Територія Б

Я з самого початку війни стверджував, що людей потрібно судити не за походженням, а за вчинками. Але як на мене, ось ці «спасибо вам Алла Борисовна и Максим» - це про інше, це про комплекс меншовартості на рівні ДНК. Як люди вчиняють, щоб не бути вимазаними з ніг до голови чужою кровʼю - це справа їх честі і совісті - їх особиста справа. Притомні люди вчиняють розумно. Я в еміграції зустрічаю росіян, які виїхали на початку війни з ідеологічних причин, але мені як українцю ніколи не приходило в голову їм дякувати за це. Тому коли Оля вклоняється «Алле и Максиму» в Юрмалі і дякує за їх вчинки, а з іншого боку у 2022 принижує Оксану Білозір, за справедливе зауваження про викрадені авторські права у Скорика, не дякує співачці за те, що та ще з радянських часів стоїть на своєму і майже 50 років виконує виключно українські пісні, також зневажливо говорить про Тіну Кароль, Злату Огнєвіч, намагається дискредитувати Джамалу, не цінуючи її вклад в культуру, в мистецтво, в кримське питання. Суцільне знецінення всього українського. Будучи прихильницею Гордона, провідника всього російського в Україні до війни, подругою Пєрмана, що принижує українського артиста і покриває його цитатами Фаїни Ранєвської… І говорячи про нас усіх, кому це все подобається і «на ура» сприймається, бо звучить голосно і дзвінко, виходить, що ми ще й досі всі якийсь колективний Вакула, що стоїть на колінах у підніжжя царіци і просить черевички для Оксани: «спасібо Алла Борісовна, что вы есть»… І здається, що кокошник в тому легендарному сюжеті не хотів горіти не даремно, бо знав, що ще згодиться…

Прикольний креатив …

Чи буде ще кращий момент в житті нагадати про свою історію з колишнім…

Тема дитячої жорстокості - важка, особливо коли говоримо про часи, коли цивілізації в нашій країні було ще менше ніж зараз. Особисто я можу згадати кілька епізодів зі свого дитинства, які напевне не наважусь розповісти навіть найближчим… Цей уривок і його кенселенг у тредс викликає суперечливі відчуття: з одного боку людина має право на минуле, яким би воно не було, а з іншого - суспільство вимагає переосмислення подій і не пробачає натягання старих штанів на нові ноги. Напевне - це все ж таки про розвиток і рух до цивілізації 🙌🏻

Триває період заповнення анкети на фабрику зірок! Не баріться, час минає… Я вже завершую …

Всі помітили, що психологиня Холоденко стала королевою брудного стендапу?) Не розумію, навіщо вставати в один ринг до фріка і битися за її правилами?🙈 А концепція: ми знищимо її карʼєру - хибна, її карʼєра психолога знищена, вона - шоувумен, яка працює на цокольному поверсі, не обовʼязково туди спускатися з пентхаусу:)

Вчуся монтувати. Як вам?

Для піднесення настрою 🙏

Зараз я в рівновазі, гармонії, з сімʼєю, в колі приємних мені людей і, головне, з власною школою повною дітей, крутих спеціалістів, продовжую вивчати свої інтереси і вподобання, дуже перебірливий до справ якими займаюсь. Намагаюсь ні до чого себе не змушувати, працювати розважаючись і радий, що можу собі це дозволити у своїх законних 46:)

