Sad_Sirko

Ну... Чому б і ні.

Якщо людина і має "міцний характер" - то перш за все для того, щоб вступати у протистояння з сильнішим (старшим начальником, вождем, etc), коли цього потребує ситуація, і перш за все - коли цього потребують інтереси тих, кого ти повинен захищати.

Дякую за службу, генерале Сирський. Роздумуючи над персоною О. С., я досі не доходжу до однозначних висновків. Не будучи знайомим особисто, важко розділити, що в успіхах й невдачах було пов'язано з його особистими якостями, а що з якостями виконавців та його керівництва. Армійська система комплексна, й внесок однієї особистості (навіть на найвищій посаді) розмивається серед багатьох. Обставини сильніші ніж людина. Втім, за час спостереження все ж таки виділив би деякі характеристики. Спробую підбити їх тезово. Почну з негативних (відповідно до поточної політичної кон'юнктури): • О. С. був поганим менеджером, мабуть, навіть байдужим. Про це свідчать скандали з 425 ОШП, що вочевидь перебував в його прямому відомстві. Незважаючи на гостроту питання як морально-етичну, так і політичну, він не запобіг злочинам та не притягнув винних до покарання. Втім, не вважаю, що злочинні дії вчинялися внаслідок його прямих наказів: ряд інших штурмових полків (хоча також мають схожі проблеми) мають менше звернень до військового омбудсмена. Ми маємо справу з ризик-фактором підрозділів зі значною часткою спецконтингента, котрий не був вчасно врахований. Таким чином, дії як Главкома, так і його безпосереднього керівника можна оцінити як злочинну бездіяльність та уникання відповідальності за дії підлеглих. • «Опять спешат». Маючи послужний список зі сміливих та вдалих операцій, на зворотній стороні цього списку можна побачити майже кожен «котел» військової історії сучасної України. Посада Главкома специфічна – твоє безпосереднє керівництво політичне, й ти отримуєш завдання політичного характеру. Наприклад, що кожного дня треба продовжувати наступати піхотою. Але ця система працює, якщо політичне керівництво готове нести відповідальність за свої задачі. Якщо не готове – відповідальність буде на тобі. Відповідно, ти маєш бути агентним та бути в легкому конфлікті з політичним керівництвом, захищаючи довірений особовий склад. Цього не спостерігалося. Натомість – чіпляння за кожен політично значимий шмат землі, поки не буде зовсім пізно. Нація стікала кров'ю, щоб завчасно не засмутити начальника. Проте було б брехнею сказати, що це все. Так вже вийшло, що весь значимий період моєї служби припав саме на його керівництво Збройними Силами. Найбільш значимі для мене нагороди мають його підпис. Й за час на службі він здобув мою повагу. • Мені було не соромно дивитися та читати його інтерв'ю (чого не скажеш про минулого Міністра Оборони). В озвученому Сирським демонструвалось, що він розуміє сучасне поле бою. Людина любить та цікавиться війною, й розуміє як її треба воювати. За час його керування ЗСУ стали сильнішими в компоненті БпЛА ніж ворог (хоча пророкували зворотне). Звісно, це результат колективних зусиль всієї Держави та її Народу, проте особливий інтерес Главкома я спостерігав тривалий час. Демонструвало це як бажання розширювати ошс БпС підрозділів, так і сильні БпС штурмових військ (наприклад), в тому числі 425 ОШП. • О. С. – людина з міцним характером. Не будучи нашим по крові, він залишився вірним нашій присязі. Не обернула його проти нас й всенародна ненависть – стоїчний до негативу, він проніс цей хрест. Спостерігаючи за ним, я зробив висновок: військова професія це аскеза, й ми маємо вміти бути в ній смиренними. Не важливо, хто я, не важливо, як до мене ставляться – поки я живий, маю виконати свій обов'язок. Вимовивши текст присяги, ми стаємо частиною механізму, й наші особистості відступають на другий план. Сирський був останнім. Спадковий військовий, він отримав сильну військову освіту. Й врешті став першим в світі «дроновим» армійським генералом. Мабуть, вже не маємо кадрів цієї генерації сильніших за нього. Мені шкода, що я так і не побачу, як він реалізує свій задум, котрий готував останні місяці. Дещо заплановане досі вражає сміливістю задуму. Проте його доба підійшла до кінця. Маючи відповідні таланти, він так і не зміг знайти в собі те, що зробило б його легендарним полководцем, а не ненависним усіма. Vox Populi дав про себе знати, й ми встаємо на новий шлях, що дасть нам надію. Прийшла доба кадрів, вирощених бізнесом та війною, а не академіями. Те, що люди називають «совком», більше не існує в жодній формі – далі виключно наше, рідне. Подивимося, яке воно. Бажаю нам удачі.

Світ не чорно-білий

Виступаю за обʼєктивність у всьому Тож поправлю один телеграм канал Початок операції що пізніше стала «плацдарм Кринки» -12-14 жовтня 2023 р. Призначення ГК Сирського О.С. - 8 лютого 2024 р. Тому давайте вже згадувати попередників

Там Федоров зараз собі на срок наговорить

https://www.youtube.com/live/DX-aX-DlpV0?si=AiK1opND4Iq992xi

Враховуючи, що колись Зеленський вирішив, що на керівника СБУ треба поставити друга дитинства Баканова, здивований, що Міністр Оборони досі не Юзік.

Русаки запакували його не за катування українців. Його взяли коли він викрав чеченця ще й зброю продавав. От такі пріоритети.

Ось до слова те, з чим часто можна зіткнутись в мережі. Це все відео з офіційних медіа-ресурсів «Скелі». З переглянутого складається враження, ніби люди, що там працюють, роблять все можливе, щоб дискредитувати підрозділ і службу в ньому. Чомусь я не бачив ні в одному іншому підрозділі, щоб основними обличчями медійки були такі відверті фріки. Чому медіа-амбасадором в Скелі є так званий «Гриша Московский»? Якийсь дід з фарбованим волоссям, який косить під «вора в законе». Який імідж це надає підрозділу? Про гурт «Скеля» взагалі можна довго казати, якесь ЛЮБЭ місцевого розливу з такими ж текстами. Для чого і для кого це робиться? Чи понесе хтось відповідальність за нанесення репутаційної шкоди, чи це спеціально робиться і так і має бути?