Факультет Соціології КНУ

🔍 ПОГЛЯД НАЗАД — НА ВЛАСНУ СИСТЕМУ ОСВІТИ Обмін дав Ніці змогу побачити сильні сторони й української системи — «структурованість, системність, доволі змістовне наповнення предметів, що важливі для спеціальності». А що хотілося б перенести до нас? Простір для самостійної роботи: «Це був найкращий період мене як студентки в плані самостійної роботи, оскільки кожен корпус був оснащений місцями для навчання і туди хотілося іти навіть у вихідні, аби почитати літературу, зустрітися з одногрупниками для спільних проєктів тощо». Був і менш очевидний бік досвіду — самостійність: походи до лікаря, комунальні служби, пошта, міграційна служба, транспортні системи двох країн — і все це іншою мовою. ✈️ «НЕ ДУМАЙТЕ, РОБІТЬ» «Для мене Erasmus+ — це набагато більше, ніж просто кілька місяців навчання в іншій країні. Це унікальний шанс вийти за межі звичного середовища та на практиці зруйнувати власні інформаційні бульбашки», — підсумовує Марія. — «Щиро рекомендую наважитися на такий крок, адже міжнародний обмін — це не лише тотальне розширення світогляду, а й потужний поштовх, який надихає на подальші глобальні звершення». А Ніка звертається до тих, хто досі вагається: «Для всіх, хто думає "чи подаватися?" — не думайте, робіть. Краще спробувати один раз, два, три, дуже багато — і отримати можливість нового досвіду, ніж не спробувати і втратити таку чудову можливість пізнати іншу країну, інших людей і себе в першу чергу!» Дякуємо Ніці та Марії за відвертість — і за гідне представлення факультету за кордоном. Стежте за оголошеннями про конкурси на академічну мобільність: наступний семестр може бути вашим. Дивіться повну розповідь і фото на сайті факультету соціології: https://sociology.knu.ua/uk/node/65629

