Коротше, Співаковський!

Channel photo updated

🧨 Друзі-одесити, а тепер серйозно. Є хороша новина! Може, хтось пам'ятає, що раз на рік (у свій день народження) я граю автобіографічну виставу "Тисяча та один факап"? Шість з половиною років - від дня прем'єри - все кричало про те, що її необхідно привезти додому, бо вона наскрізь просочилася Одесою. 📌 І ось нарешті - Чорний Квадрат, Бейт Гранд і наші організатори співпали в екстазі. Ми веземо "1001 факап" туди, де все це відбувалося. Так, це вистава про мене, але в певному сенсі - про усіх одеситів-міленіалів і нашу молодість у рідному місці. Яка ще й досі триває! Я певен Ви впізнаєте себе, своїх рідних в кожній з описаних ситуацій. Натискайте сюди 👉 посилання на квиточки. А я з нетерпінням чекаю на нашу зустріч 15 травня. Головне - не описятися на сцені від щастя. Принаймні - до початку або під час вистави. Після - вже можна!

🎥 СПІВАКОВСЬКИЙ: Динамо чи Шахтар, жертва гоп-стопу, батл з ВАЦКОМ, жестяк Максимова Глобальне інтерв’ю Михайла Співаковського для YouTube-каналу Футбол 24. У розмові з Олегом Бабієм автор та ведучий ТаТоТаке говорить не тільки про футбол, а й Одесу 90-х, театр, музику і навіть настільний хокей. 📌 Інтерв’ю з Тімерланом Гусейновим 📌 Одеса кримінальна 📌 Зарплати у «Команді» і «Спорт-Експресі» 📌 Лагідна українізація, Івасюк – наш Маккартні 📌 У гості до Смалійчука 📌 «Суркіс – такий мужик щирий» 📌 Інсайд, який бомбанув 📌 Історія з Вацком 📌 Настільний хокей і «Чорний квадрат» 🔥 БОНУС: архівні фото- та відеоматеріали, деякі з яких здивували навіть самого Михайла. 👉 https://youtu.be/yoGloC1dWdw?si=IemWBSWIJchV_sxO

Не дивіться на заголовок - головне в цій розмові, що журналіст запитував мене переважно не про футбол: багато історій про дитинство, пікантні ситуації з Одеси 90-х, як прийшов у театр, як ледь не потрапив в велике кіно... Я точно знаю, що дехто з вас не тільки згадає ті часи, але й відшукає в цьому інтерв'ю або всього себе, або частину свого серця 😍

Друзі, як я виглядаю - можете побачити в цьому відео. Які думки відвідали мою голову за останній рік, та як я сприймаю увесь попередній досвід, зрозумієте, якщо прийдете 10 лютого на камеру сцену Чорного Квадрату на автобіографічну моновиставу "1001 fuck up". Якщо б це була сповідь, то боюся, з батюшки злетіла б епітимія. Від сміху. Але буде і світлий сум, бо він - частина правди. 🎁 Не треба подарунків: в мене все є. Просто приходьте - буду радий вам відкритися. Квиточки тут 👉 https://ticket.artkvadrat.com/cart/event?id=10095&id_date=29893

Все скінчилося несподівано. В студію зателефонував батько дівчини, яку я хотів запросити на побачення. Він погодився відпустити її, якщо я поставлю Tragedy от Bee Gees. Це мало таке ж відношення до 60-тих, як Бетховен або Тейлор Свіфт, але гра вартувала свіч. Цензори не розбиралися в Bee Gees, однак звукореж завтикав перемикнути якійсь тумблер, і наші перемовини з мужиком потрапили в етер. Саундтреком розмови була Let`s Spend The Night Together від Rolling Stones. Я не встиг працевлаштуватися, як був звільнений. Але залишалося 5 хвилин етеру, і на прощання я влупив Helter Skelter з дуже сумнівною підводкою: "Ця музика надихнула Менсона відправити свою секту в будинок Романа Поланського. Я теж готовий зараз вбивати, тому нехай пограє і тут". Колись, коли я зав'яжу з українським футболом, просто посадіть мене на радіо: я буду ставити Octopus` Garden та розповідати байки про те, як Джордж спав з дружиною Рінго. Можете нічого не платити, тільки дайте ще одну спробу домовитися з тим мужиком щодо його доньки.

Іноді мені прилітають несподівані інсайти з минулого життя. На межі міленіуму я вів на радіо "Гармонія світу" в Одесі програму "Біт-клуб". Там мені давали раз на тиждень робити те, що не давали на вечірках мої друзі - ставити свій улюблений старий музон. В мене була солідна колекція CD британських груп 60-х, яку я збирав усіма можливими засобами. Тому я писав підводки під Animals в стилі: "Если ваши удобства во дворе и вам зверски приспичило на рассвете, то вы непременно вспомните про "Зверей" из Ньюкасла, которые называли это место The House Of Rising Sun!" Ці промови дуже впливали на бабусь, які просили поставити Юрія Антонова. А також дівчат постпубертатного віку, які телефонували в студію с претензією: "Вы обещали "Зверей", так поставьте "Напитки покрепче!" На радіо була жорстка цензура - одного разу я натякнув, що Джиммі вмів грати на гітарі своїм "Хєндріксом", і мені погрожували штрафом. Я легко погодився вирахувати з зарплатні 50%, бо працював безкоштовно.