Сьогодні мені 46 і я щасливий, що проживаю цікаве життя повне несподіванок:) Як тільки у мене все налагоджувалося і здавалося прогнозованим - доля викидала на якесь незрозуміле узбіччя, де потрібно вставати і кудись іти у невідомому напрямку, але тільки я кудись доходив - знов узбіччя:) Перші мої спогади з маленького містечка Городок на Хмельниччині стосуються дитсадка, де велика ложка супу лізе в мій рот, а я терпіти не міг цибулю ні в якому вигляді і памʼятаю як вихователька засовувала її в мене насильно і була оббльована з ніг до голови. Памʼятаю її ручку деревʼяну величезну розписану квітковими візерунками і як вона інколи шмагала по моєму лобі. Скоро мені йти в перший клас, але напередодні бахнув Чорнобиль, ми не знали що це, але розуміли, що щось страшне. І ось я уже жовтеня, на грудях значок - голова Леніна. Скоро я буду піонером, але за кілька днів до посвяти - розвалився совок. Замість піонерського галстука - кошик, паска, ковбаска і ніч у церкві. В школі я ходжу на танці, виступаю в районному КВК - команда програє, а я отримую спеціальний приз глядацьких симпатій - фломастери. Кажу батькам, що хочу вчитися у Поплавського там де і всі зірки Території А. Мама каже, що везе мене, аби я не дорікав, що ми не спробували. Ось я на метро Чернігівська в гуртожитку готуюся до вступних, після першого іспиту по режисурі готові їхати додому, але я його здав. Другий - норм. Третій - так собі. Але бачимо по балам, що вступив. Нам телефонують додому, що нажаль не вступив. Мама купує пилосос і їде в Київ рішать - вступив. Я в гуртожитку на Лукʼянівці. Загальна кухня на 20 кімнат. На стелі мільйон тарганів. В підвалі у душі - щурі, кожні два дні хтось там кричить не своїм голосом і ловить мусоркою велетенського гризуна. В групі я єдиний україно-суржикомовний. Майстер мого курсу знаменитий актор театру Лесі Українки не помічає мене. Всі веселяться з мого говору. Через місяць наш педагог вже називає мене Станіславським і мені надають спеціальне слово в фіналі обговорення робіт моїх одногрупників. В мене в руках червоний диплом про завершення університету - я працюю в дитячій школі мистецтв на Троєщині. Приятель з гуртожитку запропонував повернутися в універ працювати, через місяць я помічник ректора з його творчих питань. Я одружився. Знімаю рекламні фільми про ректора, університет, роблю телевізійні проекти. Мене призначено майстром курсу для режисерів, народився син, через 4 роки мене звільнено з кафедри за профнепридатність. Я режисер фабрики зірок-3 на новому каналі. Різко. Ні з того ні з сього. Терміново шукали. Подруга порекомендувала. Роблю один проект за іншим на новому. Звільнено за профнепридатність. Народився ще один син. Дзвінок. Спостерігаємо за вашими роботами на новому - приїжджайте в москву робити Танці з зірками. Ведучий Максим Галкін пропонує поставити сольник, за ним Кіркоров, за ним Пугачова, за ним премія МузТВ… 2014 - Крим. Я повертаюся. Став дуже профпридатний в Україні. В мене троє дітей. Голос країни, премія М1, потім золота кнопка Америка має талант. ALEKSEEV. Багато концертів у Палаці спорту, який тоді був майже недосяжний. 2018 знов рф, Ані Лорак. Десятки відмов суперзіркам за браком часу і інколи бажання. Великий період роботи з Лободою. Розробляю курс для режисерів, проводжу навчання. 500 студентів його проходять. Видаю підручник для режисерів, за назвою якого перейменовують кафедру університету, яку я закінчив. Ковід. Мені здається я залізний, мене не зачепить. 40 уколів в живіт від наслідків ковіду. Знов постановки. Курси. Втома. Війна. Я - емігрант. Барселона. Те що було до Іспанії - не перші серії серіалу. Те що зараз - не логічне продовження. Все що я взяв з минулого життя: внутрішній спокій реалізованої людини здатної приймати більш менш зважені не імпульсивні рішення і ВСЕ. Те що було раніше здійснювала наївна людина, що погано знала життя, історію, людей… жила з метою вилікувати своє поранене его. Мені здається лікування пройшло успішно.

«Кожна українка повинна народити по 7–8 дітей: наша нація фізично починає зникати», — голова ОМП Василь Воскобойник. ☝🏻Можна почати з alyona.alyona

Я тримаю слово 🙌🏻