Податки фіз осіб та ФОП

🔰 Мінфін готує ATAD-реформу: 30% за «зарплатні ФОПи» та нові пастки резидентства Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт про імплементацію європейської директиви ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive). Це масштабний пакет правил проти ухилення від сплати податків. Основний масив норм розрахований на корпоративний сектор, але під приводом євроінтеграції у документ «заховали» речі, які напряму зачіпають ФОПів та українців за кордоном. ❓В чому головні ризики? ▪️Суб'єктивна оцінка «зловживань» від ДПС Податківцям хочуть надати право оцінювати операції за їхньою «економічною суттю». Головна мішень тут — так звані «зарплатні ФОПи». Якщо ДПС вирішить, що співпраця з ФОП — це прихований трудовий контракт, платіж оподаткують за «штрафною» ставкою 30%. І це головний ризик, адже формулювання «податкового зловживання» у документі надто розмиті, тож на практиці це може торкнутися будь-якого бізнесу з постійними підрядниками. ▪️Нові правила резидентства: ризик сплачувати податки двічі📈 Зараз діє чітка ієрархія критеріїв (постійне житло ➔ центр життєвих інтересів ➔ 183 дні перебування ➔ громадянство). Законопроєкт же пропонує максимальне спрощення: визнавати людину податковим резидентом України, якщо наявна хоча б одна з цих ознак. Це створює пряму загрозу для мільйонів українців, які живуть і працюють у ЄС, але мають в Україні родину, майно чи бізнес. Під питанням опиняється фактично будь-який зв'язок із батьківщиною. ▪️Exit tax (податок на виведення активів) Запроваджується податок при переміщенні майна за кордон, якщо компанія змінює юрисдикцію або передає майно іноземній «дочці». Перевозити свій локальний бізнес за межі країни може стати надто дорогим задоволенням. Проте тут є важливе уточнення від Мінфіну: ця норма стосується виключно юридичних осіб — на майно та кошти фізосіб чи ФОП вона не поширюється. 💡 Чого чекати далі та що робити? Це поки що проєкт: документ дуже громіздкий, тому уряд планує розбити його на частини й вносити до Ради постатейно протягом осені 2026 року. Текст окремих блоків ще може неодноразово змінитися. Час є: за планом новації мають набрати чинності з 1 січня 2028 року. ❓Що можна зробити вже сьогодні: ▪️Якщо ви за кордоном: починайте фіксувати та збирати докази свого фактичного проживання та сплати податків у країні перебування (оренда, контракти, центр інтересів). ▪️Якщо ви працюєте як ФОП з одним замовником: варто диверсифікувати замовників та перевірити умови договорів на наявність ознак трудових відносин (робочий графік, підзвітність, обладнання замовника). Оцінювати реальність усіх планів поки зарано, але стежити за постатейними версіями варто — саме в деталях формулювань буде зрозуміло, наскільки фіскальними виявляться нові норми на практиці.

⚠️ Помилки у квартальній декларації, які коштують ФОП 3-ї групи грошей і нервів Валютна виручка, наростаючий підсумок, заміна КЕП чи зміна податкової адреси... Як не схибити у звітності та не створити собі проблем на рівному місці? Дарина Ціва, податкова експертка Таксер, понад 5 років консультує малий бізнес. За цей час у неї склався чіткий антирейтинг «граблів», на які ФОПи наступають щокварталу. На безкоштовному вебінарі Дарина розбере реальні факапи з практики та покаже, як їх завчасно виправити: 🔹 Помилкова сума доходу — як коригувати дані: через «Нову звітну» чи «Уточнюючу», щоб не нарахувати собі зайвого. 🔹 Валюта за «власним» курсом — на яку саме дату брати курс НБУ і як не потрапити під донарахування. 🔹 «Забудькуватий» наростаючий підсумок — чому у звіті за півріччя вказують дохід за всі 6 місяців і як не сплатити податок двічі. 🔹 Плутанина з КЕП — чому ДПС не зараховує звіт, якщо його підписано застарілим або «не тим» ключем. 🔹 Звіт «не в ті двері» — що робити, якщо ви змінили прописку, а звіт пішов за старою адресою (і його навіть прийняли). 🔹 Прострочені дедлайни — алгоритм дій, якщо термін подання пропущено, та чи є законні способи уникнути штрафів. 📅 Коли: 6 серпня о 18:00 📍 Де: Online (YouTube / Zoom) 👉 Зареєструватися: за посиланням

