cмутний.

Ура! Вийшло нове освітнє відео!!! Лишаю вам посилання: . . YouTube . . Instagram

ну і Тернопіль зі святом 😉

https://www.instagram.com/reel/DcDhE6_tkIL/?igsh=MWNvOHc2anN0MmJobQ== Поїхали. Перше освітнє МУР за дуже довгий час. В особливий день… День Археолога!

Ви готові дещо репостити в інстаграм? Сьогодні святковий день.

Привіт дорогесенькі 🫂 За три дні треба закрити збір на банку з OPORA PORUCH для 1 механізованого батальйону 128 ОВМБр на кросовер. Тому розігрую за донат у 200 грн платівочку “PAX ROMANA” з вашим підписом на цю баночку 🫙https://send.monobank.ua/jar/AHL5zZPTqf Розіграш відбудеться 18 серпня🤞 Дякую за донати на розповсюдження 🫂

Хто з вас активно дивиться Формулу 1? anonymous poll Що це? – 741 👍👍👍👍👍👍👍 37% Ну, інколи. – 723 👍👍👍👍👍👍👍 36% Вболіваю. Обожнюю. – 564 👍👍👍👍👍 28% 👥 2028 people voted so far.

Вітаю, любе панство! Оскільки після QA Сашків, було десятки запитів про музику до вистав то з радістю ділюсь з вами архівами. Будьте сміливі, творіть... . . Ребелія . . Ти Романтика . . Успіхів!

Офісні будні

Моя собака старіє. . . Спочатку ти помічаєш сиве волосся десь за вухами, потім – мутна плівка вкриває зір, не така, що хвороба, а така, що погляд – неясний, наче... «В нікуди». Словом, все як у людей. І от, вона вже зранку може прокинутись у своєму ж... Я збережу твій читацький погляд від гігієнічних подробиць. Все як у людей. Через обставини, про які, я сподіваюсь, мої діти будуть знати лише з фільмів, я – не сплю, дивлюсь в стелю, тільки здригаюсь інколи від гучних звуків. Собака – теж не спить, проситься на вулицю. Ну і я виводжу її у двір, як старого діда, о третій ночі, аби вона зробила свої справи, і їй не треба було вдягати памперс на ніч. Про що цей текст? Про життя. Бо саме про нього ти думаєш, коли бачиш, як наближається до смерті єдина жива істота, яка любила тебе безумовно, більш ніж 13 років поспіль, без жодної сварки. Антонім життю – очевидний, а от що застрягло десь посередині – так це мистецтво. І, встромивши погляд у старенького мопса посеред київського дворику, яка стоїчно обсцикує все навколо, абсолютно не реагуючи на Циркони, Шахеди і Кінжали – я, здається, осягнув його суть. В одній книзі, я колись прочитав, що саме письменники, з усіх творчих професій - найчастіше вчиняють самогубство, бо письменники найбільше «грають у Бога», вирішуючи, хто в кого закохається, а хто – ні, хто – хороший, хто – поганий, все вирішує він і тільки він, на сторінках свого вигаданого світу... А от реальний - вже не виходить так вміло контролювати, і тому, краще в ньому.... взагалі не існувати. Але, чому тільки письменники? Мені здається, усе мистецтво світу, від авангарду Семенка до Одіссеї (автора оберіть самі) – існує виключно як засіб втекти від смерті. Створивши власний світ, маленький, контрольований. І пісня Роми Муленка, і стріт-арт Гамлета, і сценарій Яновича – усе це існує, аби автор хоча б на мить відчув владу над космосом. Над усім простором, до найдрібнішого атому. Що конкретно на ці 03:20 хвилин \ 12м2 стінки \ 400 стільців – розповсюджується його абсолютна влада над простором, глядачем, повітрям. Людина стає маленьким Богом, бо тільки Бог може врятувати від смерті. А смерть – це сумно, бо смерть – це нічого. А митці – не люблять нічого, їх більше цікавить – усе. Тому, коли ми розглядаємо мистецтво, особливо у військовий, травмуючий час - як засіб ескапізму, не забуваймо, що це ескапізм, в першу чергу, для автора. У машині, що летить на швидкості 200 км\г – бути пасажиром набагато страшніше, ніж тримати кермо, бо так у тебе є ілюзія, що ти все контролюєш. Що знаєш, що буде далі. Я хочу контролювати кожну літеру, яку ти зараз бачиш. І я вирішую, коли ти її побачиш. О. Н. Ле. Ри-ри. Бачиш, зараз – я контролюю рядок, а значить, хоча б на мить – я контролюю усе, я можу врятувати усіх. Я залишив тут спогад про свою собаку, і вона вже ніколи не постарішає більше, ніж на початку цього тексту. Допоки ти його читаєш. А коли текст закінчиться – собака знову наближатиметься до своєї смерті.

Муленко таку красиву пісню випустив, ета пізд*ц. Всі послухайте.

дописав. півтори сотні сторінок. півроку життя. думаю, це найкраще, що я писав. . . побачимось.

Слухайте!

Панове, ну ви тільки послухайте!! 🔗Одного вечора..[Валентин Фоменко] Спотіфай лінк Єпл музік