word

https://youtu.be/tZa1YCCOf2U?is=9v4YXWR96MTxO1uO

Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. 🤎Луки 15:20

Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його діла. 2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі Його дивовижні діяння. 3 Хваліться Його святим Іменем, – нехай радіють серця тих, котрі шукають Господа. Псалми 105:1-3

Du bist hoch erhöht, heilig Heilig für immer 🤍

Ісус завжди говорив про зворотну економіку. Він казав про те, що якщо ви хочете отримати, ви маєте віддавати. Якщо ви хочете вести за собою, ви маєте йти. Що бідні є багатими. І що ви дійсно живете заради певних цілей, лише якщо готові померти за них. «Любов Діє»

📚«Любов Діє»

Проте Ісус продовжує вибирати зранених і розбитих людей не просто як послідовників, але як учасників. Він покликав таких людей, як я, які навіть не можуть знайти, з якого боку відкрити поліетиленовий пакет, бути Його руками. Він покликав людей, які щодня спотикаються, бути Його ногами. А ще Він покликав людей, які не можуть зрозуміти, у який бік повернути гвинт, щоб закрутити його, або навіть як скласти кілька ярусів торта правильно, бути тими, хто побудує Його Царство. І тоді, якщо ми захочемо, Він «подасть нас до столу» - каміння, невеликі шматки асфальту і таке інше. «Любов Діє»

Я зрозумів, що вірити - не означає знати все, що є правильним, або дотримуватися списку правил. Це щось значно більше, щось цінніше, бо вимагає присутности і жертовности. Тому, можливо, Ісуса іноді називають Емманулом «3 нами Бог». Думаю, що Бог хотів, аби Ісус був присутній, аби був із нами. Це також те, що Він хоче, щоб ми робили стосовно інших. «Любов Діє»

1. Ти не маєш сили, бо ти не знаєш, що маєш 2. Ти не маєш сили, бо ти не віриш в те, що маєш 3. Ти не маєш сили, бо ти не робиш те, що дає силу Багато молитви - багато сили

«Бог ніколи не покличе тебе туди, куди не піде сам з тобою.»

«Найважливіша справа в моєму житті - бути інструментом Бога.»

https://youtu.be/gtCiHpCYLL8?is=3cgQN9KisOVlwbTd

Сказав їм Ісус: Я – хліб життя! Хто приходить до Мене, – не буде голодувати, і хто вірить у Мене, – ніколи не буде спраглим. Івана 6:35 🤎

Господь, якби у мене спитали, чому я обрала тебе я б сказала, що це через твою любов через любов, яка глибша за всі океани вона глибока, як твої рани на запʼястках від цвяхів вона висока, як голгофська гора, по якій ступали твої поранені ноги через любов, яка широка, як твої розпростерті руки, якими ти обіймав увесь світ, висячи на хресті, і стікаючи кровʼю Боже, що ти відчував, коли твоя кров падала на землю, яку ти створив? Боже, чи нагадував тобі запах дерева про дитинство з татом, коли ви майстрували щось? Боже, наскільки сильно стискалося твоє серце від криків «розіпни!» знайомих голосів; з уст людей, яких ти власноруч зіткав у лоні і вдихнув життя Боже, скажи, скільки разів ти думав про те, щоб покликати легіон янголів і розбити у друзки, знищити той бунтівний натовп? показати усю свою силу і велич, і славу? скільки?! Боже, скільки разів ти думав про те, щоб так зробити?! жодного? жодного разу? і Ти і зараз їх так сильно любиш? той натовп, що волав убити любиш? і мене із того чванливого натовпу? любиш Господь, коли мене питають, чому я обрала тебе я кажу, бо ти перший мене обрав дивлячись на все обрав і не переобереш ніколи

Хлопчик Ісус Я часто думаю про хлопчика Ісуса. Чи було Його волосся розкуйовдженим, чи голос - лагідним? Чи були Його руки в мозолях, про що Він мріяв, коли спав? Чи знали птахи й метелики, що Він - Бог, і тому спокійно підлітали до Нього без страху? Так, я часто думаю про хлопчика Ісуса: кожен Його сміх - як притча, кожен удар серця - як псалом.

дім варто було б мати більше слів, одне — для дому як місця, а інше — для дому як людей, бо з плином років ставлення людини до свого міста дедалі більше нагадує шлюб. Їх поєднують історії про те, що у нас є спільного, ті маленькі розповіді, про які не знають інші, свої жарти, які смішні лише для нас, і той особливий сміх, яким ти смієшся лише зі мною. любов до місця і любов до людини — це споріднені пригоди. На початку ми сміючись забігаємо за ріг вулиці, досліджуємо кожен сантиметр шкіри одне одного, з роками пізнаємо кожен камінь бруківки, кожну волосину і звук хропіння, і приплив пристрасті відточується до вірного кохання, а тоді чийсь погляд, біля якого ми прокидаємося, і краєвид за вікном стають одним і тим самим словом — дім. Фредрік Бакман

«Ніколи любов не перестає!..» 🤍 1-е до коринтян 13 : 8

а суть Божої любові в тому, що вона обирає нас, не за щось. немає людини, яка могла б сказати, я гідний її. вона обирає нас незалежно де ми, хто ми, які ми.