🇸🇪 «Кожен, хто приїжджає, автоматично стає своїм»: студентки факультету соціології розповіли про свій семестр у Лундському університеті Ніка Коробіцина та Марія Дузь, студентки освітньої програми «Соціологія», провели весняний семестр 2026 року в Лундському університеті (Швеція) за програмою Erasmus+. Обидві вже повернулися, закрили всі формальності з мобільності — і поділилися враженнями. Передаємо слово їм. 📍 МІСТО, ДЕ ВСІ НАВКОЛО — СТУДЕНТИ «Місто Лунд — це інтернаціональне невелике місто, повністю наповнене студентами. Такий устрій міста значно полегшує знаходження нових друзів, інтеграцію в середовище та знижує рівень стресу на початку навчання», — розповідає Марія. — «З того моменту, як я потрапила до Лунду, жодного разу не відчувала себе зайвою чи чужою в цьому середовищі». А Ніка відкрила для себе інший спосіб пересування містом: «Зізнатися чесно, до обміну я не вміла керувати велосипедом, але місто надихнуло навчитися цьому навіть взимку. Інфраструктура є дуже зручною для використання велосипедів, тому якщо ви любите велосипеди — це місто для вас!» 🎓 ЯК ТАМ НАВЧАЮТЬ Факультет суспільних наук і кафедра соціології розташовані в кампусі «Парадіз» (Campus Paradis). Вибір дисциплін, за словами Марії, величезний — «від класичної соціології до міждисциплінарних магістерських напрямків, таких як культурна кримінологія, глобальні дослідження, медіа та комунікації, а також управління розвитком». Ніка вивчала систему GIS для аналізу географічних і демографічних даних, розвиток гендерних теорій у Скандинавії та політичні конфлікти на базі релігійних переконань — а ще взяла два курси шведської мови: «це дозволило краще зрозуміти як культуру Швеції, відмінності її регіонів, так і базово розуміти шведську на вулицях міста. А ще особистий інсайт — англійська не така вже і складна, порівняно зі шведською». Марії найбільше запам'ятався курс «Scandinavian Model of Equality — Gender, Class, Ethnicity and the Social Welfare State»: «Кожну пару ми дискутували та порівнювали досвід різних країн. Це був дуже цікавий досвід, що дозволив зануритися одночасно в культури багатьох країн, бо моїми однокурсниками були студенти з різних точок землі». 💬 СЕМІНАР, ЯКИЙ НЕ ОЦІНЮЮТЬ Найбільша відмінність, яку помітила Ніка, — у форматі семінарів: «Було доволі комфортно на таких семінарах, оскільки вони не оцінювалися і наша мотивація до діалогів була дійсно щирою, оскільки не було потреби у конкуренції в балах чи часі на людину протягом заняття». Оцінювання натомість тримається на двох критеріях: присутність на семінарах і фінальне есе за обраною темою. Марія додає про загальну атмосферу: «Відсутня жорстка академічна ієрархія, до викладачів заведено звертатися на ім'я, а студентів сприймають як молодших колег, чия думка цінується і заохочується». Окремим сюрпризом для неї стала кількість доступної літератури — університет має одну з найстаріших і найбільших мереж дослідницьких бібліотек у Швеції, понад 20 бібліотек. 🍻 СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ ТА ПОДОРОЖІ Більшість активностей у Лунді зосереджена навколо «націй» (nations) — 13 історичних студентських товариств, названих на честь провінцій і міст Швеції. «Нації керують власними недорогими студентськими пабами, кафе, організовують щотижневі бранчі та масштабні нічні клуби, а також настільні ігри, спортивні івенти та деякі поїздки», — пояснює Марія. Подорожували дівчата переважно Швецією: Стокгольм, найбільші міста, парк атракціонів, море за 40 хвилин велосипедом. Поруч — Копенгаген, куди студенти їздять регулярно. 🇺🇦 ПРО УКРАЇНУ — В НЕФОРМАЛЬНИХ РОЗМОВАХ «Не можна не згадати інтернаціональне ком'юніті, яке показало чимало культур та підняло важливі теми за неформальних розмов, дозволило розповісти більше про Україну та життя тут під час війни», — говорить Ніка. — «Неабияким здивуванням було якось зустрітися з іноземцями, які тільки-но приїхали зі Львова або вирушали туди от-от. Такі взаємодії показали і те, що про Україну знають, і що це на нашій відповідальності просувати українську культуру далі, аби її не ототожнювали з російською».

Колеги, вітаю! 👋🏼 Ми збираємо університетську команду, яка долучиться до 9-го Всеукраїнського забігу «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Забіг відбудеться 29 серпня 2026 року (попередньо на Трухановому острові) та присвячений вшануванню пам'яті загиблих і померлих Захисників і Захисниць України. Для університетської спільноти це можливість об'єднатися навколо спільної цінності — пам'яті, вдячності та підтримки. Наша мета — вшанувати пам'ять героїв-шевченківців, чиї історії зібрані у Віртуальному меморіалі КНУ: https://knu.ua/ua/virtual-memorial ❗️❤️ Дуже просимо вас поширити інформацію про забіг у ваших структурних підрозділах і максимально долучитися. Допис у фейсбуці: https://www.facebook.com/share/p/1BXZKbeVoX/ Телеграм-чат університетської команди забігу: https://t.me/+3xKTpQEo1okxYWIy

А в прикінцевому слові Анастасія подякувала опоненткам, рецензентці, факультету й рідним – і окремо своїй керівниці: «Ви були для мене не просто фаховою науковою керівницею, ви були для мене натхненницею. Я дуже вдячна вам за людяність і за вашу феміністичну солідарність». Завершила вона побажанням, яке хочеться цитувати: «Дякую всім феміністкам минулого за те, що ми можемо бути тут присутні й займатися наукою. І хочу побажати всім сучасним і майбутнім феміністкам – бути свідомими своєї сили. Це дуже важливо». Вітаємо Анастасію Молоціян і Ольгу Іващенко з блискучим результатом! Пишаємось і чекаємо на нові дослідження.