Спрощенка не прощає: як (НЕ)вилетіти з 2-ї групи Спрощена система оподаткування — один із найзручніших режимів для малого бізнесу. Проте комфорт тут тримається на чітких межах ПКУ. Порушення бодай одного правила ризикує коштувати статусу «єдинника» та тягне за собою оподаткування «зайвих» доходів за ставкою 15%. ❓Де ФОПи 2-ї групи найчастіше «спотикаються»? ▪️Послуги не тим контрагентам 🎭 Це як намагатися пройти за дитячим квитком на дорослий сеанс Надавати послуги на 2-й групі можна виключно населенню та іншим платникам єдиного податку. Послуга для ТОВ або ФОПа на загальній системі — і статус спрощенця анулюється. Важлива деталь: це обмеження стосується тільки послуг. Продавати товари можна абсолютно всім покупцям без винятку. ▪️Негрошові розрахунки (бартер, взаємозаліки) 🎭 Натуральний обмін: «ви нам — дизайн, ми вам — мішок картоплі» поза правилами спрощеної системи Єдинники мають проводити розрахунки виключно у грошовій формі (готівка або безготівка на розрахунковий рахунок). Бартери, взаємозаліки зустрічних вимог чи інші альтернативні схеми суворо заборонені. ▪️Перевищення річного ліміту доходу 🎭 Як у тетрісі: коли стакан переповнюється, гра закінчується Граничний обсяг доходу для 2-ї групи у 2026 році становить 7 211 598 грн. Сума перевищення оподатковується за ставкою 15%, а підприємець зобов'язаний змінити групу або перейти на загальну систему. ▪️Понад 10 найманих працівників 🎭 Гра без запасних: на полі має бути не більше 10 гравців (плюс ви як капітан) Гранична чисельність робітників для 2-ї групи — 10 осіб одночасно. Виняток: працівниці у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до цього ліміту не включаються. ▪️Несумісні види діяльності (КВЕДи) 🎭 Це як спроба замовити стейк у вегетаріанському кафе — його просто немає в меню Не всі види діяльності дозволені на спрощенці. Зокрема, з 1 січня 2026 року під заборону для єдинників потрапила охоронна діяльність. Плануєте новий напрям — обов’язково перевірте його допустимість. ▪️Затягнутий податковий борг 🎭 Перший будильник дратує, а після другого ви вже запізнилися на роботу Якщо податковий борг перевищує встановлені ПКУ ліміти (180 неоподатковуваних мінімумів) й залишається непогашеним протягом двох послідовних кварталів, ДПС має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку в односторонньому порядку. Нюанс: заборгованість зі сплати ЄСВ юридично не належить до податкового боргу у цьому контексті, але тягне за собою окрему фінансову відповідальність. Більшість вилітає зі спрощенки через звичайний поспіх та банальну неуважність. Просто перевіряйте контрагентів і ліміти вчасно — і не доведеться вирішувати проблеми на рівному місці.

🕵️‍♂️💳 Wise, Payoneer, Revolut та PayPal – що лишається «сліпою» зоною для української ДПС? Україна вже повноцінно обмінюється даними про рахунки з понад 120 країнами за стандартом CRS, а оновлення правил (CRS 2.0) додає ще більше прозорості. Експерти з оподаткування Надія Коваль та Олександр Зарайський розібрали, де реальний ризик, а де поширені міфи. ❓Хто з платіжок передає дані автоматично? ▪️Revolut — без ілюзій. Це фактично повноцінний банк. Він працює в рамках CRS на 100%, тому дані про залишки та рух коштів українців передаються до ДПС в автоматичному режимі. ▪️Wise — залежить від юридичного «хвоста». Ця міжнародна платіжна система, розділена на кілька юридичних осіб. Якщо під час реєстрації ви проходили Tax Residency Self Certification — ви в системі обміну. Якщо ні (що буває рідко і в специфічних філіях) — конкретно ця філія поза CRS. ▪️Payoneer — американський «імунітет» із підвохом. Головна компанія зареєстрована в США, а Сполучені Штати не беруть участі в угоді CRS. Але тут є пастка: ▫️Якщо у вас чисто доларовий акаунт (Payoneer Inc., США) — автоматичного обміну немає. ▫️Але якщо у вас є фізична картка (емітент — ірландський банк), рахунки в EUR/GBP (які веде європейський офіс) або реєстрація на європейську адресу — автоматичний обмін працює повною мірою. ▪️PayPal — ніби так, але ні (пастка виведення). Усередині гаманця ДПС транзакцій не бачить. Але як тільки ви виводите кошти на картку фізособи — ланцюжок замикається. ⚠️Обмеження для бізнес рахунків: наразі PayPal не вміє виводити кошти напряму на IBAN ФОП, тому приймати туди оплату за бізнес-послуги — це гарантовані 18% ПДФО + ВЗ при перевірці. ❓Як легально працювати із міжнародними платіжками ФОПам? Щоб кошти з Wise чи Payoneer вважалися доходом ФОП, їх обов'язково потрібно перерахувати на свій підприємницький рахунок в українському банку. Алгоритм дій простий: 1️⃣ Зайшла валюта на Wise/Payoneer — фіксуємо офіційний курс НБУ на день зарахування (це і є дата вашого доходу). 2️⃣ Обов'язково переказуємо ці кошти на свій валютний IBAN в українському банку до кінця звітного кварталу. 🤷‍♂️ Залишили гроші «висіти» на платіжці або «злили» на особисту картку? Податкова протрактує це як дохід фізичної особи з оподаткуванням за повними ставками (ПДФО + ВЗ).

