Праве Козацтво

🇺🇦Похід на Кафу 1667☦️ Літо 1667 року. В Андрусові Москва й Польща підписали перемир'я, яким Гетьманщину розділяють навпіл – по Дніпру. Козаки в цій угоді участі не брали. Кафа на той час – не просто фортеця. Це столиця работоргівлі всього Причорномор'я, порт, куди сторіччями звозили ясир з українських земель. Тут людину оцінювали, оглядали зуби, як коняці, і продавали далі на галери, в гареми, на невільничі ринки Стамбула. Для кримського хана Кафа була джерелом прибутку. Сірко зібрав під своєю рукою близько двох тисяч запорожців. Проти найбагатшого й найукріпленішого міста півострова – число видається несерйозним. Але кошовий рахував не шаблями, а раптовістю. Чайки пройшли непоміченими там, де татарська сторожа їх не чекала, і під самими стінами Кафи з'явилось військо, якого там ще не бачили. Місто взяли штурмом. Околиці й фортечні передмістя пустили з вогнем. Але головним трофеєм були поневолені люди. Близько двох тисяч невільників. Назад Сірко йшов не порожняком. З собою вів і татарський полон – півтори тисячі душ, аби у Криму розуміли: дорога работоргівлі веде в обидва боки, і за кожен ясир доведеться платити своєю монетою. Історики й досі сперечаються про Сірка. Одні бачать у ньому найталановитішого воєначальника свого часу, здатного бити ворога там, де його найменше чекають. Інші докоряють, що інтереси Січі він завжди ставив вище за єдність усієї Гетьманщини, а до великої політики залишався байдужим. Але тим двом тисячам людей, які того вересня знову побачили Дніпро, ці суперечки навряд чи здавались важливими. ПРАВЕ КОЗАЦТВО|БУСТ

⚔ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОГО РУХУ⚔ Українське козацтво як стан почало формуватися із приходом на наші терена Великого Князівства Литовського. Перша задокументована згадка про українських козаків датується 1 серпня 1492 року, коли козаки під Тягинею взяли на абордаж турецьку галеру та визволили невільників, після чого кримських хан поскаржився литовському князю. В період з 14хх і до 1569 року козаки займалися двома основними заняттями: пиздили татар у степу (партизанська війна,без великих походів) пиздили татар у Криму( морські походи до Криму). До речі, походами керував Дмитро Вишневецький, відомий як засновник Запорозької Січі, що стала центром ВСЬОГО козацтва до середини XVII століття. Пост вийшов коротенький, тож вам на подумать: чи могла Запорозька Січ розміститися десь ще, окрім острова Мала Хортиця?

❗ Доброго дня, звертаюсь до Вас по допомогу! 🛡️ Мій знайомий Дмитро захищає нас на Павлоградсько-Покровському напрямку. Хлопцям дуже потрібен автомобіль для виконання завдань та щоденної роботи на напрямку. 🚗 Автівка там - це не розкіш, а необхідність. Будемо дуже вдячні кожному, хто зможе долучитися до збору. 💰 Будь-яка сума важлива (навіть вартість однієї кави) . 🙏 Підтримайте, будь ласка наших захисників. 🔗 Посилання на Банку https://send.monobank.ua/jar/3FafR1LvJE 💳 Номер картки Банки 4874 1000 3125 3779 📞 Зв'язатися з Дмитром особисто можна за номером але тільки через WhatsApp [0971526520]. 🏢 Разом ми сила! Слава Україні! 🇺🇦

🇺🇦Козацькі мємчікі😦 Козаки, окрім того, що були грізною силою, мали неабияке почуття гумору. Найвідомішим і, на мою думку, найсмішнішим є лист козаків турецькому султану. Запорозькі козаки турецькому султанові! Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люцифера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, і всього світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у же, як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!.. Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким.

