la madrugada

Приймаю вітання донатами на дрони: https://send.monobank.ua/jar/2JbpBYkhMv https://www.privat24.ua/send/gbwmp

Любі друзі, дорога родино! Маю швидкий збір для морської піхоти. Треба забрати дві машини, які вже в Україні та пройшли ТО, і передати їх 36-й бригаді морської піхоти на Костянтинівський напрямок та 38-й бригаді морської піхоти на Добропільський. Ціна питання за обидві машини — 580 000 гривень. Збирає моя подруга Марина Батуринець, а моя частина збору — 10 000 гривень. Щоб було веселіше, розіграю три книжки серед тих, хто задонатить. Буде троє переможниць або переможців. Треба швидко, тому дуже розраховую на вас. Якщо не можете задонатити — поширення теж дуже допоможе. Банка тут: https://send.monobank.ua/jar/6c1DpYTKJ

останній рік збираю старі обкладинки книжок чи журналіч бенгальською, гінді, маяламом; урду тощо, бо ну такі кольори!

💔Щойно дізналася жахливу новину — в притулку для тварин Сіріус сталася пожежа. Погоріли вольєри, кухня, на жаль є жертви серед тварин. Їм зараз дуже потрібна допомога. Сама я вже багато років є волонтером притулку, особисто знайома із власницею й довіряю їй, саме із Сіріуса моя собака Джес. 🤞Якщо бажаєте допомогти притулку — ось банка для донату: https://send.monobank.ua/jar/4dB5LeVe9T Саме туди полетіло моє роялті з Променів🙏

зараз хороших новин вкрай мало, але мене особливо потішив один з останніх епізодів ранкового допіо від себто. і я не про якийсь веселий епізод — я маю на увазі той, що про луксмаксерів. але він напрочуд легко слухається + дуже інформативний, прямо дуже раджу. луксмаксери вийшли з форумів інцелів і вирішили не розстрілювати жінок, бо ті їх не люблять, а натомість — покращити свій зовнішній вигляд, щоб отримати бажану увагу. водночас їхня одержимість красою дегуманізуюча: все вимірюється, все оцінюється, та й оцінки там жорстокі: хтось адам, а хтось недолюдина. ну і зайвим буде згадувати, що це дуже шовіністична спільнота. взагалі, я дуже рілейчусь до того, як Дарина дивувалась, пояснюючи, в чому полягає техніка боунсмешінгу (бити себе молотком по лиці, щоб риси лиця ставали гарнішими, а синяки замазувати тоналкою!), бо коли я переказувала це комусь саме вголос, то мене це продовжувало дивувати, наче це якийсь жарт, бо це ну настільки абсурдно. абсурдною є також їхня мова, яка вже впливає на сучасну англійську. тут варто бодай згадати мем про Чада, про який згадується в епізоді, який зʼявився на форумах інцелів. на додачу, всі оті слова із суфіксами -maxxing, -pilled чи слово mogged теж родом з інцельських форумів, але мова інцелів з комічної поступово стає…. звичнішою?

зараз дуже важливо купувати більше книжок. і це певно єдиний раз, коли причина вагоміша за будь-що. новини останніх днів просто жахливі і я досі не знаю як це пережити, бо здається з кожним днем все тільки гірше. постраждало дуже багато видавництв і я впевнена ви вже бачили ці новини. тому просто лишу інформацію про те, як можна підтримати постраждалі видавництва зараз: 🏁 книголав на сайті є багато цікавих передзамовлень і знижки -30% на електронні книжки. 🏁 ранок/readberry сайт працює, але має обмежений асортимент, є цікаві передзамовлення від українських авторів/ок, а також електронні книжки. додатково від мене є промокод на знижку -20% — Lichie 🏁 жорж у них також багато передзамовлень на чудові книжки. 🏁 ще одну сторінку так само на сайті є обмежена кількість книжок, є передзамовлення і сертифікати (до речі це гарний варіант бо швидкі гроші видавництву і гарантована книжка на потім) 🏁фабула на сайті є обмежений асортимент бо працюють з резервного складу + знижки -20% на електронні книжки. 🏁 книголенд в них от кілька днів тому оновилися книжки місяця зі знижкою -50%, і багато передзамовлень встигло приїхати у фізичні книгарні. 🏁 постраждали також varvar publishing, korali, і ще менші видавництва чиї книжки зберігалися на складі ранку. їх можна підтримати купуючи книжки у фізичних книгарнях кожна передзамовлена/придбана книжка — допомога видавництву. кожен допис в соцмережах чи взаємодія з книжками українських авторів в гудрідс — допомога. кожен придбаний сертифікат у постраждалих видавництв — допомога. і потроху спільними зусиллями відновимо те, що було знищено.

