КУХАРЧУК ➕ 🇺🇦

Загалом я свідомо докладаю зусиль, щоб не зловживати пафосом на тему війни. Бо течуть такі ріки української крові і українських сльоз, які не бачив жоден народ в сучасній історії. Хоча ніяких інших емоцій, окрім пафосу і гордості, у мене не виникає, коли я споглядаю на героїчних подвиг українського народу, українського війська і української держави за роки Великої війни. Але зараз таки буде мій пафос, спровокавний регулярною меншовартісною дичиною, яку я часто читаю і слухаю від українських діячів на тему сенсів цієї війни. Так от - мій пафос: Україна б'ється за власну велич і власну суб'єктність у новому світовому порядку. А не за "цінності демократичного світу". А не "за євроінтеграцію". А не за "ліберальний устрій і проти авторитаризму". За власну велич. За власну суб'єктність. За себе і за своє. Нарешті - вперше за тисячу років - з шансом здобути все це. Це ж як можна зневажати всю пролиту кров власного народу, щоб цю кров продавати в обмін на симулякри та в інтересах якогось чергового умовного "комуністичного інтернаціоналу"?!

У Львові відбулася ще одна "культурна" подія. Видавництво Старого Лева видало книжку "Кишеньковий довідник з патріархату". І з цієї нагоди запросила з Британії автор(-ку) Майю Оппенгайм, яка у себе в Британії відома тим, що публічно вихваляється своїми абортами та демонструє інші ознаки власної деградації особистості. І от ця Майя і Видавництво Старого Лева, разом до купи у Львові промивали мізки українцям, що "гендерної рівності досі недосягнуто" і жінкам треба продовжувати боротьбу. Все це відбувалося, звісно, за грантові кошти. Бо таке лайно без грантів, звісно, не має жодного шансу на життя. Все це продовжує відбуватися на тлі сотень тисяч портретів загиблих чоловіків в кожному без винятку місті і селі України. І на тлі мільйонів ще живих чоловіків, які в цілому позбавлені базових конституційних прав, але які при цьому гідно цей виклик приймають. Дорогі українські жінки, вам давно слід гучніше і сміливіше сказати своє слово про всю цю муть, які нав'язують роками. Бо вони остаточно зруйнують долю вашим донькам і остаточно скасують ваших синів. Жінки, це ваше поле битви за здоровий глузд. Чоловіки безсилі в цій битві.

"Дзеркало тижня" опублікувало інтерв'ю, яке є вироком ганебній і принизливій системі, коли так звані "міжнародні експерти" формують в Україні суддівську та інші владні інституції. Відібрав вам кілька яскравих фрагментів з відповідей Тільмана Хоппе. Він - німецький юрист, колишній суддя та провідний європейський експерт з питань доброчесності й антикорупції. Багато працював в Україні і аналізує "реформу". Поїхали - його цитати... "Не варто ідеалізувати міжнародні комісії лише тому, що до їхнього складу входять іноземці. Сам собою міжнародний статус не означає якоїсь виняткової професійності, яку неможливо знайти всередині країни... Більшість із них, образно кажучи, «сліпі»: вони не знають місцевої мови й змушені довіряти помічнику, який із ними працює... Міжнародники майже нічого не зробили для того, щоби систематизувати й порівняти досвід різних країн. Немає жодних відкритих даних навіть щодо вартості такого оцінювання... Гадаю, навряд чи хтось стверджуватиме, що міжнародні члени комісій, яких призначають міжнародні організації, можуть бути повністю незалежними від них... Загалом міжнародна технічна допомога — це дуже слабо контрольована монополія, майже невидима для платників податків. Те, що насправді відбувається всередині таких проєктів, зазвичай розуміє дуже вузьке коло людей — часто навіть не самі донори, а лише менеджери проєктів, а інколи лише експерти. І вся система міжнародної технічної допомоги об’єктивно зацікавлена в тому, щоб ця діяльність тривала й розширювалась. Якось один менеджер із міжнародної організації сказав мені: «Тільмане, мені треба звідси вибиратися — ця антикорупційна сфера перетворилася на жахливу індустрію». Я бачив, як виконавці вигадували абсолютно абсурдні проєкти лише для того, щоби створити собі більше роботи. Що довше триває процес, то більше днів можна виставити до оплати й то більше заробляють усі учасники...". *** Україноцентризм і суверенітет. Гідність і українське лідерство. Час відроджувати базові і забуті сенси.

