Ціна держави

🔥Wildberries у Домодедово відправляється на спалище історії. Сьогодні у нас буде відео, чому це дуже корисно для України 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥Wildberries у Домодедово відправляється на спалище історії. Сьогодні у нас буде відео, чому це дуже корисно для України 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤬Окупаційна влада заявила, що аграрії на захопленій частині Херсонщини зібрали понад 1,6 мільйона тонн зернових і зернобобових культур ➡️Зазначається, що урожай зібрали з площі 577,2 тисячі гектарів. ℹ️Окупанти також заявляють, що для розвитку рослинництва, тваринництва та переробки на окупованій частині області нібито спрямували 1,2 мільярда рублів. Для зв’язку 🇺🇦 @Most_feedbackBot

💩📉У головному держбанку Кремля прогнозують поразку Росії в економічній «війні на виснаження» із Заходом - The Moscow Times Росія не зможе перемогти у «війні на виснаження», доки Україну підтримує Захід. Про це під час засідання Нікітського клубу заявив Андрій Клепач, головний економіст Внешэкономбанку (ВЭБ.РФ) — ключового російського державного банку, який фінансує національні проєкти Кремля та має статус «держкорпорації розвитку». За словами Клепача, економічні втрати Росії від санкцій і західної блокади зростають, наслідки українських ударів по портах, інфраструктурі, хімічних і нафтопереробних підприємствах стають дедалі відчутнішими, а технологічне відставання країни від решти світу поглиблюється. «Ми відстаємо. Ми програємо і технологічну, і економічну конкуренцію у світі. Причому, як я вже казав, програємо не лише Китаю та США — у чомусь ми програємо навіть Україні. Українська економіка, зрозуміло, частково зруйнована, там демографічна катастрофа. Але, попри все, вона виживає. Звісно, Україна отримує величезну фінансову допомогу. Якщо врахувати підтримку воєнних та інших видатків, це приблизно відповідає майже 50% нашого бюджету», — заявив Клепач. Він наголосив, що Росія не здатна виграти тривалу економічну боротьбу на виснаження. «Ми цю конкуренцію у війні на виснаження не виграємо. У нас є ілюзія, що там усе обвалиться. Не обвалилося і не обвалиться. Натомість наші витрати зростають», — сказав економіст. Клепач нагадав, що після воєнного економічного буму 2023–2024 років російська економіка цього року перейшла до спаду. Інвестиції різко скоротилися, а цивільні галузі промисловості опинилися в рецесії — від авіабудування та виробництва будівельних матеріалів до легкої й харчової промисловості. Ситуацію, на його думку, додатково погіршує наджорстка політика Центрального банку РФ. Клепач вважає, що саме вона відповідальна щонайменше за половину нинішнього економічного спаду. «Конфлікт в Україні за участю НАТО вже триває довше, ніж Велика Вітчизняна війна, і його завершення поки не видно. Обидві сторони нарощують інтенсивність ударів, зокрема по економіці одна одної. Втрати від ударів ЗСУ по нашій інфраструктурі — портовій, нафтогазовій, хімічній, логістичній — зростають і вже перетворюються на помітний макроекономічний бар’єр для зростання російської економіки», — сказав Клепач. Він також звернув увагу на наслідки посилення американських санкцій наприкінці 2025 року. За його словами, після цього Індія та Китай почали скорочувати закупівлі російської нафти, «попри численні заяви про те, що вони санкцій не дотримуються». З урахуванням імовірної нової хвилі санкцій та дедалі більших втрат від українських ударів потенційні темпи зростання російської економіки, за оцінкою Клепача, можуть не перевищувати 1–1,5%. На його думку, усе це зрештою неминуче приведе Росію до «соціальної кризи», причому вона може вибухнути саме тоді, коли її найменше очікуватимуть. Клепач провів паралелі з переломними моментами російської та радянської історії. «Ніхто не очікував і Лютневої революції. Ленін у грудні 1916 року писав, що “ми не доживемо”, а вже за кілька місяців дожив. До ситуації 1991 року в Радянському Союзі ми йшли довго й послідовно, всі розуміли, що наближаємося до кризи, але не було фатальної неминучості того, що Союз розпадеться», — сказав він. Водночас Клепач не прогнозує повного економічного краху чи розпаду Росії. «Я вірю, що Росія не розвалиться. Але в тому, що ми прийдемо до соціальної кризи, я майже впевнений. Економічно ми не обвалимося, однак наше відставання лише посилюватиметься — з усіма наслідками, що з цього випливають», — підсумував він. Нагадаємо, у нас є відео Україна знайшла головну слабкість Росії: чому удари по НПЗ можуть виграти війну. А завтра у нас вийде відео про важливість і вплив ударів по Вайлдберіз на спроможність РФ вести війну (і там буде дуже цікавий партнер випуску, можете вгадувати у коментарях 😆). 