🇺🇦Теорія про те що Максим Кривоніс шотландець🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 Про Максима Кривоноса відомо мало. Час і місце народження – невідомі. Одні пишуть, що з Черкащини, інші – з Волині чи Могилева-Подільського. За станом – чи то дрібний шляхтич, чи син коваля, чи реєстровий козак. З цієї порожнечі й виросла версія, що насправді Кривоніс був шотландцем на прізвисько «Камерон» – слово, яке нібито перекладається як «кривий ніс». Звідки взялась така екзотика? Джерело – памфлет якогось німця, де полковника згадують під прізвищем Камерон. Є й простіше пояснення: перед повстанням Кривоніс справді воював у Франції, зокрема під Дюнкерком, а повертаючись морем в Україну, буцімто заїхав через Шотландію. Звідти й моряцькі байки могли прирости до його імені. Проблема версії в тому, що вона тримається на грі слів і одному сумнівному памфлеті – жодних архівних документів, які підтверджували б шотландське коріння, не існує. Типовий приклад того, як історична легенда народжується з випадкового співзвуччя і живе своїм життям, бо так цікавіше. Що ми знаємо напевно: Кривоніс з перших днів визвольної боротьби був поруч із Хмельницьким, а під Корсунем 1648 року його вміле керівництво повстанським загоном відіграло вирішальну роль у розгромі королівського війська. Це і є справжня біографія – без Камеронів і Дюнкерка. Решта – легенда, яку варто знати, але не варто переказувати як факт. ПРАВЕ КОЗАЦТВО|БУСТ

⚔ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОГО РУХУ⚔ Ремарка: В цій рубриці я постараюся розказати всю історію козацтва від самого початку і до кінця Козак багато значить для України. Він є на великому гербі нашої держави, деяких людей порівнюють з козаками,як силачами. І я хочу вам розказати звідки беруться козаки. Перша згадка козака,як людини, датується 1240 роком у "Початковій історії Монголів". Значення слова - людини самітньої, не зв'язаної ні з домівкою, ні з сім'єю. А ось слово "козак" виникло вже у 13-14 ст. З тюркської мови означає "вільна людина", "стрілець вершник". Козаки виникали у так званому "Дикому полі", території Південного Придніпров'я, які активно грабували татари. Моя думка - козаки існували ще за часів Київської Русі десь у середині X і XI столітті. Бо вони зародилися у місцях де ± проходили Змієві вали, що захищали Русь Україну від Половців. Що ви думаєте про це напишіть у коментарі 👇👇👇 (Пост написаний новим адміністратором Іваном)

Звертаюсь до всіх правих, хто в темі Коли людина стає головою якоїсь організації, вона повинна дбати про свою репутацію, адже це одночасно і репутація організації та її членів. Сьогодні випливли дуже неприємні факти щодо Арея, які я щиро вважав чутками. Гадав, що ці чутки розганяють ті, хто заздрить йому, або просто дурні люди. Я вислухав все, що необхідно було знати про цю людину, яка була для мене начальником, головою проводу нашої організації, ба навіть товаришем. І я ухвалив для себе рішення та зробив необхідні висновки. Ця заява буде важливою та зрозумілою для невеличкої групи людей, підписаних на мій канал і які це повідомлення побачать. Для них я і роблю цю заяву: я виходжу зі складу руху «Kratos». Арей зруйнував не лише свою репутацію, а й репутацію нашого керівного складу та всієї організації. Заява — для деяких, а висновок — для всіх. Дбайте про свою репутацію вже зараз. Інакше ваші чорні сторінки вилізуть боком у дуже незручний і складний момент. Деталей не буде. Хто знає, той знає. Володимир Перо 🔥

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. ОСОБИСТА ПОМСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО? 1647 рік. Польський шляхтич Данило Чаплинський напав на хутір Суботів, забрав майно, викрав жінку Хмельницького і засік його малолітнього сина. Хмельницький поїхав скаржитись – до суду, до короля. Йому відмовили. Він повернувся на Запорожжя. Через рік палала половина Речі Посполитої. Польська історіографія довго зводила все це до авантюри ображеного сотника. Версія зручна. І частково правдива. Але вона не пояснює, чому за Хмельницьким пішли десятки тисяч людей, які нічого не чули про Суботів і Чаплинського. Умови для вибуху існували задовго до 1648 року. Польська шляхта скорочувала козацький реєстр. Православна церква перебувала під тиском унії. Селяни тікали на Запорожжя роками. Напруга шукала виходу – Хмельницький дав їй момент і стратегію. Великі події рідко трапляються тому, що комусь особисто погано. Вони трапляються тоді, коли особиста образа збігається з колективним болем мільйонів. Саме тому за людиною з особистою кривдою пішов цілий народ. Це і є відповідь на питання, чим була Хмельниччина насправді.

