bubblegum zine

В останній день місяця зін-культури зрозуміла, що друге число bz так і не зʼявлялося онлайн. Виправляю це: англомовна пдф-ка доступна за посиланням 🌀 Україномовний другий випуск, якому завтра офіційно виповниться два роки, можна знайти в деяких низових українських бібліотеках адреси й контакти 🏛 До них віднедавна додалася адреса Хрещатик, 2, адже зін зʼявився в колекції книгарні Фундамент, якою я тепер опікуюся. Якщо хочете побачити власний самвидав у публічному доступі та/або продажу, звертайтеся в інстаграм "Фундаменту" або пишіть мені. 📒

🆕🔣 з весни цього року мене запросили стати частиною проєкту дослідження та втілення списку самоорганізованих просторів Львова — Путівник. Прокладені маршрути у вигляді газети/зіну/карти та ютуб-каналу (перше відео вже є). проєкт ще триває, ми вже багато де були, в деякі місця ще точно підемо (без спойлерів). за деталями та більшою кількістю інформації заглядайте в інстаграм Путівника. між інтервʼю та експедиціями у простори також є плейлісти від запрошених друзів, знайомих та музичних людей, які були, є та просто люблять різні вигини вулиць та районів Львова. цього тижня вирішила додати від себе музику, гуляючи Стрийським парком. також зафіксую, хто вже зробив музичні маршрути Львовом у навушниках 🎧 ☕️👛Марія частинка “Травня”, епізодична диджейка, certified baby тематичний плейліст для голден авер у львові 🫧🎶Олена Погонченкова ака buddhistbubblegum. Прокреслені сецесійними витками трамвайні маршрути, вся музика міста — з вікон консерваторії, маленьких джазових концертів, іще менших виступів у «Травні» — перемішана у вечірній мжичці, високі вікна, десятки вулиць, три пари навушників, 2,5 роки життя у Львові. 🎺🐒 автор панк/ ска / реггі - каналу Special Music Interest рекомендує: Збірка панк-року, яку можна увімкнути, вертаючись додому літнім вечором із центру після пива з друзями. Відтестовано часом, крафтовим пивом і кілометрами Пекарської. 🗺️ 🌌 мультиінструменталіст та автор пісень Монтескʼє - Ігор Хоркавий, родом із туманних вулиць Львова. Пісні, під які я ріс в місті, покидав його і повертався, щоб знову поїхати. 🏰 поки що останній на цей момент — це збірка композицій та альбомів від мене ( Антенни ака сейри ) данжен-сінт із дарк-ембієнтом, щоб дивитися на руїни замку Крайової виставки. *️⃣ всі плейлісти за цими посиланнями, вибір між Спотіфаєм та Ютуб мьюзік на більше не вистачило часу. дякую.

Для чудового проєкту путівника низовим Львовом зібрала плейліст про своє життя в місті у ефемерні пост-22 часи. Щоби не пилився, додала ще платформи. Spotify Apple Music YouTube 🗝 В одному з випусків нашої з Галас-подкастом розсилки я також писала про збирання плейліста й те, що лишилося поза ним. Substack Крім мене в ініціативі взяли участь мікстейпер(к)и та оказійні діджей(к)и із власними уявними маршрутами Львова. Їхні підбірки — в пості Антени 🔻 Путівник у YouTube та Instagram

Ще шість альбомів ми з Тарасом і Кирилом обговорювали у весняних випусках Галасу, а саме: The Troubled, Knifeman та Артем Бемба у першій частині Покам / KLIM, Nizhna, Sunday Embassy у другій частині 🪘🩰🪘 50 хороших треків півріччя зібрала в плейлістах: Spotify Apple Music YouTube