До уваги Толі Остапенка, "Телебачення Торонто" і їхніх родичів по відсутності розуму! "Ксенофобія" та "ісламофобія" завітали до вас, звідки не чекали. Дві красиві і розумні жінки, лідери країн ЄС - Джорджіа Мелоні і Метте Фредеріксен - видали базу по темі. Голова уряду Італії і голова уряду Данії 10 серпня оприлюднили спільну заяву по темі міграції і мігрантів. Дві ключові тези: 1. Буйних нелегалів - геть з Європи. 2. Всі, хто понаїхали якось там легально, зобов'язані поважати християнські коріння і культуру Європи. Цікаво, що ці дві пані абсолютно різні. Мелоні - права консерваторка з півдня Європи. Фредеріксен - соціал-демократка з півночі Європи. Але спільно разом і в унісон наголосили: - нелегали - геть, - легальні іммігранти - поважати християнську Європу і нічого тут не ламати. Все ж дуже просто! Що не ясно? Повторювати треба чи нарешті вже запам'ятаєте?

Передивився фото і відео з фестивалю "Вирій. Простонеба". І неочікувано для себе буквально на кількох людях побачив натільні хрестики. Так от... Я не можу зрозуміти, як організатори і тамтешні сесуріті могли під час догляду дрескоду на вході пропустити це неподобство на взірцевому окультно-язичницькому дійстві. Наступного разу треба бути прискіпливішими.

Крим - це Україна. Косово - це Сербія. Домінування певного етносу в цих автономіях не може бути підставою для змін державних кордонів. Бо якщо всі прикордонні регіони всіх європейських країн заново кроїти за етнічним принципом, тоді Європа знову захлинеться у крові. Бо якщо можна одним, - тоді можна всім. А тому візит українського президента до Сербії - норм.

Церква є епіцентром діаспорного життя українців за кордоном. Церква - у центрі, а все інше - навколо церкви і церковної спільноти. Так було в усі великі хвилі української еміграції. І на початку ХХ століття. І після Другої світової. І на межі 80-90-х. І зараз під час Великої війни. Це настільки детерміновано, що навіть нерелігійні люди, які в Україні не були частиною церковної спільноти, в еміграції починають приходити до церкви. Або принаймні іноді заходити. Спочатку - з раціональних причин, а потім багато хто навертається до віри і стає живим християнином. Всі українські церкви за кордоном всіх конфесій - це: - нові знайомства зі своїми, що конче потрібно в чужій країні; - гуманітарна допомога; - обмін потрібною інформацією про все; - суботні школи української мови; - друзі для дітей; - розвиток підприємницької активності; - спільні кредитні спілки (по типу SelfReliance у США); - гуртки і культурні центри; - спільні свята і святкування - християнські і державні. Таким чином єднання українців навколо українських церков за кордоном не лише забезпечує їм м'яку адаптацію... Церква, церковна спільнота і навколоцерковні активності стають основним, а іноді єдиним місцем формування та збереження української ідентичності дорослих і дітей за межами Батьківщини. Українська національна ідентичність не можлива без церкви. І в Україні, і за кордоном. На цьому зробленому мною фото - дуже типовий сюжет... Місто Палатайн біля Чикаго. На одній території по сусідству - українська церква, українська кредитна спілка (банк), українська школа, українська інфраструктура (стадіон). До речі, першу церкву тут збудували кілька українських сімей, які у 1960-их на себе особисто взяли кредити, звели храм і потім спільними зусиллями багато років виплачували позику. А вже потім навколо церкви почало виникати все інше українське. Церква в епіцентрі України і українського. Буде церква - буде життя. Буде церква - буде Україна і українська ідентичність. Християнська віра - українська ідентичність - українська державність: фундаментальний, нерозривний і життєдайний зв'язок.