Вітаємо нову докторку філософії – Анастасію Молоціян! Сьогодні на факультеті соціології відбувся захист дисертації Анастасії Молоціян «Національний фемінізм у становленні української громадянської ідентичності» (спеціальність 054 «Соціологія»). Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії. Про що ця робота? Про те, що ми звикли не помічати. Донати, волонтерство, служба в ЗСУ, петиції – за роки повномасштабної війни ці практики стали настільки буденними, що ми перестали бачити в них щось особливе. Саме в цій «непомітності» Анастасія розгледіла соціологічний сюжет: адаптувавши концепцію «банального націоналізму» Майкла Білліга, вона ввела в науковий обіг категорію «банальної громадянської ідентичності» – ідентичності, яка живе не в деклараціях, а в рутинних, щоденних діях. Другий крок – гендерна оптика. Дослідниця показала, що український фемінізм історично був «національним» (зорієнтованим на націєтворення) і «прагматичним» (діяльнісним), і на цьому перетині запропонувала концепт «громадянського фемінізму». Проаналізувавши глибинні інтерв'ю з українськими феміністками (проєкт «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні» за ред. Тамари Марценюк), авторка доводить: сучасний український жіночий рух – це «банальний громадянський фемінізм», де феміністична позиція конвертується у щоденну громадянську участь. А головне – боротьба за гендерну рівність і державне будівництво в Україні не суперечать одне одному, а взаємно підсилюються. Внесок роботи відзначили всі учасниці захисту. Рецензентка Олена Вілкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Вперше в українській соціологічній науці проаналізовано взаємозв'язок національної та громадянської ідентичностей з врахуванням феміністичної та гендерної компоненти». Опонентка Ольга Кузьмук (ВНУ імені Лесі Українки): «Безперечним і найбільш оригінальним теоретичним внеском дисертації є авторська адаптація концепту "банального націоналізму" М. Білліга та введення у науковий обіг категорії "банальна громадянська ідентичність". Концептуальний хід є евристично цінним: він зміщує аналітичний фокус з декларативних і мобілізаційних проявів ідентичності на рутинні та непомітні практики, які вже стали нормою щоденного життя». Опонентка Тетяна Бевз (ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України) підкреслила, що введена категорія «дозволила пояснити рутинізацію екзистенційного спротиву», а авторка «доводить ситуативну тотожність національної та громадянської ідентичностей» в умовах українського державотворення. Опонентка Тамара Марценюк (НаУКМА) звернула увагу на міжнародний вимір: «Ця дисертація, і особливо теоретичне переосмислення, певна нова термінологія, є цінною, щоб вступати в полеміки» з тими критичними феміністичними студіями, які бачать українських жінок передусім як жертв війни, – і побажала авторці «залишатися і розвивати гендерну соціологію, робити міжнародні публікації і сміливо подаватися на міжнародні конференції». Голова разової ради Лілія Гонюкова (КНУ імені Тараса Шевченка): «Пані Анастасія донесла до нас основні положення свого дисертаційного дослідження, надзвичайно цікавого, що показує і наше обговорення. Багато дискусійних положень – це говорить про те, що до цієї теми ще будуть звертатися не один раз, і власне це визначає значимість цієї роботи». Особливо теплим був виступ наукової керівниці, доцентки кафедри соціальних структур та соціальних відносин Ольги Іващенко: «Я вважаю, Анастасія Молоціян – це нове покоління феміністок: спокійних, виважених, переконаних, зрілих. Робота самостійна, і сьогодні дисертантка показала свою спроможність довести результати своєї роботи. Це одна з перших наукових робіт, яка доводить доцільність введення феміністичного дискурсу в соціологію, дає результати і, звичайно, дає можливість перспективних досліджень».