Тримаю обіцянку існувати у формі нотаток і підбиваю нотаткові підсумки першого півріччя в українських альбомах 🫧 🌀 Oriole Nest - Ode to Love (СМИК) Вигадливий реліз лейблу СМИК, у якому ретельні дослідження народної пісенної традиції поєднуються з польовими записами, класичною поезією, власними віршами пані Тетяни та касіо-мелодіями в дусі пані Світлани Н. Мерехтливий затінок, весняна тривожність. Центральна пісня, що дала назву альбому, з семплами “білого голосу” нагадує Кейт Буш періоду The Sensual World. Більш традиційний, але не менш чудовий альбом на СМИК видав ансамбль DvaTry Anton Humeniuk - Life Goes On (Praktyka Records) У другому релізі Антона Гуменюка лагідна авантпоп чутливість перетинається з імпровізаційним поворотом у діяльності ужгородського лейблу Praktyka Records. Назва цілком відповідає змісту — за строкатими, нерівними, мантроподібними композиціями проглядається чудернацька форма сьогодення. Natalia Tsupryk - Are We Alive? (Moderna Records) Цього року вперше натрапила на композиції скрипальки Наталії Цуприк на стику академізму та ембієнту. Мініальбом треків-описів пʼяти фотографій українського повсякдення вийшов на канадському лейблі Moderna Records, місією якого є “поєднання академічної композиції й саунддизайну”. Тут місія виконана бездоганно завдяки композиторському відчуттю міри та звуку повстяного фортепіано. Hyphen Dash - I Was Afraid of Stone Rooms (No Time For Swing) Hyphen Dash, здається, вивели власну формулу фьюжн альбому й видали третій за трохи більше, ніж рік, повноформатник. Зібрана тут низка симпатичних імпровізацій із саксофоном та без подекуди скочується у відвертий нарцисизм, але зухвалість тріо є щонайменше цінним свідченням про стан української музики зараз. VA - Aftermath and Transitions (Traces Of The Ukrainian Underground in Cologne (1994-1996)) (STROOM.tv) Ще одне свідчення, тепер зовнішнє, зустрічаємо в збірці цікавого бельгійського лейблу STROOM.tv. До компіляції увійшли кельнські сесії українських музикантів/ок та їх німецьких колег, що відбулися в середині 90-х. Ідеолог лейблу Зіґґі Даврінт ставиться до архівних релізів як до нових форм компілювання й означення минулого, тому збірка цікава насамперед як реактуалізація. У піснях Solar, на жаль, звучить російська, тому раджу скіпнути їх у треклісті. Детально про STROOM.tv можна прочитати в матеріалі RA

Everything is possible, but everything that is made is not necessary Завтра о 12:00 премʼєра нового випуску ex libris, моєї рубрики про музичні книжки в рамках Галас-подкасту, де ми з Кирилом обговорюємо музику Арво Пярта з меншим ступенем елегантності, ніж він сам у цитаті вище, зате розгорнуто та ґрунтовно. Матеріалом для розмови стала книжка Пітера Бутенєва «Арво Пярт: З тиші», що вийшла в українському перекладі у видавництві «Дух і літера» (2023). Феномен навколоакадемічної музичної літератури в Україні ми також зачіпляємо. «Арво Пярт: З тиші» доступна для прочитання в bubblegum бібліотеці. Список книжок, правила користування, лінк на підписку можна знайти тут 🗒️ А цитату я поцупила з цього симпатичного відео

За межами моєї рецензії на Ukrainian Field Notes Джанмарко Дель Ре лишилися роздуми про нову енциклопедичність і несвободу енциклопедиста, неможливість застосування одного способу мовлення для розмов про різні сцени, травму як вивих наративу etc. etc., але й умістити в неї вийшло багато. Дякую пану Дель Ре за відвагу відкусувати неперетравлювальні шматки, а УП за прекрасний текстовий майданчик. Погляд на погляд збоку

⚡️Хороші новини! 🆕 Тепер зін-колекція центру займає окреме велике місце в нашому просторі. Ентузіастки та ентузіасти зін-культури знають, що від початку існування центру зіни були важливою частиною нашої медіатеки, а вже понад рік колекція систематично поповнювалася стараннями наших адміністраторок. Колекція постійно оновлюється та росте, тож ми збудували зручну поличку. Зіни розташовані по секціях: фотографічні, поетичні, дослідницькі, соціальні, культурні та такі, що сфокусовані на природі й екології. Ознайомитися з зінами ви можете в просторі артцентру в будь-який зручний час. 🆒 Ми також закликаємо ділитися своїми самвидавами, проводити презентації, воркшопи, проєкти, повʼязані з архівуванням та створенням зінів.

Колись знайшла в підсобці центру зелений кошик, і склала в нього зіни, щоби «окреслити колекцію». Колекція переросла кошик і продовжує поповнюватися й перевизначатися без мого втручання, й така дорослість не може не тішити. Нагадую, що обидва випуски друкованого bubblegum zine також є на стенді (верхній лівий кут).

bubblegum zine pinned «Новий епізод моєї рубрики ex libris в рамках Галасу виходить сьогодні: цього разу знову читаємо англомовну навколомузичну книжку, а саме мемуари Боба Ділана Chronicles: Volume One разом із Монтеск'є. Цей епізод ми записали ще на зимових канікулах у львівській…»