🪙 🚩Криптоеквайринг для ФОП: «червона картка» спрощеній системі від ДПС Податковий консультант Олександр Зарайський розібрав свіжу та дуже показову індивідуальну податкову консультацію (ІПК від 19.05.2026 р. № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Тема «гаряча»: криптоеквайринг — інструмент, який стає мегапопулярним в інтернет-торгівлі та онлайн-послугах, але викликає у податківців хронічну алергію. ❓У чому суть схеми? ФОП на єдиному податку вирішив підключити платіжний шлюз Whitepay. Логіка проста і, здавалося б, легальна: 1️⃣ Покупець товару чи замовник послуг платить криптою через інтерфейс Whitepay 2️⃣ Whitepay сам конвертує цю крипту в гривню 3️⃣ На рахунок ФОП в українському банку зараховується звичайна безготівкова гривня ФОП не купує, не продає і взагалі не торкається крипти — він отримує чисту національну валюту. Де тут порушення? ❓Яке рішення знайшлось у ДПС? Податкова ввімкнула свій улюблений фіскальний режим і заявила: так робити категорично заборонено. Аргументація інспекторів наступна: єдинники мають право приймати оплату виключно в грошовій формі (готівка, безготівка або електронні гроші). Оскільки криптовалюта в Україні досі не має чіткого правового статусу (закон «Про віртуальні активи» все ще чекає на зміни до Податкового кодексу), то для ДПС вона просто не існує як легальний засіб платежу. Для ДПС не має значення, що на фініші ФОП отримує гривню. Вони дивляться на першу дію: покупець розрахувався «фантиком», який не є грошима в розумінні закону. А отже, з погляду податкової, це негрошова форма розрахунків (бартер). ❓Які висновки? Якщо єдинник ризикне підключити такий шлюз, наслідки будуть болючими — примусове переведення на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за кварталом порушення. Ба більше, доходи від крипти ДПС вимагає оподатковувати за правилами для звичайних фізосіб: 18% ПДФО + 5% військового збору. Поки Рада не ухвалить спеціальні правила для віртуальних активів, криптоеквайринг для спрощенців офіційно залишається під табу. 📊 Як думаєте, чи є сенс «сперечатись» з ДПС через такі ІПК? 👍 — Треба пробувати, адже на рахунок ФОП заходить чиста безготівкова гривня 👎 — Ні, судова практика щодо крипти ще надто сира, дорожче вийде 🤔 — Безглуздо, краще чекати на закон і не псувати нерви з ДПС

🎰🇹🇼 Як Тайвань змусив громадян безкоштовно працювати на податкову Днями попав на очі пост Вадима Шекмана про те, як Тайвань ще у 1951 році елегантно розв'язав проблему тіньової торгівлі. Цю історію досі розбирають як еталон гейміфікації у держсекторі. ❓У чому була проблема? Умови класичні для повоєнної епохи: економіка сидить на готівці, тисячі дрібних крамниць та вуличних кафе злісно ігнорують чеки. Немає чека — немає податків. Поставити інспектора біля кожного продавця локшини — утопія, бюджет просто збанкрутує на зарплатах контролерам. ❓Яке рішення знайшлось? Тодішній міністр фінансів Жень Сяньцюнь вигадав геніальний хід: він просто змінив правила гри. На кожному фіскальному чеку почали друкувати унікальний номер лотереї. І все, інтереси покупця і продавця розійшлися назавжди. Власник ятки, як і раніше, хотів приховати дохід. Але покупець тепер буквально вигризав свій чек, бо цей папірець став безкоштовним лотерейним квитком із шансом розбагатіти. Держава отримала мільйони безкоштовних «аудиторів» в особі власних громадян. ❔Результат? За перший же рік податкові надходження злетіли на 75%. Найкрутіше, що ця система (Taiwan Uniform Invoice Lottery) живе й зараз. За 75 років вона без проблем оцифрувалася: ▪️Джекпоти реальні: розіграші кожні два місяці, головний приз — понад $300 000. Дрібні виграші (в районі $6) можна забрати кешем або товарами прямо на касі будь-якого супермаркету. ▪️Жодної макулатури: показуєш на касі QR-код із додатка, чек летить у систему, а в день розіграшу застосунок сам перевіряє номери й кидає виграш на карту. ▪️Благодійність на автоматі: біля кас стоять бокси для збору паперових чеків від тих, кому лінь грати. Фонди забирають ці чеки, перевіряють і фінансують свої проєкти за рахунок виграшів. ❔Яка ціна питання? Призовий фонд — близько 7 мільярдів місцевих доларів на рік. Для бюджету країни це копійки порівняно з мільярдами, які вивели з тіні. Жодна класична податкова з її репресивним апаратом не дасть такого контролю за такі гроші. Досвід, до речі, потім намагалися копіювати європейці — від Португалії до Греції. ❓Які висновки? Це ідеальний приклад справжнього Tax Alpha. Коли замість нових штрафів, обшуків та регуляцій держава будує просту, прозору гру, де правила вигідні всім. Окрім, звісно, тіньової економіки. 📊 Як думаєте, лотерея чеків спрацювала б у нас? 👍 — Так, «любов до халяви» не пропустить і найдрібнішу покупку без чека 👎 — Та ні, тіньовий бізнес адаптується і почне малювати «ліві» чеки 🤔 — «Не злетить», перевіряти постійні розіграші — це зайва морока, у нас люди ліниві

