Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

описание

Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень. Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.

← к каналу @Ua_Classical_studies

1 916

подписчиков

Охват к подписчикам

37,9%

ERR

Реакции к просмотрам

2,80%

1 132 на 50 постов

Пересылки к просмотрам

1,46%

588

Постов в день

1,1

всего 109

Где отзываются чаще

доля реакций к просмотрам

14 авг.На днях випадково гортав свій щоденник і побачив запис за серпень 2️⃣0️⃣1️⃣1️⃣ року: «мабуть, подальше наукове життя повʼяжу з антикознавством»…Дякую сердечно Вчителям, Рідним, Близьким та усім, хто протягом 15 років надихав та досі підтримує і допомогає на цьому моєму скромному шляху 🙏🏻🤝🫶6,37%
15 авг.Завершив сьогодні наукове редагування перекладу з давньогрецької «Гелени» Евріпіда - далі продовжую редагувати інші «жіночі» трагедії видатного драматурга…гадаю через певний час запустити рубрику #евріпідові_нотатки - Думаю…буде цікаво ? ☺️6,10%
27 июл.Коли дізнався, що фільм «Троя» це не про події на Троєщині, а «Одіссея» - це не про те, що відбувалося в Одесі 😁😆😉 #іронія_античності5,59%
13 авг.Одноокість Поліфема як метафора одновимірного бачення Поліфем бачить світ одним оком. У буквальному сенсі це лише фізична особливість циклопа, однак у символічному прочитанні одноокість може означати нездатність побачити світ інакше, ніж з однієї-єдиної позиції. Поліфем бачить, але не здатний дивитися з іншого боку. Його проблема – не сліпота, а абсолютність власного погляду. У цьому сенсі одноокість навіть небезпечніша за сліпоту. Сліпий знає, що не бачить. Одноокий Поліфем переконаний, що бачить достатньо. Саме тут виникає цікава антропологічна опозиція: одне око циклопа – два ока людини. Два ока не просто збільшують поле зору. Завдяки різниці між двома перспективами виникає глибина. Ми бачимо об’єм саме тому, що праве і ліве око бачать предмет дещо по-різному, а свідомість поєднує ці два образи. Якщо перенести цю фізіологічну особливість у сферу філософії, виникає надзвичайно промовиста метафора: глибина народжується з відмінності перспектив. Людина, яка визнає лише одну точку зору, може бачити світ дуже чітко – але бачить його пласким. Вона може бути абсолютно впевненою у своїй правоті, проте саме ця абсолютна впевненість позбавляє її перспективи. Другий погляд – погляд Іншого, створює інтелектуальну «стереоскопічність». Тому цивілізованість у цьому прочитанні починається не просто зі знання, а зі здатності припустити: «Те, що я бачу, – не все, що можна побачити». Це особливо цікаво у зв’язку з тим, як Гомер характеризує циклопів. Вони існують поза політичною спільнотою: «Немає у них ні зборів для ради, ні законів…» Кожен циклоп живе окремо й «чинить закон» над власною родиною, не зважаючи на інших. Тобто одноокість Поліфема можна прочитати не лише як інтелектуальну, але й як політичну метафору. Він не потребує іншої думки, тому що не визнає простору, в якому різні думки повинні зустрічатися. Поліс, навпаки, народжується там, де існує множинність поглядів. Агора передбачає, що ніхто не володіє єдиним оком, здатним побачити всю істину. Люди мусять говорити, сперечатися, переконувати, слухати одне одного. Політика починається з другого погляду. Відповідно, Поліфем є не просто «дикуном». Він являє собою певний тип свідомості – монологічну свідомість. Його світ не має справжнього Іншого. Інша людина для нього не співрозмовник, а об’єкт: чужинець, ворог, зрештою – їжа. Там, де немає визнання чужої перспективи, дуже легко зникає і визнання чужої людяності. Саме тому особливо символічним стає осліплення Поліфема. Одіссей не просто перемагає циклопа фізично. Він знищує єдиний канал, через який Поліфем був пов’язаний зі світом. Людина, яка побудувала всю свою картину реальності на одному погляді, після втрати цього погляду залишається без жодної альтернативи. І тут Гомер створює майже парадоксальну сцену: сліпий Поліфем мусить перейти від безпосереднього бачення до інтерпретації. Він торкається спин