Максимальний розголос та донат! ЗБІР ДЛЯ ПБС КРАКЕН 1654! Хлопці з Кракену пройшли складний шлях від ГУР до ПБС. Вже рік вони ефективно нищать ворога і по праву вважаються одними з найкращих, але для результату їм потрібна підтримка. Сьогодні збираємо на медичні потреби — те, що рятує життя нашим бійцям щодня. Багато мерчу за донат! Багато підгонів за допоміжні банки! Долучайся! Моя ціль: 10.000 грн Загальна ціль: 300.000 грн. Звіт буде тут: @mefenok.1654 https://send.monobank.ua/jar/4rRSU5SDWd

Коли ворог не може здолати нас на полі бою, він намагається здолати нашу віру. Сьогодні внаслідок ворожої атаки постраждала найбільша та найцінніша святиня нашого православ'я - Києво-Печерська лавра. Вона була свідком всіх прекрасних та трагічних моментів нашої історії, починаючи з часів Київської Русі та до наших днів. В її стінах зверталися до Бога козаки, воїни всіх Визвольних змагань, учасники Революції гідності та інші. В 1918 році саме тут благословляли останнього (наразі) гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. І саме тут ворог завдав удару - в серце нашої віри. Коли ворог не може здолати нас на полі бою, він намагається здолати нашу віру, нашу культуру, нашу пам'ять. Він починає знищувати наші церкви, галереї, музеї, бібліотеки. Так само як і в минулому переможці знищували будь-які згадки про переможених. Та ми не переможені. Росіяни заявляють, що ми переписуємо істинну історію, замінюємо правду на брехню. Що ж, тоді ми скажемо те, що відомо і нам, і ворогу. Монгольська імперія, Річ Посполита, Нацистська Німеччина, Совєцькій Союз - не існує зараз тих держав, які знищували Києво-Печерську лавру та топтали православну віру. Чи дозволить Господь існування Росії після сьогоднішнього глуму над православ'ям? Питання риторичне. Любов до Істини | «Kratos»

КОЛІЇВЩИНА 1768 рік. Правобережна Україна – формально польська територія, фактично пекло. Шляхта повернулась після десятиліть воєн і ділила землю так, ніби нічого не змінилось. Уніатська церква тиснула на православних. Селянин не мав нічого, крім тіла, яке міг продати або підняти з вилами. Козацтво на Правобережжі було офіційно знищене ще після Руїни. Але пам'ять про нього осіла в гайдамацькому русі, який тлів десятиліттями. Гайдамаки не були армією. Це були люди, яким не лишили іншого виходу. Коліївщина виросла з цього тла, але стала чимось більшим. Навесні 1768 року запорожець Максим Залізняк зібрав загін і рушив з-за Дніпра на Правобережжя. Ходила чутка про «Золоту грамоту» – царський указ нібито дозволяв різати шляхту і євреїв. На ділі грамоти не існувало. До Залізняка приставали селяни, посполиті, колишні козаки. У червні повстанці підійшли до Умані. Місто боронив козацький полк під командуванням Івана Гонти, що служив польському магнату Потоцькому. Гонта перейшов на бік повстанців. Те, що сталось після, увійшло в історію як Уманська різня – загинули тисячі поляків, євреїв, уніатів. Росія, яка номінально підтримувала православних на Правобережжі, злякалась прецеденту. Селянське повстання під боком – не те, чого хотів Петербург. Залізняка і Гонту заарештували просто на переговорах. Залізняка заслали до Сибіру. Гонту видали полякам – його катували публічно кілька днів, тіло четвертували, голову виставили на палі. Шевченко написав «Гайдамаки», де Залізняк і Гонта постають фігурами народного гніву. Коліївщина була соціальним вибухом, національним виступом і масовим насильством – одночасно.

