Держатомрегулювання 🇺🇦

Голова Держатомрегулювання взяв участь у робочій зустрічі щодо посилення аварійної готовності та реагування на об’єктах АТ НАЕК «Енергоатом» ⚛️ 11 серпня 2026 року на майданчику відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр» АТ НАЕК «Енергоатом» відбулась робоча зустріч з питань посилення аварійної готовності та реагування, стійкості та взаємодії під головуванням т.в.о. Голови правління АТ НАЕК «Енергоатом» Павла Ковтонюка, за участю Голови Держатомрегулювання - Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Олега Корікова, директора відокремленого підрозділу Сергія Крука, експертів координаційно-технічної місії МАГАТЕ, що перебувають в Україні з метою оцінки ефективності комплексної допомоги МАГАТЕ, що надається Україні в умовах війни, фахівців профільних підрозділів Держатомрегулювання та Дирекції АТ НАЕК «Енергоатом». «Пріоритет безпеки над іншими інтересами передбачений українським законодавством, нормами та правилами МАГАТЕ, важливість її забезпечення підтверджується кращими міжнародними практиками у сфері використання ядерної енергії. Одним із основоположних принципів безпеки є забезпечення ліцензіатами аварійної готовності та реагування на потенційно можливі аварійні ситуації, ймовірність виникнення яких внаслідок зовнішніх впливів в умовах повномасштабної війни збільшується. Вдячний МАГАТЕ за підтримку та допомогу, яка надається для підтримки спроможності АТ НАЕК «Енергоатом», інших операторів ядерних установок та ліцензіатів, забезпечувати належний рівень безпеки і систему аварійної готовності і реагування», - сказав Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час свого виступу на початку наради. 📌 Т.в.о. Голови правління АТ НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк відмітив, що безпечна експлуатація атомних електростанцій та готовність до реагування на позаштатні ситуації залишаються одними з ключових пріоритетів Товариства, а посилення спроможності і готовності Аварійно-технічного центру є важливою складовою цієї роботи. 📃 В ході наради сторони обговорили поточний стан співпраці та перспективи посилення системи аварійної готовності та реагування, в тому числі через отримання обладнання, консультаційної та технічної допомоги від МАГАТЕ, міжнародних партнерів та країн-членів МАГАТЕ. 🚑 Учасники зустрічі мали можливість оглянути спеціальну техніку, отримати інформацію про практичне застосування автомобіля швидкої медичної допомоги, мобільного спектрометра випромінювання людини, робототехнічного комплексу, мобільної лабораторії радіаційної розвідки, ознайомитися з технічними можливостями персоналу Аварійно-технічного центру тощо. 📎 Стійке функціонування системи аварійної готовності та реагування, забезпечення постійної готовності сил і засобів до оперативного реагування на аварійні ситуації на ядерних та радіаційних об’єктах, організація та здійснення безпечних перевезень радіаційних матеріалів є вимогами стандартів безпеки МАГАТЕ, виконання яких є критерієм оцінки ефективності національної системи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

У Фінляндії завершують процес ліцензування геологічного сховища для захоронення відпрацьованого ядерного палива Орган з радіаційної та ядерної безпеки Фінляндії (STUK) підтримує видачу ліцензії на експлуатацію геологічного сховища для захоронення відпрацьованого ядерного палива та 4 серпня 2026 року надав Міністерству економіки та зайнятості висновок щодо заявки компанії «Posiva» на отримання відповідної ліцензії. Як зазначається в повідомленні STUK, вимоги безпеки, необхідні для видачі ліцензії на експлуатацію, виконано. І це перший випадок у світі, коли геологічне сховище для захоронення високоактивних і довгоіснуючих радіоактивних відходів дійшло до етапу отримання ліцензії на експлуатацію. У своїй заяві Орган з радіаційної та ядерної безпеки (STUK) зазначає, що об’єкт з інкапсуляції та захоронення відпрацьованого ядерного палива, побудований компанією «Posiva» в Олкілуото (муніципалітет Еурайокі), відповідає вимогам безпеки, встановленим в Законі про ядерну енергію. Отже, з точки зору радіаційної та ядерної безпеки, перешкод для видачі ліцензії на експлуатацію геологічного сховища для захоронення відпрацьованого ядерного палива немає. «Це важливий крок у напрямку захоронення відпрацьованого ядерного палива, підготовка до якого тривала понад 40 років. STUK протягом кількох десятиліть оцінював та контролював безпеку захоронення. На основі загальної оцінки, яку ми зараз провели, ми можемо зробити висновок, що вимоги безпеки для видачі дозволу на експлуатацію виконано», — зазначає Голова STUK Петтері Тііппана. У варіанті захоронення, обраному компанією «Posiva», відпрацьоване ядерне паливо поміщається в контейнери для захоронення на наземному заводі з інкапсуляції. Потім контейнери розміщуються в геологічному сховищі, побудованому в корінній породі на глибині 400–450 метрів. Таким чином, відпрацьоване ядерне паливо ізольоване від людей та навколишнього природного середовища за допомогою декількох взаємодоповнюючих бар’єрів: контейнер для захоронення, виготовлений із заліза та міді, оточуюча його бентонітова глина та сама корінна порода. Над впровадженням технології інкапсуляції та захоронення відпрацьованого ядерного палива в геологічних формаціях працює низка провідних країн світу – Швеція, Швейцарія, Франція, Канада. Однак, геологічне сховище для захоронення відпрацьованого ядерного палива у Фінляндії є першим, яке пройшло весь передліцензійний процес і невдовзі отримає ліцензію на експлуатацію.