баранів, намагаючись зрозуміти, де перебувають Одіссей та його супутники. Але Одіссей перемагає саме тому, що здатний уявити погляд Поліфема. Він думає не лише зі своєї позиції, а й з позиції супротивника: що циклоп перевірятиме? де шукатиме? чого очікуватиме? Тому головна перевага Одіссея – навіть не хитрість сама по собі. Це здатність змінювати перспективу. Виникає красива філософська антитеза: Поліфем має одне око і одну істину, а Одіссей має два ока і багато можливих перспектив. Ми стаємо «одноокими» щоразу, коли власну перспективу ототожнюємо з реальністю як такою; коли перестаємо відрізняти «я так бачу» від «так є»; коли Інший перестає бути джерелом іншої перспективи й перетворюється лише на того, кого треба переконати, перемогти або змусити замовкнути. Тоді два фізичних ока вже нічого не гарантують. Бо справжнє «друге око» людини – це здатність побачити світ очима Іншого. І, можливо, саме тому найглибша протилежність між Одіссеєм і Поліфемом полягає не в тому, що один розумний, а другий дикий. Вона полягає в різних способах бачення: циклоп дивиться на світ; людина здатна подивитися ще й на власний погляд на світ. #гомерівські_нотатки5,55%
3 июн.Вийшов друком перший переклад українською діалогу «Філеб» Платона у видавництві «Апріорі» Діалог «Філеб» вважається одним із найпізніших творів Платона, оскільки в ньому бачимо поєднання кількох ключових теорій мислителя. Людська душа безсмертна, тому вона вже все знає: теорія ремінісценції знаходить своє продовження в усіх періодах філософської думки. Поєднання різних речей у правильному співвідношенні – запорука того, що житимемо в задоволенні, оскільки розум визначає це співвідношення, – ідея, що звучатиме упродовж століть. Поділ усього буття на чотири види, систематизація й узагальнення – початки наукового підходу до світобачення. І все це – в конденсованому вигляді – у невеликому, але непростому для сприйняття діалозі. Українською мовою твір перекладено вперше доктором філософських наук, професором Павлом Андрійовичем Содоморою – для широкої мислячої читацької авдиторії. #переклади_українською #платон5,52%
26 июл.Як насправді виглядали обладунки давньогрецьких воїнів за часів "Троянської війни" ? - таке питання задали мені в чаті. Тому відповідаю одразу наочно у вигляді цих зображень. Малюнки та світлини взяті з джерела: Esposito, A. (2026). The Trojan War, Armies of Homeric Greece, 1750 to 500 BC. Pen & Sword Military, pp.10-50 #історичні_нотатки5,47%
3 авг.- А чи є зараз циклопи? - Образно кажучи, так…це ті які кажуть «я лише одним оком подивлюсь» 😁😉 #рефлексії_антикознавця5,45%
4 авг.Якби Прометей був у наші часи 😎5,37%
14 авг.Лекція. Гомерова «Одіссея» в екранізаціях та українських прекладах Зустріч відбудеться у четвер 03 вересня 2026 року о 19:00 Місце проведення: онлайн (Zoom) Тривалість: 2 години Запис: так, для учасників Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис. Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю. З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність. Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану? — Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу. — Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію. — Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в перекладі Петра Байди-Ніщинського. посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop5,20%
19 июл.У чому полягала основна спокуса сирен по відношенню до Одіссея? У XII пісні «Одіссеї» сирени звертаються до Одіссея такими словами: "Гей, Одіссею преславний, ти гордість ахеїв велика! Ну-бо, спини корабель, щоб послухати нашого співу. Не пропливав тут ніхто на своїх кораблях чорнобоких, Поки солодкої пісні із уст він не вислухав наших, — Нею утішений, далі пливе він, дізнавшись багато. Знаємо все-бо ми, що довелося у Трої просторій З волі богів і аргеям, також як троянцям, зазнати. Знаємо й те ми, що діється скрізь на землі многоплідній». Так вони мовили співом чудовим". (Гомер. Одіссея, XII, 184–191; пер. Бориса Тена) У цьому уривку