cold brew
Статистикаinst! https://www.instagram.com/mewwaff?igsh=M2JtcW15NzJ5MHh4
- Последний пост
- 15 авг.
- Последнее чтение
- 07:13
- Постов за неделю
- 8
- Всего постов
- 22
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- Категория
- Новости и СМИ (по похожим)
- В каталоге с
- 15 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 33
- 1/48двое суток
- 37
- 1/72трое суток
- 40
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
я б віддала так багато, аби почути trees знову вживу. бо вона набула значення для мене саме після концерту і я щоразу повертаюсь до неї, коли застрягаю і не можу вибратись. вона резонує по всьому моєму тілі і завжди заспокоює мої лихі думки
без подписи
в шо я втручаюсь.....
без подписи
друзі, прошу відгукнутися на клич ~ долучаюсь допоміжною банкою до великого збору на 1 200 000 грн для бійців міжнародного легіону ГУР на загальні потреби! збір від @5.56.ua для @international_legion_diu це не збір на одну річ — це ресурс, який допомагає реагувати швидко та рятувати життя! резерв дозволяє одразу забезпечити: — засоби захисту — зв’язок і техніку — ремонт і маскування транспорту — екіпіровка у суму входить: закупівлі, логістика, ремонт, доставка. бійці міжнародного легіону тримають фронт, обираючи захищати Україну як свою землю. щоб виконувати бойові завдання, їм потрібне спорядження, технічне забезпечення та підтримка. загальна ціль: 1 200 000 ₴ наша ціль: 10 000 ₴ *за донат від 400 ₴ можна подивитись записи з моїм гобі 🫣 плюсуйте, якщо бажаєте також доєднатися допоміжною🫙 посилання на баночку тут
похід на шпиці відбив у мене бажання взагалі ходити своїми ногами довше пʼяти хвилин, але потрохи тіло забуває ті муки і повертається до нормального стану, де мені ще колись хотілось піти на camino de santiago поки я собі уявляю це як довжелезну стежечку попри фантастичні краєвиди без будь-яких перешкод. я загалом не планую це втілити найближчі роки, але на майбутнє це гарна ідея, коли прийде момент у житті, де мені потрібен буде період для зцілення або осмислення. це гарний шлях, якщо потрібно з чимось змиритись, що докорінно змінило твоє життя. або, можливо, треба прийняти виважене рішення — тоді ця довжелезна стежка стане у нагоді, бо думається завжди найкраще тоді, коли ноги безцільно тебе кудись несуть. добре знати, що у світі є таке місце, де ти можеш заземлитись і переосмислити все життя. я думаю, що тут важливо йти каміно на самоті, аби мати повний досвід, аби помічати речі навколо. часом мені дійсно не вистачає звʼязку зі звичайними земними потребами, з усвідомленням, що мені не бракує нічого і просто потрібен час. я б, мабуть, якби мала таку нагоду і була б достатньо підготовленою, пішла б і зараз, тому що це як раз той період у житті, коли мені хочеться мовчати і мало виражатись. але мені хочеться наразі зберегти це на майбутнє, бо я ніколи не знатиму, що відбудеться зі мною потім. мені тепло знати, що існує щось більше за фізичність і втому. це паломництво відкрило мені б нові знання про себе, навіть якщо здається, що не залишилось нічого потаємного. раніше я собі писала «дякую світу за місця, у які завжди хочеться повертатись», сьогодні я б хотіла подякувати світу за нові орієнтири, які зберігають мене живою. дякую за незвіданість, за можливість перетворити все невідоме на пізнане і знайоме. це прекрасна нагода: бути живою, і мені хочеться зберігати цю вдячність довіку. нехай у мене немає нічого, та так приємно знати, що є цей світ і мої думки, ми можемо поєднатись і досліджувати одне одного. «дякую світу, що любиш мене і готуєш мені нові враження, бо я точно знаю заради чого варто жити» від 21.05.2026
без подписи
нехай життя зведе мене з парижем ще хоча б раз:( я так сумую за цим містом
я абсолютно міська людина
без подписи
без подписи
без подписи
без подписи
без подписи
без подписи
one more story про дослідження підʼїздів і подорож до сихова
я не так собі уявляла своє життя цього року, але з найпершого дня все побудоване проти мене. зусилля не виправдовуються, моя надія жевріє і повністю гасне. я не маю найбазовіших речей, про які мріяла і заради яких працювала. я хочу жити звичайним життям. але поки я перетворююсь на листя каштану: згниваю найшвидше, лину до землі і зникаю повністю, на цій землі і залишаючись. чи може хоч раз у моєму житті бути шлях без втрати впевненості і надії? я не опираюсь на відчуття більше, бо в мене зовсім їх немає. схоже, як і майбутнього
я скучаю за живим світом без аішки
дивлячись на ринок дизайну зараз у країні, мене щиро засмучує кількість gambling-сміття, позицій у компаніях з adult-контентом, де треба робити діпфейки, десятки вакансій на якусь крипту і сумнівну сіру сферу але найгірше не це, а те, що на такий вакансіях завжди багато відгуків, бо це один з небагатьох способів заробити хороші гроші в умовах затухання ринку і дикої конкуренції у відсотковому співвідношенні 75% ринку — вакансії напряму у даних нішах, додатково 10-15% — це студії/агенції, які працюють на аутсорсі і проєктно займаються тими ж нішами це якась цілковита пітьма взагалі без надії на краще. я розумію чому люди погоджуються на таку роботу, враховуючи економічну ситуацію і те, як важко зараз знайти хоч якусь роботу, але це точно не шлях для мене. я не зраджу себе кількість кандидатів так само зумовлена наростанням тейку «легких грошей» у дизайні, а тим більше з розвитком аі, і ці люди роблять мою сферу просто нестерпною, думаючи, що можна з нуля вивчити дизайн за два місяці і заробляти 5к баксів. випадкові люди, що женуться за великими грошима, тільки і розмножують ці gambling-вакансії. усе фальшиве, холодне і вʼязке
з дня на день найважча зима в історії світу, важчої ніколи не було, навіть якщо скласти всі зими за час повномасштабки в одну велику зиму, майбутня зима виявиться все одно важчою за цю велику зиму ми всі будемо помирати, а потім нас воскресять і змусять помирати…