https://youtube.com/shorts/FHj3eUD9CdA?si=okMLR3ujuTmM6kxO

Українські фахівці взяли участь у технічному семінарі з питань застосування гарантій МАГАТЕ 📌 Фахівці ДСП «Чорнобильська АЕС» та Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП, філії ВП «Атомремонтсервіс» АТ НАЕК «Енергоатом») взяли участь у технічному семінарі з питань застосування гарантій МАГАТЕ. Захід відбувся 27-31 липня 2026 року в Відні (Республіка Австрія) за ініціативи Держатомрегулювання та МАГАТЕ, за підтримки Міністерства енергетики США/Національної адміністрації з ядерної безпеки США (DOE/NNSA) у рамках Програми зміцнення інфраструктури міжнародних ядерних гарантій (INSEP). 📃 В ході семінару фахівці українських підприємств, державні інспектори Держатомрегулювання та експерти МАГАТЕ розглянули важливі питання, які часто виникають в ході практичного провадження та застосування гарантій на ядерних установках ДСП «ЧАЕС» та ЦСВЯП. Зокрема йшлося про особливості обліку та контролю ядерних матеріалів, транспортування ядерних матеріалів, здійснення інспекційних перевірок іспекторами МАГАТЕ, вдосконалення робочих процедур щодо застосування гарантій, проведення планових навчань з метою підвищення кваліфікації українського персоналу. ⚪️ З метою підвищення ефективності реалізації Угоди про гарантії між Україною і МАГАТЕ та Додаткового протоколу до Угоди учасниками семінару будуть напрацьовані пропозиції щодо вдосконалення обліку та контролю ядерних матеріалів, взаємодії з інспекторами МАГАТЕ під час проведення інспекційної діяльності в Україні. 📎 Зазначимо, що навіть в умовах російської агресії Україна залишається відповідальною, транспарентною стороною та продовжує неухильно виконувати свої зобов'язання за Угодою про гарантії. Це підтверджується відповідними оцінками МАГАТЕ, які представлені в щорічних Звітах Генерального директора Агентства щодо застосування гарантій.

Фото: пресслужба НЕК "Укренерго"

В Україні відбулася чергова місія МАГАТЕ на об’єктах енергетичної інфраструктури⚡️ З 26 липня по 02 серпня 2026 року на об’єктах енергетичної інфраструктури України, що мають критичне значення для безпеки АЕС, відбулась восьма спеціальна місія МАГАТЕ. В ході місії експерти МАГАТЕ, в супроводі представників НЕК «УКРЕНЕРГО» та Держатомрегулювання, відвідали більше 10 об’єктів в різних регіонах України. В рамках роботи цієї місії перелік об’єктів енергетичної інфраструктури України, що мають критичне значення для безпеки АЕС, було розширено новими об’єктами, які мають безпосередній вплив на безпеку тимчасово окупованої Запорізької АЕС. 📌 В ході візитів на електричні підстанції експерти МАГАТЕ здійснили оцінку та документування пошкоджень підстанцій, яких вони зазнали внаслідок російських атак, оцінили поточні та заплановані відновлювальні заходи, пропускну здатність підстанцій в їхньому поточному стані та впливи підстанцій на безпечну експлуатацію АЕС в Україні в контексті забезпечення надійного зовнішнього електропостачання АЕС. Зазначимо, що четвертий із семи невід'ємних стовпів забезпечення ядерної безпеки та ядерної захищеності МАГАТЕ визначає, що «для всіх ядерних майданчиків має бути забезпечене надійне зовнішнє електропостачання від енергосистеми». А третій із п'яти принципів МАГАТЕ щодо запобігання ядерній аварії на ЗАЕС встановлює, що «зовнішнє електропостачання станції не повинно наражатися на ризик і з цією метою необхідно докладати всіх можливих зусиль для забезпечення його постійної доступності та надійності». Крім того, п'ятий принцип констатує, що «не повинно вчинятися жодних дій, які підривають дотримання цих принципів». 📌Нагадаємо, що спеціальні моніторингові місії МАГАТЕ на об’єктах української енергетичної інфраструктури відбуваються з вересня 2024 року, адже надійний і стабільний зв’язок з енергосистемою є однією з головних умов, необхідних для безпечної експлуатації атомних електростанцій.