Гайдамацьке повстання 1750 року Між великими спалахами – 1734-м і Коліївщиною 1768-го – була ціла смуга постійного тління. Правобережжя ніколи повністю не заспокоювалось. Гайдамацькі загони діяли безперервно – то затихаючи то розгораючись знову. 1750 рік став одним з таких розгорань – не найбільшим але достатньо серйозним щоб про нього памятати. Причини були ті самі що й завжди. Шляхта після 1734 року нікуди не поділась і нічого не зрозуміла. Закріпачення посилювалось, релігійний тиск на православних не слабшав, козацькі традиції на Правобережжі давились під корінь. До цього додавалась економічна скрута – неврожаї, здирництво орендарів, борги яких селяни не могли виплатити ніколи. Людина яка не має що втрачати – небезпечна людина. А таких на Правобережжі у середині 18 століття було дуже багато. Повстання 1750 року охопило переважно Київщину і частково Брацлавщину. Як і раніше – без єдиного командування, без чіткого плану. Кілька великих загонів діяли паралельно, нападали на маєтки, вбивали шляхтичів і орендарів, звільняли селян. Серед ватажків виділявся Михайло Сухий – один з найактивніших гайдамацьких командирів того часу який зумів протриматись довше за інших і завдати полякам відчутних втрат. Польська відповідь була традиційною – каральні загони, масові страти, залякування. Росія знову дивилась на це без особливого бажання втручатись поки ситуація не загрожувала її інтересам. Повстання придушили відносно швидко – за кілька місяців основні загони розбили або розігнали. Але придушити – не означало вирішити. Після кожного такого повстання шляхта рапортувала що порядок відновлено і все під контролем. А через кілька років все починалось знову.

Повстання 1734 року Щоб зрозуміти що відбулось у 1734 році – треба знати що було до того. Після Паліївщини Правобережжя залишилось під Польщею і поляки цим скористались на повну. Шляхта поверталась, маєтки відновлювались, селян закріпачували заново. Православні церкви масово передавали уніатам. Козацтво на Правобережжі фактично заборонили. Люди десятиліттями жили під пресом – їхню віру, мову і спосіб життя планомірно знищували. Рано чи пізно це мало вибухнути. Вибухнуло у 1734-му. І приводом стала не якась нова жорстокість поляків – а їхня власна внутрішня криза. У 1733 році помер король Август II. Почалась грызня за трон – одні хотіли Лещинського, інші Августа III. Росія втрутилась і завела свої війська на польську територію. Польська влада на Правобережжі зайнялась собою і фактично відволіклась. Саме цей момент хаосу і став сигналом. Навесні 1734 року на Київщині і Брацлавщині почалось. Піднялись гайдамаки – озброєні загони які й до того тиняючись по лісах нападали на шляхту, але тепер це переросло в щось більше. Ніякого єдиного штабу і чіткого командування не було – десятки загонів діяли самостійно. Нападали на маєтки, різали панів і орендарів, палили документи про кріпацтво. Селяни масово приєднувались бо терять вже було нічого. Одним з головних ватажків став Верлан – колишній козак який зумів об'єднати навколо себе кілька великих загонів і діяти більш-менш скоординовано. Під його проводом повстанці взяли кілька міст на Поділлі і Волині. Це вже була не просто стихія – це був справжній удар по польській присутності на цих землях. Але тут в гру знову увійшла Росія. Московські війська які вже стояли на польській території отримали наказ придушити повстання – бо Росії був потрібен стабільний союзник у вигляді Польщі а не палаюче Правобережжя. Спільно з польськими військами вони розгромили основні гайдамацькі загони до кінця 1734 року. Верлан утік за Дніпро. Повстання придушили. Формально – поразка. Але по факту – повстання 1734 року стало першою великою хвилею того що через тридцять років вибухне Коліївщиною.

Картина «Богдан Хмельницький на Поділлі 1987» Автор: Полтавець Віктор Васильович