Churcher 2.0

Чи може УГКЦ втратити Почаївську Лавру? Отримали цікавий текст на нашу пошту churcher@protonmail.com. Дуже зручно відстежити певні зміни. Цікаво. З огляду на спроби силових структур нарешті вирішити питання з Почаївською лаврою, або хоча б запустити повноцінний процес, складаються паралельно кілька думок. Перша - Почаїв фактично втрачений в пулі УГКЦ кейс. Вся справа в тім, що інтронізований в грудні 2024-го владика Теодор Мартинюк не зайняв конкретної позиції відносно Почаєва. Не чути його ані в соцмережах (глобально), ані в інтерв'ю. Більша частина уваги молодого владики фактично зосереджена на внутрішніх справах митрополії і на молодіжнім напрямку. Владика Теодор не бажає братись за те, де не відчуває себе сильним чи в нього нема достатньої харизми? Так, хороший науковець-канонік, вміє працювати по різних напрямках церкви...Але от чому він не діє? Питання цілком риторичне. Друга думка - ПЦУ в регіоні дещо покращило позицію. Так, отець-крінжблогер Філюк може комусь подобатись, а комусь і ні. Сам факт, що на нього почали підписуватись все більше греко-католиків засвідчив, що унійні священники-блогери часто недопрацьовують питання харизматичності та близькості до народу. Відносно Почаєва Філюк може ще зараз не є задіяний, але це тимчасово. З огляду взагалі на останні тенденції зі спробами витісняти мпшників на Волині, почати конкретні дії в центральних регіонах, Почаївський кейс невдовзі заграє новими барвами. Греко-католики поступили не зовсім логічно, коли почали вкладати кошти на Прикарпатті у центри відпочинку та фундацію нового монастиря замість того, щоб продовжити боротьбу за Почаїв. Чи може бути, що вони просто не отримали підтримки влади або ж в цій справі нема підтримки Ватикану? Тут ще є багато питань. Факт залишається фактом - Нестор (Писик) де-юре діє більш оперативніше і не так можливо публічно, але діє. Чи відмовився владика Теодор від Почаєва як небажайного кейсу в репутації? Цілком, адже в 2023-му його позиція з сумнівною реставрацією келій біля катедри в Тернополі була млява і не була серйозно сприйнята. Хотілося б, щоб не лише відбулась своєчасна зміна найближчого оточення (кадрів), а й в цілому стратегії розвитку митрополії. Працювати лише з молоддю - не вихід. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

⁠Росія вбила у церкві в Костянтинівці 4-річну дівчинку Вранці 11 жовтня у Костянтинівці на Донеччині, армія РФ завдала удару авіаційною бомбою типу ФАБ-250. Вибух стався на території храму Іова Почаївського, де в момент атаки перебували місцеві мешканці. Поранених оперативно доставили співробітники поліції до лікарні міста Дружківка для надання медичної допомоги. Пізніше стало відомо про загиблих, інформує Вечірінй Київ. «Коли тобі чотири, в тебе попереду все життя. Але росіяни вирішують інакше. Спочатку вони вбивають твою маму. А потім віднімають і твоє життя. Російська бомба забрала життя 4-річної дівчинки та священика, що намагався сховати дитя у храмі. Росіяни називають себе християнами. І при тому день у день порушують Першу заповідь.Вбивають невинних. Це не випадковість. Це їхня суть. Терор має ім’я: Росія. Вічна пам’ять невинно вбитим», — так про трагедію, яка сталась суботнього ранку, розповів очільник ОП Андрій Єрмак. Згодом він написав, що священик, який рятував дитину та вважався загиблим, все ж вижив. @orthodox_news

Вже втомилися спостерігати за тим, як ієрархи МП мочать один одного. Лука Запорізький вже взагалі не приховує бажання поїхати на підвал росію, в принципі як і Феодосій. Смішно читати листи Агафангела, який продовжує будувати образ праведного захисника української держави і церкви, відстоюючи насправді лише можливість продовжувати жерти з корита, залишивши паралельну структуру. Захист єдності з рпz - це державна зрада. Захист Феофанії - це сепаратизм, який продовжить розколювати наше суспільство. Феофанія без бажання об'єднатися - це загроза. Сьогодні ми кожного дня можемо спостерігати за тим, до чого і державна зрада і сепаратизм можуть призвести. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Свято Присяги в одному з українських шуцманшафт куренів.