❗️Російські окупанти спричинили чергову пожежу поблизу Запорізької АЕС Безвідповідальне ставлення російських окупантів до правил пожежної безпеки та повне руйнування системи готовності та реагування на надзвичайні ситуації призвели до виникнення пожежі на майданчику окупованої Запорізької теплової електростанції (ЗаТЕС), яка розташована на відстані двох кілометрів від майданчика Запорізької АЕС. З березня 2022 року ЗаТЕС, як і Запорізька АЕС та місто Енергодар, перебуває під російською окупацією. Наразі вона зупинена і не здійснює генерацію електроенергії в єдину енергосистему України. Крім того, інфраструктура ТЕС неодноразово зазнавала пошкоджень через обстріли, що створювало ризики для ядерної безпеки Запорізької АЕС. Наразі будь-яких змін радіаційного фону на майданчику Запорізької АЕС та в зоні спостереження не спостерігається. Зазначимо, що за час російської окупації пожежі в безпосередній близькості до Запорізької АЕС стали регулярним явищем. Так у серпні 2023 року сталося займання сухого очерету на місці знищеного російськими окупантами Каховського водосховища, а в серпні 2024 року виникла пожежа на споруді системи водотехнічного забезпечення ЗАЕС – градирні №1. Ці факти свідчать, що окупаційний режим не спроможний забезпечити функціонування захоплених енергетичних об’єктів, їх безпеку, цілісність і відновлення. Російська неспровокована агресія продовжує знищувати усе, до чого доторкається на території України, про що свідчить деградація і занедбаність Запорізької АЕС, Запорізької ТЕС і міста Енергодар. Довідково: ЗаТЕС є однією з найпотужніших теплових електростанцій у всій Європі і складається з енергоблоків двох черг: перша черга містить 4 блоки потужністю по 300 МВт, друга - 3 блоки по 800 МВт.  Основним паливом для ТЕС є вугілля, а резервним - природний газ та мазут.  Крім генерації струму для південних областей України, Запорізька ТЕС критично важлива для надійності роботи сусідньої Запорізької АЕС, оскільки виступає резервним джерелом живлення для власних потреб атомної станції.

https://youtube.com/shorts/U06N5pXHxyw?feature=share

Парламентський Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив проєкт закону про приєднання України до Угоди про ECURIE Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на своєму засіданні, що відбулося 29 липня 2026 року, схвалив проєкт Закону України (реєстр. № 0377), внесений до парламенту Президентом України, про приєднання України до Угоди між Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом) та державами, що не є членами ЄС, щодо участі останніх у домовленостях Співтовариства щодо раннього обміну інформацією у випадку радіаційної аварії (EСURIE). «Приєднання до Угоди про ECURIE є складовою частиною процесу європейської інтеграції України в частині забезпечення повноправної участі в механізмі раннього обміну інформацією між компетентними національними органами у випадку радіаційної аварії. Прийняття проєкту Закону матиме позитивні політичні, правові наслідки для України, як держави, що дотримується положень укладених міжнародних договорів, забезпечує відповідальне ставлення до питань ядерної безпеки і своєчасного реагування на надзвичайні ситуації з потенційними радіаційними наслідками», - зазначив Голова Держатомрегулювання – Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков, представляючи проєкт Закону на засіданні Комітету. Приєднання України до системи ECURIE є логічним розвитком положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію і створює інституційні умови для набуття повноправного членства України в ЄС. ✅Зазначимо, що цей законопроєкт вже був схвалений Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Комітетом з питань свободи слова та Комітетом з питань цифрової трансформації.