СПЖ «Спілка православних журналістів»

Митрополита Тульчинського Сергія затримав ТЦК У Києві затримали митрополита Тульчинського та Брацлавського Сергія та клірика Тульчинської єпархії протоієрея Анатолія Вишневого. За інформацією СПЖ, архієрея та священика витягли з автомобіля 16 серпня близько 9 години у Дарницькому районі м. Києва, коли вони прямували на богослужіння. Зв'язку з ними на час публікації немає. Наразі митрополит зі священиком перебувають у Дарницькому районному ТЦК та СП міста Києва та проходять військово-лікарську комісію. Адвокати з'ясовують усі обставини інциденту та просять православних віруючих про святі молитви за владику Сергія та отця Анатолія.

Думенко: Завдяки Зеленському Лавра звільняється від кайданів «русского мира» 15 серпня 2026 року керівник ПЦУ Сергій Думенко виступив на урочистому заході в Києво-Печерській лаврі, присвяченому 975-річчю обителі. Звертаючись до присутнього на святі Володимира Зеленського, представників уряду та Верховної Ради, а також іноземних гостей, глава ПЦУ заявив, що «протягом століть» вороги намагалися викорінити справжню печерську традицію, «підмінивши її фальшивками русского мира». За його словами, «російська імперія зла» тривалий час насаджувала в Лаврі «рабську покірність завойовнику» через залежні від неї інституції, «насамперед церковні». «Але нині, завдяки спільним зусиллям української держави – президента, уряду, Верховної Ради – та української церкви, Лавра звільняється від кайданів русского мира і повертається до своїх коренів», – запевнив Єпіфаній. У чому саме він сьогодні вбачає «повернення до коренів» Лаври, Думенко не уточнив. Глава ПЦУ також подякував Зеленському за те, що «наш славний український гетьман повернувся до нашої української Лаври» – йшлося про Івана Мазепу. Ці слова присутні зустріли оваціями. Перераховуючи пов'язаних з обителлю подвижників – преподобних Антонія, Нестора, Аліпія, Агапіта, а також святителя Петра Могилу, – Єпіфаній заявив, що «Лавра є наочним свідченням тієї глибини духовного коріння, якої сягає наша українська ідентичність». Свій виступ глава ПЦУ завершив вигуками «Слава Україні! Героям слава!».

Сучасний світ диктує свої правила поведінки — і далеко не завжди вони близькі до християнства. Думай насамперед про себе, не ризикуй, захищай свої інтереси, дбай про власну безпеку. Здається, що так простіше. Тому справжній християнський вчинок — милосердя, жертовна любов, готовність пробачити, поставити іншого вище за себе — може здатися дивним. І суспільство поспішає знайти пояснення: ПТСР, порушений інстинкт самозбереження, ненормальність. Такий вчинок не вписується у звичну систему координат. У новій рубриці ми розповідатимемо про наших сучасників і людей недавнього минулого, які за обставин страху, війни, небезпеки чи особистої трагедії зробили щось дивовижне — вчинили по-християнськи. Ми не завжди знаємо, чи були герої наших історій християнами. Але Тертуліан писав: «Душа за природою християнка». У кожній людині є совість, здатна відгукнутися на істину, добро, милосердя та любов до ближнього. І часом цей відгук проявляється там, де його найменше очікуєш. Сьогоднішня історія — про грецький острів Закінф під час Другої світової війни.

16 серпня (3 серпня за старим стилем). Цей день в історії: Преподобні Ісаакій, Далмат і Фавст. Далматські, подвижники IV–V століть з обителі під Константинополем, яку заснував Ісаакій. Він сміливо викривав аріанську єресь і передбачив швидку загибель імператора Валента, покровителя аріан. Передбачення справдилося. Далмат до постригу був воїном у війську імператора Феодосія Великого, але залишив службу і разом із малолітнім сином Фавстом прийняв постриг у преподобного Ісаакія. Після його кончини Далмат змінив свого вчителя на посаді ігумена. Ця історія воїна, який залишив службу заради чернецтва, – нагадування, що віруючому варто відмовлятися від звичок попереднього, довоєнного життя.

На грецькому острові Кефалонія є місце, де паломники можуть спостерігати дивне явище. У храмі Панагія Лангуварда щороку, напередодні Успіння Богородиці, починають з’являтися маленькі змії. Вони повзають по іконах, стінах і навіть по людях — і віряни спокійно беруть їх до рук. За переказами, багато століть тому вони врятували монастир від піратів. Відтоді їхню щорічну появу сприймають як добрий знак. А от якщо змії не приходять, вважається, що це може віщувати острову біду. Сьогодні в Греції відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. Змії й досі перебувають у храмі.

