Записна книжка християнина

УСПІХ Місіонер, який прожив в Японії багато років, і відомий співак, що пробув там тільки два тижні, поверталися до Америки одним літаком. У Нью-Йорку місіонер побачив великий натовп прихильників співака, які вітали його радісним криком... — Господи, я нічого не розумію, — прошепотів місіонер. — Я пожертвував 42 роки для Японії, а він пробув тільки два тижні, і тисячі людей вітають його з поверненням додому — мене ж ніхто не зустрічає. Господь відповів: — Сину, та ж ти ще не повернувся до свого дому. Взято з книги 365 коротких історій для душі, яку ви можете придбати тут @Faithbox 📓

ВИБІР Один чоловік завжди відчував себе пригніченим через різні життєві труднощі. І якось він поділився цим із відомим духовним наставником. — Не можу вже більше! Життя стало просто нестерпне! Учитель узяв у пригорщу попелу і вкинув до склянки, в якій перед тим була кришталево чиста питна вода, й промовив: — Це твої страждання. Вода у склянці умить стала брудна й мутна. Учитель вилив її. Тоді знову набрав пригорщу попелу і кинув його у море. Попіл у тій же хвилині розчинився, а вода у морі залишилась така сама чиста, як і до того. — Бачиш? — спитав учитель. — Кожного дня ти мусиш вибирати, бути тобі склянкою, а чи морем. Взято з книги 365 коротких історій для душі, яку ви можете придбати тут @Faithbox 📓

ЦАРСЬКИЙ БЛАЗЕНЬ У царя був блазень, який щодня розвеселяв його жартами і сміховинками. Одного дня цар поручив блазневі свій скіпетр: — Тримай його доти, доки не знайдеш дурнішого від себе. Тоді можеш подарувати йому цей скіпетр. Через кілька років цар важко захворів. Відчуваючи, що невдовзі помре, покликав блазня, котрого так любив, і сказав йому: — Пускаюся в далеку дорогу… — Коли повернешся? Може, через місяць? — спитав блазень. — Ні, — відповів цар. — Вже ніколи. — А як ти приготувався до цього походу? — питав далі блазень. — Ніяк! — сумно відповів цар. — Ти відходиш навіки, — задумливо прошепотів блазень, — і зовсім не приготувався. На, бери свій скіпетр — я знайшов дурнішого за себе. Багато є таких, що не приготовляються в «далеку дорогу». Тому та хвилина приходить з болючою тривогою. «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години» (Мт. 25, 13). А ти приготовляєшся? Взято з книги 365 коротких історій для душі 📓

Якось незадовго до Різдва Христового учителька поставила своїм учням таке запитання: — Хто з вас є бідним і, отже, має отримати подарунок з нагоди свят? Діти, що вважали свою родину незаможною, підняли руки. Місто було маленьким, усі одне одного знали. Не тільки на ймення, а й де хто мешкає, чим займається, яку має родину та статки. Після уроків учителька покликала до себе восьмирічного хлопчика, що звався Діні. Родина його недавно прибула з Африки, й усі знали, що вони дуже бідні. Запросила хлопчика сісти, відтак спитала, чому він не підняв руки. — Бо я не бідний. — А хто є бідним, як ти гадаєш? — Діти, що не мають батьків. Подивилась на нього вражено і мовчки його відпустила. Наступного дня батько Діні повернувся додому усміхнений, в доброму гуморі. З’ясувалося, що вчителька побувала у нього на роботі. — Ми можемо пишатися — так, саме пишатися — нашим сином, — оголосив він удома. І переказав дружині те, що почув від учительки. На Святвечір Діні отримав подарунок. Розкривши його, він побачив дві пари новісіньких черевичків: одну для нього, а другу для сестрички. Доти ніколи ще не отримував нових черевичків! Але й без подарунку Діні знав: його родина вельми багата. Родина — це єдиний справжній рахунок у банку. Не залишай же його порожнім. Ніколи. Щодня клади на нього любов, ніжність, вірність, жертовність. Відсотки з такого капіталу є воістину незліченними. Записна книжка християнина ✍

