НУЧК імені Т. Г. Шевченка 🎓

⏳ Вітаємо з Днем археолога! Уяви: ти стоїш посеред розкопу, обережно очищаєш ґрунт і раптом знаходиш артефакт, якого не торкалася людська рука сотні чи навіть тисячі років. Перед тобою — не просто знахідка, а фрагмент історії, який допоможе по-новому зрозуміти минуле. Саме такою може стати твоя студентська пригода на спеціальності В9 «Історія та археологія» у ННІ історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського. Археологічні експедиції, польові дослідження, робота з артефактами, документами та історичними джерелами — усе це дає можливість не просто читати про минуле, а досліджувати його власноруч. Якщо тебе захоплюють давні цивілізації, нерозгадані таємниці, експедиції та справжні відкриття — можливо, археологія саме та професія, яку ти шукаєш. А сьогодні ми вітаємо тих, хто щодня допомагає нам краще пізнавати минуле. Дорогі археологи, нехай кожна експедиція приносить нові відкриття, кожна знахідка розповідає свою історію, а цікавість ніколи не згасає! 💚 Досліджуй минуле. Відкривай невідоме. Створюй власну історію. Обирай краще — обирай НУЧК імені Т. Г. Шевченка!

“Листає протяг потемнілі книги” – на такий рядок натрапляємо у вірші сучасного поета. 🔸Однак давно відомо, що сторінки видань не листають, а гортають, перегортають, перегортують. 👉“Марта вдавала, що спить, а він гортав книжку, хоч видно було, що не читає” (Михайло Коцюбинський). Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, “Ніби нове, слово листати аж ніяк не можна вважати за неологізм, бо його скальковано з російського дієслова листать і свідчить воно не про творчі пошуки автора, а про брак доброго знання української мови, отже, не збагачує її на ще одне слово, а засмічує”. #рідна_з_нучк🍀

Мріяти масштабно. Діяти наполегливо. Залишати після себе зміни Є досягнення, які вимірюються цифрами, посадами чи нагородами. А є такі, за якими стоять роки наполегливої праці, сотні зустрічей, тисячі годин спільної роботи, десятки реалізованих ідей і, найголовніше — щира віра в те, що зміни можливі. Саме такою є історія Поліни Гомбалевської — аспірантки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, президентки ГО «Українська асоціація студентів» та голови Молодіжної ради при Чернігівській ОДА. Цьогоріч Поліна стала лауреаткою Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. Серед сотень гідних кандидатів її ім’я прозвучало серед лише 20 молодих українців та українок, відзначених цією престижною державною нагородою. Це визнання молодих людей, які не чекають змін, а власноруч наближають їх — у молодіжній політиці, волонтерстві, громадянському суспільстві, освіті, науці, культурі, спорті та інших важливих для держави сферах. Для Поліни ця нагорода стала не стільки вершиною, скільки новим горизонтом: «Для мене ця відзнака не про нагороду, а свідчення важливої для мене істини — діючи за покликом душі, совісті і користі для суспільства, ти прокладаєш шлях і до себе», — говорить Поліна. Її шлях розпочався ще з учнівського самоврядування, а згодом продовжився у студентському. Те, що колись було першими несміливими кроками молодої людини, поступово перетворилося на впевнений рух широкою дорогою громадської діяльності — від рідної Чернігівщини до всеукраїнського та міжнародного рівнів. За цими роками — сотні подій і зустрічей, численні проєкти, перемоги й розчарування, помилки та відкриття, тисячі годин роботи поруч із людьми, які поділяють спільні цінності. І жодна з цих справ, як зізнається Поліна, «ніколи не мала на меті отримати цю відзнаку». Натомість дала значно більше. «Людей, які стали частиною мого життя. Розуміння цінності справжніх змін. Непереборну віру в силу молодіжної єдності», — так Поліна говорить про найцінніші результати свого шляху. Сьогодні цей шлях тісно пов’язаний із Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Свого часу університет став для Поліни простором студентських ініціатив, самореалізації та перших масштабних кроків, а сьогодні вона продовжує навчання вже як аспірантка НУЧК. Для університету це особливо знакова подія. Адже за кожним таким досягненням — не лише особиста наполегливість і талант, а й університетське середовище, у якому молода людина отримує можливість мріяти, діяти, помилятися, шукати власний шлях і зрештою знаходити в собі сили його прокладати. Ми переконані: університет — це значно більше, ніж аудиторії, лекції та дипломи. Це своєрідна майстерня майбутнього, де народжуються сміливі ідеї, гартується характер, формується відповідальність і зростають особистості, здатні змінювати не лише власне життя, а й простір навколо себе. Історія Поліни — саме про це. Про дівчину, яка починала зі студентського самоврядування, а сьогодні представляє інтереси молоді на регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях. Про університет, який не просто навчає, а підтримує молодих людей у їхньому прагненні діяти, створювати, об’єднувати й брати відповідальність. Про мрії, які з маленьких зернин перетворюються на сильні дерева, якщо поруч є віра, праця й середовище, яке допомагає їм прорости. Саме тому в НУЧК ми особливо цінуємо такі історії. Коли мрія студента стає справою життя, а справа життя — визнанням на найвищому державному рівні, це найкраще свідчення того, що університетська підтримка має силу. Поліна не сприймає отриману нагороду як фінальну крапку. Навпаки, називає цей день «новою точкою відліку». «Мені хочеться спрямувати все, що я здобула за ці роки, на творення нових змін і служіння. Хочеться масштабувати, примножувати, передавати досвід і зрощувати нові покоління молодих людей — стійких і незламних, сміливих і відповідальних, готових розвивати власну спроможність і брати на себе відповідальність за майбутнє». Ці слова особливо близькі університетській спільноті. Бо саме так народжується справжня тяглість — коли досвід одного покоління стає ґрунтом для наступного, коли знання передаються далі, а особистий приклад запалює нові вогники сміливості в інших. І зрештою — усе це заради України. За словами Поліни, «заради держави, яку такі ж молоді військові, як ми, захищають і виборюють. Заради України, яку ми будуємо кожною дією щодня». Ми щиро вітаємо Поліну Гомбалевську з високою державною відзнакою та пишаємося тим, що її шлях продовжується саме в нашому університеті. Нехай ця нагорода стане не завершенням великої історії, а лише новою сторінкою — світлою, сміливою і сповненою нових звершень. Мріяти масштабно. Діяти наполегливо. Вірити в себе. Підтримувати тих, хто поруч. І залишати після себе зміни, які переживуть нас. Саме такими ми хочемо бачити наших студентів і випускників. Саме для цього працює університет. Бо коли молода людина має мрію — наше завдання зробити все можливе, щоб у неї з’явилися крила для її здійснення💙💛

