури та спроби дестабілізувати європейські країни стають елементами єдиної стратегії Кремля. 🎙Про це в ефірі 5 каналу заявив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков. Коментуючи повідомлення про можливі нові гібридні операції Росії проти країн Балтії, експерт наголосив, що Європа вже зіткнулася з новою фазою російської агресії. «Ми бачимо диверсії, кібератаки, терористичні акти, спостереження за критично важливими об'єктами. Росія поступово розширює інструментарій гібридного впливу.» На думку Михайла Пашкова, відповідь має бути не лише національною, а колективною. «ЄС має перейти від оборонної політики до серйозної і системної контрдиверсійної та контррозвідувальної діяльності.» Окрему увагу експерт приділив питанням протиповітряної та протиракетної оборони. Він підкреслив важливість розвитку української антибалістичної програми, розширення міжнародної антибалістичної коаліції та глибшої інтеграції українського оборонно-промислового комплексу з європейською оборонною індустрією. За словами Пашкова, дедалі більшого значення у війні набувають технології, а стратегічною перевагою України є партнерство з Європейським Союзом, його промисловою та технологічною базою. ✔️ Михайло Пашков наголошує, що сучасна російська агресія виходить далеко за межі класичних військових дій. Вона поєднує військовий, інформаційний, кібернетичний і диверсійний компоненти. Саме тому Україні та її партнерам необхідно одночасно зміцнювати протиракетну оборону, розвивати спільні оборонні технології та формувати єдину систему колективної безпеки в Європі. 📺 Джерело, запис інтерв'ю за посиланням ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=cmQ6bSfzP58 #ЦентрРазумкова #МихайлоПашков #ЄвропейськаБезпека #Україна #НАТО #ЄС

Нові безпекові союзи і Україна Колишній головком ЗСУ Валерій Залужний закликав шукати нові формати безпеки замість очікування вступу до НАТО. Наскільки реалістична така оцінка та які альтернативи існують? 💬 На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника,слова Залужного про необхідність нових союзів не означають відмову від НАТО. Швидше йдеться про процес, який уже почався після зміни безпекового середовища та появи сумнівів щодо єдності самого Альянсу. "Ми вже бачимо "коаліцію охочих", поглиблення співпраці України з Великою Британією, Францією, Німеччиною, країнами Балтії та Скандинавії. Ці формати можуть у майбутньому набути більшої інституційної форми", - зазначив Мельник в інтерв'ю "Deutsche Welle" . На його переконання, такі об'єднання будуються навколо спільних безпекових інтересів, однак вони не можуть замінити НАТО. "Якщо говорити про військово-політичний союз, то альтернативи НАТО наразі не існує", - наголошує експерт. ✔️ Мельник звернув увагу на те, що майже всі потенційні учасники нових коаліцій самі є членами НАТО. Тому вони не створюватимуть конкурента Альянсу. "Йдеться не про альтернативу, а про доповнення. Україна має зберігати стратегічний курс на членство в НАТО, а паралельно розвивати додаткові безпекові механізми", - пояснює він. Експерт не погоджується з твердженням, що шлях України до НАТО остаточно заблокований. На його думку, нині головною перешкодою є сама війна. "Запрошення України до НАТО зараз означало б автоматичне втягування Альянсу у війну з Росією. На це жодна держава-член сьогодні не піде", - зауважує Мельник. Втім, після завершення активної фази бойових дій ситуація може суттєво змінитися. Саме тому, на думку Мельника, говорити про закриті двері НАТО зарано. 🖇 Джерело ➡️ https://www.dw.com/uk/nato-bez-ukraini-ci-mae-raciu-zaluznij-i-so-dali/a-78237877