Товариство, я зняв відео про спільні рахунки в ІБ, там не не тільки податкове, а й спадкове планування! https://youtu.be/TbeXhPr83ZE?si=ztwoYVpynV01q2eH питання можна писати під відео. Любомир

🇺🇦🇩🇪 Німеччина та Україна оновлюють податкову конвенцію: що це змінює для бізнесу та інвесторів? Мінфін підписав нову угоду про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною. Коли документ пройде ратифікацію в парламентах, він повністю замінить стару конвенцію, яка діяла ще з 1995 року. Якщо коротко: правила оновили під сучасні стандарти ОЕСР. Для транскордонних холдингів та інвесторів це означає дві речі — податки на пасивні доходи йдуть угору, а контролю стає більше. ❓Які головні зміни? 📈 Пасивні доходи: ставки зростають Ставки в державі-джерелі доходу переписали, і тепер виводити капітал стане дорожче: ▪️Дивіденди. Пільгову ставку 5% зберегли, але умови стали жорсткішими: материнська компанія має володіти мінімум 20% капіталу дочірнього підприємства. В усіх інших випадках (наприклад, для портфельних інвесторів із меншою часткою) ставка збільшується з 10% до 15%. ▪️Проценти (кредити та позики). Тут ставку підняли з 2% до 5%. Це безпосередньо зачепить тих, хто фінансує українські компанії через німецькі структури або бере там товарні кредити — обслуговувати такі борги тепер фіскально дорожче. ▪️Роялті (IT, патенти, авторські права). Раніше для окремих видів роялті діяла нульова ставка. Тепер цю лазівку закрили й запровадили єдину уніфіковану ставку 5%. 🕵️‍♂️ Менше схем, більше перевірок У нову конвенцію заклали інструменти, які суттєво ускладнять життя любителям агресивного податкового планування: ▪️Тест основної мети (PPT). Застосувати знижену ставку просто «по факту реєстрації» компанії в Німеччині більше не вийде. Якщо податкова доведе, що єдиний або головний сенс створення структури чи проведення операції — це економія на податках, у пільгах просто відмовлять. ▪️Глибокий обмін інформацією. Фіскальні органи обох країн ділитимуться даними за стандартами BEPS. Рух капіталу, розподіл прибутків та реальні бенефіціари будуть як на долоні. ❓Що з позитивного? У нову угоду заклали чіткий механізм взаємного врегулювання спорів (MAP). Це дозволить захистити права платників податків у разі суперечок між податковими органами двох країн без років судових тяжб. ❓Коли запрацює? Угода набере чинності лише після офіційної ратифікації Верховною Радою та Бундестагом. Зазвичай цей процес триває від кількох місяців до року.

🚸♻️ "Старий - новий" законопроєкт про інвестиційні спеціальні рахунки ❓Чи "згине податок на "курсові різниці", як роса на сонці"? Пише Сергій Мікулов, автор каналу Балади Економного Лицаря Чому "старий - новий", тому що ця епопея триває з 2022 року, мала дві альтернативних версії (8111 та 14296). Робив їх порівняльний аналіз тут. Зараз схоже, що автори різних законопроєктів - домовились. І це добре!✅ Головна мета законопроєкту ОК: "просування диверсифікації, довгострокового інвестування, залучення капіталу для національної економіки". І це добре!✅ 👉Головний побічний (бо про це не кажуть, але це витікає з його логіки) ефект - ліквідація податку на курсові різниці (писав про нього тут) протягом інвестування за допомогою таких рахунків. Бо поки ці гроші не знімаються з рахунку, податки на отримані прибутки , %% та дивіденди не нараховуються! І це добре!✅ 📌 Коротко що буде можливо: ✔️Строк дії рахунку - необмежений, майже як в розвинутих країнах ✔️Строк поповнень рахунку - необмежений ✔️Строк отримання податкової пільги - 3 роки ❌Розширений перелік інструментів, але лише ті які обертаються в Україні ✔️Привʼязка ліміту до євро, а не МЗП ❌Один рахунок на особу, тож спільних рахунків або рахунків в різних брокерах поки не буде ❌Відсутність дострокового зняття (шкода звісно бо різні ситуації бувають) ❌Перекази коштів з рахунку на 3-х осіб заборонено Порівняв всі ці законопроєкти детально тут. Навіть порівняв із закордонними аналогами, є там і зради, і перемоги: ❌дозволено інвестування лише в цінні папери, які зареєстровані в Україні: але в Україні вже зареєстровано до обігу пару сотен тікерів. Тож інвестувати в SPY TLT вже можна.✅ Єдине питання - як вони з'являться в Україні, якщо діють валютні обмеження у т.ч. для брокерів.❌ Коли будуть заводити іноземні цінні папери в Україну, то їх номінальними власником буде Депозитарій НБУ, тож ризик податку на спадщину в США на мою думку зникає, бо українські брокери не є податковими агентами США. Також зникає ризик ПДФО на іноземну спадщину.✅ ✅ліміт на пільгове інвестування НАЙБІЛЬШИЙ з усіх розвинутих країн - 10к євро на місяць! Тож може до нас понаїдуть інвестори з інших країн). Примножуйте корисне - ділиться ним!

