Записки диванного архівіста

описание

Канал про дослідження родинної історії і пошуки інформації в архівах Більше цікавого про генеалогію і ІТ на нашій Монобазі https://base.monobank.ua/archivist_notes

← к каналу @archivist_notes

1 371

подписчиков

Охват к подписчикам

65,0%

ERR

Реакции к просмотрам

3,01%

672 на 25 постов

Пересылки к просмотрам

0,49%

109

Постов в день

0,4

всего 25

Где отзываются чаще

доля реакций к просмотрам

10 авг.Досліджую старі листи, написані у 1771 році овруцьким чашником Мартином Кумановським. Здебільшого зміст відверто нудний: детальні зведення доходів від маєтку в Янові (до того ж чомусь у рублях 🤮), історії про підробку печаток, нескінченні видатки та інші фінансові розрахунки. Проте наприкінці документа трапилася чудова деталь: «І кави зі Львова нам привезіть...». Виходить, що роки минають, але головні традиції незмінні — усі просять львівської кави так само як і три століття тому.10,92%
13 авг.Тишкевичизна — цифровий архів роду Що залишається від шляхетського роду через століття після того, як зникають його маєтки, змінюються кордони, а нащадки роз’їжджаються світом? Імена в документах, герби на старих печатках, генеалогічні зв’язки, карти, інвентарі, листи, фотографії та пам’ять про місця, де колись вирувало життя. Проєкт «Тишкевичизна» — це спроба зібрати все це докупи й перетворити розрізнені сліди минулого на єдиний цифровий архів роду Тишкевичів. Не просто родове дерево чи колекція документів, а цілий дослідницький простір, де рід можна побачити одночасно на карті, у часі, в документах, генеалогічних зв’язках, історичних матеріалах і цифрах. Я уже тривалий час займаюся дослідженням Тишкевичів, тож вирішив не лише зробити публічними ці напрацювання, але й дати можливість іншим дослідникам доповнювати цифровий архів новими знахідками, виправленнями та родинними історіями. Бо «Тишкевичизна» — це не остаточна відповідь на всі питання про рід, а спроба створити місце, з якого ці питання можна ставити й досліджувати разом. Про проєкт читайте детальніше тут: https://base.monobank.ua/p/202608139Qkn5bYiTDVmNh P.S. Цей цифровий архів не з’явився сам собою. Його створення стало можливим завдяки людям, які підтримують «Записки диванного архівіста» через Монобазу. Саме ваша підтримка дає можливість не лише копатися в архівах, а й перетворювати результати цих пошуків на цифрові проєкти, доступні всім. Щиро дякую кожному, хто долучився до цієї справи. «Тишкевичизна» — один із результатів цієї підтримки, і я сподіваюся, що попереду буде ще багато подібних цікавинок. А для підписників рівня «Магістр генеалогії» маю особливу пропозицію: якщо ви роками досліджуєте власний рід, маєток, населений пункт чи іншу історичну тему, я можу допомогти вам організувати аналогічний цифровий архів для вашого дослідження. Не обов’язково обмежуватися папками на комп’ютері та таблицями — власну дослідницьку базу можна перетворити на повноцінний публічний сайт із генеалогією, джерелами, картою, хронологією та статистикою.9,51%
15 июл.Просто подивіться яку фантастичну роботу проробили волонтери Інвентаріму за ці кілька днів! 116 записів, про ключі, староства, держави внесені на карту! Хто ще не встиг побачити, ходіть на https://inventarium.org.ua/map в легенді карти, на вкладці "Історична карта" включайте відображення ключів і насолоджуйтеся.5,87%
4 авг.📢 Інвентаріум знову живий. Поки хтось уже встиг подумати, що Інвентаріум, як і багато архівних фондів, «назавжди тимчасово недоступний через невідомі обставини», мушу вас заспокоїти. Ми нікуди не зникли. Просто сайт проходив курс архівної реставрації. Підкрутили те, що скрипіло, полагодили те, що впало, і переконалися, що нічого не загубилося десь між фондом, описом і справою. Тепер усе працює. Принаймні настільки, наскільки це можливо. Тож можна знову повертатися до звичних справ: знаходити інвентарі, додавати нові записи й допомагати іншим дослідникам. Дякую всім, хто терпляче чекав. А тим, хто за цей час устиг натиснути F5 на сайті Інвентаріуму більше разів, ніж відкривав метричні книги за останній місяць, — окрема повага. Якщо раптом знайдете якусь дивину чи помилку — не лякайтеся. Просто напишіть мені. Програмісти, як і архівісти, рідко знаходять усі помилки з першого перегляду. ➡️ inventarium.org.ua Повертаємося до пошуку скарбів. Тільки цього разу без технічних пригод. Ну… сподіваюся. 🙂5,18%
17 февр.Джерела : козацькі ревізії та присяги📜 Детальніше за посиланням: https://telegra.ph/Dzherela--kozack%D1%96-rev%D1%96z%D1%96i-ta-prisyagi-12-29 Більше публікацій по джерелам тут #джерела4,55%
