гіперкульт хана рубероїда

Surrealpolitik

Акселераціонізм це влада рад (директорів) і діджиталізація всієї країни (с) Пітер Ульянович Тіленін

ДЖОРДЖУ СОРОСУ 96!!!! ВІТАЄМО НАЙКРАЩОГО З ЛЮДЕЙ, НАКИДАЙТЕ АКТИВУ

Це в нотатках, до речі, погано проговорено, але ні. Пара потенційне—актуальне це в першу чергу про подобність. З потенційного A актуалізується актуальне A, це така собі аристотеліанська модель ентелегії. Пара Віртуальне—Актуальне потрібна Дельозу, щоб показати…

Нагадує теорію Барбрука і те що писав Фішер в "Капіталістичному реалізм", а саме що ідеологія Кремнієвої Долини це неосталінізм

Нагадує теорію Барбрука і те що писав Фішер в "Капіталістичному реалізм", а саме що ідеологія Кремнієвої Долини це неосталінізм

Ну і дибіли! Хочете не хочете але якобінське діло буде жити вічно!

Нарешті реальна база

Це в нотатках, до речі, погано проговорено, але ні. Пара потенційне—актуальне це в першу чергу про подобність. З потенційного A актуалізується актуальне A, це така собі аристотеліанська модель ентелегії. Пара Віртуальне—Актуальне потрібна Дельозу, щоб показати Різницю. Актуалізація завжди відмінна від самого свого віртуального. Віртуальне в принципі також поле ентелегій (в їхній віталістичній рецепції), але це множинні лінії становлення, до того ж, ця актуалізація цих віртуальностей (їх становлення) завжди відмінна від самих віртуальних можливостей та неможливостей. Ще один момент, вже звісно зазначений, що потенціальність—актуальність це лінійний та односторонній процес актуалізації, а віртуальне з актуальним у Дельоза рекурсивне.

Рекурсія – це процес, який повертається сам у себе. Кожна ітерація трансформує умови наступної. Системи (технічні, культурні, когнітивні) рекурсивно конституюються. Вони не виконують правила, вони переписують власні умови. Віртуальне – це поле потенціалів.…

Рекурсія – це процес, який повертається сам у себе. Кожна ітерація трансформує умови наступної. Системи (технічні, культурні, когнітивні) рекурсивно конституюються. Вони не виконують правила, вони переписують власні умови. Віртуальне – це поле потенціалів. Рекурсія – це механізм, який вибирає, трансформує та повторно впроваджує ці потенціали, таким чином рекурсії (у множині) - це машина для навігації у віртуальному. Кожен рекурсивний цикл: 1. актуалізує щось з віртуального. 2. модифікує саме віртуальне поле. 3. створює нові умови для подальшої актуалізації. Рекурсивний цикл – це спіраль становлення.

Неможливе перестає бути неможливим коли актуалізується (віртуальність) Чудо - неможливе яке актуалізується залишаючись неможливим (парадокс)

Віртуальне = реальне + ще не актуалізоване Актуальне = те, що було виражено з віртуального Можливе Вже виглядає як реальне Стає реальним через реалізацію Логіка: подібність + обмеження Приклад: план архітектора > будинок Віртуальне Не схоже на актуальне заздалегідь…

Віртуальне = реальне + ще не актуалізоване Актуальне = те, що було виражено з віртуального Можливе Вже виглядає як реальне Стає реальним через реалізацію Логіка: подібність + обмеження Приклад: план архітектора > будинок Віртуальне Не схоже на актуальне заздалегідь Стає актуальним через диференціацію Логіка: відмінність + творення Приклад: ембріон > організм (немає попередньо заданої кінцевої форми у простому сенсі) Неможливе часто є саме тим, що не відповідає сучасним структурам Віртуальне перевищує як можливе, так і неможливе Те, що здається «неможливим» з точки зору актуального, все ще може бути віртуально реальним Неможливе також ділиться на слабке та сильне. Слабке неможливе стаючи можливим губить свою суть. Сильне неможливе стаючи можливим залишається неможливим, тобто зберігає свою суть. Також це можна назвати чудом.

Олександр Довженко - "Земля"

Провів змістовну зустріч з сином. Доручив білим знищувати благополуччя чорних. Домовились впроваджувати нові технології поліцейського свавілля. Спільними зусиллями доводим людство до занепаду. P.S. бля, я не посвящонний в лор якуба, я хз шо писать тут було луччє, але спрдіваюсь хтось покращить

Якуб представив Білого 2.0