Глобальному Лідерському Саміту 30 років. Я прилітаю на центральну подію у Чикаго вже 10 років. Після кількох років кризи у зв'язку з відходом від справ Білла Хайбелса і ковідних перипетій, - цьогорічний Саміт продемонстрував остаточне повернення на рівень найкращих докризових років. Повний зал тисяч на вісім людей, паралельно сотні локацій в онлайні по всім Сполученим Штатам. І план на поточний сезон - 110 країн і 400 000 учасників. Суттєву роль в цьому відновленні, безсумнівно, зіграв пастор Девід Ешкрафт. Коли він три роки тому очолив організацію Глобальна Лідерська Мережа (GLN, материнська організація), знову повернулося ось це комфортне відчуття, коли в хаті знову є батько, а тому більше не страшно, і все буде добре. Паралельно, безсумнівно, Крейг Грошел продовжує відігравати значну роль в русі ГЛС і залишається бренд-обличчям Самітів. Пул промовців цього сезону і їхні послання - дуже якісні, цікаві і різноманітні. За кілька тижнів почнеться виготовлення українського дубляжа і адаптація всіх матеріалів. Слідкуйте за нашими сповіщеннями. Християнське лідерство важливе для України! Українське лідерство важливе для світу! #glsua #gls26 #vsirazom

Що за ґвалт? У багатодітних чоловіків хочуть забрати відстрочку? Мене зараз масово запитують про це. Відповідаю - хоч і без особливого бажання, враховуючи специфіку питання... 1. Ніхто взагалі це питання не піднімає на рівні парламенту, уряду і влади в цілому. Просто з'явилася фрікова петиція на цю тему, одна з тисяч петицій по типу: "давайте в українському прапорі поміняємо місцями жовтий і синій кольори". Тобто - просто суєта. І лише ґвалт в фб і тредс надає цій фріковій ініціативі якоїсь солідності. 2. Час, здоров'я і життя кожного батька є однаково важливим для його дітей. Без різниці - одна дитина, три чи п'ять. 3. Жінці одній виховувати і організовувати життя трьох і більше дітей значно складніше, ніж коли дітей один-два. Хоча емоційно, безсумнівно, однаково важко без чоловіка, незалежно від кількості дітей. 4. Держава зацікавлена у багатодітних сім'ях із раціональних міркувань. Відтак різні стимули багатодітності, у тому числі відстрочка, є правильними. 5. В Україні катастрофічно мало багатодітних сімей. Чув про цифру 4%. Розрив між смертністю і народжуваністю - в 3,4 рази. Ми буквально зникаємо як народ. Тож за можливості народжуйте дітей і ставайте багатодітними. Це приємно, це раціонально, це патріотично. 6. В залежності від ситуації на фронті і тривалості війни відстрочку для різних категорій, у тому числі для багатодітних, колись можуть скасувати. Такою є типова логіка смертельної машини під назвою "війна". 7. Ми всі помремо, так що всі заспокойтесь і любіть одне одного, поки живі.

6-7 серпня у Чикаго - Глобальний Лідерський Саміт. Сезон 2026 розпочато! З місця подій повідомляє національний директор ГЛС Україна Руслан Кухарчук.