ДЕСС: На Чернігівщині до ПЦУ перейшли дві громади УПЦ зі священником Дві громади УПЦ на Чернігівщині в селах Седнів і Нове добровільно перейшли до ПЦУ разом зі священником, – повідомляє Держслужба з етнополітики. Згідно із заявою ДЕСС, 14 серпня в селі Нове Чернігівського району «Свято-Юр'ївська громада, що входить до Свято-Успенської парафії Седнівської громади, разом із парафіянами селища Седнів одноголосно ухвалила рішення про долучення до Православної церкви України». Яким чином одна релігійна громада, що є окремою юридичною особою, може «входити» до іншої громади, у відомстві не уточнили. У репортажі Cheline TV зазначено, що збори щодо переходу відбувалися лише в одній громаді – в селі Нове. У них брали участь 27 осіб. Очолили збори щодо переходу чомусь клірики ПЦУ – Серафим Лісовий і головний капелан оперативного командування «Північ» Антоній. Лісовий заявив парафіянам, що «сьогодні ми робимо той крок, який наблизить нас до єдиної родини». Капелан ПЦУ Антоній заявив присутнім, що «ми, одна велика українська родина, нарешті позбавляємося від цього московського ярма». «Для мене дуже боляче бачити, коли москалі вбили – і москалі відспівували», – сказав він. Яким чином настоятель УПЦ Василь Яводчак після переходу до ПЦУ перестане бути «москалем», клірик ПЦУ не уточнив. Яводчак на зборах не виступав. У коментарі журналістам він заявив, що ініціатори переходу до ПЦУ збирали збори ще два роки тому, але тоді продавити рішення їм не вдалося. «Тоді збори відбулися, але жодного рішення про перехід ухвалено не було. А тепер уже, як кажуть, прийшов час – що вже треба переходити. Люди перейшли, і я, як настоятель приходу, також підтримую», – повідомив настоятель. Як показали журналісти, у зборах громади УПЦ брали участь і сторонні люди. Зокрема – парафіянка ПЦУ із Седнева Ольга Генія. У ДЕСС заявили, що «після завершення зборів у Новому учасники поїхали до Седнева, до Успенської церкви, громада якої також приєдналася до ПЦУ». Утім жодної інформації про збори в Седневі держслужба не надала. Чи відбувалися вони взагалі, у ДЕСС також не уточнили. У ПЦУ заявили, що випадки, коли священники УПЦ погоджуються на перехід, – рідкість. «Тому досить радісно, коли справді настоятель підтримує рішення своїх парафіян, а скоріше є його ініціатором, щоб люди звернули на це увагу і врешті-решт приєдналися до великої української родини в лоні ПЦУ», – заявив Серафим Лісовий. Як повідомляє Суспільне Чернігів з посиланням на заступника начальника обласного департаменту культури і туризму, національностей та релігій Павла Веселова, протягом 2026 року на Чернігівщині три громади перейшли з УПЦ до ПЦУ. У 2025 році таких переходів було 11. Загалом, починаючи з 2022 року, – 44. Нині в Чернігівській області налічується 209 громад ПЦУ і 526 громад УПЦ.

У Лондоні відкрили виставку церковних предметів, відібраних у Лаври за СРСР У Лондоні 14 вересня 2026 року в музеї Вікторії та Альберта відкрилася виставка богослужбових предметів Києво-Печерської лаври, викрадених більшовиками у монастиря. Більшість із них сьогодні контролюється українською державою. Про це повідомляє Міністерство культури України. На експозиції представлені дві пари срібних позолочених Царських врат, ікона, напрестольне Євангеліє в срібному окладі, дискос і позолочена чаша із зображенням Розп'яття. Ці речі були створені київськими майстрами-золотарями і протягом десятиліть зберігалися у фондах заповідника «Києво-Печерська лавра» після того як їх відібрали у Церкви більшовики. Водночас Царські врата нині належать британському бізнесмену Артуру Гілберту. Після пограбування Лаври в радянський час їх продали за кордон.

«Азов» привіз на бронеавто останки Коновальця до київського собору УГКЦ До собору УГКЦ в Києві 3-й армійський корпус ЗСУ під керівництвом голови «Азову» Андрія Білецького доставив останки засновника Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця. Церемонія відбулася в першу ніч після повернення праху Коновальця в Україну. Труну з його прахом доставили до собору на оригінальному бронеавтомобілі Austin часів української революції. Біля храму Коновальця зустріли коридором із смолоскипів. До бронеавтомобіля прикріпили артилерійський лафет, що в українській та європейській традиціях вважається виявом найвищої військової шани. Також до машини приєднали тридюймову гармату – оригінальний зразок 1917 року, який перебував на озброєнні армії УНР у дивізії Січових стрільців під командуванням Коновальця. Зазначається, що під час церемонії військовослужбовці віддали шану лідеру націоналістичного руху, а в небо спрямували промені світла.