13 ознак наближення старості. 1) Вечорами граєш у доміно з людьми, старшими за себе. 2) Перед сном мажеш Живокостом все, що нило впродовж дня. 3) Прокидаєшся о 7 - і думаєш, що однієї банки тобі не вистачило. 4) Піднімаєшся о 10 і обмірковуєш помилки, зроблені у вечірній грі в доміно. 5) Потрібно зробити зарядку. Дивишся один гейм з першого сету матчу Сіннер - Алькарас. Візуалізація - теж корисна для тіла. 6) Шукаєш яйця. Спочатку - в холодильнику, потім скрізь, де вони можуть бути. В екстазі знаходиш на балконі почату коробку піци - треба ж було чимось годувати гравців в доміно. 7) Магія ранку вже не відбулася. Але починати потрібно з найскладнішого завдання - оплачуєш комуналку під перший альбом АBBA. 8) Йдеш в гараж, а він порожній. Гуглиш «симптоми тахікардії», потім намагаєшся згадати, де запаркувався вчора ввечері. Відповіді немає, але їхати вже нікуди не потрібно, тому що сьогодні вівторок, а не вересень. Питання «Де ж, трясця, моя тачка?» знято. Я подумаю про це завтра. 9) Йдеш додому, щоб розкласти доміно і пограти сам з собою, тому що кожен день потрібно бути кращим за вчорашнього себе. 10) Ютуб стверджує, що настав час «Золотої години». Тобто, 60 хвилин без інтернету, щоб вирішити друге за складністю завдання на сьогодні. Вирішуєш почати з хвилинки інстаграму. Так проходить твоя «Золота година». 11) Друге за складністю завдання пожирає твою совість. Налаштовуєшся всіма можливими способами, вимикаєш вай-фай і вирішуєш, що вирішиш це завдання під другий альбом АBBА. 12) У якийсь момент тобі здається, що Фріда і Агнетта співають не в терцію. Вирішення цього питання цілком тягне на друге за складністю завдання вівторка. 13) Перед сном потрібно провести час без гаджетів і почитати щось надихаюче. Читаєш коментарі під останнім випуском на ютубі, де найпопулярніший - «Співаковський був якийсь нервовий». Злі люди, у яких ще залишилося трохи Живокоста.

https://youtu.be/CGBzIjFq2iE

Вже 10 років не переглядав ЛаЛаЛенд. Хтось із колег у театрі назвав це "рожевими соплями". Була версія, що Дам'єн Шазелл (тоді ще ніякий не оскароносний) просто придумав геніальні п'ять хвилин фіналу, а потім дозняв до нього півтори години початкового матеріалу. Але, як на мене, перші півтори години теж були геніальними. Пам'ятаю, як сидів у кінотеатрі та кожну секунд відчував, ніби хтось ритмично випускає стріли в усі мої передсердя, клапани і шлуночки. З того моменту для мене ЛаЛаЛенд - назавжди найкращий фільм про кохання, а City of Stars - найкраща пісня про самотність у великому місті. І я не хотів переглядати цей фільм іншим, змужнілим поглядом, тому що боявся збити ці базові налаштування. Але ось довелося. Подався на конкурс 25-го Кіноінтенсиву (режисер - Сергій Сторожев, кастинг-директор - Олена Прилипко, організатор - Андрій Клименков). Несподівано відібрався до другого раунду, потім несподівано пройшов у фінал. А там потрібно було грати довгу і психологічно напружену застільну сцену Міа і Себи. Мені дуже пощастило з партнеркою: я не знаю, як Христина це робить, але в нас одразу з'явилася та сама правильна хімія. А ще - завдяки усім акторам, глядачам та організаторам - вдалося зібрати 500к для наших славетних ЗСУ. Хто не бачив ЛаЛаЛенд - подивіться. Я зараз і про нашу сцену, і про фільм. Якщо обираєте з двох варіантів - краще почати з фільму.

Друзі, сподіваюся, у вас усе добре. І повірте, я часто про вас згадую 🙏 Хоча підтримання стосунків не є моєю сильною стороною, пропоную збігтися цього понеділка. Ті, хто там були, кажуть, що 40 - це старість молодості, а 50 - молодість старості. 10 лютого я досягну екватора. Ви знаєте, у мене є погана звичка - абстрагуватися від великих цифр і щороку проводити цей день на сцені. Якщо є бажання послухати, до чого і як я прийшов за цей час - гарно посміятися, світло посумувати, згадати юні роки покоління «міленіалів» - чекаю вас у звичайному місці: на камерній сцені театру «Чорний Квадрат». Квиточки ще є, і вони тут 👉 https://ticket.artkvadrat.com/cart/event?id=8349&id_date=18422 Усіх люблю! ❤️

Channel name was changed to «Коротше, Співаковський!»