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Українські «Фламінго» атакували ракетно-космічний центр у Самарі, пов’язаний із запуском російського аналога Starlink У ніч на 15 серпня Україна завдала ракетного удару по Самарській області Росії. Губернатор регіону В’ячеслав Федорищев підтвердив атаку на «промислове підприємство», однак не уточнив, про який саме об’єкт ідеться. Після удару в області створили оперативний штаб. Мер Самари Іван Носков повідомив про «локальні пошкодження» промислової інфраструктури міста. За його словами, на місці працюють екстрені служби та керівництво підприємства, а постраждалим надали медичну допомогу. Місцеві жителі вночі повідомляли про проліт ракет, потужні вибухи та сильну пожежу. Над районом атаки піднімався густий чорний дим, а в кількох частинах міста відчувався запах гару. Після удару влада також почала відключати мобільний інтернет. За інформацією українських моніторингових каналів, ціллю стали потужності АТ «Ракетно-космічний центр “Прогрес”», а удар нібито завдали українськими ракетами «Фламінго». «Прогрес» розташований у східній частині Самари, в районі вулиці Земеця та проспекту Кірова. Після атаки рух поблизу підприємства перекрили. Центр виробляє, серед іншого, ракети-носії «Союз-2.1б». Їх використовують для виведення на орбіту супутників системи інтернет-зв’язку «Рассвет», яку в Росії позиціонують як власний аналог Starlink Ілона Маска. Видання Astra проаналізувало відео та фотографії очевидців і дійшло висновку, що пожежа справді виникла в районі ракетно-космічного центру «Прогрес». Моніторинговий канал Exilenova+ стверджує, що удар припав по головному цеху підприємства. За даними Supernova, у територію центру влучили дві ракети. Таким чином, під ударом опинилося одне з підприємств російської ракетно-космічної галузі, яке бере участь у виробництві носіїв для запуску супутників, зокрема апаратів майбутньої російської системи супутникового інтернету. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😀Wildberries, Ozon і «Авіто» просять у російського бюджету сотні мільярдів рублів після атак дронів Найбільші російські компанії у сфері електронної торгівлі звернулися до уряду з проханням компенсувати з федерального бюджету збитки, яких продавці зазнали внаслідок атак безпілотників. Як пишуть «Ведомости», офіційного листа прем’єр-міністру Мішустіну направила Асоціація цифрових платформ (АЦП). До неї входять Ozon, «Яндекс», «Авіто», «Купер», а також Wildberries, який після серії атак українських дронів втратив усі свої великі склади. Асоціація пропонує виплачувати постраждалим компаніям безповоротну допомогу з федерального бюджету. Розмір компенсації пропонують визначати залежно від фактичних збитків і масштабів бізнесу конкретної компанії. Крім прямих виплат, АЦП просить уряд запровадити для постраждалих підприємців додаткові податкові послаблення. Йдеться про відстрочку або розстрочку сплати податків та інших обов’язкових платежів щонайменше на шість місяців. Також асоціація пропонує не нараховувати пеню та штрафи за той період, коли через наслідки атак бізнес не міг працювати у звичайному режимі. Масштаб потенційної допомоги величезний. Загальна сума, на яку претендують компанії, оцінюється у сотні мільярдів рублів. Найбільших втрат, за наявними оцінками, зазнав Wildberries. Data Insight оцінює вартість товарів, що згоріли на складах компанії після серії українських атак, у 445–507 млрд рублів ($5,28–6,02 млрд). Асоціація постачальників товарів для електронної торгівлі дає ще вищу оцінку: за її підрахунками, сукупні втрати продавців могли становити 600–700 млрд рублів ($7,12–8,31 млрд). Окремо оцінюються прямі збитки самого Wildberries. Компанія втратила близько третини своїх складських потужностей, а її власні втрати Data Insight оцінює у 147–223 млрд рублів ($1,74–2,65 млрд). Наслідки атак по логістичній інфраструктурі російської електронної торгівлі вже перетворилися з проблеми окремих компаній на потенційне навантаження для федерального бюджету. Бізнес просить державу взяти на себе значну частину вартості знищених товарів, пошкодженої інфраструктури та перебоїв у роботі. P.S. В неділю у нас вийде відео про ефект від цих ударів по маркетплейсам. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇲 Білий дім заявив, що Китай уникає мільярдних мит через треті країни Майже готову сорочку виробляють у Китаї, відправляють до Камбоджі, додають кілька швів — і декларують уже як камбоджійський товар. Білий дім вважає цю схему одним зі способів, за допомогою яких китайські експортери обходять американські мита. У новій доповіді, підготовленій під керівництвом торговельного радника Білого дому Пітера Наварро, йдеться, що перевезенню китайських товарів через країни з нижчими тарифами сприяють понад 40 держав. Серед них — В’єтнам, Малайзія, Канада, Мексика, а також країни Європейського Союзу. Автори оцінюють щорічні втрати митних надходжень США у $19–26 млрд. Вони стверджують, що незаконний транзит також шкодить американським виробникам, оскільки дозволяє китайській продукції виходити на ринок за нижчими ставками. Для боротьби зі схемами Білий дім пропонує використовувати штучний інтелект для перевірки вантажів і супровідних документів на кордоні, а також посилити правила визначення країни походження товару. Як пише The Wall Street Journal⁠, адміністрація Дональда Трампа не навела нових доказів щодо масштабів таких операцій, а послалася на оцінки сторонніх організацій. Вони суттєво різняться — від $40 млрд до $303 млрд китайських товарів, які можуть надходити до США через інші ринки. У червні ефективна ставка американських мит на продукцію з Китаю становила близько 23%, за даними Penn Wharton Budget Model. Це більш ніж утричі перевищує показник для інших великих торговельних партнерів США. Вашингтон пояснює такий розрив необхідністю протидіяти компаніям, які отримують підтримку китайської держави, та відродити американське виробництво. Проте нерівні ставки самі створюють стимул для зміни маршрутів. Керівниця торговельної політики Hinrich Foundation Дебора Елмс порівняла систему з дорогою, де проїзд головною трасою коштує $10, а об’їзними шляхами — лише $3. За її словами, США спочатку створили цю різницю, а тепер нарікають, що нею користуються. Доповідь з’явилася напередодні очікуваного візиту Сі Цзіньпіна до США. Після травневої зустрічі в Пекіні Трамп і Сі обіцяли стабілізувати відносини, однак країни продовжили обмінюватися торговельними обмеженнями. Зокрема, Вашингтон запровадив нові мита на дрони, прагнучи послабити домінування Китаю на цьому ринку. Сам Білий дім визнає: поки зарано оцінювати, чи скоротили нові тарифи та контрольні заходи незаконне перенаправлення китайських товарів. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⚠️ Як технологічні інновації змінюють російсько-українську війну У першій половині 2026 року Україна здобула перевагу на окремих ділянках фронту. Удосконалені удари середньої дальності дозволили руйнувати російську логістику й сповільнили просування окупаційних військ. Далекобійні атаки спричинили паливну кризу в окупованому Криму та поставили під загрозу нафтопереробні заводи в глибині Росії. Колишній міністр оборони Михайло Федоров пояснював успіхи швидким розвитком українських технологій. Україна не може змагатися з Росією чисельністю населення або масштабом фінансування, тому робить ставку на асиметричні рішення. Одним із таких інструментів стали наземні роботизовані комплекси. У червні вони виконали понад 16 тисяч завдань — майже вдвічі більше, ніж у березні. Машини доставляють боєприпаси й провізію, а також евакуюють поранених із небезпечних ділянок. Одна така операція може тривати від шести годин до трьох діб і потребувати участі 14 фахівців, однак дозволяє не наражати людей на прямий вогонь. Як пише The Wall Street Journal, Україна та Росія також розгортають дрони-матки, які переносять менші FPV-апарати й збільшують дальність їхньої роботи. Російські літаки-дрони типу «Молнія» можуть доправляти ударні безпілотники далі в тил і атакувати цілі, які раніше залишалися недосяжними. Інша новація — мережеві системи зв’язку. Висотні дрони виконують роль ретрансляторів, передаючи сигнал до апаратів, які атакують унизу. Це дозволяє керувати ними в реальному часі й проводити розвідку над українськими містами. Україна нарощує застосування FPV-дронів, стійких до засобів радіоелектронної боротьби. Їх використовують для ударів по російських вантажівках і логістиці на