Про конфлікт всередині УПЦ МП Друзі, це абсолютно нормальний сценарій розвитку подій. Це все вже назріло і відтепер, нарешті, групи впливу почали мочити конкурентів. До "автокефальної" групи належать архієпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев), архієпископ Обухівський Іона (Черепанов), митрополит Сумський Євлогій (Гутченко), митрополит Львівський Філарет (Кучеров). Лідери московської групи — митрополит Бориспільський Антоній (Паканич), митрополит Черкаський Феодосій (Снігірьов) і митрополит Запорізький Лука (Коваленко). Наш прогноз - програють ті, хто й далі буде топити за "єдність" і спростовувати ідею Феофанії. Чесно кажучи, і сама Феофанія ніц не змінила глобально, але відхід від неї, це - відхід взагалі від ідеї будь-яких змін, капсуляція і повна ліквідація. Ніхто не дозволить існувати в Україні організації, лідери якої відкрито говорять, що Феофанія, тобто хоча й нічого не значущий символічний, але розрив, з москвою - це все неправильно. Ні, шановні. Так точно діла не буде. Тому, чекаємо, 161 КК ніхто не відміняв, можна ще й держзраду притягнути. Чекаємо, спостерігаємо, до чого вони там допишуться на своїх ФБ і інших майданчиках. Ті, кому треба, теж спостерігають. Нагадуємо, що Феофанія/автокефалія - це дводупість, яка принесе Україні ще один розкол. Епоха таких рішень вже закінчилася. Але заперечування ідеї позбавлення від московського ярма - це вже державна зрада. P.S. Почаїв поки не коментуємо. МП геть, а ось що далі... CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Живе Телебачення УГКЦ, екуменізм, ідея Київського Хрещення На величезному ресурсі УГКЦ вийшло цікаве інтерв'ю ідеолога просування ідеї Київського Хрещення УГКЦ, отця, який в певному сенсі розробляє, а потім втілює політику УГКЦ щодо інших українських Церков, якого можна прямо асоціювати з відношенням УГКЦ до питання УПЦ МП, співпраці і об'єднання з ПЦУ. Інтерв'ю нібито "легке і прохідне", але, враховуючи повну підконтрольність власного телебачення, було вивірене досконально. Почитайте стислий переказ: Позиція УГКЦ: ми — частина єдиної Церкви Отець Ігор підкреслює: Католицька Церква (включаючи УГКЦ) вважається єдиною земною Церквою Христа. Єпископ Риму — «парасолька» над усіма церквами, що утримує їх у єдності. Водночас визнається: і православні вважають себе «католицькою» (вселенською) Церквою. Але, на думку УГКЦ, справжня єдність можлива лише навколо Риму. Екуменічний діалог в Україні: УГКЦ — єдина відкрита сторона «На жаль, виглядає так, що лише Українська греко-католицька церква поки що є відкритою на діалог». УГКЦ організовує Тиждень молитви за єдність християн, запрошує проповідників з інших конфесій, практикує «гостинний екуменізм». Але інші церкви, зокрема православні, не проявляють ініціативи. Мукачівська греко-католицька єпархія Мукачівські священники беруть участь у зустрічах УГКЦ «як в одній сім’ї». Їхні єпископи присутні на синодах. Обрядової різниці немає. Є спільні традиції, навчання в одних семінаріях. «Теоретично немає перешкод, щоб церкви були ближчими... але для повноти єдності ще потрібен час». Відносини з УПЦ МП УГКЦ готова до діалогу з усіма православними, включно з УПЦ. Проте: УПЦ формально заявила про незалежність від Московського патріархату (з 2022 року), але канонічно це не визнано глобальним православ’ям. УГКЦ не заперечує добрих відносин зі щирими віруючими, але критикує тих, хто «більше піддається московським впливам». Роль держави та єдність українців Держава не втручається у релігійне виховання, але церква має виховувати молодь у дусі поваги до інших конфесій. Важливим об’єднуючим елементом для всіх українських церков є Київська традиція — хрещення князя Володимира. УГКЦ підкреслює свою безперервну лінію київських митрополитів і закликає інших підтримувати цю єдність. Перекладаємо. УГКЦ продовжить докладати зусиль для зміцнення власної позиції серед українських церков, так само як і продовжить свою екуменічну політику, яку вона реалізуватиме через позитивну пропаганду ідеї Київського Хрещення, як наприклад на конференції «Володимирове хрещення і українські Церкви: на шляху до переосмислення спільної спадщини» 15 жовтня в Дніпрі. Ідею цю розробляв, наскільки нам відомо, о. Ігор Шабан, і Блаженнійший її схвалив, ще й наполягав продовжувати. В ідеалі, УГКЦ хотіла б зайняти лідерську позицію і поглинути інших, якщо колись дійде до реальної можливості об'єднати безкровно. Перші кроки вже зроблені, відтепер треба орієнтуватися не тільки на ситуацію всередині країни, але й на розвиток стосунків між Фанаром і Ватиканом. Візит Папи нібито запланований, а там хтозна, мабуть після історичної зустрічі відбудеться щось, на що орієнтуватися буде не тільки УГКЦ, а ще й ПЦУ. По московській церкві все зрозуміло - працювати будуть з тими, хто залишиться після усіх державних заходів і займатиме ту позицію, яка відповідатиме сучасним реаліям. Плюс тут треба врахувати гризню, яку МП-шники розвернули у себе всередині. Цілком можливо, що скоро ми побачимо фінал цієї історії, який явить нам тих, з ким можна й далі працювати, залишаючи їх у релігійному просторі, і тих, кого, ну...ми в офіційних переліках релорганізацій вже не побачимо. Що ж. Хочеться це комусь, або ні - це абсолютно природний процес. Можна спостерігати на узбіччі, можна рухатися. Але торкнеться він усіх. P.S. Ми не заперечуємо тому, що певні моменти звучать боляче. Але інколи треба бути реалістами і дивитися на процеси навколо нас тверезо. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

