ЦЕРКВА ВІДРОДЖЕННЯ channel

Найстрашніше, що забирає війна —навіть не саме життя. Життя вона іноді забирає миттєво. Набагато страшніше, коли вона повільно забирає віру. Віру в людей. Віру в добро. Віру в майбутнє. Потім приходить черга надії. І людина вже не живе. Вона просто існує. Але є одна річ, яку війні дуже важко відібрати. Любов. До своїх. До дому. До тих, кого чекаєш. До самого життя. Саме любов змушує нас щоранку підніматися. Повертатися. Будувати. Прощати. І починати все спочатку навіть тоді, коли здається, що вже нічого не залишилося. Недарма у Святому Письмі сказано: «А тепер залишаються віра, надія, любов — оці три. Але найбільша з них — любов.» (1 Коринтян 13:13) Можливо, не тому, що любов красивіша за віру чи надію. А тому, що саме любов здатна повернути людині віру. А разом із вірою — і надію. Тому якщо сьогодні вам здається, що ви втратили віру — не намагайтеся силою повернути її. Шукайте в собі любов. Бо саме любов завжди приводить людину назад… до віри. До надії. І до самого життя. Саппорт | Мерч | Донат

Вітаємо зі святом Преображення! В цей день Ісус явив своїм обраним учням Себе в славі грядущого Царства і Бог вголос засвідчив, що Його треба слухати. А про цю історію можна почитати в Матвія 17 розділі, Марка 9 та Луки 9.

​Як не втрачати надію? «Нам головне — не втрачати надію». Після ночі масованого обстрілу наша колега почула ці слова від прибиральниці в одному із закладів. Проста фраза, яка дуже відгукнулась. Бо саме надія — це те, за що сьогодні тримається багато людей. Апостол Павло називає надію якорем для душі (Євр. 6:19). І це цікавий образ, насправді. Бо функція якоря не зупиняти шторм, а тримати на місці корабель під час шторму. Так і наша надія має триматися за щось дійсно ґрунтовне. За характер Бога та розуміння, що Він моя особиста надія. Люди поза твоєю християнською бульбашкою теж не хочуть втрачати надію. Вони хочуть вірити у неї після обстрілу, розчарування чи біди у житті. Саме тут кожен з нас може проявити світло Христа і подарувати їм надію. Адже зневіра — один з найстрашніших станів, що приводить до ізоляції і розбитості. Що допоможе нам не втрачати надію? 🔸 Божі обітниці та Слово. Надія, як і всі інші речі буде зростати внаслідок наповнення. Згадай, як ти почувався, коли читав забагато поганих новин. Ось і відповідь. 🔸 Шукай спільноту. Ніхто з нас не створений бути постійно одним. Бог приходить через людей, які діляться надією. 🔸 Роби добро вже сьогодні. Проявляй надію в дії. Бог так чудно все продумав, коли ми віддаємо — наповнюємось самі. 🔸 Повертайся до Бога. Що б не відбувалося і не здавалося, що сил і терпіння немає — приходь до Батька. Мовчи, плач, радій у Його присутності. Надія не обіцяє, що буде легко або що обставини зміняться прямо в моменті. Але вона допомагає нам все знести. Ти можеш відчувати «похитування», може бути страшно і важко молитись. І попри це, надія, як той якір, не дасть тобі дрейфувати у невідомість. 👉 Був пост актуальний — став 🔥 👉 Що для тебе надія?

😢Із сумом повідомляємо, що сьогодні внаслідок несумісного з життям поранення від російського КАБа відійшов у вічність молодий брат з церкви Христа Спасителя м.Суми Кирило Мішньов. Висловлюємо щире співчуття і молимося за Божу утіху для дружини Віри і маленького сина Мирончика.

https://youtube.com/shorts/XqRcE-FRDZg?si=HMoCdN0_5NmtTz0T

Наша молитва тягнеться в минуле - за всіх батьків, що втратили своїх дітей внаслідок агресії росії. Наша молитва в сьогоденні - за поранених діток через війну, що розпочала путінська федерація. Наша молитва в майбуття - за охорону і мир кожної дитини в нашій Україні та справедливе покарання від Господа на московське зло.

Гріх полягає не в тому, що людина чогось бажає, а в тому, що вона бажає цього відчайдушно, ніби це може дати їй те, що може дати лише Бог.

https://youtu.be/9VwIdf3W0-M?si=Q8idHuHmJS9jc6XF

МОНІКА. Матір Августина. В неї було троє дітей і Августин вів дуже нехристиянський спосіб життя. Він погруз в розпусному житті та відкидав християнство. Моніка роками молилася за нього і ходила за ним до Карфагена, потім до Риму та Мілана. Вона роками молилася за нього, не переставала любити, терпляче наставляла і вірила, що Бог змінить його серце.Один єпископ сказав їй знамениту фразу: «Неможливо, щоб загинув син таких сліз». Врешті Августин навернувся, прийняв хрещення і став відомим богословом та одним з т.з. «отців церкви».   Моліться за своїх дітей. Молитва матері має силу.

https://www.youtube.com/live/V-2zTYu8nCQ?si=Z7gLB9dC9vveZEiZ

Невеличкий звіт по роздачі гуманітарної допомоги в Сумській області два тижні тому з нашими друзями з Чернівців, США та Румунії.

https://vrciro.ua/ua/statements/zayava-vrtsiro-shchodo-novikh-zlochiniv-rf-proti-lyudyanosti-v-ukraini

СЮЗАННА ВЕСЛІ В 13 років приєдналася до церкви, в 19 вийшла заміж. Вона народила 19 дітей, 10 з яких лише дожили до дорослого віку. Незважаючи на важкі випробування, вела господарство з надзвичайною організованістю, навчаючи всіх своїх дітей читати, роздумовувати та молитися щодня. Її суворий «метод» навчання наголошував на дисципліні, відданості та моральних міркуваннях, і пізніше це відобразилися в методизмі її синів. Під час тривалої відсутності чоловіка Сусанна проводила молитовні збори вдома, залучаючи сотні сусідів — незвичайний вчинок для жінки в Англії початку 18 століття. Врешті два її сини стали засновниками відомої християнскої конфесії – методисти, Джон проголосив тисячі проповідей, подорожуючи на коні тисячі кілометрів. Чарльз написав сотні християнських пісень. Вони згадують, що сама мама вплинула на їх формування. Недаремно її називають «матір методизму».   Передавайте своїм дітям віру в Бога, не як обряд чи релігію, а як практику щоденного побожного життя, щиро і нелицемірно.

https://www.chve.org.ua/volontery-fondu-ruky-mylosti-svidchennia/