Маєте КІК компанія і постійне представництво в Україні? 👉 Подивіться, що думає з цього приводу ДПС https://youtube.com/shorts/r9Oz4iclkx4?feature=share

🧾🛍 Податок 10% замість 23% для «сірого» фрілансу та оренди: що змінює ухвалений законопроєкт № 15111-д? Україна офіційно впроваджує європейські правила DAC 7 / DPI, які запроваджують автоматичний контроль за доходами громадян, отриманими через цифрові платформи та маркетплейси. Мова йде про тих, хто заробляє в Україні чи за кордоном через OLX, Prom, Rozetka, Uber, Uklon, Glovo, Airbnb, Etsy, Amazon, Shutterstock та аналогічні сервіси. Адмініструвати сотні тисяч фрілансерів, орендодавців чи водіїв вручну — неефективно. Тому правила роботи змінюються принципово: податковими контролерами та агентами стають самі цифрові платформи. Так, вони мають інтегрувати необхідне для цього програмне забезпечення, але маючи подібний досвід у країнах ЄС, беруться зробити це досить оперативно. ❓Як працюватиме новий спецрежим (без відкриття ФОП)? Закон запускає альтернативний механізм для фізосіб. Без реєстрації ФОП, обліку та РРО. ▪️Зниження ставки з 23% до 10%. За загальним правилом такі доходи мали б оподатковуватися за ставкою 18% ПДФО + 5% військового збору. Новий закон знижує фіскальне навантаження до єдиного платежу в 10% (5% ПДФО + 5% ВЗ). ▪️Динамічна ставка на майбутнє. Оскільки податок прив'язаний до військового збору, його розмір може змінюватись: для прикладу, на четвертий рік після скасування воєнного стану ставка автоматично має знизитись до 6,5%, а після повної відміни військового збору становитиме 5%. ▪️Хто має право: фізособи без найманих працівників, які не торгують підакцизними товарами та отримують дохід в межах ліміту річного доходу 7,2 млн грн. ❓Товари vs послуги: де межа оподаткування? Закон розділяє правила оподаткування для торгівлі та сервісу: ▫️платформи послуг (таксі, доставка, оренда житла): тут податок 10% утримується від першої гривні (від нуля). Українські оператори (на кшталт Uklon чи Glovo) самостійно розраховуватимуть та перераховуватимуть цей податок до бюджету. Жодних декларацій користувачу подавати не треба. ▫️платформи товарів (маркетплейси): діє пільга на продаж вживаних чи власних речей. Якщо сумарний дохід складає до 2 000 євро на рік (і не більше 30 операцій), податок становить 0%. Оподаткуванню підлягає лише сума перевищення цього ліміту. Платформи так само самостійно розраховуватимуть ліміт, а оподаткуванню підлягатиме лише сума перевищення цієї межі. ❓Головні підводні камені: як ДПС контролюватиме доходи? Завдяки приєднанню України до багатосторонньої угоди DPI, податкова отримує прямі інструменти цифрового контролю, які нівелюють анонімність. ▪️Обов'язкова ідентифікація. Під час реєстрації на великих платформах користувачі зобов'язані надати паспортні дані та ІПН. У разі відмови після двох нагадувань акаунт буде заблоковано, а виплату коштів — призупинено. ▪️Прозорість «мульти-платформ». Якщо громадянин продає товари на п’яти різних маркетплейсах і на кожному заробляє по 1 000 євро на рік, самі платформи податок не утримають (бо на жодній немає переліміту). Проте за підсумками року ДПС автоматично підсумує дані, побачить загальний дохід у 5 000 євро і надішле повідомлення про необхідність сплатити 10% із суми перевищення пільгового ліміту (тобто з 3 000 євро). ▪️Міжнародний обмін даними. Для тих, хто працює на закордонних майданчиках (Etsy, Amazon, Shutterstock тощо): іноземні фіскальні органи в рамках DPI автоматично передаватимуть дані про ваші виплати до української ДПС. При цьому враховуватиметься повна вартість продажу, а не чистий дохід за вирахуванням комісій систем. ▪️Компроміси проєкту. Позитивний маркер — повністю була відхилена пропозиція щодо скасування банківської таємниці та створення спеціальних контрольованих рахунків. Також ФОПам офіційно дозволили використовувати ці платформи у своїй діяльності (у першій редакції це планували заборонити). ▫️з 1 січня 2027 року — офіційний старт нових правил оподаткування. Фактично держава запропонувала компромісний та технологічний механізм легалізації за зниженою ставкою, повністю переклавши адміністрування на операторів ринку.