3 авг.🎙 Дякую усім, хто вчора відвідав «Великі позачергові онлайн-збори почесного товариства “Качка на дивані”» Ми зібралися вперше не для того, щоб працювати, а щоб трохи розважитися. І це, чесно кажучи, було найтепліше, що траплялося з проєктом за весь час. 📺 Запис розмови: https://www.youtube.com/watch?v=VkdSU4Ip_IA Дякую кожному, хто прийшов. Хто вгадував відповіді швидше, ніж я встигав дочитати питання. Хто наважився вийти «на сцену» й жартувати вголос перед незнайомими людьми — це, до речі, потребує сміливості. Хто просто дивився й ставив лайки. Хто не зміг бути в ефірі, але писав, що слідкує. І найбільше — дякуємо за те, що ви робите щодня без жодних стрімів в Описовому Блукачі. Хтось із вас зараз читає цей допис у перерві між справами. Хтось розбирає чужий почерк 1864 року о пів на дванадцяту ночі, бо «ще одну — і спати». Хтось перевіряє чужі варіанти, хоча міг би просто розпізнавати своє. Ніхто вас не просив, ніхто за це не платить, дедлайнів немає. Ви просто вирішили, що ці справи мають бути знайденими. Завдяки цьому рішенню 27 406 справ уже розпізнано. Колись хтось знайде в них своїх прадідів і навіть не дізнається, чиї руки це зробили. А ми знаємо. Наступного разу зберемося знову. Формат вам, судячи з усього, зайшов 😊 Дякуємо, що ви є.4,39%
29 июл.Є речі, які не можна виміряти грошима, але без них не існувало б жодної сильної спільноти. Саме на таких речах тримається й українська генеалогія. Щодня десятки людей витрачають свій час, знання та сили, щоб зробити дослідження минулого доступнішим для всіх. Часто ця робота залишається майже непомітною, хоча її результатами користуються тисячі інших. Здавалося б, достатньо простого «дякую», але іноді хочеться, щоб внесок кожного мав ще й своє місце в історії спільноти. Саме тому сьогодні хочу розповісти про нову ініціативу "Генеалогічна карма", яка покликана зробити добрі справи видимими та показати, наскільки багато вони означають для розвитку української генеалогії. Читати тут: https://base.monobank.ua/p/202607298Cu7KDkVZKvkET4,06%
12 июл.Ключ: забута одиниця, без якої важко знайти інвентар Що таке ключ В адміністративній мозаїці Речі Посполитої поруч із державним поділом на воєводства, землі й повіти існував інший, менш помітний, але для повсякденного життя не менш значущий поділ — господарський. Його базовою одиницею був ключ (пол. klucz) — група маєтків, фільварків і сіл, об'єднаних довкола центрального поселення в єдиний господарський організм. Ключ не був витвором державної влади: він народжувався з логіки управління великою земельною власністю. Магнатська латифундія, королівщина чи церковні володіння могли охоплювати десятки й сотні сіл, і керувати ними як єдиним масивом було неможливо. Тому власність ділили на ключі — кожен зі своїм центром (звідки й назва: Махнівський ключ — від Махнівки, Меджибізький — від Меджибожа), своїм управителем (економом, дідичем, посесором) і своїм господарським обліком. Село могло належати до одного повіту впродовж століть, але за той самий час кілька разів змінити ключ — разом із продажем, заставою чи поділом спадщини. Саме тому ключ найточніше описувати як економічно об'єднану групу маєтків: його межі визначала не мапа держави, а рука власника. Чому це важливо для пошуку інвентарів Інвентар — описово-статистичний документ, що фіксував стан маєтку: будівлі, землі, повинності, і головне для генеалога — поіменні переліки підданих. Але інвентарі часто складалися не «на окреме село». Їх складали на господарську одиницю — тобто на ключ — у моменти, коли власність переходила з рук у руки: під час оренди, застави, успадкування, продажу. З цього випливає практичний наслідок, який щодня відчуває кожен дослідник. Якщо шукати документ за назвою свого села, пошук часто закінчується нічим — не тому, що описів не існує, а тому, що село «сховане» всередині інвентаря, названого за центром ключа. Без знання складу ключа дослідник і архівний опис розмовляють різними мовами: перший питає про село, другий відповідає назвами господарських комплексів. Реконструкція ключів, отже, — це побудова «словника відповідностей» між селом і документом. Вона перетворює пошук навмання на цілеспрямований запит. Ключі в Інвентаріумі Досі ця реконструкція жила розпорошено — у примітках дослідників, у пам'яті архівістів, на берегах виписок. Новий функціонал Інвентаріуму дає їй спільний дім: тепер ключі можна наносити безпосередньо на карту проєкту. Механіка навмисно проста. На сторінці «Додати ключ» користувач ставить