Новий епізод моєї рубрики ex libris в рамках Галасу виходить сьогодні: цього разу знову читаємо англомовну навколомузичну книжку, а саме мемуари Боба Ділана Chronicles: Volume One разом із Монтеск'є. Цей епізод ми записали ще на зимових канікулах у львівській студії Ігоря, тому я сама переслухала його на свіжу голову, і ще раз впевнилася, що це, можливо, найкращі музичні мемуари на моїй пам'яті та просто цікава книжка про час, творчість, славу й тотожність собі. Якась добра душа зібрала плейліст з усіма піснями, які згадує Ділан на сторінках Chronicles у Spotify — рекомендую також ці 30 годин чистого задоволення. Так співпало, що в Монтеск'є цього тижня відбудеться ще одна прем'єра, про яку ми також згадуємо в подкасті: перший синґл з майбутнього альбому вийде вже цієї п'ятниці. 🕰 «Chronicles: Volume One» доступна для прочитання в bubblegum бібліотеці. Список книжок, правила користування, лінк на підписку можна знайти тут

У підготовці до фільму Вертов зазначав: «Узяти до фільму звуки, а не кадри». В одній із перших сцен дівчина слухає радіо через навушники, і глядач чує все те, що говорить «радіоко». Це — Єлізавета Світлова, монтажерка багатьох фільмів Вертова, зокрема «Ентузіязму». Далі розгортається «симфонія», котра складається з різноманітних індустріальних звуків, розбитих у сценарії на девʼять різних груп. У Вертова звук продуманий і розписаний — немає жодного епізоду, де б він не був на своєму місці або ж його не було взагалі. Попри успіх фільму за кордоном і схвальні відгуки метрів західного кінематографа, звукова доріжка «Ентузіязму» офіційною радянською критикою була названа «какофонією». Річ не в тому, що критики не могли не розпізнати нове у фільмі Вертова — вони, як тоді описували, не звикли до такого шуму: кіно для них асоціювалося із тишею, хоч візуальне насправді ніколи не лишалося без аудіосупроводу. Покази фільмів супроводжувалися виступами музикантів. Тож у цих відгуках ішлося не так про неприйняття технологічних рішень і розвиток кіно як медіа, як про ідеологічне: тиша дорівнює контрольованому мовчанню. Тиша — тиск. Катерина Яковленко про донбаський саунддизайн Дзиґи Вертова. Донбас як метафора. ist publishing, 2026

Учора розпочався 13й сезон подкасту Галас, у якому ми плануємо розширювати власні рубрики... 🎼 неакадемічний погляд Кирила на музичний академізм в Scherzo; 🌑 правила, виключення та інші критерії дезметал-естетики в Безпечному просторі Тараса і Єгора; 📖 навколомузичне читання та "танці про архітектуру" в моєму ex libris ... а також надавати спільноті більше прав і можливостей у виборі гостей і тем. Перший спільнотний вибір сповна окупився — в гості до Галасу завітала Регіна Железнякова. Чудова басистка, вокалістка й синтезаторна ентузіастка розповіла нам з Кирилом про свій музичний шлях з Харкова до Бристоля через Львів і надихнула роздуми про географічний вимір особистого та радикальність мрій. YouTube Інші платформи 🧩 Актуальні музичні проєкти Регіни, що були зафіксовані й потрапили в мережу (на жаль, далеко не всі) 🤍

В останній день зими завершився 12й сезон Галасу, відомий як bubblegum season. 25й випуск сезону також замкнув "постскріптум"-серію, присвячену різноманітним топам 2025 року: з Тарасом і Кирилом ми обговорили першу десятку альбомів від The Wire. Випуск на YouTube Інші платформи Повний сезон 🖊 Новий музичний рік для Галасу починається весною: наразі розсилкою на Substack, а там і до наступного сезону недалеко. Розсилка виходитиме щонеділі й міститиме музичні й книжкові рекомендації, короткі роздуми, довгі коментарі, копирсання у подкастових архівах й будь-що ще. Перший Substack-лист тут Розсилка безкоштовна, але трохи більше всього, включно з музичною бібліотекою, спільними слуханнями й дрібними подарунками доступно з підпискою на Buy Me (тобто Us) A Coffee 🪷

На УП.Культура, медіа, що поступово перетворюється на місце найкращих лонгрідів в укрнеті, вийшов мій текст про релігійний бум у попкультурі 20-х. Джері, Розалія, горори й суб'єктність жіночого містицизму — усе любовно зібрано тут. ❤️‍🔥

