Сенс між рядків

Кохання — це не слова, а щоденний вибір бути поруч.

Не ревнуй мене. Кому я потрібна, така красива, розумна, весела і добра.

Чому ми заплющуємо очі, коли молимося, коли плачемо, коли цілуємось, коли мріємо? тому що найкрасивіші речі в нашому житті не видно, а відчуваються лише серцем.

Наступна зупинка: серпень без колишніх, без хлопця, без залицяльників, без основного та запасного варіанту... (але один завжди в серці)

Завтра вже серпень, і я дуже сильно тебе люблю.

Мені не потрібні твої вибачення. Не потрібні обіцянки, що такого більше не повториться. Я хочу, щоб життя одного разу поставило тебе на моє місце. Щоб ти пережив усе те, через що змусив пройти мене. І тоді ти зрозумієш те, що я ніколи не зможу пояснити словами.

Не витрачайте життя на образи та сварки. Вмійте прощати та любити.

Ніколи не шкодуйте про те, що у вас добре серце.

Скоро серпень... Рік тому цей місяць був наповнений любов'ю, теплими спогадами та найкращою людиною поруч. Безумовно шкода, що час не можна повернути назад..

Шкода, що одразу не можна зрозуміти, з ким можна здобути щастя, а з ким лише втратити час.

Ненавиджу лише одну рису свого характеру: коли ти веселишся або перебуваєш у гарному настрої, а потім різко занурюєшся у свої думки, і хочеться плакати, стає так сумно від власних думок. Навколо ніхто не розуміє, що з тобою сталося.

Самі красиві очі у того, хто дивиться на тебе з любов'ю, і зовсім неважливо, карі вони, блакитні чи зелені.

😍🐚

Але найбільше я люблю минулу себе, шкода, що від неї нічого не залишилося.