Книжкова християнська барахолка https://t.me/+YS0gzXiDwiIxMmZi

ДИВНО Дивно, що 100-гривнева купюра здається нам такою великою, коли ми залишаємо її в церкві, і такою малою, коли витрачаємо її на ринку. Дивно, що година, проведена в молитві та згадуванні Бога, здається нам такою довгою, а година перед телевізором — такою короткою. Дивно, що під час молитви нам ледь вдається зібратися з думками, тоді як у розмові з другом це не становить для нас жодних труднощів. Дивно, що ми так радіємо, коли оголошують додатковий час футбольного матчу, і нарікаємо, коли проповідь затягується довше, ніж зазвичай. Дивно, що нам так важко змусити себе прочитати хоча б один розділ Біблії, і так легко ми читаємо сто сторінок улюбленого роману. Дивно, що в концертній залі люди прагнуть сісти в перші ряди, а в церкві — в останні. Дивно, що нам так важко вивчити один вірш, і водночас ми так легко запам’ятовуємо й переказуємо чутки. Дивно, що ми так легко віримо написаному в газетах, і нам так важко повністю повірити написаному в Божому Слові. Дивно, що кожен із нас бажає увійти до Раю, але не хоче докладати зусиль для його здобуття. Дивно, що майже кожен із нас одночасно є і суддею, і адвокатом: коли йдеться про чужі гріхи — ти суддя, а коли йдеться про власні гріхи — ти адвокат. Дивно, що, прочитавши ці рядки, майже кожен із нас вважатиме їх актуальними для інших, але такими, що не стосуються його самого. Записна книжка християнина ✍

Якщо бочку води вилити на камінь відразу, нічого помітного з каменем не станеться, а якщо по краплі, крапля камінь точить. Велика сила у сталості. Краще молись і досліджуй Слово потроху, але постійно. Не всі можуть молитися довго, але можуть молитися постійно. Записна книжка християнина ✍

Сестра, у якої вже намічено було одруження, підійшла до служителя із запитанням: – Я передумала виходити заміж. Як нам можна тихо та мирно розійтися? – А що сталося? — Я взяла квиток і зателефонувала своєму нареченому сказати, якого числа приїду і о котрій годині прибуває поїзд, щоб він мене зустрів. Приїхала на вокзал о дванадцятій годині дня, виходжу з вагона — ніхто мене не зустрічає. Чекала хвилин десять і пішла шукати телефон-автомат (мобільних телефонів тоді ще не було). Дзвоню своєму нареченому: – Що ти робиш? – Сплю. — А я на вокзалі на тебе чекаю. – Ой, я забув! Зараз приїду! Якщо він забув про мене, то хіба він мене любить? Висновок загалом правильний. Якщо Господь нас любить, то Він ніколи не забуває про нас: не забуває охороняти нас, давати допомогу вчасно і направляти нас на вірний шлях. Записна книжка християнина ✍

Багатодітна християнська сім'я часто терпіла насмішки від сусідів: навіщо так багато дітей? навіщо плодити злидні? Але минув час. Виросли діти, а потім і онуки. Похилого віку чоловік і дружина ніколи не були забуті, їх відвідували дуже часто. А потім діти та онуки вирішили збудувати їм новий будиночок з усіма зручностями. Збудували швидко. Сусіди, бачачи це, казали: «Звичайно, так можна будувати!» А один сказав: Який ти щасливий! – Так! – сказав брат. — А де ваше щастя? Записна книжка християнина ✍

НЕ ПОСПІШАЙТЕ СУДИТИ 15-річна дівчина тримає на руках однорічну дитину — і люди одразу називають її повією, навіть не знаючи, що вона пережила насильство у 13. Люди можуть насміхатися з повної людини, не розуміючи, що за цим стоять серйозні проблеми зі здоров’ям. Побачивши чоловіка зі шрамами на обличчі, його можуть назвати непривабливим, не замислюючись, що ці шрами — наслідок служіння своїй країні та порятунку інших. Не робіть поспішних висновків. Будьте уважнішими й добрішими до інших — ви ніколи не знаєте, через що проходить людина. Записна книжка християнина ✍