🔄 Новий етап війни: як Україна змушує Росію рахувати ціну агресії 🇺🇦 Україна переходить до нового етапу кампанії далекобійних ударів по території Росії. У коментарі Telegraf співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник пояснює, чому сьогодні ключовим стає не окремий удар, а системний вплив на російську військову логістику та економіку. Головними тезами в інтерв'ю експерта є: ▪️ Україна послідовно ізолює Крим, завдаючи ударів по логістиці та транспортних маршрутах. ▪️ Кримський міст уже не виконує тієї ролі, яку відігравав раніше, а альтернативні маршрути постачання стають довшими й дорожчими. ▪️ Удари по нафтопереробних підприємствах і паливній інфраструктурі поступово зменшують економічні можливості Росії вести тривалу війну. ▪️ Важливим напрямом стали атаки на логістичні центри, які впливають не лише на військове забезпечення, а й на російський бізнес та повсякденне життя населення. «Головне завдання — зробити продовження війни для Росії дедалі дорожчим.» 📌 Чому це важливо, на думку автора матеріалу Олексій Мельник наголошує, що українська кампанія дедалі більше поєднує військові, економічні та психологічні інструменти впливу. Її мета — не лише ураження окремих об'єктів, а системне послаблення можливостей Росії продовжувати війну. 🖇 Джерело за посиланням ➡️ https://news.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/5946848-40-dney-dlya-putina-podkhodyat-k-kontsu-kak-teper-ukraina-budet-zastavlyat-rossiyu-zavershit-voynu

🤖 Чи готова податкова система до епохи штучного інтелекту? Стрімкий розвиток ШІ вже змінює ринок праці та механізми отримання доходів. У новій статті Ольга Пищуліна аналізує, чому традиційна система оподаткування доходів фізичних осіб поступово втрачає ефективність, які ризики це створює для державних фінансів та які підходи сьогодні обговорюються у світі. Основну увагу приділено тому, як штучний інтелект здатний змінити сам механізм створення й розподілу вартості: послабити зв'язок між економічним зростанням і зайнятістю, прискорити концентрацію доходів у власників цифрового капіталу та поставити під тиск податкову модель, що ґрунтується переважно на оподаткуванні доходів від праці. У цьому контексті ключове питання полягає не лише в тому, скільки робочих місць може змінити ШІ, а й у тому, наскільки стійкими залишаться фінансові та соціальні інститути держави в умовах економіки, де головним фактором виробництва стає не людська праця, а інтелектуальна інфраструктура. 📌 Чому це важливо? На думку авторки, зміни відбуваються швидше, ніж держави адаптують податкову політику. Якщо не реагувати на ці процеси вже зараз, це може поставити під загрозу стабільність бюджетних надходжень і фінансування соціальних зобов'язань держави. 📖 Повний текст статті — за посиланням ➡️ https://razumkov.org.ua/statti/eroziia-systemy-opodatkuvannia-dokhodiv-fizychnykh-osib-iak-odyn-iz-kliuchovykh-ryzykiv-epokhy-shtuchnogo-intelektu

🟢 Дефіциту дизпалива на загальнонаціональному рівні немає. ✍🏻 На своїй сторінці Facebook директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пише про те що останніми днями в деяких Telegram-каналах масово розганяють «зраду», що нібито на багатьох АЗС мережі ОККО лімітують продаж ДП до 50–100 літрів. Натомість представники компанії вчора спростували цю інформацію. За фактом: дефіциту ресурсу в Україні немає й не очікується. ✔️ Експерт зазначив: "Однак можливі окремі випадки деяких обмежень у сільській місцевості та прифронтових регіонах. Не плутайте реальний дефіцит із надзвичайно складною логістикою у прифронтових зонах та цілеспрямованим полюванням ворога на наші автозаправки. Окупантам життєво необхідно нагнітати паніку та створювати штучну кризу за допомогою своїх мереж". 📌 Єдиний сценарій, за якого справді міг би виникнути дефіцит на АЗС — це встановлення урядом граничних цін. Проте в осяжному майбутньому ніхто цього робити не збирається. 🖇 Джерело➡️ https://bit.ly/4hJyfds