⛓️‍💥🪤Пастка курсових різниць: чому інвестування у валюті може «коштувати» українцю 39% податків? Часто можна почути скепсис щодо інвестицій на фондовому ринку: мовляв, будь-який прибуток у доларах нівелюється падінням курсу гривні, а податкове навантаження робить такий актив збитковим. 🎥 Чи дійсно це так і де саме виникає розрив між очікуваною та реальною дохідністю? Детальний розбір цього питання у своєму відео на каналі Сімейний бюджет представила Лариса Мошківська ❓У чому корінь проблеми? Українське законодавство вимагає сплачувати податки виключно в національній валюті. При розрахунку інвестиційного прибутку податкова бере до уваги не ваш реальний доларовий приріст, а різницю між сумою купівлі та продажу, перераховану в гривню за курсом НБУ на відповідні дати. 🧮 Реальний приклад «з’їденого» прибутку Якщо інвестор придбав активи на $5 000 і через 5 років продав їх за $7 750, доларовий прибуток складає $2 750. Однак через девальвацію гривні за цей період (умовно, з 27,46 до 44,22 грн/$) податкова база розраховується з урахуванням курсової різниці. На виході податок розраховується від суми, яка в доларовому еквіваленті виглядає як $4 645. Як результат — інвестор сплачує 23% з «паперового» прибутку, що фактично доводить реальну ставку податку до 39%. ❓Інвестиції мають сенс чи це «фінансова пастка»? Інвестиції на фондовому ринку не втрачають сенсу, але стають вкрай неефективними на коротких дистанціях. Податкові втрати через курсові коливання дійсно можуть перекреслити дохідність при інвестуванні на термін до 5 років. ❓Що рятує ситуацію? Секрет ефективності — це довгий горизонт планування (15–30 років): ▪️Складний відсоток: на тривалому проміжку часу ефект капіталізації прибутку зростає швидше, ніж девальвує гривня. ▪️Зниження реальної ставки: чим довше тримається актив, тим ближчою стає ефективна податкова ставка до номінальних 23%. ▪️Стратегічний підхід: довгостроковий портфель здатний перекрити витрати на податки навіть за умови значної девальвації національної валюти. Висновок: Інвестування у валюті для українця — це гра «в довгу». Якщо стратегія будується на десятиліття, ефект складного відсотка виправдовує податкові витрати. Якщо ж мета — короткостроковий прибуток, податкова реальність може виявитися значно суворішою, ніж здається на перший погляд. Для тих, хто хоче розрахувати власну реальну ставку податку з урахуванням інвестиційного горизонту, спільнота iTalks підготувала безкоштовний калькулятор.

Настав час дізнатися про наслідки автообміну фінансовими даними між країнами. А також дізнатися що, хто і куди звітуватиме по вашим крипторахункам за 2026 рік. Запрошуємо на лайв. Запис буде! https://www.youtube.com/watch?v=QMMOfhsiZiU