Тисячі вірян взяли участь у богослужінні в Аннинському монастирі 14 серпня 2026 року, у свято Винесення Чесних Дерев Животворящого Хреста Господнього та день пам'яті святих мучеників Маккавеїв, митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій очолив Божественну літургію в Аннинському жіночому монастирі в місті Вашківці Чернівецької області. Про це повідомляє кореспондент СПЖ. Владиці співслужили митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Почаївський Володимир, архієпископ Хотинський Веніамін, єпископ Новоселицький Клеопа, єпископ Івано-Франківський і Коломийський Никита, а також духовенство різних єпархій. За богослужінням молилися настоятелька обителі ігуменя Августа (Верешко) із сестрами монастиря, ігумені та насельниці жіночих монастирів Чернівецько-Буковинської єпархії та численні паломники. Архієреї та духовенство піднесли молитви про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, збереження людей, які втратили житло, та про допомогу нужденним. Після закінчення Літургії митрополит Сергій звершив освячення меду та зілля. Потім архієреї окропили святою водою численних вірян, які прибули до монастиря на престольне свято.

Сотні вірян на колінах піднялися на Аннину гору 14 серпня 2026 року, у день святкування пам'яті святих мучеників Маккавеїв, у храмі Аннинського жіночого монастиря в селі Вашківці Чернівецької області відбуваються святкові богослужіння. З раннього ранку віряни УПЦ почали підніматися на Аннину гору до монастиря. Як повідомляє кореспондент СПЖ, сотні паломників здійснили сходження на колінах, підносячи молитви та звертаючись до Господа з особистими проханнями. Аннина гора на околиці Вашківців над Черемошем здавна шанується православними вірянами. Згідно з місцевим переданням, назва гори пов'язана з дівчиною Анною, яка під час нападу турецько-татарських загонів, рятуючись від переслідувачів, звернулася до Бога і стрибнула в ущелину. За переданням, земля розступилася і вберегла її від небезпеки. На пам'ять про цю подію місцеві жителі встановили на горі хрест. Наприкінці XIX століття, під час епідемії холери, на Анниній горі віряни звершували молитви про припинення лиха. Після закінчення епідемії у 1898 році тут було збудовано дерев'яний храм в ім'я святої праведної Анни. Згодом храм згорів після удару блискавки, однак місце продовжило шануватися православними. У 1992 році з ініціативи священника Михайла Савви на горі розпочалося будівництво нового храму, а у 1994 році тут з'явилися перші послушниці. Так сформувався жіночий монастир, який сьогодні є місцем паломництва. Віряни приходять сюди в дні пам'яті святої праведної Анни, свята зачаття Пресвятої Богородиці праведною Анною та святих мучеників Маккавеїв. Аннина гора залишається місцем молитви для паломників, а насельниці монастиря щодня несуть тут чернече послушання і моляться про спасіння православних християн.

ТЦК мобілізував протодиякона кафедрального собору УПЦ у Тульчині 14 серпня 2026 року був мобілізований клірик Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, протодиякон кафедрального собору Різдва Христового у Тульчині Сергій Зінкевич. Про це СПЖ повідомили рідні священнослужителя. Після мобілізації священнослужитель був направлений до військової частини. Наразі він вже перебуває в навчальному центрі. Вірян закликали молитися за протодиякона Сергія.

У Рахові здійснили традиційний хресний хід з Хрестом Господнім 14 серпня 2026 року, в день свята Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього, у місті Рахові відбувся традиційний хресний хід. За благословенням митрополита Хустського і Виноградівського Марка ходу очолив єпископ Раховський Марк, вікарій Хустської єпархії. У Хустській єпархії нагадали, що традиція хресних ходів у цей день сягає корінням давнього Константинополя. У серпні, коли місто страждало від епідемій, частину Чесного і Животворящого Хреста Господнього виносили з імператорської скарбниці та обносили вулицями міста, підносячи молитви про захист і милість Божу. За цією традицією віруючі Рахова пройшли хресним ходом вулицями міста, несучи Хрест Господній і піднесли молитви про мир і спасіння людей. Після завершення ходи єпископ Марк звершив літію за полеглими воїнами на міській алеї. Також були піднесені молитви про Українську державу та її захисників.

Священник УПЦ, який зник безвісти після контакту з СБУ, вийшов на зв'язок Ієрей Андрій Денисенко вийшов на зв'язок з рідними після того, як його вивезли з полігону співробітники СБУ. Про це повідомив адвокат УПЦ протоієрей Микита Чекман. Отець Андрій розповів, що наразі перебуває у військовій частині. Він підтвердив, що проходив допити, однак, за його словами, зараз із ним усе гаразд. Священник передав слова щирої подяки всім, хто переживав за нього, підтримував його сім'ю і молився, та зазначив, що відчував цю молитовну підтримку. Як розповів адвокат протоієрей Микита Чекман, після того як зв'язок з отцем Андрієм зник, юристи невідкладно вжили правових заходів, спрямованих на встановлення його місцезнаходження, з'ясування обставин і правових підстав його переміщення, а також забезпечення дотримання його прав. Священник подякував усім, хто поширював інформацію про ситуацію, підтримував його сім'ю і молився за отця Андрія. Як повідомляла СПЖ, ієрей Андрій Денисенко зник після того, як співробітники СБУ забрали його з полігону. 25 червня 2026 року священника затримали працівники патрульної поліції і доставили до ТЦК. Пізніше його направили до 3-ї окремої штурмової бригади, де він проходив підготовку. Востаннє священник виходив на зв'язок 26 липня.