🟡 Володимир Омельченко: експортна енергетична інфраструктура залишається одним із ключових джерел фінансування війни Росії 📰 В інтерв'ю УНІАН директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко аналізує, як удари по енергетичних об'єктах можуть впливати на економічний потенціал Росії. 🔹Експерт наголошує, що важливе значення мають не лише атаки на нафтопереробні заводи. Не менш важливою є інфраструктура, яка забезпечує експорт російської нафти та надходження валютної виручки. Саме ці кошти залишаються одним із головних ресурсів фінансування військової машини РФ. 🔹Окрему увагу Володимир Омельченко приділяє стійкості української енергосистеми. За його словами, Україна значно посилила захист критичної інфраструктури, тоді як Росія через масштаби своєї території стикається з дедалі більшими труднощами у захисті власних енергетичних об'єктів. 💬 «Без терміналів вони не зможуть експортувати нафту, а значить — отримувати валютні надходження». 📖 Повний текст інтерв'ю ➡️ https://bit.ly/45ugI1E #ЦентрРазумкова #ВолодимирОмельченко #ЕнергетичнаБезпека #Енергетика #Україна

Росія не має ресурсів для нескінченної війни В інтерв'ю OBOZ.UA співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник зазначив: ▪️ війна стала для Володимира Путіна способом політичного виживання; ▪️ попри риторику Кремля, Росія не має достатніх ресурсів для ведення війни десятиліттями; ▪️ можливий новий етап мобілізації не гарантує підвищення боєздатності армії, натомість створює додатковий тиск на економіку та систему військового забезпечення; ▪️ авторитарні режими можуть виглядати стабільними до моменту їхнього раптового колапсу. #ЦентрРазумкова #ОлексійМельник #СтратегічнийАналіз #МіжнароднаБезпека #НаціональнаБезпека 📖 Детальніше — в інтерв'ю за посиланням➡️ https://war.obozrevatel.com/ukr/putin-obmovivsya-za-frojdom-kolaps-mozhe-trapitisya-raptovo-intervyu-z-melnikom.htm

🎯 Далекобійні удари мають працювати як єдина стратегія. В інтерв'ю Deutsche Welle директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський наголосив, що атаки на російські НПЗ та інші стратегічні об'єкти вже дають відчутний результат, адже паливно-мастильні матеріали є основою функціонування як армії, так і економіки РФ. ✔️ Водночас, на думку експерта, ще більшої ефективності можна досягти, якщо далекобійні удари координувати з: ▪️ ударами по військовій логістиці; ▪️ роботою дипломатичних та розвідувальних служб щодо обмеження постачання Росії критично важливих західних компонентів. 📖 Детальніше ➡️ https://www.dw.com/uk/dalekobijni-sankcii-ukraini-kudi-distaut-i-ci-e-efekt/a-78149092

✍🏻 Автор наголошує: головна проблема сьогодні — розрив між офіційними показниками «готовності» та фактичною здатністю теплопостачальних систем працювати під час тривалих знеструмлень. Справжню готовність визначають не відсотки у звітах, а наявність резервного живлення, запасів пального, можливість підтримувати циркуляцію теплоносія, аварійні бригади та готовність швидко відновлювати роботу мереж. 📊 У статті виокремлено чотири ключові групи ризиків: 🔹 технічна вразливість тепломереж під час тривалих відключень електроенергії; 🔹 фінансові та закупівельні обмеження підприємств; 🔹 проблеми із забезпеченням когенерацій природним газом; 🔹 недостатнє резервування обладнання, пального та аварійних ресурсів. 💬 Автор пропонує пакет невідкладних рішень державної політики: провести аудит енергетичної стійкості всіх систем теплопостачання, сформувати регіональні резерви обладнання та пального, спростити процедури виконання аварійних робіт і перейти до системного моніторингу фактичної, а не декларативної готовності громад до зими. 📎 Повний матеріал доступний на сайті Центру Разумкова ➡️ https://razumkov.org.ua/statti/opaliuvalnyi-sezon-2026-2027 #енергетика #теплопостачання #опалювальнийсезон #енергетичнабезпека #ЦентрРазумкова

♨️ Опалювальний сезон 2026/2027: готовність має вимірюватися не звітами, а реальними можливостями 📚 Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, підготував аналітичний матеріал, присвячений системним ризикам для підприємств теплокомуненерго напередодні нового опалювального сезону.