унтершид

😉Власне, збір-збір-збір!😉 Підсилюю самураїв MURAMASA й відкриваю дружню банку на підтримку @muramasa.group — підрозділу дальніх уражень у складі 21 окремого полку безпілотних систем KRAKEN Третього армійського корпусу. 😒 Самураї MURAMASA щодня працюють над тим, щоб ворог втрачав логістику, техніку й відчуття безпеки далеко у своєму тилу (оті самі мідл- та діпстрайки, які нам так подобається дивитися). Але за кожним результатом стоїть не лише робота екіпажів. Це також зв'язок, транспорт, електроніка, ремонт та десятки інших речей, без яких неможливо виконувати бойові задачі. Підрозділ відкрив постійний збір на актуальні потреби, а першою ціллю став ремонт автомобіля, який забезпечує логістику та виконання бойових задач. Перша потреба: ремонт автомобіля. Загальна ціль збору: 150 000 грн. Моя ціль: 10 000 грн. 🔗 Посилання на збір — https://send.monobank.ua/jar/AApzydMySt Традиційно дарую книгу за донат, кратний 150 грн. Цього разу першу частину дилогії "Промені Аласі" (з нового накладу, if you know what I mean). Підсильмо самураїв 🥷🏻💪 За донати й репости – 🫂❤️

Приймаю вітання донатами на дрони: https://send.monobank.ua/jar/2JbpBYkhMv https://www.privat24.ua/send/gbwmp

Гривень: 3250

Анонс від видавництва SkyHorse. "Архітектура індустріальних міст Донбасу" Семен Широчин Сторінок: 608 Гривень: 3250 У продажу: серпень Анотація від видавництва: На прикладі 17 найбільших міст у книзі проаналізовано та структуровано огляд виразних зразків архітектури індустріальних міст Донбасу. Ця спадщина є білою плямою, невідомою широкому загалу та часто й самим мешканцям. Автор аналізує чинники та хронологію формування індустріальних міст, окреслює характерні особливості їхньої структури, запроваджує періодизацію нашарувань спадщини й характерні особливості кожного періоду за архітектурним стилем і морфотипом. ● Наклад 100 примірників

йой

Микола Хвильовий   У полі тиша — літній день Кургани, далі — легіт. Куди дорога нас веде Крізь океани спеки? Йдемо. Марія у вінку. І я такий химерний все далі й далі за ріку, що у безмежність верне. Прийдемо ми? Так, певний я. А сонце дзвонить в хмарах, Та все біжить, спішить рілля, Тa фаркають примари.   Уперше опубліковано в збірці «Старі поезії» (1931).   #наші20

Превіт, друзі! Раптово перериваю радіотишу закликом-проханням про підтримку. Про всяк: я мобілізувався й несу службу в 3 АК. Дуже хочу повернутися/долучитися до перекладацьких, наукових й інших звичних справ, але наразі — служба, праця й — передовсім — медицина для побратимів. Тож запрошую мірою спроможності долучитися до збору на матбазу й медикаменти, які, на жаль, швидко витрачаються та втрачаються. Закупимо 40 турнікетів, 20 гемостатиків і поповнимо пілпаки з розрахунку на десять чоловік: на все це пораховано було 45.000 грн. Посилання на банку. Всі донатери, звісно ж, отримають звіти, а випадково вибраний переможець за донат від 100 грн — підписаний примірник крайнього наразі мого виданого перекладу — «Церемонію» Леслі Мармон Сілко від #KOMUBOOK — теж про війну, боротьбу і повернення. Всіх обіймаю, ви найкращі!

Gervasio Troche

Сьогодні - 5-го серпня - день пам'яті жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох. Саме 5 серпня 1937 вступила в дію постанова Політбюро “Про антирадянські елементи», що призвела до масового винищення людей. У 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. З 27 жовтня по 4 листопада 1937 розстріляли 1111 людей: відомих діячів культури, науки, інтелігенцію та інших. З них 287 українців, яких ми часто називаємо розстріляне відродження: Леся Курбаса, Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Ґео Шкурупія, Валер'яна Поліщука, Михайла Ялового, Валер'яна Поліщука та багато інших. Лише в 1997 році стало відомо про ці захоронення, які радянська, а потім російська влада приховували. Читаючи сьогоднішні новини, вчорашні, позавчорашні… про знищені склади книг, друкарень, Нової пошти, Сільпо, Епіцентру - і цей список можна дуже довго продовжувати - руки опускаються… Але ми маємо бути сильними! Ми маємо памʼятати, що вже зробила росія і що продовжує робити. І цю памʼять передавати нашим нащадкам! А поки донатимо і підтримуємо наш бізнес і видавництва! Русоріз Фото Радіо Свобода та Укрінформ

Далекої осені 22 року Єва написала мені: "привіт, ми знайомі лише з коментарів в моєму улюбленому мемовому каналі але я йду вже цієї неділі в госпи і пишу до тебе з проханням" - і це був, напевно, самий перший збір на бісовському для конкретної людини з якою…

Далекої осені 22 року Єва написала мені: "привіт, ми знайомі лише з коментарів в моєму улюбленому мемовому каналі але я йду вже цієї неділі в госпи і пишу до тебе з проханням" - і це був, напевно, самий перший збір на бісовському для конкретної людини з якою я знайома а не просто загально на СОУ. Ми спілкувались вже дуже давно і небагато, писати "привіт, ти жива?" якось глупо (хоча якось я знайшла фотку собаченят на машині з лого госпітальєрів, скинула їй і вона по своїх чатах знайшла дівчину, яка їх евакуйовувала), тож я просто раділа коли бачила десь її лайк і знала що все має бути ок. Буквально тиждень тому побачила в інстаграмі її реакцію на пост про смерть Корі і це був, мабуть, єдиний проблиск світла - в день (місяць, рік), переповнений смертю побачити що жива людина яка постійно десь в пиздячці було неймовірно цінним в моменті.