🔚🔰 Часи «паперових» компаній за кордоном минули. Доведеться звикати до Substance. Багато хто досі живе в ілюзії: відкрив фірму в Польщі, Естонії чи ОАЕ, здав вчасно звіт КІК — і можна спати спокійно. Спойлер: ні. Податкові по всьому світу остаточно змінили правила гри. Їм більше не цікаві ваші «ідеальні» папки з інвойсами. Їм цікавить лише одне: Substance — реальна економічна присутність. Раніше податковий спір був чимось винятковим, а сьогодні — це базова умова виживання бізнесу. ❓На чому зараз «паляться» наші підприємці? 🚩Компанії-пустушки. Ви найняли номінального директора за пару сотень євро, він підписує папери, а всі вказівки «летять» з вашого ноутбука в Києві? Вітаю, податкова бачить це і «потирає руки». Наслідок — вашу іноземну компанію просто «перепропишуть» в Україну для податкового обліку, або виникне ризик створення постійного представництва там, де ви фактично керуєте бізнесом. 🚩«Магічні» роялті та консалтинг. Раніше вивід прибутку через фейкові акти наданих послуг (management fee) був класикою. Зараз податкова ставить просте питання: «А хто саме з працівників фізично виконав цю роботу?». Якщо в компанії-виконавці немає нікого, крім папки з документами — витрати знімуть, а податки донарахують на всю суму. 🚩Хаос у структурі. Коли бенефіціар в Іспанії, компанія в Англії, розробники в Україні, а рахунок — у європейському необанку — для алгоритмів CRS (автоматичного обміну) це червоний прапорець. Такі фінансові аномалії підсвічуються за секунди. ❓Що робити? Забудьте про пошуки «найнижчої ставки». Перемагає не той, хто знайшов красиву схему, а той, чия структура витримає удар прискіпливої перевірки. Це про суть. Що має бути у вашому іноземному бізнесі: ✔️Реальний офіс. Це не адреса масової реєстрації, а місце, де хтось реально сидить і працює. ✔️Місцеві працівники. Люди в країні реєстрації, які отримують нормальну зарплату, мають кваліфікацію і виконують роботу. ✔️Центр управління. Протоколи зборів та листування мають доводити, що рішення ухвалюються там, а не в українських чатах. Важливий нюанс: податкові вже давно автоматизували відбір справ. Алгоритми ШІ аналізують ваші цифрові профілі ризику ще до того, як ви отримаєте перший офіційний запит. І головне: якщо запит таки прилетів — не віддавайте його бухгалтеру. Це вже не бухгалтерське питання. Першу відповідь має готувати профільний юрист, бо кожне ваше слово стає процесуальним доказом. Питання «Де дешевше?» більше не актуальне. Тепер питаємо: «Чи витримає моя структура перевірку, коли нею серйозно зацікавляться?». Спокій у міжнародному бізнесі сьогодні купується виключно здатністю тримати податкову оборону. P.s. На основі експертного розбору від Олени Кузнечікової

💲🏠 Продали квартиру за кордоном: чому податкова захоче від вас 23% податку і як не платити зайве? Свіжі податкові консультації від ДПС остаточно закрили питання: продаж нерухомості в ЄС чи США для України — це звичайний іноземний дохід. Забудьте про наші пільги, як-от «три роки у власності» чи «перший продаж за рік». На закордонне майно це не поширюється. Пастка від ДПС: «Платіть з повної суми». Загальна ставка — 23% (18% ПДФО + 5% військового збору). Фіскали займають жорстку позицію: податок рахується від повної вартості продажу, а не від вашого прибутку. Витрати на купівлю квартири раніше вони ігнорують. Приклад: купили квартиру в Польщі за €100 000, продали за €120 000. Ваша вигода — €20 000. Але податкова рахуватиме податок з усіх €120 000. ❓Як мінімізувати втрати? Хороша новина: ми маємо Угоди про уникнення подвійного оподаткування з більшістю країн ЄС. Нерухомість оподатковується там, де вона фізично знаходиться. 1️⃣ Продаємо майно за кордоном і сплачуємо податки за місцевими законами. 2️⃣ Беремо офіційну довідку про суму сплаченого податку (обов’язково з апостилем та нотаріальним перекладом). 3️⃣ Подаємо декларацію в Україні, де вказуємо цей дохід і додаємо довідку. ✍️ Важливий нюанс: ПДФО (18%): закордонні податки зараховуються проти українських. Тут довідка — головний документ. Військовий збір (5%): а отут «сюрприз». Міжнародні угоди на нього не поширюються. Європейські податки його не покривають, тому 5% доведеться сплатити в Україні — і саме з повної вартості продажу. Курсові «підводні камені». Не забувайте про гривню. Дохід перераховується за офіційним курсом НБУ на дату фактичного надходження коштів. Якщо гроші прийшли кількома траншами — кожен рахується окремо за курсом на свій день. 🗓 Дедлайни: ▪️До 1 травня наступного року — подаємо декларацію. ▪️До 1 серпня — сплачуємо податок, що залишився після зарахувань. Порада: Якщо ви вже продали або плануєте продаж — збирайте документи про сплату податків за кордоном «тут і зараз». У випадку з податковою, папери, підготовлені заздалегідь — це єдиний спосіб врятувати свої гроші від «подвійного податкового тиску».