Офіційний опонент Денис Яковлев (Національний університет «Одеська юридична академія») у відгуку наголосив: «Безперечними перевагами дисертації є високий рівень теоретичного опрацювання проблематики; методологічна цілісність дослідження; використання масштабної емпіричної бази; поєднання українського та міжнародного дослідницького контексту; логічність структури та аргументованість висновків». А після відповідей здобувача на запитання зізнався, що задоволений «не тільки самою відповіддю, а й рухом думки - тим, як він на наших очах конструює, деконструює, реконструює дослідницьку логіку і робить прогнози». Голова разової ради професор Юрій Савельєв (Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка) звернув увагу на те, що вирізняє цю роботу: «Ми бачимо дисертаційну роботу, яка вбудована в дисциплінарний дискурс. Результати співвідносяться з сучасними публікаціями і є прямою відповіддю на результати провідних досліджень у світі». І про самого здобувача: «Валентин В'ячеславович - це сформований самостійний дослідник, який проводить десятки досліджень, окрім своєї дисертаційної роботи». Оголошуючи рішення, він привітав Валентина з приєднанням до «багатостолітньої традиції академічної корпорації». Наукова керівниця Ольга Безрукова, яка працювала з Валентином усі чотири роки аспірантури, поділилася: «Валентин належить до тих людей, які не шукають простих відповідей, а прагнуть зрозуміти природу соціальних явищ, перевірити власні припущення, критично переосмислити навіть усталені наукові підходи. Моє завдання як наукового керівника дедалі більше полягало не в тому, щоб спрямовувати це дослідження, а в тому, щоб бути співрозмовником у науковій дискусії. І це, на мою думку, одна з найкращих характеристик зрілості молодого вченого». Окремо вона відзначила: «Для нього статистичні моделі не є самоціллю - вони виступають інструментом глибшого розуміння соціальних процесів». У прикінцевому слові Валентин говорив передусім не про себе: «Якщо глибоко подивитися, ця дисертація не є цілком самостійним продуктом. Вона - результат співпраці, наукової комунікації, тієї інституційної мережі, що є в нас у соціально-гуманітарних науках в Україні». Він подякував науковій керівниці за терпіння й підтримку, завдяки яким робота набула своєї логічної структури; опонентам і рецензентам - за уважне читання та «доцільні, обґрунтовані коментарі»; Тарасові Цимбалу - за розмову, після якої наважився вступити до аспірантури; колегам Даніїлові Каракаю, Руслані Москотіній, Мирославі Савісько й Тимофієві Бріку. І насамкінець - Збройним силам України, бо бути тут, робити дослідження і проводити ці захисти можливо тільки завдяки тим, хто нас захищає. Вітаємо Валентина, Ольгу Анатоліївну та всіх причетних із цим успіхом! Бажаємо новому докторові філософії натхнення, нових даних, сміливих гіпотез - і мирного неба для їх перевірки.