Взяв участь у флешмобі "Наші рими". Чому саме Іздрик? Творчість Юрія позбавлена традиції радянського пафосу та комсомольського завзяття. Відсторонення - найкращий засіб зануритися в його вірші без насильства над змістом. Але повністю відсторонитися від рядочків Іздрика неможливо. Це як припинити думати про білу мавпу.

Раночок! Якщо хтось хоче провести останній день літа максимально культурно, вам сюди 👉🏻 https://artkvadrat.com/uk/performance/tysyacha-i-odin-fuck-up Ця автобіографічна вистава в жанрі іронічного сторітелінгу грається один раз на рік - 10 лютого. Але після останнього разу прийшла ідея, що її можна показувати не тільки в день, коли нікому не хочеться мене засмучувати. Коли мені нема чого робити, я складаю дуже чесну рецензію в бродвейському стилі: 🌟«У цій виставі Співаковський нагадує Едріана Броуді. Той самий кривий ніс і погляд побитого пса» 🌟«Тільки Бенюк або Баклан могли б створити щось подібне, але їх не взяли в Чорний Квадрат» 🌟«Сто хвилин, які пролетять як... година сорок» 🌟«Неймовірне напруження, шалена енергетика! і все це завдяки йому - ДТЕК Київські теплові мережі! Буде смішно, зворушливо і жодного слова про футбол. Хоча ми всі знаємо, що так не вийде. ❗️Спеціально для вас: замовити квиток із 10% знижкою (без касового збору) можна в ТГ за номером +380 67 294 10 68 (Дмитро).

📸 Історія однієї фотографії Це фото Ольги Харлан було зроблено Співаковським пізно ввечері 14 серпня 2008 року - за пів години після того, як українські шаблістки виграли у китаянок золото пекінської Олімпіади. Михайло згадує, як в останньому бою 17-річна Харлан програвала Тан Ксю 36:41, а виграла 45:44 👇 «Тоді мене міг і повинен був сильно побити 5-тисячний зал, в якому господарі вболівали за господарів, тиснули на наших дівчаток, психіку і головне - суддів. Ольга могла перемагати раніше, але арбітри ухвалили кілька дивних рішень. Коли вона завдала фірмовим парад-рипостом за рахунку 44:44 вирішального удару, у мене від щастя поїхала кукуха. Я кинувся в прохід і почав розкидати свої середні пальці наліво, направо і по центру. На щастя, пригнічені фахівці зі східних єдиноборств нічого не помітили. Це фото я зробив зі старого Панасоніка після пресконференції. Ольга тоді була рівно на пів життя молодшою. У команді її називали «Вовченя» - вона кидалася на будь-яку досвідчену знаменитість і рвала її на шматки, поки вистачало іклів. Того дня мені пощастило - я був присутній при народженні зірки. Вона більше жодного разу не виграє золото Олімпіади, але вона давно - і точно не в лотерею - виграла всі наші серця. Щиро пишаюся, що живу в одну епоху з Харлан».

Давно не бачилися. Привід - сумний. Коли в людей стріляють не на фронті, а на вулицях твоєї країни - ти не можеш відчувати себе частиною здорового суспільства. Кар'єрний шлях Ірини Фаріон мені не близький. Але в мене був особистий перетин з цією людиною. Саме про це подкаст для патронів ТаТоТаке та підписників цього ТГ-каналу.

https://youtu.be/ZrxmpZ-Ty8U Запрошували поговорити про футбол та журналістику, але, на щастя, до цього не дійшло. Купа історій з минулого сторіччя - про Одесу, дитячі захоплення, театральну студію, шкільні комплекси, музичні уподобання, життя у 80-90-х, театр Чорний Квадрат і багато всього іншого. ❗️Обережно - максимальний рівень відвертості.

Давно не бачилися? Є ідеальний привід та традиція. Щороку свого дня народження виходжу на сцену "Чорного Квадрату", щоб окинути іронічним поглядом своє життя і піти далі. І, мабуть, це єдиний день на рік, коли я дозволяю собі бути максимально відвертим. 100 хвилин - про батьків, дитинство, Одесу, шкільні проблеми, юнацьку хворобу, театральну студію, перше кохання, зустріч однокласників, сім'ю та дітей, сенс життя та безліч факапів, яких я припустився та зміг пережити. ‼️Увага: вистава категорично протипоказана людям із надто серйозним ставленням до себе. Квитки: користуйтеся QR-кодом на афіші, або прямим посиланням на он-лайн касу 👉 https://ticket.artkvadrat.com/personal/showcase/?EVENT=320590 Приходьте без подарунка. Ви в залі – найкращий подарунок для мене😍