Темна Академія | Dark Academia 🌚

Після російського удару повністю згорів книжковий ринок на Почайній у Києві. москва продовжує боротися з книгами.

Олександр Туранський – "Гуцулка"

Віктор Гайдук – "Наше місто", 1965

Велике повернення великого Провідника: полковник Євген Коновалець — на рідній землі! Минулої ночі через майже 90 років на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі засновник ОУН та командир Січових Стрільців, полковник Євген Коновалець, повернувся до України. На почесну варту до Патріаршого собору в Києві Коновалець прибув на легендарному броньовику Austin часів Української революції, який відреставрували бійці Третього армійського корпусу. Це зустріч двох епох однієї визвольної війни. «Сьогодні тут зустрічаються два покоління. Полковник Євген Коновалець уособлює покоління Січових стрільців, Чорних запорожців, бійців УВО, ОУН та УПА. Ми — покоління Майданів, АТО і великої російсько-української війни. Кожне з попередніх поколінь отримувало українську справу незавершеною. Ми — перше, яке має реальний шанс розірвати важкий ланцюг і довести справу полковника та всіх великих попередників до кінця», — бригадний генерал, командир корпусу Андрій Білецький під час церемонії у соборі. Євген Коновалець був великим воїном і творцем українського націоналістичного руху. Він заклав принципи новітнього українського війська — дисциплінованого, професійного й добровольчого. Москва вбила Провідника, але не змогла знищити ідею, яку несуть нові покоління українських воїнів. На принципах Коновальця командир Андрій Білецький заснував полк «Азов», Військову школу імені полковника Євгена Коновальця, Третю штурмову бригаду, Третій армійський корпус, Хорунжу службу, Патронатну службу «Янголи Трійки», Ветеранський корпус, молодіжний рух «Центурія». Зберігаємо тяглість української військової традиції, щоб закінчити те, що розпочав Коновалець. Імперія, яка його вбила, буде знищена! Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | Threads | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

⚔️У Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбулася церемонія прощання з полковником Євгеном Коновальцем засновником УВО та ОУН і командиром Корпусу Січових Стрільців. У заході, в першу ніч повернення полковника додому, взяли участь командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та військовослужбовці корпусу. Домовину Коновальця до собору доставили на відреставрованому бронеавтомобілі Austin часів Української революції, доповненому оригінальною гарматою 1917 року, що перебувала на озброєнні дивізії Січових стрільців. Під час церемонії бійці корпусу віддали шану полковнику Коновальцю та прочитали молитву українського націоналіста. @teivazcrew / @teivazbrand

Цікаве дослідження про системний ідеологічний вплив росії на тимчасово окупованих територіях України. Детально показано, як окупаційна влада контролює інформаційний простір, освіту, культуру та історичну пам’ять, витісняє українську мову й ідентичність, мілітаризує молодь і використовує репресії та адміністративний тиск. Окремий акцент — на дітях, школах і молодіжних організаціях як інструментах довгострокової індоктринації. Показано як росія вибудовує не окремі пропагандистські кампанії, а цілісну систему ментальної та культурної інтеграції окупованих територій. Це те з чим нам в майбутньому прийдеться мати справу, добре що є люди які вже зараз займаються цим питанням.

Роман Петрук – Мертвий півень не співає, мертві бджоли не гудуть, 2000.

Human Rights Watch закликає США залишити Україну без тисяч боєприпасів Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала Конгрес США заблокувати передачу Україні великої партії американського озброєння із турецьких запасів, яке могло б посилити українську вогневу міць у війні проти Росії. Йдеться про пакет вартістю близько $256 млн, який Туреччина хоче передати Україні за згодою Вашингтона. До нього входять: – 12 пускових установок M270 MLRS; – 70 балістичних ракет M39 ATACMS із касетними бойовими частинами; – 2 524 ракети M26; – 47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм. Загалом касетні боєприпаси з цього пакета містять понад 10 мільйонів суббоєприпасів. У HRW заявляють, що озброєнню понад 30 років, тому воно нібито є недостатньо точним і надійним. Головним аргументом організації залишається небезпека нерозірваних суббоєприпасів для цивільного населення. Саме тому HRW прямо закликає американський Конгрес зупинити передачу. Позиція американської влади наразі протилежна. У повідомленні, направленому Конгресу 6 серпня, Держдеп зазначив, що уряд США готовий дозволити угоду. Туреччина прагне звільнити склади від старого американського озброєння та спрямувати ресурси на модернізацію власної армії, тоді як Україна хоче отримати ці системи для посилення наступальної й оборонної вогневої підтримки. Причому ЗСУ вже мають боєприпаси аналогічних типів. При цьому ані США, ані Україна, ані Росія не входять до числа держав-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси, яка забороняє таку зброю. Російська армія сама систематично використовувала касетні боєприпаси у війні проти України. Більше того, 13 серпня сама Human Rights Watch повідомила, що Росія, ймовірно, застосувала касетну бойову частину під час ракетного удару по Києву 5 серпня. Особливо показовою ця історія виглядає з огляду на діяльність самої Human Rights Watch. Організація, що фінансується приватними пожертвами та фондами, роками веде окремі масштабні програми з адвокації прав ЛГБТ, біженців та мігрантів, виступає за ширший захист шукачів притулку та проти жорстких міграційних обмежень. Тепер гуманітарна принциповість HRW дійшла до вимоги позбавити Україну десятків тисяч боєприпасів у момент, коли вона відбивається від держави, що сама застосовує касетну зброю проти українських міст. Виходить парадоксальна картина: поки російська армія вбиває українців усім доступним арсеналом, західна правозахисна NGO пропонує обмежувати у засобах війни саме Україну. І мимоволі виникає питання: чиї права в цій ситуації Human Rights Watch намагається захистити – українців чи російських окупантів від української зброї?

Перемога в суді — справедливість для родини Петра «Поло» Гавриліва Суд встановив факт, який родині Петра «Поло» Гавриліва довелося доводити: Петро загинув, захищаючи Україну. Попри його безпосередню участь у захисті держави, родині довелося звертатися до суду, аби офіційно встановити обставини його загибелі. Сьогодні можемо сказати: справедливість перемогла. Це рішення — важлива перемога для родини Петра, яка домагалася належного визнання його подвигу. Шануємо чин. ☨ Гарнізон 🇺🇦 | Долучитись | Чат