🎓 Другий день поспіль факультет соціології вітає нового доктора філософії! Сьогодні, 2 липня, відбувся публічний захист дисертації Valentyn Hatsko «Інституційна довіра в контексті багаторівневого врядування». Разова спеціалізована вчена рада одноголосно ухвалила рішення про присудження ступеня доктора філософії. Щиро вітаємо Валентина та його наукову керівницю - докторку соціологічних наук Ольгу Безрукову! Це був захист, який офіційний опонент Денис Яковлев влучно назвав захистом «дисертації воєнного часу»: засідання відбувалося після важкої для Києва ночі, а під час виступів лунала повітряна тривога. Тим промовистішою є сама тема роботи - як в умовах війни формується довіра громадян до влади. Валентин аналізує інституційну довіру одночасно на трьох рівнях врядування - до місцевого самоврядування, національних політичних інституцій та наднаціональних структур. Емпірична база справді масштабна: тривихвильова панель Life in War Survey, опитування USAID HOVERLA у 86 громадах семи областей (понад 25 тисяч респондентів, зібране за участі автора), моніторинг Інституту соціології НАНУ від 1994 року та дані Європейського соціального дослідження. Кілька висновків, які варто знати не лише соціологам: 📌Довіра до місцевої влади в Україні - автономний феномен: громадяни оцінюють свою громаду за її власними діями, а не переносять на неї ставлення до центральної влади. Це відрізняє Україну від патернів стабільних демократій. 📌 Найпотужніший чинник локальної довіри - прозорість бюджетного управління. 📌 Участь громадян сама по собі довіри не додає: вона працює лише тоді, коли влада реагує. Вирішена проблема зміцнює довіру, проігнороване звернення - підриває її. 📌Довіру до міжнародних організацій під час війни пояснює теорія онтологічної безпеки: під екзистенційною загрозою громадяни звертаються до «значущих Інших», які підтверджують ідентичність нації. Ефект значущий для Європарламенту, для ООН має просторовий вимір (що ближче до зони бойових дій - то сильніший), а для гуманітарних організацій відсутній. 📌 Довіра «переноситься» між рівнями влади асиметрично: ставлення до Верховної Ради працює як когнітивний якір для оцінки Європарламенту, але не навпаки. Місцевий рівень із цієї вертикалі взагалі випадає. 📝 Рецензенти й опоненти оцінили роботу дуже високо - і йшлося не про формальні компліменти, а про визнання конкретних результатів. Рецензент Микола Сидоров (Факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка) у рецензії зазначив: «Робота вирізняється продуманою постановкою проблеми, ретельно вибудованою теоретичною рамкою, методологічно зрілим дизайном на стику структурних рівнянь і крос-лагового аналізу та інтелектуальною стриманістю висновків». А на захисті додав: «В роботі Валентина і коректність використання аналітичного апарату, і достатність цього апарату добре поєднались. Дуже приємно читати такі роботи». Рецензент Олег Батрименко (Філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка) окремо відзначив теоретико-методологічний розділ дисертації: «На основі цього матеріалу можна розробляти окремий спецкурс для політологів, соціологів і політичних психологів». Офіційний опонент Олександр Резнік (Інститут соціології НАН України) у відгуку підкреслив теоретичне значення роботи: «Дослідження робить внесок у розвиток теорії багаторівневого врядування через демонстрацію того, що вертикальне перенесення довіри є не універсальним, а вибірковим і контекстуально залежним процесом». А підсумовуючи свій виступ, сказав: «Валентин продемонстрував, що вміє ставити та вирішувати складні наукові завдання, що він цілком володіє методами наукових досліджень. Це один з тих прикладів, коли дослідник береться за тему та зважено і вибірково підходить до емпіричних матеріалів. І на виході ми бачимо дійсно цікаву роботу».

Голова разової вченої ради, професорка Марія Махсма, підсумувала захист словами про «велике інтелектуальне задоволення» і назвала подію «науковим святом - затвердженням справжнього наукового здобутку в соціології на високому академічному рівні». А сама Оксана у прикінцевому слові сказала, що «цей шлях дійсно був нелегким, але точно цікавим і точно запам'ятається на все життя», і побажала: «Хай наша наука, соціологія розвивається і робить цей світ кращим». Щиро вітаємо Оксану Москаленко з новим науковим ступенем! Дякуємо її науковим керівницям - професорці Ользі Куценко, яка вела Оксану значну частину цього шляху, і доцентці Маргариті Широковій, під керівництвом якої дисертацію було завершено і захищено. Попереду - нові дослідження і публікації. Вітаємо!