значній відстані від фронту. Зв’язок через Starlink, алгоритми навігації на кінцевій ділянці, автоматичне розпізнавання цілей і автономне коригування допомагають долати глушіння, підвищують ефективність операторів і скорочують кількість людей, потрібних для атаки. Помітних результатів досягли й дрони-перехоплювачі, які полюють на російські Shahed. За аналізом українських офіційних даних, у липні ефективність перехоплень сягнула 87% проти 81% у грудні. Росія у відповідь робить ставку на швидші реактивні безпілотники, здатні випереджати українські перехоплювачі. Технологічні рішення швидко втрачають винятковість, тому перевага залежить не лише від винаходу, а й від того, хто першим поставить його на потік. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

👩🏼‍💻 Бум без нових робочих місць уже настав Фондовий ринок очікує прискорення американської економіки, але це пожвавлення може майже не створювати нових робочих місць. Нещодавно керівник платіжної компанії Stripe Патрік Коллісон опитав своїх підписників у соцмережі X. Близько 13 тисяч учасників припустили, що протягом наступних п’яти років економічне зростання подвоїться — до 4,3%, а зайнятість скоротиться приблизно на 8%. Такий сценарій, за якого штучний інтелект різко збільшує обсяги виробництва і водночас робить зайвими мільйони працівників, навряд чи справдиться саме в цих масштабах. Зайнятість майже ніколи не падає настільки сильно, коли економіка стрімко зростає. Проте сам напрям уже не видається фантастичним. Звичайна статистика поки не свідчить про бум. За останній рік реальний ВВП США зріс у середньому на 2,1%, а у другому кварталі річний темп становив лише 1,5%. Натомість фондовий ринок від початку року додав 13%, попри мита, війну, дорогу нафту та слабкі показники ВВП. Як зазначає The Wall Street Journal, це не обов’язково біржова бульбашка. За останній рік прибутки компаній зростали швидше, ніж котирування. Без урахування Amazon і Alphabet, чиї результати підсилили інвестиційні доходи, прибутки у другому кварталі збільшилися на 32%. Піднесення також вийшло за межі сектору ШІ. Медіанне зростання прибутків компаній S&P 500 прискорилося з 8% два роки тому до 13%. Їхні доходи без енергетичного та фінансового секторів, з поправкою на інфляцію і валютні коливання, зросли приблизно на 8%. Банки та невеликі компанії цього року випереджають навіть технологічну «чудову сімку». Однак сильні прибутки не перетворюються на найм. У липні загальна кількість робочих місць скоротилася вп’яте за останні 12 місяців. Приватний сектор протягом року додавав у середньому трохи більше ніж 50 тисяч працівників щомісяця — така слабка динаміка зазвичай спостерігається лише під час рецесії. Безробіття залишається трохи вищим за 4%, оскільки разом із попитом на працівників скорочується і пропозиція: покоління бебі-бумерів виходить на пенсію, а приплив іммігрантів вичерпується. Кількість вакансій опустилася до найнижчого після пандемії рівня, а зарплати зростають лише на 3,2% на рік. Такий бум має хитку основу. Споживання тримається завдяки скороченню заощаджень домогосподарств, а будівництво дата-центрів потребує сотень мільярдів доларів боргового фінансування. Це не може тривати вічно, але поки здатне підтримувати економіку — особливо якщо ШІ виправдає хоча б частину покладених на нього сподівань. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸 Україна не може знайти нового посла у США Посада українського посла у Вашингтоні залишається вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. Вона пропрацювала у США майже рік і пояснила своє рішення піти особистими обставинами. Київ тим часом шукає представника з достатньою політичною вагою, однак впливові кандидати не поспішають погоджуватися. Першим вибором Володимира Зеленського була колишня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Президент публічно підтвердив, що запропонував їй очолити посольство, наголосивши: у Вашингтоні потрібна людина щонайменше рівня міністра або віцепрем’єра, а краще — колишнього глави уряду. Проте Свириденко відмовилася. Після цього пошук ускладнився. Посол має не лише представляти державу, а й працювати з адміністрацією Дональда Трампа, політику якої в Києві вважають складною для прогнозування. Від його контактів залежатимуть постачання зброї, посилення протиповітряної оборони та американська позиція щодо можливих переговорів із Росією. Як