​​Ну і нарешті гарні новини В храмі Хотинської Фортеці 04.10.25 вперше пролунала молитва українською мовою. Разом з Його Блаженством молилися архієпископ Кам’янець-Подільський і Новоушицький Герман, єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност, духовенство, воїни 24-го окремого полку імені гетьмана Петра Сагайдачного та численні віряни. Після відправи Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до присутніх зі словом та відзначив захисників України церковними нагородами. Владико, ми в вас вірили, хоча й непросто це все було. Дякуємо. Рік тому ми писали, що Хотинська фортеця передає церкву Олександра Невського ПЦУ і врешті решт це відбулося. Дуже дуже приємно спостерігати. Підписуємось під тим, що тоді сказали: Не хочеться якось занадто міцно хвалити вл. Феогноста, але те, як він узявся за єпархію, говорить про реальне бажання щось робити та розвивати. Це дуже добре, тому що Буковині потрібен міцний проукраїнський релігійний лідер - такий, що здатен вести за собою, у першу чергу молодь. Дідусів -бабусь звичайно теж треба пробувати долучати до ПЦУ, але молодь - це майбутнє. І на тлі румунського впливу, який розповсюджується не тільки на релігійні, а ще й світські аспекти життя Буковини, наявність такого владики - це можливість працювати з душами і розумами місцевих, виховуючи їх не тільки у християнському, а ще й в проукраїнському, патріотичному дусі. Все так, як і треба - симбіоз "духовного патріотизму". CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Питань немає, Артьомка. Давай вже на російські ТВ-шоу як Кива, а потім на концерт Кобзона І чому ж ми так часто підкреслюємо, що усі автокефальні рухи в МП - це абсолютна маячня, яку ці дводупі диякони та архідиякони + Пінчук і ко намагаються вам продати, аби ви повірили і допомагали їм "просто захищати свою церкву, а що такого". Ну допомагайте, поки вони гібридно вас розводять. Можна ще почитати про героїзм Агафангела, який захистив Одесу молитвою. Цирк. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Щодо візиту предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія на Афон По ЗМІ (в основному по грецьким і московським типу СПЖ) розлітається інфа, мов владика Епіфаній збирається на Афон, але там немає консенсусу і його не хоче там бачити "більшість" монастирів - наступного…