🎓 Вітаємо Оксану Москаленко з успішним захистом дисертації! 1 липня 2026 року на факультеті соціології відбувся захист дисертації Оксани Петрівни Москаленко на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 «Соціологія». За результатами відкритого голосування разова спеціалізована вчена рада присудила Оксані ступінь доктора філософії. Тема роботи: «Баланс роботи та життя внутрішньо переміщених осіб: виклики та способи досягнення під час війни». Дослідження звертається до теми, що прямо стосується мільйонів українців. Сьогодні в Україні налічується близько 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб, і для кожної з цих людей вимушене переміщення означає не просто зміну адреси, а перебудову всього устрою повсякденності - роботи, догляду за близькими, сімейного життя. Оксана поставила запитання, яке рідко звучить у публічних дискусіях про ВПО: як під час війни люди намагаються поєднати роботу з рештою життя і що цьому заважає або допомагає. Наукова цінність роботи в тому, що авторка вперше в українській соціології запропонувала цілісну концептуалізацію балансу роботи та життя ВПО - не як приватної справи окремої людини, а як соціально структурованого процесу, що формується на перетині структурних обмежень, доступу до ресурсів та стратегій адаптації. Для цього Оксана інтегрувала підхід спроможностей нобелівського лауреата Амартії Сена, розмежувавши наявність ресурсів (житло, дохід, допомога) і реальну спроможність перетворювати їх на повноцінне життя. Один із найпомітніших результатів - виявлений авторкою структурний парадокс: поєднання відносно високої суб'єктивної задоволеності з нестабільними моделями узгодження ролей, яке Оксана пояснює через адаптивні уподобання, коли люди у звужених обставинах знижують очікування й називають «прийнятним» те, що за інших умов вважали б втратою. Висновки спираються на поєднання якісних і кількісних даних (mixed methods): 16 глибинних інтерв'ю з жінками-ВПО з восьми областей України та всеукраїнське репрезентативне опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг». Найкраще про роботу сказали ті, хто читав її найуважніше. Офіційні опонентки відзначили конкретні здобутки. Марина Бірюкова (НТУ «Харківський політехнічний інститут») наголосила, що «інтеграція підходу спроможностей Сена у вивчення балансу роботи та життя ВПО - оригінальне рішення, яке нечасто зустрічається в соціології міграції». Наталія Коваліско (Львівський національний університет імені Івана Франка) виокремила вперше обґрунтований «структурний парадокс балансу роботи та життя ВПО». Олена Стрельник (Інститут соціології НАН України) відзначила операціоналізацію підходу Сена на емпіричному рівні, «що дозволило простежити механізми конверсії ресурсів у реальні життєві можливості». Рецензентка Світлана Сальнікова була відвертою в оцінці новизни: «Досі в Україні ніхто не поглянув так на проблему... певною мірою виживання внутрішньо переміщених осіб». Вона назвала роботу першою вагомою спробою застосувати теоретичну рамку Амартії Сена до української реальності й підкреслила, що хороша робота «завжди має продовження». Перша наукова керівниця Оксани, професорка Ольга Куценко, зазначила, що досліджувати цю тему сьогодні в Україні - це «ніби шукати рівновагу на палубі корабля під час ідеального шторму». Пані Ольга також зазначила, що «Оксані вдалося побачити за, здавалось би, прикладною проблемою (балансом роботи та життя) фундаментальне соціологічне питання: яким чином війна трансформує простір людських можливостей, соціальних нерівностей та життєвих шансів». Саме така теоретична амбіція, за її словами, відрізняє зріле дослідження від просто якісно виконаного емпіричного проєкту. Наукова керівниця Маргарита Широкова, під керівництвом якої дисертацію було завершено і захищено, сказала, що Оксана «показала такий клас як учений, який, мабуть, перевершив і мої очікування, і, можливо, навіть очікування попереднього керівника», і що «ми сьогодні виводимо в світ нового ученого, який буде гідно представляти нашу наукову спільноту в сфері соціології».

🏆 SDA 2026 — X Всеукраїнський конкурс студентських робіт «Аналіз соціальних даних» Десятий, ювілейний конкурс! Запрошуємо студентів усіх курсів та випускників 2026 року — бакалаврських і магістерських програм будь-якого ЗВО Європи. 📊 Покажіть, на що здатен соціолог, коли в руках реальні дані. Аналізуємо масиви ESS, WVS, EVS або інші відкриті джерела — від соціальної довіри й демократичних цінностей до міграції, медіа та змін в українському суспільстві. 🌐 Робочі мови: українська та англійська. 💰 Призовий фонд (і він ще зростатиме!): 🥇 1 місце — 10 000 грн 🥈 2 місце — 7 500 грн 🥉 3 місце — 5 000 грн ✨ «За оригінальність» — 2 000 грн 🎯 Спеціальна відзнака від Reputation Capital Data — 7 000 грн 🇩🇪 Особлива нагорода від програми DUHN (за підтримки DAAD) та Університету Констанца — участь у зимовій школі Konstanz Methods Excellence Workshops (komex), курсах PhD-рівня з сучасної методології, зі стипендією на проїзд і проживання. 🎓 Учасники другого туру отримують сертифікат, а їхній статус прирівнюється до участі у Всеукраїнських конференціях (можливі додаткові бали успішності). 📅 Ключові дати: ▪️ Реєстрація — до 18 липня (23:59, київський час) ▪️ Надсилання роботи — до 7 серпня ▪️ Оголошення ТОП-10 — до 14 серпня ▪️ Фінал із презентаціями — 22 серпня, факультет соціології КНУ + онлайн 📝 Як взяти участь: зареєструватися → надіслати роботу → увійти в ТОП-10 → виступити перед журі та перемогти. 🔗 Реєстрація: https://forms.gle/g9XXBVF3gTDeY75C8 ℹ️ Усі деталі та вимоги: https://sociology.knu.ua/uk/sda2026 Голова журі — професор Андрій Горбачик. До складу журі входять фахівці факультету соціології та провідних дослідницьких компаній: RCD, Research.UA, Kantar Ukraine. Чекаємо на ваші роботи! 🚀