Коли сьогодні я запитував у Бога, що мені написати вам, я почув: «Скажи тим, хто думає, що програв, що втратив свій шанс, що немає сенсу продовжувати боротьбу, хто втратив будь-яку надію — НІЧОГО НЕ ВТРАЧЕНО! Бо Я — Бог, Який може!» Послухай, Він і досі Бог! Його рука так само сильна. Він Той, Хто одним словом втихомирює бурю і змушує гори рухатися. Подивися на свою гору! Що ти бачиш? А тепер подивися на цю гору очима Бога — в Його очах вона не більша за мурашку. Неважливо, як далеко ти зайшов, як багато ти втратив, як сильно ти згрішив, як погано ти думаєш про себе, неважливо, якою глибокою є твоя яма — Бог усе ще може! Вигукни голосно: «Алілуя!», бо Бог збирається відновити те, що було зруйноване! Прямо зараз Він оживляє мертві кості, прямо зараз виводить мертвих із могили, прямо зараз повертає все, що було втрачено і вкрадено, прямо зараз змінює твою ситуацію, прямо зараз відновлює твоє ім’я! Він пам’ятає про тебе, Він вірить у тебе, Він завжди поруч, Він вірний! Прослав Його! «Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добродійств Його — Того, Хто прощає всі твої провини і зцілює всі твої недуги; Хто визволяє від могили життя твоє і вінчає тебе милістю та щедротами; Хто наповнює твоє життя благами, щоб, мов орел, оновлювалася твоя молодість. Господь чинить правду і суд для всіх пригноблених.» (Пс. 102:2–6) Записна книжка християнина ✍

Одного разу зустрілися безбожник і мудрець. Безбожник почав говорити мудрецю, що Бога немає і взагалі смішно вірити в те, що хтось створив увесь навколишній світ. Мудрець не став заперечувати безбожнику, лише сказав, що завітає до нього в гості через кілька днів. Через кілька днів мудрець прийшов до дому безбожника. У подарунок він приніс гарну картину. Безбожник був у захваті — ніколи ще йому не доводилося бачити такої досконалої краси. — Яке диво! — вигукнув він. — Чиїй чарівній кисті належить цей шедевр? — Та ніякій, — відповів мудрець. — Лежала в мене в коморі коробка з фарбами, а під нею — чисте полотно. Лежала собі й лежала. А вчора я випадково її зачепив і перекинув. Фарби вилилися просто на полотно — і уявіть собі, таким дивовижним чином розтеклися, що ось ця картина і вийшла! — Та ви жартуєте з мене! — вигукнув безбожник. — Як це — самі вилилися? Такого бути не може! Ви тільки погляньте на це полотно: яка композиція, яка глибина задуму, як детально все прописано... Нізащо не повірю, що тут обійшлося без пензля геніального творця! — Ось бачите, — сказав мудрець, — ви й подумки не допускаєте, що ця картина могла з’явитися сама собою — випадково, без задуму художника й творця. Як же тоді я можу повірити, що це небо над нашою головою, ця трава під ногами, ці дерева, річки, озера, ліси, луки, гори й долини з’явилися випадково — без задуму й волі величного Творця? Записна книжка християнина ✍

5️⃣причин, чому не варто лаятися 1. Матюки руйнують твоє свідчення. Люди судять про твій характер за словами. Нецензурна мова відштовхує й знижує довіру. 2. Це ознака слабкості, а не сили. Той, хто не вміє стримати емоції, показує, що ними керує гнів, а не розум. 3. Матюки знецінюють твої слова. Коли людина постійно лається, її слова втрачають вагу — навіть якщо вона говорить щось важливе. 4. Лайка не розв’язує проблем. Вона лише додає емоційного шуму, не допомагаючи знайти рішення. 5. Біблія закликає говорити чисто. «Нехай жодне слово гниле не виходить із ваших уст, а тільки те, що добре на збудування» (Еф. 4:29).