Щодо візиту предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія на Афон По ЗМІ (в основному по грецьким і московським типу СПЖ) розлітається інфа, мов владика Епіфаній збирається на Афон, але там немає консенсусу і його не хоче там бачити "більшість" монастирів - наступного тижня його в рамках неофіційного (паломницького) візиту приймуть лише: монастир Ксенофонт, монастир Пантократор, Іллінський скит і мабуть Священний Кінот, до якого Патріарх Варфоломій скерував листа, де попросив прийняти делегацію від ПЦУ. Це було наприкінці вересня. Потім з'явилася інформація, мов Кінот відмовив Патріарху Варфоломію, бо "немає консенсусу з питанням визнання ПЦУ", ще й незрозуміло до чого притягнули тут "ганєнія на УПЦ МП і Онуфрія". Учора грецька Ромфеа запостила, що у суботу, "11 жовтня митрополит Епіфаній відслужить у скиту Пророка Іллі, а наступного дня, в неділю, 12 жовтня, відбудеться Божественна Літургія в Священному монастирі Ксенофонтос". Треба зазначити, що усі вищезгадані ЗМІ симпатизують московському патріархату і розраховувати на будь яку об'єктивність немає сенсу. Але дійсно, треба визнати, що у ПЦУ є проблеми з офіційними візитами туди, де російський вплив якщо не панує, то тхне залишається одним з критеріїв ухвалення рішень. Цікаву тільки деталь свідомо не згадують вищезгадані ресурси. Отак-то на Афоні є Паломницький центр ПЦУ, який хоча й не відремонтований зараз, але все ж таки він є і, колись, свої двері для паломників відкриє. Зараз, судячи з офіційного сайту Паломницького центру, проводиться реставрація даху храму. І ми на 100% впевнені, що митрополит Епіфаній захоче на це подивитися. А там вже хтозна, мабуть за пару років туди почнуть їздити наші ветерани на реабілітацію, що у свою чергу, в певному сенсі посилить позиції ПЦУ на Святій Горі. Тому, як би там не перекручували промосковські ЗМІ, ПЦУ рухається. Єдине, чого б нам хотілося, це якось прискорити цей процес. І тут, ми знову не можемо не навести приклад глави УГКЦ, який має величезну купу різних знайомих і контактів, які допомагають просувати інтереси УГКЦ не тільки на церковному, а ще й на бізнес і політичному рівнях. Треба переймати досвід. Донати на будування келії і Паломницького центру, це звичайно, добре, але продаж "Великих Духовних ключів Миру", які є "тільки у глави ПЦУ і президента Україні" - це якось замало. Але все одно. Віримо і бажаємо успіхів. Сподіваємось, візит буде плідним. P.S. Враховуючи той факт, що глава Помісної митрополит Епіфаній буде там наполовину неофіційно, проводяться паралелі із "візитом" агафангеловського архідиякона МП "уважайтє мєня" Андрія Пальчука. Він фактично з'їздив на Афон, маючи там +- ідентичний статус паломника. За нього, звичайно, Патріарх Варфоломій не просив, але все одно неприємно трішечки. Тут дводупний псевдопатріот, а там все ж таки митрополит-предстоятель. Чекаємо на зміни. Треба зміцнювати міжнародну лінію і добиватися нових визнань. Задзвоніть М. Санду, владико, гадаємо щось можна провернути. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Церква св. Миколая Львів Зведена між 1264 і 1340 роками Світлина 1939 року

Єпископа Лондона Сару Маллалі оголосили архієпископом Кентерберійським. Це перший випадок, коли жінка була обрана духовним лідером Англіканської церкви Владика Епіфаній вже привітав? Можна в принципі і благословити її потім, як три роки тому її попередника архієпископа Кентерберійського Джастіна Велбі. Толерантність, правильно @uoc_ocu? CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Чи ви думали, що можна, наприклад, з легкістю зрадити православний календар, який став частиною української ідентичності, а в питаннях вірності сімейним цінностям стояти на смерть? Ні, вірний в малому - вірний і в великому. Якщо для вас нема "нічого святого", то це відбивається на всьому.

🕯На фронті загинув протоієрей ПЦУ Віталій Янковський 30 вересня на фронті загинув протоієрей Православної церкви України Віталій Янковський, який раніше служив на Волині. Він пішов в армію добровольцем після смерті дружини і до останнього залишався вірним покликанню служити Богу і Батьківщині. ___ 👉🏻 продовження за посиланням @christiansforukraine