на карті центральну точку — історичний центр ключа, — а далі позначає села, що до нього входили. Кожна позначка автоматично прив'язується до довідника населених пунктів: система сама розпізнає найближче село, а якщо клік влучив у порожнє місце — попросить обрати пункт зі списку або подати запит на його додавання. Так дані залишаються не «точками на карті», а зв'язаним переліком конкретних поселень із їхніми кодами й адміністративною приналежністю. Із внесених точок система будує територію ключа: від центру до кожного села простягаються промені, а зовнішній контур можна відобразити трьома способами — строгою опуклою оболонкою, оболонкою з кілометровим запасом (наближенням до фактичних земель) або діаграмами Вороного, що окреслюють землі, ближчі до сіл ключа, ніж до сусідніх поселень. Автор обирає варіант сам; за замовчуванням пропонується оболонка з буфером. Кожне подання проходить модерацію і лише після підтвердження ключ з'являється на публічній карті. Увімкнути шар можна перемикачем «Показувати ключі» на вкладці історичної карти, поруч із межами воєводств і повітів. Кожен доданий ключ — це маленький «міст» між селом і документом, у якому воно описане. Що більше таких мостів збудує спільнота, то менше пошуків закінчуватиметься на помилковому «інвентарів не знайдено» — і то частіше за назвою господарського комплексу відкриватиметься історія конкретної родини з конкретного села.4,04%
8 авг.Пан Ілля, автор OpenHeritage зробив на сайті розділ "Мертвих генеалогічних проектів" Багато хто каже, що це сумно, хтось каже, що це недоречно. А мені здається це не сумно, а навпаки важливо. Кладовища не для мертвих, а для живих. Це не місце суму, але місце пам'яті. Це нагадування про те, що ми смертні. Але не тільки ми, але і наші проєкти, наша робота, наші досягнення теж смертні. Пан Ілля привідкрив скриньку в яку більшість бояться заглядати: в цій скриньці пусто, але на самому дні маленький аркушик паперу на якому втомленою рукою нашкрябано "... а що ти зробив для цифрового безсмертя своєї праці? Озирнись. Подумай. Зроби резервну копію..." https://openheritage.online/uk/cemeteries/02fbdc70-132a-4048-aac4-3a9b34485e793,28%
29 июл.В історії людства було чимало визначних зібрань. Сенат Стародавнього Риму, Віденський конгрес, Ялтинська конференція… Але настав час події, яка, без сумніву, стане поруч із ними. 2 серпня о 14:00 відбудуться Великі позачергові онлайн-збори почесного товариства “Качка на дивані”. Порядок денний надзвичайно серйозний. - Спочатку обговоримо найважливіші питання життя товариства. - Потім пані Аліна представить офіційний звіт про експедицію до читального залу ЦДІАК, де їй вдалося встановити візуальний контакт із легендарною “Справою про фіранки”. - Далі перевіримо, наскільки уважно ви читали описи справ. На учасників чекатиме невелика вікторина із запитаннями, складеними на основі реальних документів фонду 442. - Після короткої перерви на моральне відновлення відкриється головна культурна подія сезону — “Генеалогічний стендап”, де можна буде безкарно жартувати про архіви серед людей, які не лише зрозуміють ці жарти, а й попросять продовження. Втім, є одна невелика формальність. Потрапити на збори можуть лише справжні качкодиванівці. А статус цей не купується, не успадковується і не присвоюється указом. Його потрібно заслужити — набрати понад 100 балів в Описовому Блукачі. Якщо вам ще трохи не вистачає — не хвилюйтеся, часу достатньо. Кілька вечорів із рукописами — і двері почесного товариства відчиняться для вас. Подія відбудеться в Google Meet, тож завчасно згадайте пароль від нього і перевірте чи заплатили ви за Інтернет. Посилання буде доступним на сайті «Генеалогічний навігатор» у розділі «Карма». (Зверніть увагу для цього потрібно зв’язати свій акаунт у Навігаторі з акаунтом в Описовому Блукачі). Або ви зможете отримати посилання в самому Описовому Блукачі в день стріму. Організаційний комітет також нагадує, що присутність на зборах не гарантує просвітлення, однак суттєво підвищує ймовірність почути історію про справу, яка виявиться цікавішою за її назву. До зустрічі, шановні качкодиванівці. І нехай архівні описи будуть до вас прихильними.3,27%
14 авг.Історія однієї вінницької нотаріальної контори крізь роки. Цікаво було б подивитися чи збереглися по ній якісь архіви...3,19%
13 дек.Пожежа в церкві – подія, що рятує родоводи? Чому варто передивлятись справи про пожежі в церквах - за посиланням: https://telegra.ph/Pozhezha-v-cerkv%D1%96--pod%D1%96ya-shcho-ryatuye-rodovodi-12-10 #цікавинки #поради3,19%