Якщо ви у поганому настрої, якщо вас образили або засмутили, скористайтеся силою посмішки. Навіть якщо вас ніхто не бачить, постарайтесь посміхнутися, щоб показати собі самому, що ви вище будь-яких труднощів. Думайте, що ви невразливі, безсмертні, вічні. Подаруйте собі посмішку, як ви іноді робите, проходячи повз дзеркало. Навіть якщо ваша посмішка буде трохи натягнутою, це все одно допоможе. Як тільки ви посміхнетеся, ви відчуєте себе у кращому настрої. А у гарному настрої вам буде легше вирішувати свої проблеми. Ви навіть не уявляєте, скільки хорошого здатна принести вам самим та людям, які вас оточують, звичайна посмішка. Отримавши від життя черговий удар, скажіть собі: «Все могло бути значно гірше» — і посміхніться… Мати Тереза і Записна книжка християнина ✍

Два брати росли разом. З часом старший брат став професором ботаніки, а молодший — простим робітником. У кожного з них була сім’я, і часто брати збиралися разом зі своїми родинами та розмовляли про життя. Бувало, професор замовкав і уважно слухав молодшого брата, роздуми якого змушували прислухатися до його слів усіх навколо. Якось дружина старшого брата сказала своєму чоловікові: — Чому ти слухаєш молодшого брата? Адже ти професор, а він — простий робітник! — Так, я професор, але лише ботаніки, а не самого життя! — відповів розсудливий чоловік. Життєва мудрість не залежить від навчання, а духовна мудрість — від сивини та великої обізнаності. Записна книжка християнина ✍

ПРИТЧА «РОЗБИТА СКЛЯНКА» Візьми склянку. Взяв. Упусти її й подивися, що з нею станеться. Вона розбилася. А тепер попроси вибачення й подивися, чи стане вона знову цілою. Записна книжка християнина ✍

Один француз у супроводі араба-християнина подорожував пустелею. День за днем араб не забував схиляти коліна на гарячому піску і молитися Богу. Одного вечора невіруючий француз запитав араба: — Звідки ти знаєш, що Бог існує? Провідник на мить замислився і відповів: — Звідки я знаю, що Бог існує? А з чого ти робиш висновок, що минулої ночі біля нашої палатки пройшов верблюд, а не людина? — Ну, це ж видно по слідах, — здивувався француз. Тоді, показавши рукою на західне сонце, яке заливало своїми променями весь горизонт, араб сказав: — Це сліди не людини. Записна книжка християнина ✍

Коли вам боляче — хваліть Бога! У цих піснях є надприродна сила! Павло та Сила були закуті в кайдани, побиті й кинуті до в’язниці. Але коли вони, незважаючи на біль і несправедливість, підняли голоси й голосно заспівали хвалу своєму Богові, свобода прийшла в їхнє життя — двері темниці відчинилися, а кайдани впали на землю.

Коли Чарльз Дарвін вирушив у навколосвітню подорож на кораблі, він мав із собою Біблію, як і більшість освічених людей того часу. Окрім неї, він узяв ще одну книгу — «Основи геології» Чарльза Лайєля. 📖 Біблія була звичним супутником у подорожах: вона слугувала і як духовна опора, і як культурний «стандарт». 📘 Книга Лайєля стала вирішальною — там викладалася ідея уніформізму: що геологічні процеси (ерозія, вулканізм, осідання тощо) відбуваються дуже повільно, але постійно й упродовж мільйонів років. Ця концепція сильно вплинула на Дарвіна і «допомогла» йому сформувати свою теорію еволюції. Тобто він мав із собою дві книги... Вчора я теж вирушив у невелику подорож і взяв із собою три книги: «Біблію», «Духовне лідерство» та «Моя церква — моя сім’я». І ще щоденник для нотаток. Друзі, ми маємо думати, якими книгами оточуємо себе, бо це вплине на все наше життя! Пост взятий з каналу "Церковний Бібліотекар"

Страх не має над тобою влади. Вихід є завжди. Ти не раб власних звичок. Ти не в'язень своїх залежностей. Ти не жертва. Ти не зазнаєш невдачі. Ти не дивакуватий. Ти не недостойний любові. Ти — це не твоє минуле. Ти — не те, що ти зробив. Ти не те, що хтось зробив тобі. Ти не той, ким тебе називають інші. Ти не той, ким тебе формують твої токсичні думки. У тебе є майбутнє. Ти. Є. Тим. Ким. Тебе. Вважає. Бог. Через смерть Ісуса: Тебе люблять. Тобі пробачено. Ти зцілений. Ти оновлений. Ти відкуплений. Ти вільний. Ти благословенний. Ти сильний. Ти обраний. Ти наділений можливостями. Ти — промінь праведності у світі темряви. Дозволь Богу змінити твоє мислення, і Він змінить твоє життя. Крег Грошел «Перемога у війні за свої думки»