1895

Продолжаю отслеживать улиток

https://youtu.be/4tGPelyFsSM

Теодор Качинський, викривальна стаття «The Truth About Primitive Life: A Critique of Anarchoprimitivism», що датується 2008 роком. [Частина V] Після довгої паузи я повернувся до рецензування статті Качинського, попередні частини рецензії на яку ви можете знайти на каналі за #качинский. Отож, цього разу ми зачепимо питання колективістської (з точки зору анархопримітивістів) природи доіндустріальних примітивних суспільств. An important element of the anarchoprimitivist myth is the belief that hunter-gatherer societies were free of competition and were characterized instead by sharing and cooperation. ...The Nuer (African pastoralists), the pagan Germanic tribes, the Carib Indians, the Siriono (who lived mainly by hunting and gathering), the Navajo, the Apaches, the Plains Indians, and North American Indians generally have all been described explicitly as “individualistic.” [202] But “individualism” is a vague word that may mean different things to different people, so it’s more helpful to look at definite facts that have been reported. Далі Качинський наводить приклади, як, скажімо, молодики з деяких індіанських племен, як тільки ставали повнолітніми, йшли на полювання (щось типу Koryos), часто поодинці, або як жінки деяких африканських племен ховали м'ясо (часто навіть під спідницю), коли бачили сусіда. Однак найчастіше ділилися саме м'ясом, а не овочами або фруктами, незважаючи на те, що саме фрукти та овочі складали більшу частину їхнього раціону. Також Качинський цитує: “Plains Indians could not wage war by plan. They had no discipline. On the rare occasions when they did have a plan, some ambitious young man was sure to launch a premature attack.” Після чого одразу наводить приклад із сьогодення: Compare this with modern man’s way of waging war: Troops move in obedience to carefully elaborated plans; every man has a specific task to perform in cooperation with other men, and he performs it not for personal glory but for the advantage of the army as a whole. Thus, in warfare, it is modern man who is cooperative and primitive man who is, generally speaking, an individualist. Висновок: сучасне модерне суспільство, суспільство, об'єднане нацією та її інтересами, виявляється набагато більш колективним, аніж примітивні суспільства минулого та сьогодення, що прослідковується як у питанні соціально-економічної політики, так і в суто військовій справі (на відміну від того, як це собі уявляли анархопримітивісти). #качинский

Сага о Чёрном Марше

росія кончена країна-терорист, а її народ — мразь