немає жодної згадки про кохання, тілесну насолоду чи чуттєві втіхи. Натомість центральним мотивом є обіцянка знання. Сирени наголошують: «далі пливе він, дізнавшись багато», а потім проголошують власне всезнання: вони знають і події минулого («що довелося у Трої просторій... зазнати»), і все, що відбувається тепер («що діється скрізь на землі многоплідній»). Фактично вони претендують на ту форму всевідання, яка в грецькій релігійній свідомості належала богам. Саме тому небезпека сирен має глибоко філософський характер. Вони апелюють до однієї з найсильніших людських пристрастей – прагнення вийти за межі власної природи й отримати абсолютне знання. У цьому сенсі сирени є втіленням гібрису (ὕβρις) – спокуси переступити межу, встановлену між людським і божественним. Таке прочитання підтримувалося й античними коментаторами. У схоліях до «Одіссеї» сирени нерідко тлумачаться алегорично як символи наук, мудрості або знань, що настільки захоплюють людину, що вона втрачає здатність рухатися до своєї життєвої мети (Scholia in Odysseam XII). Вони відвертають мандрівника від повернення додому так само, як надмірне захоплення абстрактним знанням може відвернути людину від реального життя. Показово, що Одіссей не затуляє собі вуха воском, як його супутники. Він хоче почути сирен, але наказує прив'язати себе до щогли. У символічному вимірі це означає, що людина може прагнути знання, але повинна водночас усвідомлювати власні межі та мати внутрішні обмежувачі. Лише тому Одіссеєві вдається почути пісню сирен і не загинути. Отже, якщо читати текст Гомера буквально, сирен слід було боятися не через тілесну спокусу, а через значно небезпечнішу спокусу – обіцянку всезнання. Їхня пісня звернена не до людських почуттів, а до людського розуму, і саме тому вона становить одну з найглибших екзистенційних небезпек в античній літературі. #гомер #антична_література #одіссея5,14%
15 авг.В Італії вийшла книга вітчизняного науковця, присвячена латинській філософії та грецькій вірі у ранньомодерній Києво-Могилянській Академії Монографія «Latin Philosophy and Greek Faith: The Kyiv-Mohyla Academy on the Intellectual Map of Early Modern Europe»(Латинська філософія і грецька віра: Києво-Могилянська академія на інтелектуальній мапі ранньомодерної Європи). доктора філософії з галузі «філософія», наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Миколи ФЕДЯЯ опублікована в Флоренції видавництвом Firenze University Press. https://media.fupress.com/files/pdf/24/16974/51167?fbclid=IwRlRTSATtRiZwZG9mAWZkaWQWUMhCifibU6iJnGQYBQDcQrCayleW6mV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR77ag3TCU8hZqJ47MUoS0dT2Y4TGsuzqRGkNjQx3efaaWBG4UPW0cY_c2nLTw_aem_Pj9KpW97njZOchdqWX9IUg #латина #класика_в_Україні #книжкові_новинки_20264,93%
20:16Інтернет ресурс - "Грецькі запозичені слова коптською мовою" Для тих, хто в класичних студіях бере до уваги напрацювання і тексти (манускрипти) давньогрецьких авторів, збережені коптською мовою, пропоную увазі онлайн словник "Діоскор" - https://dioskoros.org/ Онлайн-база даних проєкту DDGLC названа на честь нотаріуса та поета Діоскора з Афродіти: як єгиптянин, який також розмовляв і писав грецькою мовою; як мешканець верхньоєгипетського села, який також здійснював подорожі до Константинополя; як християнин і адміністратор монастиря, який, тим не менш, водночас був шанувальником грецької міфології та поезії; як нотаріус і автор деяких найдавніших коптських юридичних документів, які раніше були можливі лише грецькою мовою, – у всіх цих аспектах Діоскор, якого випадково збережений архів папірусів документує надзвичайно різноманітним чином, представляє елліністично-християнський культурний синтез та двомовність пізньоантичного Єгипту. Як зразковий представник коптсько-грецького мовного контакту, і особливо завдяки своїм лексикографічним зусиллям зі складання греко-коптського глосарію, Діоскор є ідеальним епонімістом для бази даних грецьких запозичених слів коптською мовою. #електронні_ресурси #грека #семітська_філологія4,89%