Андрійченко Володимир Леонідович (10.03.1985 – 16.03.2022) Народився 10 березня 1985 року в місті Чернігів. Навчався у 5-й та 3-й загальноосвітніх школах. Згодом закінчив Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка за фахом «Історія та психологія». Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, гідно виконуючи військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі. За мужність і самовідданість був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Загинув 16 березня 2022 року під час ворожого обстрілу. Похований на кладовищі «Ялівщина» у Чернігові. Світла пам’ять Захиснику🇺🇦 НУЧК пам’ятає🕯

Голос молоді з регіонів сьогодні прозвучав гучно, впевнено й по-державницьки. І це вже не просто голос — це представництво, відповідальність і реальний інструмент впливу. В Україні вперше сформовано інституцію, яка об’єднала делегованих від громад представників молоді та наділила їх представницькими функціями. Створення Національної Палати регіональних молодіжних конгресів — важливий крок у розвитку молодіжного самоврядування, децентралізації та посиленні ролі молоді у прийнятті рішень. Відтепер громади отримують додатковий майданчик, де їхні інтереси можуть бути почуті на національному рівні. А молодь — можливість не просто говорити про зміни, а долучатися до їх формування та брати за них відповідальність. Для Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка особливо важливо, що серед представників до Національної Палати увійшла фахівчиня відділу молодіжної політики та іміджевої діяльності НУЧК Катерина Бородавко, яка разом з іншими делегатами представляла Чернігівщину. Її участь у роботі Конгресу — це не лише представлення нашого університету та регіону. Це підтвердження того, що молодіжна політика НУЧК — це про реальну участь, ініціативність і готовність молодих людей брати відповідальність за майбутнє своєї громади та держави. Ми пишаємося тим, що представниця нашого університету стала частиною важливого національного процесу. Адже університет — це не лише місце, де здобувають освіту. Це простір, де формується покоління людей, здатних представляти, діяти, об’єднувати й змінювати країну. Дякуємо громадам і регіонам за активну участь у формуванні Палати, а українській молоді — за сміливість зробити цей важливий крок назустріч сильному молодіжному самоврядуванню. Сьогодні голос молоді чують. Відсьогодні він має ще більше можливостей впливати. Дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському за підтримку української молоді, громад і регіонів. 🇺🇦

В українській мові є багато колоритних слів, які незаслужено забувають або надто рідко використовують. Що це за слова? Їх подано в лівій колонці нижче ⤵️ 🔸ОбІруч - обома руками. 🔹ОбАбіч - з обох боків. 🔸ГорІлиць - обличчям догори. 🔹ДолІлиць - обличчям униз. Знаєте ще схожі слова? Пишіть в коментарях ⬇️ #рідна_з_нучк🍀

Вітаємо Івана ОСТРЕНКА з успішним виступом на чемпіонаті України!!! В с Яворів відбувся чемпіонат України серед юніорів та юніорок з літнього біатлону у дисципліні масстарт. Студент факультету фізичного виховання НУЧК імені Т. Г. Шевченка Іван ОСТРЕНОК виборов срібну винагороду. Щиро вітаємо Івана, бажаємо нових спортивних звершень, подальших успіхів і перемог!!!

Дудченко Володимир Володимирович (01.03.1984 – 22.09.2022) — випускник філологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, захисник України, воїн 140-го окремого центру Сил спеціальних операцій, учасник АТО/ООС. Володимир був не лише високопрофесійним військовим, а й людиною честі, сили духу та глибокої внутрішньої культури. За мужність і самовіддане служіння Україні нагороджений численними державними відзнаками, серед яких — два ордени «За мужність», а також удостоєний найвищого звання — Герой України з орденом «Золота Зірка». Похований на Алеї Слави в Хмельницькому. Вічна пам’ять Герою🇺🇦 НУЧК пам’ятає🕯