На прохання випускника і друга нашого факультету, військовослужбовця Олексія Ткаченка - підтримаймо воїнів збором 🇺🇦 Ситуація на фронті лишається складною: ворог активно застосовує дрони проти наших захисників та їхньої техніки на відстані до 30 км від лінії зіткнення на Харківщині. Щоб їх убезпечити, потрібні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Збір триває і кожна гривня дуже важлива. Кожен, хто долучиться внеском, кратним 100 грн, окрім щирої вдячності від воїнів, потрапляє до розіграшу книги. 📚 Долучитися можна за посиланням у коментарі. На фото - Олексій разом із побратимами під час служби. Кожен внесок наближає нашу спільну перемогу. Дякуємо, що ви небайдужі! 💙💛

Любі, по технічним причинам переносимо кіновечір з переглядом "Трупу нареченої" на четвер (31.10) 😢 Але не сумуйте, це лише означає, що у вас буде більше часу на реєстрацію, та вайб під час перегляду буде ще більш атмосферний ✨️

Вже відчуваєте атмосферу Гелоувіну? Якщо ні, то пропонуємо до спільного перегляду "Труп нареченої"! 🎥✨️ Запрошуємо вас на перегляд одної з найпопулярніших робіт Тіма Бертона — "Труп Нареченої" 🧟‍♀️ 📅 25 жовтня, 18:40 📍 Аудиторія 504 (вона ж бібліотека) 🎟 Вартість квитку: 50 грн В аудиторії на вас будуть чекати чай та кава, не забудьте взяти снеків для кращого перегляду! 🍿 Не забудьте заповнити форму 👉 ТИЦЬ Гроші з квитків йдуть на організацію кіновечору.

Оголошується набір у медіа лабораторію soc_knu! Що це❓ ▶️ Медіа лабораторія - це креативний віртуальний майданчик, учасники якого опікуються соціальними мережами факультету соціології Для кого це❓ ▶️ Ми шукаємо творчих і відповідальних студентів та студенток, які вміють і хочуть створювати контент для факультетських медіа ресурсів Навіщо це❓ ▶️ Ми хочемо робити наш факультет видимим для ширшої аудиторії, своєчасно інформувати про важливі новини та події, а також вдосконалювати власні навички роботи з новими медіа Основні ресурси, де факультет публікує інформацію та контент: Сайт факультету Instagram Facebook Telegram YouTube TikTok Маєте бажання долучитися до нашої команди❓ ▶️ Заповнюйте гугл-форму Дедлайн: 27 жовтня 18.00 Тому не баріться 🙃

Відкрита лекція проф. Ніколя Гайо: «Верховенство права - запобіжник проти зловживань владою?» | 29.10. о 14.00 к. 504 Ніколя Гайо - професор політології у Фрібурзькому університеті (Швейцарія). З 2009 по 2017 рік він був директором двох великих програм фінансування досліджень на Південному Кавказі та Західних Балканах. Його дослідження зосереджені на політичних подіях у Східній Європі, переважно на пострадянському просторі, а також на політичній соціології, політичній теорії, політиці та праві. Мова заходу: англійська. Для участі просимо заповнити коротку реєстраційну форму: https://forms.gle/v9Gi8zaZFLdVrtRD8