Антологія Брехні / VoxCheck

Фактчекер бореться не лише з фейками, а й із власним мозком — він теж обманщик😤 📖Зібрали кілька книг про когнітивні викривлення та пастки мислення, які радимо прочитати: ▪️Деніел Канеман, «Мислення швидке й повільне» — класика, куди без неї. Про дві системи мислення: швидку й інтуїтивну та повільну й аналітичну. І про те, чому саме перша найчастіше нас підводить. ▪️Олів'є Сібоні, «Досить уже помилок. Як упередження впливають на наші рішення» — практично й конкретно. Розбір типових пасток мислення з прикладами з бізнесу і повсякдення. ▪️Джордан Елленберґ, «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення» — для тих, хто не дружить із математикою, але хоче розуміти статистику й маніпуляції цифрами і не губитися в них. 🤓До речі, у Елленберґа скоро виходить українською ще одна книга — «Форма. Прихована геометрія інформації, біології, стратегії, демократії та всього іншого». Вийде — поділимося враженнями. @VoxCheck

Чому речі, які ми зробили або зібрали власноруч, часто здаються нам ціннішими? Якщо коротко, бо це наш час та ресурси. Це когнітивне викривлення ще називають Ефект ІКЕА. У Гарварді вирішили протестувати, яку ціну люди готові дати речам, зробленим власноруч. І навіть за неідеального результату учасники ставили ціни на рівні з професійними виробами. А у вас є річ, яку ви особливо цінуєте саме тому, що зробили її власноруч? @VoxCheck

👀Сторінку змінили чи видалили, а хочеться подивитися, що там було спочатку? 💾На це є вебархіватори — сервіси, що зберігають «знімок» конкретної сторінки за посиланням. Ловіть наші улюблені: ▪️ Wayback Machine — найбільший і найстаріший вебархів. Безкоштовний, із мільярдами сторінок за багато років. Є зручний календарик, де можна відслідковувати, як виглядала сторінка в різні дати. ▪️ Archive.ph (archive.today) — теж робить точний статичний «знімок» сторінки разом зі скриншотом. ▪️ Ghost Archive — менш відомий, але теж непогано справляється. База трохи менша й працює повільніше, ніж конкуренти. ▪️ Perma.cc — створений для дослідників і зберігає сторінки максимально якісно, включно з відео та аудіо. Тож якщо треба зберегти допис із медіа, навіть якщо його знесуть — це найкращий вибір. Мінус: є лише 10 безкоштовних посилань. 📌 Зберігайте підбірку — стане в пригоді! @VoxCheck

Чому в кризу ми не лише економимо, а й частіше витрачаємо гроші на дрібниці? Ефект губної помади — це тенденція, коли під час економічної нестабільності люди рідше роблять великі покупки, але частіше витрачають гроші на невеликі речі, які приносять задоволення. Коли великі цілі відкладаються на невизначений час, маленькі покупки допомагають хоча б ненадовго повернути відчуття комфорту, радості чи контролю над власним життям. @VoxCheck

🤓Щойно медіа написали новину про тестування 5G у черговому українському місті, старі чутки та страхи знову з’явилися на горизонті. Хтось вважає, що мережа 5G шкодить здоров’ю, інші — що через неї зникають бджоли🐝. Ну і куди ж без історій її зв’язку з пандемією COVID-19 🫣 Чи мають ці твердження наукове підґрунтя — розбираємось у новому випуску «Де Правда?» ⤵️ @VoxCheck

🤔«Ще місяць літніх канікул?» Школярі б точно зраділи. Батьки — навряд. Насправді це фейк. Звісно що Зеленський у своєму відеозверненні такого не говорив. Та й куртка влітку мала б насторожити. Насправді використані кадри записані ще в листопаді 2025 року. Це типовий приклад клікбейту, який спекулює на наших емоціях, та кличе нас знайти детальну інформацію «за посиланням в профілі» . Цього разу цільовою аудиторією обрали батьків і школярів. Чого не зробиш заради накрутки підписників 🫠 @VoxCheck

🧠 💭 «Що таке» — евристика доступності? Чи бувало у вас таке, що після кількох новин на одну тему починає здаватися, ніби це трапляється всюди? Це не випадковість, а особливість роботи нашого мозку. Евристика доступності — когнітивне викривлення, через яке ми оцінюємо ймовірність подій за тим, наскільки легко можемо їх пригадати, а не за реальними даними. Що частіше ми бачимо схожі історії в новинах, соцмережах чи чуємо про них від знайомих, то більш поширеними вони нам здаються. Саме тому окремий випадок може створити враження, що це вже загальна тенденція. А ви помічали за собою таке? @VoxCheck