Live stream finished (57 minutes)

Live stream started

🙌 Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашого відкритого циклу ефірів, присвяченого 5-річчю інвестиційної спільноти iTalks. ⏺Ми вже розібрали інвестиційні стратегії та інструменти, а сьогоднішній, третій ефір, присвятимо темі, яка часто залишається за кадром, але безпосередньо впливає на збереження вашого капіталу — ризикам та податкам. 🙋‍♂️ За 5 років практики це стабільно найчастіші запитання від учасників нашої спільноти. ⏰ Сьогодні, 29 травня о 18:00, ми проведемо фінальний спільний ефір. Разом з колегами — Сергієм Мікуловим та Вадимом Парньовим — будемо предметно розбирати реалії податкового та ризикового навантаження для українського інвестора. 👉Про що говоритимемо: 🔘Управління ризиками: валютним, відсотковим, ринковим, кредитним, ризиком контрагента, операційним та регуляторним. Податкові нюанси: податок на спадщину, курсові різниці та податок при «виході у фіат». 🔘Юрисдикції та пільги: що наразі пропонує Україна та закордон, і в який момент дійсно має сенс замислюватися про зміну податкового резидентства. 🔘Легальна оптимізація: існуючі способи регулювання податкового навантаження — від правильного декларування до використання опціонів. Цей ефір для тих, хто вже інвестує або тільки планує почати, і хоче чітко розуміти наслідки своїх рішень. 📍 Ефір пройде сьогодні, 29.05, о 18:00 на цьому телеграм каналі. 🎁Оскільки це наш святковий, завершальний етер, безпосередньо під час трансляції ми поділимося лінком на знижку 30% на річну підписку до спільноти iTalks. Це хороша можливість доєднатися до нас на акційних умовах. Буду радий бачити вас. Готуйте свої запитання — попрацюємо в прямому ефірі. 🔘Спільнота🔘Майстер-класи🔘Horizon

🕵️‍♂️🪤Банки беруться за ФОПів: як з вересня не зловити блок по рахунку Пам'ятаєте, як всі обговорювали ліміти на p2p-перекази для звичайних карток? Так от, тепер черга дійшла до бізнесу. Днями (а саме 14 травня) 25 найбільших банків та платіжних систем (Приват, ПУМБ, Укрсиб, NovaPay тощо) за підтримки НБУ оновили Меморандум про прозорість ринку. Якщо перекласти з бюрократичної мови: для ФОПів та юросіб вводять жорсткі автоматичні ліміти на вихідні платежі. ❓Хто в зоні ризику? Якщо ви працюєте давно, платите податки і банк знає ваші реальні обороти — видихніть, вас це не має зачепити. Обмеження вводять під дві конкретні категорії: 1️⃣ Новачки (бізнес, якому менше 6 місяців). 2️⃣ Ті, хто «прокинувся» (ФОПи, які роками висіли нульовими, а тут раптом почали ганяти великі обсяги коштів). ⚠️ Важливо: навіть якщо не перевищувати ліміти, але банк запідозрить щось дивне («аномальна поведінка»), операцію можуть призупинити. ❓Коли чекати і які цифри? Загалом, «гайки закручуватимуть» у два етапи. 📌 Етап І (з 1 вересня 2026): • 1 група — до 600 тис. грн/місяць • 2 та 3 групи — до 3 млн грн/місяць • Юр особи — до 5 млн грн/місяць 🛑 Етап ІІ (з 1 грудня 2026): • 1 група — ліміт падає до 400 тис. грн/місяць • 2 та 3 групи — затискають до 1 млн грн/місяць • Юр особи — до 2 млн грн/місяць ❓На чому можна погоріти? (червоні прапорці для фінмону) Алгоритми банку спрацюють автоматично, якщо ви робите таке: ▪️транзит: гроші зайшли на рахунок і в той же день під нуль пішли на чиїсь картки або в готівку ▪️дроблення: замість нормальної оплати за товар/послуги, вам кидають купу дрібних переказів від різних фізосіб ▪️різкий старт: новий ФОП за пару місяців використовує весь свій річний ліміт доходу ▪️нічні "зміни": платежі з 24:00 до 06:00 тепер під особливим контролем антифрод-систем. ❓Пастка, про яку мало хто думає: «пов'язані ФОПи» Фінмон тепер зшиває різних підприємців в одну групу. Якщо ви з партнерами чи колегами ділите одну адресу, одного бухгалтера чи логінитесь у клієнт-банк з одного IP — для банку ви єдиний бізнес. Заблокують одного — проблеми почнуться у всіх. ❓Що з цим робити? Головний висновок: документи для підтвердження своєї діяльності тепер потрібні не стільки для податкової, скільки для банку. Без договорів та актів ви не відіб'єтесь від блокування і не зможете попросити підняти ліміт. 🏦 Банк точно попросить: ▫️договори та акти з контрагентами ▫️декларації та довідки про доходи ▫️підтвердження, що у вас взагалі є де працювати (сайт, оренда офісу, техніка) або штат. P.S.: Банки зараз обмінюються інформацією миттєво. Якщо один банк поставить ФОПу помітку «ризиковий» і внесе в чорний список, відкрити рахунок в іншому місці буде тим ще квестом. ❓Як спати спокійно? Не обнуляйте рахунок під чисту в перший же день, збирайте акти/накладні і вчасно оновлюйте анкету в банку (особливо пункт про ваші очікувані місячні обороти).