Інженерка🧨 - Новини у вибуховому світі🌍

Ракета «Бандероль» вона ж S8000 , супер сєкрєтноє аружиє росіян, носієм якої є БпЛА «Оріон» та гелікоптери Мі-28Н. Дальність польоту до 500 км, швидкість близько 500 км/год та працює на звичайному авіаційному гасі. Має осколково- фугасно бойову частину ОФБЧ-150 загальною вагою 150 кг (але цю інформацію краще уточнювати у ДСНС бо вони прикурили цілу бч) , також вона має готові уражаючі елементи у вигляді сфер(кульок) із важкого металу (скоріш за все якийсь сплав вольфраму) діаметром близько 10мм, кількість яких наразі не відомо та ВР вагою близько 50 кг. Тип вибухової речовини офіційно також не оприлюднений. Але ми ж, звісно, не знаємо, що росіяни традиційно використовують у подібних бойових частинах. Тому це абсолютно точно не може бути ані ТГФ, ані пластизольна вибухова речовина на основі октогену, яку вони вже багато років застосовують у керованих ракетах. Ще цікавішим є склад самої ракети. Попри гучні заяви про «аналогов нєт» та «сєкрєтность», усередині все досить знайомо: • китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який використовується в авіамоделюванні; • австралійський телеметричний модуль RFD900x або його китайська копія; • інерціальна навігаційна система китайського походження; • акумулятори Murata (Японія), щоправда, в останніх версіях вже з російським маркуванням; • сервоприводи Dynamixel MX-64AR південнокорейської компанії Robotis; • антена «Комета-М8», яка вже добре знайома за «Геранями», УМПК та УМПБ. Розробником виробу є підсанкційне підприємство «Кронштадт». Однією з особливостей ракети називають її здатність виконувати повороти з меншим радіусом, ніж більшість інших сучасних російських крилатих ракет. Але в іншому, виріб ну дуже секретний, ага… Поділитися новиною| Звʼязок з адмінами Інстаграм | Міни та кава з канапками!

ФГ-45 — фугасна граната для гранатометного комплексу ДП-64 ДП-64 «Непрядва» — спеціалізований протидиверсійний гранатомет ДП-64 «Непрядва» — радянський двоствольний 45-мм гранатомет, створений не для ведення загальновійськового бою, а для охорони військово-морських баз, кораблів, портів та інших прибережних об'єктів. Чесно кажучи перший раз почув, у когось є схема нормальна або може принцип роботи підривника цікаво як саме реалізована затримка спрацювання

Шановні колеги, перегляньте, будь ласка, свої методи спорядження ОФБ-60-ЯУ. Бо вже серце кров'ю обливається, дивлячись, скільки «подарунків» ви робите противнику.

Коли попросили «красіво вибить двері»

особисто я вже 10хв ору від останьої фрази, яку ви шукайте самі )

🎥 Ворожі матеріали: неправильне з'єднання детонувального шнура (ДШ) На відео противник демонструє приклади неправильного з'єднання детонувального шнура

Заряди, частина 5. Подовжені (ріжучі) кумулятивні заряди.

Схоже, росіяни модифікували суббоєприпаси для дистанційного мінування. Мова йде про так звану «Кукурудзу» — касетний бойовий елемент, який розкидається БпЛА типу «Герань-2» на маршруті польоту. Якщо раніше для затримки самоліквідації використовувалися підривачі ВЗД-1М та ВЗД-3М, то тепер на виявлених зразках можна побачити вже дві електронні плати. Перша — добре відома китайська плата-таймер XY-J02 (також зустрічається під позначеннями YYT-2 або J02). Друга плата, судячи з конструкції, також виконує функцію таймера. Ознак наявності датчиків цілі (магнітного, акселерометра тощо) поки що не спостерігається. На ній розташовано два клемники: один, ймовірно, призначений для підключення плати XY-J02, другий — для електродетонатора. Також є роз'єм Jack 3.5, через який, імовірно, подається живлення. Як це, ймовірно, працює: Перед вильотом вибухотехнік програмує XY-J02 на необхідний проміжок часу, фактично використовуючи її як механізм дальнього зведення. Після завершення відліку вона подає сигнал на другу плату, яка вже запускає механізм самоліквідації. Точний алгоритм роботи наразі невідомий. Не виключено, що самоліквідація відбувається одразу після завершення роботи першого таймера, або ж, як у випадку з ВЗД-1М та ВЗД-3, між зведенням і самоліквідацією передбачений додатковий часовий інтервал. Поки це лише робоча гіпотеза, заснована на конструкції виявленого виробу. Без схеми або результатів дослідження остаточно підтвердити принцип роботи неможливо. У будь-якому випадку при виявленні подібних боєприпасів не наближайтеся до них. Знищення має здійснюватися дистанційно. Також не варто забувати, що це касетний бойовий елемент — якщо знайшли один, велика ймовірність, що поруч знаходяться й інші. Також однією з характерних відмінностей цієї модифікації від стандартної «Кукурудзи» є виріз біля одного з торців корпусу. Саме за цією ознакою новий варіант можна швидко відрізнити від попередніх зразків навіть без детального огляду електроніки. Поділитися новиною| Звʼязок з адмінами Інстаграм | Міни та кава з канапками!

ЗАБ-2,5С (ОЗП) — запалювальний суббоєприпас ЗАБ-2,5С — радянський запалювальний касетний елемент, що входить до складу РБК-500 ЗАБ-2,5С. Він споряджений термобаричною сумішшю ОМ-68-35 та призначений для ураження відкритих складів, паливно-мастильних матеріалів. Після розкриття касети відбувається ініціювання підривника, після чого з певною затримкою ініціюється внутрішній розривний заряд. Його дія забезпечує виштовхування з корпусу суббоєприпасу термобаричної суміші.