🚗 🛂 📢 Черги змінили напрямок. російська пропаганда — ні. У червні VoxCheck вже спростовував вкиди про «масову втечу українців», що насправді було сезонним ажіотажем на кордоні. У серпні більше людей в'їжджають в Україну. Та пропагандисти використовують сам факт черг, щоб просувати старий фейк про «масову втечу» @VoxCheck

Спека знову повернулася, а разом із нею — хвиля міфів, маніпуляцій і відвертих фейків. У такі періоди в соцмережах традиційно з'являються історії про «кліматичну зброю», «штучну спеку», «розплавлені міста» чи інші псевдонаукові пояснення погодних явищ. Зібрали матеріали VoxCheck, які допоможуть не потрапити на гачок маніпуляцій. 🔹тут говорили із метеорологинею Наталкою Діденко якраз про те, чому спека стає дедалі частішою, як змінюється клімат, чи існує «кліматична зброя» та як насправді прогнозують погоду 🔹тут зачіпаємо тему керування погодою, а тут —продовжуємо досліджувати, які технології впливу на погоду є реальністю, а які — лише конспірологією. 🔹і нагадуємо про спростовані фейки з минулих хвиль: як пропагандисти підробили обкладинки французьких газет, щоб звинуватити Україну в наслідках спеки (а хто ж ще?). А ось тут про те, як вірусні кадри виявилися маніпуляцією — світлофори пошкодили пожежі, а не висока температура. @VoxCheck

Знайдіть 5 відмінностей 🔍 Новий фейк? Та ні — російська пропаганда просто дістала зі шухляди стару історію про «листівки для дружин військових». @VoxCheck

Чому 28 і 29 липня стали днями пам'яті? Як в Україні з'являються такі дати? І які фейки росія поширювала після теракту в Оленівці? У новому випуску «Де Правда?» пояснюємо історію цих пам'ятних днів і розбираємо російську дезінформацію навколо трагедії в Оленівці ⤵️ @VoxCheck

😡Одна з тактик російської пропаганди — підміна понять. Як, наприклад, називання агресії проти України «захистом Донбасу», а напад — «вимушеним кроком». Звучить наче просто, але постійне повторення поступово змінює сприйняття події. Навіщо вам ці, на перший погляд, сухі терміни? Бо розпізнати одну тактику — означає помітити не лише один конкретний фейк, а й десятки схожих. @VoxCheck

Центр протидії дезінформації опублікував звіт, у якому проаналізував роль Threads в інформаційному просторі України📱 Бо місце, яке, на перший погляд, лише про обговорення, меми й кумедну комунікацію брендів, містить простір для маніпуляцій та брехні. Наприклад, через підроблені скріншоти, псевдоцитати чи просто перекручені тези. У звіті згадали й кейси, перевірені VoxCheck: 🔹Фейковий «злив» бази «Резерв+». 🔹Вигадані повістки українцям за кордоном. 🔹Маніпуляцію про припинення військової допомоги від Німеччини. 🔹І низку інших. Тому меми мемами, але інформаційна гігієна потрібна всюди🛁 @VoxCheck

​​Липень — місяць тренінгів від VoxCheck🤓 Аліна Тропиніна та Катерина Іонова говорили про російську дезінформацію та її вплив на сприйняття України в ЄС у трьох містах: Києві, Харкові та Кропивницькому. На тренінгах розбирали таке: ▪️ Як росія дискредитує вступ України до ЄС. Від тези «ЄС використовує Україну» до тверджень, що в євроінтеграції нібито зацікавлена лише українська влада. ▪️ Як влаштована російська система пропаганди та хто з іноземних блогерів, європейських медіа й політиків не проти брати в ній участь. ▪️ Як працюють операції «Двійник», «Матрьошка» та «PravdaNetwork» — найбільші дезінформаційні проєкти росії. Та що робить ЄС, аби себе захистити. Змінюються тактики, адаптуються старі кампанії, формуються нові меседжі, та цілі лишаються незмінними: зменшити підтримку України, представити її агресором і дискредитувати українців. Чому ми про це говоримо? Бо російська дезінформація постійно змінюється. Ми щодня моніторимо інформаційний простір, відстежуємо нові наративи, канали й тактики — і ділимося тим, що бачимо, аби краще реагувати на ворожі загрози😌 @VoxCheck