пише Politico, частину потенційних кандидатів може стримувати не лише Вашингтон, а й сама модель ухвалення рішень у Києві. Колишня віцепрем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе припустила, що майбутній посол може не отримати достатньої свободи дій. Водночас колишній український дипломат зазначив, що охочі обійняти посаду є, але знайти людину, яка відповідатиме всім вимогам президента, непросто. Вакансія відкрилася у вкрай чутливий момент. Україна намагається отримати додаткові ракети для систем Patriot і готується до нових російських ударів по енергетиці. Паралельно адміністрація Трампа може активізувати дипломатичні спроби завершити війну, що вимагатиме від українського представника постійного доступу до Білого дому та здатності швидко реагувати на зміну настроїв. Народний депутат Ярослав Юрчишин не виключає, що призначення можуть відкласти до проміжних виборів у США. Проте тривала відсутність посла в країні, від рішень якої значною мірою залежить українська оборона, перетворює кадрову паузу на дипломатичний ризик. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія ртом алкоголічки Марії Захарової відмовила у пропозиції України запровадити двосторонній мораторій та обстріли цивільної інфраструктури і логістики у Чорному морі. При цьому брехливо заявила, що не отримувала від Туреччини "формалізованих пропозицій" 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🏭🧑🏼‍🏭 Українська металургія, виснажена війною, зіткнулася з новою перешкодою — правилами ЄС Працівники «Запоріжсталі» роками підтримують роботу комбінату під ударами російських ракет, дронів і авіабомб. Тепер майже столітнє підприємство, одне з найбільших у галузі, опинилося під тиском нових європейських імпортних квот і вуглецевих тарифів. Металургія забезпечує близько 15% українського експорту, а ЄС купує приблизно чотири п’ятих цієї продукції. Скасування мит після повномасштабного вторгнення Росії допомогло заводам зберегти виробництво. Однак із 1 липня Євросоюз майже вдвічі скоротив безмитні квоти на імпорт сталі, а поставки понад установлені обсяги обкладає митом у 50%. Для України передбачено квоту близько 1 млн тонн — на 60% менше, ніж обсяг експорту до ЄС у 2025 році. Операційний директор Metinvest Олександр Мироненко каже, що замість очікуваної підтримки галузь отримала нові обмеження. Як пише Reuters, проблеми накопичуються одна за одною. Російські атаки фактично закрили чорноморський маршрут для експорту металу та ввезення сировини. У серпні тарифи на внутрішні залізничні вантажні перевезення зросли на 30%. Доставлення коксівного вугілля через європейські порти обходиться «Запоріжсталі» на $30–40 за тонну дорожче. Останній російський удар по комбінату забрав життя сімох працівників і тимчасово зупинив виробництво. Кожна така атака означає дорогий цикл зупинки та повторного запуску обладнання. Федерація роботодавців України оцінює можливі втрати валютних надходжень через обмеження ЄС у $1,2 млрд, а скорочення ВВП — у 0,6%. Галузь закликає Київ домагатися для України винятку та окремого режиму торгівлі сталлю. «Запоріжсталь» може переорієнтуватися на виробництво чавуну, який не підпадає під квоти. Проте він має меншу додану вартість, а близько половини потужностей підприємства залишаться незадіяними. Працівників доведеться переводити на інші ділянки. ЄС пояснює квоти необхідністю захистити власних виробників, а вуглецеві платежі — боротьбою з перенесенням забруднювального виробництва за межі блоку. Водночас модернізація українських заводів майже недосяжна під час війни. У Metinvest називають нереалістичним нинішній план інвестицій у $8 млрд протягом 15 років для переходу на «зелену» сталь. Група поки зберігає роботу підприємств і виплачує зарплати 36 тисячам людей. Однак без послаблень українська сталь ризикує поступитися ринком конкурентам саме тоді, коли галузь бореться не за розвиток, а за виживання. