Zironka

* * * * Чому тепер, коли в когось серце болить від невзаємної любві, То в мене теж болить? Бо хочеться захистить І показати, що все добре, І любов ще прийде. І вона йде - може, просто заглядíлась на щось по дорозі. Я тобі кажу: ти зустрінеш її десь на розі. Ви зустрінетесь десь на перетині вулиць, Десь біля щастя околиць. А ти просто насолоджуйся і живи. Я кажу тобі: ще все буде, ти тільки не проспи! #вірші

* * * * Не кохай. Ну і нехай. (Просто най тут буде)

* * * * Бувають ж люди, З кошмарно гарними очима.  В яких сховалися поля Ця невідома ще земля,  Лякає й дивиться шалено.  Та я не знаю в далечінь то  Чи на мене. #вірші

"Ніжне буття" Провокаційно тихим сміхом  Впроваджують свої знання  І вчення кам'яного віку  Про сутність ніжного буття І в подарунок до тюльпану  Кривавим підписом, мовчать! І головою не схитнути! І трохи дужче не зітхнути!  І прізвище чуже узять. Хай буде проклятий той день  Коли між ватр І пісень з'явилася  Оця статура Що принесла оцю культуру Й рожево бежеве життя  І ніжне в бідності буття. #вірші

Хочу нарешті сказати хоч два зв'язаних слова до купи про свято що точно сильно повпливало на моє життя. Ця нотатка мала вийти до Йоля, але вийде прямо в цю саму най темнішу й найдовшу ніч. В перше так сильно чекаю Йоль. З очевидного це є важлива ніч коли старе сонце помирає та народжується нове. В цю ніч відбувається багато всього. І минулого року вважаймо що народився і в мені новий вогонь. Напевне я бувши дитиною і не повірила що я можу чекати щось у зимовий період більше Різдва. Та моє Різдво померло ще, в 2019 році. Разом із моєю прабабцею. Вона збирала навколо себе усю сім'ю і тоді я відчувала це справді як свято. Але після її смерті ми так більше ніколи й не збиралися. З того часу багато чого змінилося. І вогонь цього Різдва, цього свята що об'єднувало всіх і несло в собі тепло і віру в щось краще згасав. Та коли цей вогонь згас народився новий  І от цього річ я знову збираюся із сім'єю, великою та шумною. Новою та такою уже рідною. Звісно Різдво залишилося в моїй пам'яті як теплий дитячий спогад, але я його відпустила. Та назавжди залишу в пам'яті, дякуючи прабабусі яку я також згадую в цю ніч як людину що привила любов до подібного роду свят. В цю ніч варто згадати всіх кого з нами немає та не з сумом. А приємними й радісними спогадами.  Будьте щасливі, бо народжується нове!  Слава Роду! Зі святом Йолю! #нотатки@zironkatvory

* * * * Моє не дуже цивільне життя Я скоро пройду тиждень штурмовика Проїбу Ака і отримаю звання хуйового стрілка Пробиття з кулака Рожевих окулярів про війну Не відступлю поки не помру #вірші

Найкраща подяка - дія. Відкриваємо збір для наших друзів, підрозділу @revanche_tactical_group Збираємо на бус, 5 бомберів, 10 батарей 856р та наземна станцію Загальна ціль: 780 000 гривень Моя ціль: 3 000 гривень *Серед усіх, хто задонатить від 200 гривень ми розіграємо вишиту сорочку «Іван-квітка» від @etnodim (в сірому кольорі) Нам дуже треба твоя поміч, щоб швидше закрити збір! Посилання на банку в шапці профілю! https://www.instagram.com/p/DPTolqNDPfN/?igsh=OGZlcWFwajd0Z2V5

"Нічого" Заспокійливе ніфіга не заспокоює, Сотні раз перевіряю телеграм, Та незмінно залишилось там. Знов питають: що не так вже сталось? В відповідь лиш просто промовчу. Як сказати знову що нічого. Знов "нічого" скоїло біду. #вірші

Цікавий факт цьому тг уже більше ніж рік а я цього навіть не помітила. Ого Але думаю що скоро буде трошки більше контенду 😅

* * * * Їбашить дощ А десь ракети Десь кулемети Десь війна А нам шо? На... Набу, майдани. Ми стадіоном знялись І проти всіх ми піднялись. А десь ракети Кулемети Десь там двохсоті Десь війна А нам а нам Нам всім пізда... (Все що я можу сказати стосовно того що відбувається) #вірші

Ні корупції у владі! Акція протесту проти нового недозакону 12414 що стосується НАБУ та САП (Яке життя така і творчість)

* * * * Аромантизація тепла Навколи парочки на лавках і мої нерви як натягнута струна Скоро рване Вірветься Й терапевтично я натягну знов Що би знайти їбучу ту любов ( Напотужнічала ) #вірші

"Її" Любовна лірика. любовна лірика. Ну краще ненапишеться вірша Коли навколо тихоша, А в тебе крім пустого тексту, непишуться слова. Німі текста. І я пуста. Уста. Твої. Німі. І не мої. Її. #вірші (Я геній. Дякую за увагу.)

"Злива" За вікнами напів пустих хатин В районі що так зване Гетто Під той альбом що зветься "Ето" Вона вибрикувалась на одинці Та у звичайній сіробудній днинці Щаслива так немов ніколи Неначе вчора була не сама Неначе вчора все і не так само Неначе вкотре чиста голова і та неначе зветься не дурна Сама Вона сама Щаслива Злива І одна #вірші

Я НЕ ПРОСТО ГЛЯДАЧ — ВКЛЮЧАЮСЬ У ВИБУХОВИЙ ЗБІР ЦЕНТУРІЇ НА FPVШКИ ДЛЯ ТРІЙКИ Відкриваю дружню банку для підтримки мега-збору від Центурії на FPV для рексів Третьої штурмової бригади. Моя ціль — 3 000. Головне — результат! Я долучаюсь до боротьби за сьогодення та майбутнє! Хочеш розірвати ординців? ДІЙ — донать на банку! https://send.monobank.ua/jar/6eu4T6hJLj

* * * * У тиші пишуться вірші, В дорозі тонні тексти А в самоті, ах в самоті Живе одне нещасти. Тоді ні віршу, ні тексти, Непишеться, двух літер. Так тяжко бить на самоті, Самою тихо тліти. #вірші

Можливо я почну сюди кидати свої вееееличезні нотатки

Чи здається мені чи ні Що в твоїй дурний голові... #роздуми

* * * * Зустріч навулиці чи у метро Знаєш, мені всеодно. Те як швидкоплинне наше життя Говорити з тобой про буття Уже не цікаво. Коли ти покличеш мене на каву? Чи скільки ще натякати... Я й далі буду тікати Невизнавши свої помилки, Попередні й теперишні вчинки, Ідіотичні та дитячі, Неначе граємо в квача. Переможців тут небуде. Це просто гра, Коротка і трохи дурна. Ps: Я не хочу писати любовну лірику Воно само.... #вірші

* * * * Ця дивна думка що мов той потік Виходить з його уст так методично Для мене все це не практично Та дивовижно як же ти це зміг Як докотило те життя сюди До цього крайнього перону Де ми мали небачитись ніколи Та от ти мене знову зустріча І морем ти на мене споглядаєш Бурхливим і хвилястим неспокоєм І світ зробив мене твоїм прибоєм Твоїми скелями тут буду я Та хай вже бє життя на друзки Я не боюсь ти знаєш, глибина В твоїх очах мені давно за втіху В твоїх очах довно втонула я #вірші