УЯВІТЬ щасливе українське майбутнє, коли... - в Україні ліквідували всі посади заступників міністрів з євроатлантичної інтеграції, закрили всі відповідні офіси, припинили створювати порожнечу, будувати ілюзії і брехати... А замість цього створили офіси і команди, щоб: - швидко і якісно облаштовувати десятки тисяч переселенців, які і зараз щомісяця мусять залишати власні оселі через примусову евакуацію; - швидко розселяти людей, чиє житло і майно зруйноване черговим московитським обстрілом; - побудувати ліфти на станціях метрополітену для візочників; - в рази збільшити виплати сім'ям для догляду за дітьми з інвалідністю; - вирішити продовольчу кризу і зупинити здорожчання продуктів; - створити стимули для повернення українців з-за кордону; - спростити отримання українських документів всім українцям; - збільшити мінімальну пенсію хоча б вдвічі; - швидке озброювання та індустріалізація під землею; - мінімізувати податки для підприємців, чий бізнес знищений війною... Список реальних завдань і справ - безкінечний. Уявили? Це можливо, лише коли ми змінимо нашу національну ідею і головну мету існування. Сила держави і добробут народу, - а не членство десь. Національні інтереси, - а не який черговий план "Качка-Кос". Ось такою має стати наша мета і стратегія. Власна спроможність, а не виконання чужих вимог. Політики (українські і європейські) нам брешуть вже понад 30 років. Продають нам ілюзію членства. Щоб контролювати і маніпулювати. УЯВІТЬ щасливе українське майбутнє, коли влада і державні інституції нарешті полюбили Україну і українців, і нарешті розлюбили Брюссель, Вашингтон чи Москву. Лідерство, а не членство. Змінити мету. І працювати. Інакше - сконаємо остаточно. #vsirazom

Україна ніколи не стане членом НАТО. Це сказав багаторічний головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України в Британії Валерій Залужний. Компетентні люди це знали завжди і говорили це завжди - що Україна не буде членом Північно-Атлантичного Альянсу. Але ж український народ має базову потребу - жити в брехливих ілюзіях і вірити маячні брехливих політиків. До речі, Залужний не лише заперечив членство України в НАТО, але й продемонстрував свою повну зневагу щодо НАТО і його спроможності. Точніше - неспроможності. Схожа перспектива і з Європейським Союзом - тобто перспектива відсутня. Що робити? Викинути членство в ЄС і НАТО з Конституції і з голови. Також на смітник історії викинути політиків та інших діячів, які десятиліттями цими темами пудрять мізки людям - замість динамічного національного розвитку. Наш шлях - будувати сильну, спроможну і суверенну країну. Формувати власні коаліції і об'єднання, які відповідають українським інтересам. Припинити виконувати "інструкції", "бенчмарки", "критерії" та "маяки". Натомість дихнути на повні груди, здолати і збудувати! Лідерство, а не членство! #vsirazom

У Чикаго розпочався тиждень щорічного Глобального Лідерського Саміту. 4-5 серпня: стратегічні сесії з національними директорами і командами. 6-7 серпня: безпосередньо ГЛС у центральній багатотисячній залі. Сьогодні мав спілкування з Девідом Ешкрафтом, президентом ГЛС і Глобальної Лідерської Мережі. Він вже не перший рік активно залучений до активностей української громади у США і глибоко обізнаний в українському контексті. Також записали його привітання українським лідерам - незабаром опублікуємо. #glsua

В Україні криза абсолютно всього бізнесу, окрім ВПК і суміжних сфер. Катастрофічно меншає кількість клієнтів, покупців і споживачів. Знищуються логістичні центри і поштові відділення. Продукти харчування дорожче, ніж в Європі. Бензин і дизель вже вдвічі (!) дорожче, ніж у США. Дуже важко живеться людям, у тому числі підприємцям. Але приходить новий уряд Корецького і продовжує наполегливо і натхненно просувати ось ту ганебну ініціативу з посилками, яка провалилася за попереднього уряду. Я про встановлення 20% ПДВ на всі посилки в Україну, дорожчі за 45 євро. Паралельно поступово прогрівають народ до підвищення вартості електроенергії та всього іншого в комуналці. Все це робиться під приводом виконання вимог наших т.з. "міжнародних партнерів" (ЄС, МВФ). Аморальність наших "міжнародних партнерів" і їхніх агентів в Україні давно всім відома. Їхня мета лише поживитися на нашій країні. Але вони - чужаки, позбавлені емпатії до українців. Але ж український уряд і парламент мають же ж зберігати бодай якісь залишки емпатії до власного народу. Чи ніт?