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⛽️ Чому ціни на газ і запаси у сховищах дедалі більше непокоять Європу Європа наближається до опалювального сезону з незвично малими запасами газу та цінами, які ускладнюють їх поповнення. На 10 серпня сховища ЄС були заповнені лише на 59% — це найнижчий показник для цієї пори року від початку спостережень у 2009 році. Особливо тривожною є ситуація в найбільших газових сховищах регіону. У Німеччині запаси становлять близько 48% проти 64% торік. Країна може не досягти своєї цілі — 70% до листопада, якщо висока вартість палива й надалі стримуватиме закупівлі. Ціни на європейському ринку тримаються поблизу €50–60 за мегават-годину. Звична літня модель, коли дешевший газ купують і закачують у сховища для продажу взимку, майже не працює: нинішні котирування роблять зберігання малопривабливим для трейдерів. Як пояснює Bloomberg, головним джерелом невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Закриття Ормузької протоки обмежило світові перевезення скрапленого природного газу. Для Європи цей маршрут став особливо важливим після різкого скорочення постачання російського трубопровідного газу. Тиск посилюють спека, зменшення виробництва електроенергії на атомних і гідроелектростанціях та перебої з норвезькими постачаннями. Через це газ частіше спрямовують на електростанції, а не у підземні резервуари. Водночас Європі доводиться конкурувати за партії СПГ з азійськими покупцями. Після енергетичної кризи 2022 року ЄС вимагав заповнювати сховища на 90% перед зимою. Тепер орієнтир пом’якшили до 80%, однак навіть його досягнення без державних стимулів залишається під питанням. Нестача газу поки не є неминучою: споживання в Європі скоротилося, а частка відновлюваної енергетики зросла. Проте запас міцності став значно тоншим. Холодна зима, нові перебої з постачанням або затримка відновлення маршрутів СПГ можуть швидко перетворити низькі резерви на черговий стрибок цін для промисловості та домогосподарств. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇵🇱🤜🇺🇦Чому Польща НАСПРАВДІ проти України в ЄС? Чому Польща насправді конфліктує з Україною і чому дедалі більше поляків виступають проти вступу України до ЄС? Справа не лише в УПА, Бандері чи Волинській трагедії. За історичними суперечками між Польщею та Україною…

⛓️‍💥 Танкери російського «тіньового флоту» захищаються від дронів сітками у стилі «Шаленого Макса» Російські нафтові танкери та портові термінали почали обплутувати сітками й закривати металевими конструкціями, намагаючись захиститися від українських безпілотників. Імпровізований захист, який раніше частіше можна було побачити на бронетехніці, тепер з’явився і в морі. Одним із таких суден став 28-річний танкер Caruzo, який пройшов через Босфор із приблизно мільйоном барелів російської нафти. Його надбудову вкрили сітками, на даху встановили металеві каркаси, а обабіч корми — конструкції, схожі на клітки. На палубі також розмістили великі резервуари з водою. Caruzo ходить під прапором Сьєрра-Леоне і належить до російського «тіньового флоту», за допомогою якого Москва обходить нафтові санкції та цінову стелю. Судно перебуває під обмеженнями ЄС, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії та Нової Зеландії, однак не внесене до санкційного списку США. Як пише Financial Times, морський аналітик Йорук Ішик порівняв вигляд танкера з машинами з фільмів «Шалений Макс». Подібний захист помітили й на іншому танкері — Rizvel у Мармуровому морі. Сітки мають збільшити відстань між дроном і корпусом, щоб боєприпас вибухнув до безпосереднього контакту із судном. Клітки на кормі, ймовірно, покликані прикрити машинне відділення від морських безпілотників. Співзасновник TankerTrackers.com Самір Мадані зауважив, що екіпаж Caruzo фактично замкнув себе всередині цих конструкцій. До схожих заходів вдаються й російські порти. У Новоросійську інфраструктуру прикривають сітками та плавучими загородженнями. Однак повного захисту вони не гарантують: Україна продовжує застосовувати повітряні й морські дрони проти російських військових кораблів і об’єктів, пов’язаних з експортом нафти. Посилення українських атак у Чорному та Азовському морях уже позначилося на перевезеннях. Фрахт і страхування дорожчають, а частина судновласників відкладає рейси через підвищений ризик. Саморобна броня танкерів стала наочним свідченням того, як безпілотна війна змінює морську торгівлю. Флот, створений для обходу західних санкцій, тепер змушений пристосовуватися до загрози, якої не передбачали конструкції старих суден. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚁 Трамп запровадив мита до 100% на імпортні дрони та комплектуючі Президент США Дональд Трамп підписав указ про нові мита на безпілотники, їхні деталі та супутнє обладнання. Білий дім пояснює рішення прагненням зменшити залежність від іноземних технологій…