Ммм екуменізм.... Ми отак-то не проти, але, відповідаючи, що прагнете об'єднання усіх церков, ви (67%) точно хочете об'єднатися з такими ось пастиркинями/єпископинями/єпископесами чи як їх там назвати...? Мабуть нам спочатку подумати про єднання в рамках Київського Хрещення? Владику Епіфанія щось понесло...Міжнародні зустрічі, це, звичайно добре, але таке міцне бажання поспілкуватися з содомітами... Попереджали ще у 2023 році, коли він збирався у Фінляндію Ми не проти додати прогресу до нашої церкви, ми в цілому не проти тенденцій, які спрямовані на об’єднання як українських церков, так і в цілому нашого багатостраждального народу. Але. Ми не можемо зрозуміти, що незважаючи на зростання правих рухів і тенденцій у світі (а за лівацтвом завше приходить правизна, як показало нам 20 сторіччя), Церква в Україні, як і суспільство, активно рухається в лівацькому напрямку Що тут поробиш, мабуть і гей-отця (?) Заторського побачимо в ПЦУ. Шура Драбинко запросить наприклад. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Про Київське Хрещення і ідею об'єднання українських церков #вартопрочитати #угкц #пцу У Свято Покрова і в день Захисників України хочеться звернути увагу на одну річ, яка нас об'єднує в сенсі культурному і має об'єднати в сенсі релігійному. Це Київське Хрещення, якому в УГКЦ зараз приділяють багато уваги. Як заявив Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук 29 вересня на Всецерковному форумі богословів УГКЦ: "Наша УКГЦ, як співспадкоємиця Київського християнства, є помісною Церквою. Саме тому вона є Церквою глобальною, зі своєю богословською, канонічною, літургійною традицією та власним способом християнського благочестя." Для тих хто не знав, 15 жовтня у м. Дніпро ІЕС Українського католицького університету організовує конференцію «Володимирове хрещення і українські Церкви: на шляху до переосмислення спільної спадщини». Метою конференції є сприяння переосмисленню спадщини Володимирового Хрещення як джерела духовної єдності українських Церков, відкриваючи шлях до глибшого діалогу та практичної співпраці в служінні суспільству. Анонсується, що там звучатимуть тези, що Хрещення Володимира є основою для розуміння спільної християнської ідентичності українців, а спільні літургійні, соціальні та освітні ініціативи Церков - це шлях до сучасного розвитку спадщини. На нашу думку дуже цікаво. УГКЦ впевнено, якщо не перехопивши пальму першості, то намагаючись це зробити, крокує по країні з ідеєю, якщо дозволите, зайняття лідерських позицій у сучасному релігійному полю. Це зрозуміло і абсолютно адекватно корелює з тим, який вплив на українців (тут ми розглядаємо релігійно-політичний контекст), має той же митрополит Епіфаній і який Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав. Як ми вже писали, УГКЦ перемагає, подобається це комусь або не подобається. Це й неважливо. УГКЦ просувається на Схід, закріплюється там, де раніше традиційно домінували інші. Конференція, яку організує, у тому числі Донецький екзархат УГКЦ, - це чергове підтвердження цих слів. Питання тут в тому, чи готові наше суспільство та релігійна спільнота до домінації греко-католиків? Рупор московського православ'я - СПЖ, вже брикається, пише, що "УКГЦ - не Київська церква і Главі УГКЦ вірити не варто", в ПЦУ, за нашою інформацією, теж не в захваті від таких ініціатив, що виходять з Микільсько-Слобідської. Про УПЦ КП, напевно, згадувати сенсу немає, там з часом все вирішиться і без зовнішнього втручання. Плюс напевно треба запитати - чи сприятимуть єдності ці конференції і активна кампанія УГКЦ з популяризації ідеї спільної спадщини Київського Хрещення? Судячи з нашої інформації, в керівництві греко-католиків налаштовані максимально серйозно і готові йти на таран, попри всі труднощі - там де можна, навіть перехоплюючи ініціативу у ПЦУ. А що у відповідь? Чи не спровокує це православних братів, які й про спільний Почаїв не дуже хотіли чути (і не дуже хочуть зараз)? Бажаємо Главі УГКЦ мудрості, яка допоможе зрозуміти, коли треба газувати, а коли можна їхати, тримаючи ногу на гальмі. Представників православних церков у свою чергу просимо не сприймати ці дії УГКЦ яко втручання. Це природний процес - місце займає сильніший. Найліпше рішення - відреагувати на простягнуту долоню міцним рукостисканням. Все ж таки рухаємось до Єдиної Церкви. А якщо так, невже важливо, хто її очолить? Мир усім. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

"Де твоє смертне жало?" виконане Романом Селівачовим на кришці ящику з боєприпасами