Якщо хтось ще щороку обіцяє собі розібратися в металі, минулий тиждень Галас-подкаст працював для нас із вами: Тарас розпочав нову рубрику Безпечний простір, де вони з Єгором з імпринту Deepswarming Bloodmagik відділяють пшеницю від куколі в чотирьох дезметал релізах 2025. YouTube Решта платформ 💬 В рамках оглядів тогорічних топів Кирило й Тарас оцінюють (здебільшого негативно) першу десятку релізів 2025 від видання Decibel. YouTube Решта платформ *увага! фото не відображає реальний стан речей

З Галасом усе ще перебуваємо в 12 сезоні й відкриваємо серію епізодів про інші підсумки року з обговорення Bandcamp Essentials. У 2025 Bandcamp запустив кураторські клуби, а на початку 2026 виступив з анти-ШІ маніфестом, у якому команда підкреслює значення людського культурного діалогу між автор/ками і слухач/ками. Підбірка Essentials з 11 релізів 2025 вкладається в загальну Bandcamp-політику, чи вкладається в наші, можна дізнатися ↙️ YouTube Решта платформ Ще я вперше в житті уважно прослідкувала за «Греммі», щоби зрозуміти, чи може музична премія сьогодні зробити хоч щось. Потім додалися міркування про українські музичні премії й легше не стало. Результат — у тексті для УП.

З нагоди виходу найбільш saintetienne-esque пісні після офіційного кінця гурту Saint Etienne, ще й від українського проєкту, роблю підбірку з двох позицій в bubblegum бібліотеці. ꙳ Пісня: Peredmova - Так високо плила [self-release] ꙳ Підбірка: Ramzy Alwakeel. How We Used Saint Etienne to Live (Repeater, 2022) Попри те, що книжка досвідченого журналіста Рамзі Альвакеля заснована на серії інтерв'ю з гуртом (фрагменти з них пробиваються в оповідь у фінальних частинах) та спробах розібратися в його заплутаній та гіллястій дискографії, значною мірою вона лишається автофікшном. Ідеальний поп Saint Etienne супроводжує події життя Альвакеля, тому й рух їхньою історією відбувається стрибками, із затримками на роздуми про пам'ять, міське спільне, природу музичного гурту та гру в гурт. Ті, хто вже люблять SE, зрозуміють і це квазідослідження, ті, хто ще ні — можливо, зрозуміють, як це — їх любити. Bob Stanley. Yeah! Yeah! Yeah! The Story of Pop Music from Bill Haley to Beyoncé (W. W. Norton & Company, 2014) "Ідеальний поп" в попередньому бльорбі є не оцінювальним судженням, а теоретичною моделлю, що її, альбом за альбомом, будували та змінювали Saint Etienne протягом свого двадцятисемирічного існування. Енциклопедичного обсягу (й розміру) книжку співзасновника гурту Боба Стенлі можна вважати історіографічним дослідженням-супроводом до такої побудови. У п'яти частинах Стенлі розшукує відповіді на загадку поппісні чи попсаунду в різноманітті жанрів, сцен, історичних та технічних умов, і формулює авторську та ґрунтовну історію попмузики ХХ століття. ꙳ Список книжок, правила користування бібліотекою, лінк на підписку можна знайти тут

♦︎ Ще один вимір музичного року — вимір пам'яті, за який зазвичай відповідають архівні релізи та перевидання, але в 2025 мене найбільше займали ремікси, переосмислення і вбудовані в музику спогади: як у реміксованому продюсером Vegyn альбомі Air Blue Moon Safari в першому випадку чи в ясній ностальгії альбому Blood Orange Essex Honey (трошки про нього розповідаю в епізоді Галас Awards 2025) — в другому. Просто раджу послухати пісню Blood Orange Westerberg, а потім пісню The Replacements Alex Chilton. Найкраще ця тенденція пригадування, ретроспективного викривлення та до- і передумування проявилася в альбомі каверів і реворків пісень HTRK String of Hearts. Зі своїм придабованим мінімал вейвом і холодною чуттєвістю, австралійське тріо, що зі смертю басиста Шона Стюарта перетворилося на дует Джонін Стендіш та Найджела Янґа, було для мене одним з небагатьох якорів, які тримали увагу у сповнених слухацьких розчарувань 2010-х. У String of Hearts пісні проходять випробування акустичними версіями, дроном, вокодером, слакерроком, артурорасселівськими аранжуваннями й лишаються бездоганними, а задіяні музикант/ки — від Лорейн Джеймс та Калі Малоун до Кобі Сея й Double Virgo — лише підтверджують тихий та невідступний вплив гурту на те, що відбувається в музиці 2020-х. У 2019 HTRK виступали в Closer, і я навіть доїхала. Фото моєї спини з того вечора зробила моя подруга Женя.