🇺🇦Українське Ком'юніті🇩🇪

Запрошуємо на Вечір пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 12 березня, 18:00 Heilig-Geist-Spital Hans-Sachs-Platz 2 Nürnberg У 1944 році кримців (кримських татар) було насильно депортовано з рідної землі. Цей геноцид — не перший і не останній злочин такого масштабу, вчинений радянською імперією — був систематичною спробою викорінити народ із його історії, культури та життєвого простору. Попри десятиліття вигнання, репресій і заборон, народ зберіг свою мову, свою пам’ять і незламну волю до повернення. Шлях додому тривав майже пів століття — це була мирна й наполеглива боротьба за право жити на власній землі. Повернення стало актом гідності та відродження. Щиро запрошуємо вас на вечір пам’яті, в рамках якого відбудеться презентація виставки відомого кримського художника Айдера Хатіпа «Повернення», а також показ однойменного фільму режисерки Фатіми Осман та режисера Юнуса Паші. Після виставки та показу фільму відбудеться панельна дискусія за участю автора виставки, режисерів фільму та почесних гостей, а також музичні виступи. В кінці вечора на гостей чекає фуршет. Висловлюємо щиру подяку місту Нюрнберг за підтримку!

‼️ Хода зі 100-метровим прапором до 4-ї річниці повномасштабного вторгнення ‼️ 🔹 де: Нюрнберг, Корнмаркт 🔸 коли: 24 лютого о 17:00 Друзі, я ніколи не вірив, що ми дійдемо до цієї дати. Ця війна давно мала б закінчитись нашою перемогою. Але було надто багато причин, чому цього не сталося. Ми пройшли всі кола пекла — від найгарячішого до найхолоднішого. Ми побачили те, що не мало б існувати навіть у найгірших снах. І все ж ми пройшли цей шлях. І пройдемо далі. Ми не здалися. Не зламалися. Не злякалися. Ця річниця — не просто дата. Це знак нашої сили й незламності. І водночас — день пам’яті. Тих, кого депортували. Кого викрали. Кого досі тримають у полоні. І тих, кого більше немає. 24 лютого вийдімо разом на Корнмаркт, розгорнімо наш прапор і пройдімо з ним вулицями Нюрнберга — Маршем стійкості. Як жест пам’яті. Як доказ присутності. Як символ того, що нас не зламали. Будьмо цього дня разом. Єдні. Непереможені. Чекаю вас на Корнмаркті. Слава Україні! 💙💛

‼️ Хода зі 100-метровим прапором до 4-ї річниці повномасштабного вторгнення ‼️ 🔹 де: Нюрнберг, Корнмаркт 🔸 коли: 24 лютого о 17:00 Друзі, я ніколи не вірив, що ми дійдемо до цієї дати. Ця війна давно мала б закінчитись нашою перемогою. Але було надто багато причин, чому цього не сталося. Ми пройшли всі кола пекла — від найгарячішого до найхолоднішого. Ми побачили те, що не мало б існувати навіть у найгірших снах. І все ж ми пройшли цей шлях. І пройдемо далі. Ми не здалися. Не зламалися. Не злякалися. Ця річниця — не просто дата. Це знак нашої сили й незламності. І водночас — день пам’яті. Тих, кого депортували. Кого викрали. Кого досі тримають у полоні. І тих, кого більше немає. 24 лютого вийдімо разом на Корнмаркт, розгорнімо наш прапор і пройдімо з ним вулицями Нюрнберга — Маршем стійкості. Як жест пам’яті. Як доказ присутності. Як символ того, що нас не зламали. Будьмо цього дня разом. Єдні. Непереможені. Чекаю вас на Корнмаркті. Слава Україні! 💙💛

‼️Марш стійкості зі 100-метровим прапором до 4-ї річниці повномасштабного вторгнення‼️ 🔹де: Нюрнберг, Корнмаркт 🔸коли: 24 лютого о 17:00 Чотири роки повномасштабної загарбницької війни росіі в Україні. Чотири роки безупинних злочинів і геноциду проти українського народу, страшних руйнувань, підступних вбивств та знущань. Хіба ми думали чотири роки тому, що війна триватиме так довго? Що ми підійдемо до цієї дати все ще без перемоги над окупантом, з усе ще триваючим жахіттям у нашому домі? За ці роки ми пережили немало: ми бачили зради сильних, сльози слабких, мовчання байдужих. Світовий поліцейський Сполучені Штати, авторитетні міжнародні інституції показали свою неспроможність та нікчемність, зрадили наші сподівання. Ідеали впали, і виявилося, що ми жили в світі наївних та крихких ілюзій. Ми підійшли до цієї точки виснажені і з рожевими окулярами, розбитими всередину. Ми так багато втратили за цей час, а головне - багатьох! Біль, зневіра і розпач відкрили шпаринку хитрому ворогу, який посіяв смуту та розбрат. Хтось втомився, відійшов в сторону, закрився в собі. Але це - не кінець. Насправді ми переживаємо надважливий етап - етап переосмислення, пошуку нових сенсів, пошуку нових себе. Через біль, втрати, розчарування, крах світогляду - ми шукаємо шлях, заступивши на який, ми станемо сильніші, ніж були вчора. Перед нами стоїть велика задача - не втратити себе і попри все показати характер! «Бо там, де є героїзм, там нема остаточної поразки!» (Ліна Костенко) Ми закликаємо усіх українців Нюрнберга та регіону показати характер і 24 лютого прийти на традиційне місце нашого віче - на Корнмаркт о 17:00! Разом ми розгорнемо гігантський 100-метровий прапор України та пронесемо його містом у Марші стійкості. Ми будемо крокувати за тих, хто поклав своє життя на вівтар України та її свободи, за тих, хто бореться заради нас прямо зараз на фронті, за тих, хто мужньо переживає Холодоцид, влаштований російськими вбивцями в Україні. За наших полонених захисників, за депортованих дітей, за вбитих і замордованих Москвою. За цінності, яким попри всі розчарування вірне наше жовто-блакитне серце. За Україну, за гідність, за майбутнє! Бо українці це нація героїв! Be Brave Like Ukraine! Be on 24.02 with us! 🇺🇦

Сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Крут – відважних молодих людей, українських солдатів та добровольців, які стали на захист української державності перед черговою хвилею російської воєнної агресії. Бій під Крутами наприкінці січня 1918 року був не лише збройним зіткненням, а й моральним вибором на користь свободи, гідності та цивілізаційних цінностей. Він став найвищим виявом героїзму та самопожертви у боротьбі за право України бути вільною та незалежною. 108 років тому кілька сотень українських юнаків зупинили кількатисячний наступ більшовиків. Попри нерівність сил українські студенти й курсанти відважно боролися за майбутнє України, жертвуючи своїм життям. Це були справжні герої, що, майже не маючи зброї та ресурсів, зупиняли банди Муравйова під Києвом. У висліді цього стратегічного бою Україна отримала політичний шанс на подальше обстоювання своєї незалежності. У той час у Бресті тривали переговори, які завершилися підписанням Брест-Литовського мирного договору та міжнародного визнання незалежності України. Герої Крут довели, що навіть у нерівній боротьбі Україна не відступає від своїх цінностей та принципів. Сьогодні українські воїни так само боронять не лише Україну, а й принципи, на яких тримається вільний світ. Вони захищають життя нашої країни та всієї Європи від російської агресії та терору. У цей день також варто нагадати, що через 104 роки після героїчної битви під Крутами, в 2022 році, сучасних російських окупантів ганебно погнали з-під Києва вже сучасні захисники України. Нащадки муравйовських бандитів побачили на захисті української столиці вже не кількасот кадетів і студентів, а міцне та чисельне українське військо. Москва має врешті затямити урок історії: на місце кількох сотень патріотичних юнаків згодом прийдуть сотні тисяч воїнів, але підкорити Україну ніколи на вдасться. Перемогти у війні проти народу неможливо.

Уроки минулого мали б стати застереженням для майбутнього, але… never AGAIN?

27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту – одного з найстрашніших злочинів ХХ століття. Шість мільйонів євреїв були знищені нацистським режимом під час Другої світової війни. Півтора мільйона з них – на території сучасної України. Їх убивали в таборах смерті, у гетто, під час масових розстрілів у Бабиному Яру, Дробицькому Яру, Кам’янці-Подільському та сотнях інших місць. Сьогодні, у час нової війни в Європі, ми схиляємо голови перед памʼяттю мільйонів убитих лише за право бути собою. Пам'ятаємо про подвиг тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував інших. Зокрема, понад 4000 українців удостоєні звання Праведників народів світу за порятунок євреїв у роки Другої світової війни. Навіть у найтемніші періоди історії люди здатні обирати людяність – і цей вибір залишається вирішальним і сьогодні.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Це ознаменувало воззʼєднання українського народу в єдину Українську державу на своїй власній землі. Ця історична подія відіграє визначну роль у формуванні ідентичності кожного українця та має величезне значення для сьогодення, - коли Україна знову бореться за своє право на існування і, проливаючи кров, зі зброєю в руках відстоює свої державні кордони, свободу, незалежність і культурну спадщину. З Днем Соборності України, друзі! В єдності переможемо! Памʼятаймо про це і тримаймося одне одного: «Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата — Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!» Т.Г. Шевченко «І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Сьогодні світ, який живе в реальності «поганий путін — хороша росія», згадуватиме річницю смерті найбільш «хорошого» росіянина — Навального. Світ, який хоче нормалізації з росією. Світ, для якого один росіянин цінніший за сотні українців з Бучі. Світ, якому потрібні «хороші росіяни» як ліберальний і демократичний інтерфейс імперії — щоб перекласти всю відповідальність на одного диктатора і знову забути про воєнні злочини росії. Забути, що росія — це не один путін. Це система багатовікового терору. Але є інший світ. Сьогодні він вшановує інших. Тих, про кого не знімають серіали на Netflix, чиї вдови не роблять селфі на церемоніях «Оскара», під чиї імена Європа не дає грантів, хто не проголошує себе в мемуарах «гігантом мислі і отцом російской демократії». Ні — це ті, хто заплатив справжню ціну. Ті, хто став символом незламності й незалежності, символом героїзму, боротьби й українського духу. Ті, хто так лякав ворога, що той всерйоз вірив: йому протистоять не люди, а кіборги з «Термінатора». Бо як кілька десятків бійців можуть 242 дні стримувати сотні солдатів ворога з артилерією й танками? А вони змогли. Тому їх і назвали Кіборгами. Це ті, хто платив життям за опір. Є два світи. Один — лицемірний, і він сьогодні згадує Навального. У ньому всі драми розгортаються в інстаграмі, а війна — лише сюжет фільму. І є інший світ — наш: світ жорсткої реальності, де є пекло на землі і де є рай, який чекає сильних. Ми в Європі можемо обирати, в якому з цих світів жити… Ми, українці, свій вибір зробили. Сьогодні — День вшанування захисників Донецького аеропорту.

Громадська ініціатива The Initiative INFRA вітає вас з Новим Роком! Нехай 2026 рік стане переможним! В цьому короткому ролику зібрані підсумки діяльності нашої ініціативи за минулий 2025 рік. З новою надією ми дивимося у рік майбутній!