побачила два цікаві приклади того, як книжки, видані десятиліттями раніше, знову опинились в центрі уваги. історія із Communion белл гукс (я вирішила писати в дописах бодай імена чи назви книжок з великої літери, але белл гукс стилізувала своє імʼя ловеркейсом) — це дуже хороший приклад зміщення фокусу з чогось поганого на щось хороше. у соцмережах помітили, що назви мемуарів джейді венса римуються з назвами книжок белл гукс, і його нові мемуари якраз і називаються Communion. а його перші мемуари називалися «гілбільська елегія», що перегукується із назвою збірки віршів гукс Appalachian Elegy. контент-кріейторка Вітні Аліс, яка дуже любить тексти гукс, сприйняла це як можливість привернути увагу до однойменної книжки гукс: My goal was to say, hey, instead of putting all our energy into opposing JD's work, why don't we lift up bell hooks's work? і це дуже класний приклад того, як доречно використати момент, щоб привернути увагу до чогось справді вартісного. інша історія про книгу Марка Курланскі Salt. A World History, яка вийшла близько 25 років тому, — і увагу до неї привернув один рілс, де контент-кріейтор дуже пристрасно розказував про неї. тому, якщо раптом ви у своїй стрічці почали частіше бачити цю книгу, то це через нього. під вже згаданим рілзом залишила коментар донька Курланскі, яка сказала, що в дитинстві всі сімейні застілля виглядали так, як цей рілз, де попросити тата передати за столом означало отримати якусь історію про сіль. взагалі, вся бібліографія Курланскі звучить інтригуюче: нонфікшн про сіль звучить прекрасно, як і решта його книжок про їжу (молоко, лосось, устриці тощо), а окрім цього він написав The Basque History of the World, за яку він отримав звання почесного посла від баскського уряду!

Компас також постраждав 💔 У них виходять чудові книги. Педро Парамо - першопроходець магічного реалізму, яким надихався Маркес і якого хвалив Борхес. Автор «Ми забуття, яке настане» приїздив в Україну в 2023 році, був у Краматорську разом з Вікторією Амеліною, яка його супроводжувала. Про Боланьйо та Розпутного птаха не впевнена чи варто додатково розповідати, ці книги варті хоча б того, щоб їх спробувати. Видавництво зосереджене на виданні латиноамериканської літератури. Наклади у них часто по 500 примірників :(

«там не було сексу, а вся їжа виглядала жахливо», — пише перекладачка з давньогрецької Емілі Вілсон у рецензії на Ноланову «Одісею». і саме найкумедніші та найїдкіші фрагменти статті найбільше і цитують — саме через них я і вирішила прочитати цей текст. але він більше, ніж дотепні ремарки, сама Вілсон хоч і рада, що людей розсмішили деякі фрагменти, але їй йшлося не стільки про те, що у фільмі бракує секс-сцен, стільки про те, що герої, зокрема й Одіссей, наче позбавлені бажань. Вілсон також багато міркує над браком мотивації героїв, над їхніми непослідовними моральними дилемами, над тим, чому жіночі персонажки такі безбарвні, а також над тим, для чого був потрібен сліпий кастинг, якщо небілі актори та акторки виконують другорядні ролі. чудово, що вона згадує і про те, де знімали цей фільм — у Західній Сахарі, території, яку окупувало Марокко. кінозйомки на будь-яких окупованих територіях — це завжди проблемна річ, адже це своєрідна легітимізація окупації. проте попри їдкість, це аж ніяк не снобський текст. Вілсон критикує цей текст без перераховування всіх своїх кваліфікацій, а проблемою для неї є не те, що у Нолана нема бекґраунду у вигляді антикознавчої освіти чи що він не знає давньогрецької — проблемою є спрощення та перетворення Гомерового епосу на голлівудську історію серед іншого. при цьому всьому Вілсон розглядає цей фільм як позитивне явище, адже він привертає увагу не лише до самої «Одіссеї», а й до античності як такої, і це неабияк цінно саме зараз. врешті, саме цей фільм посприяв тому, що примірники «Одіссеї» змітають з полиць і це неабияк тішить! (finally, I’m peer-pressured to read “the Odyssey”!!!)

сьогодні, кажуть, згоріли ще 8 мільйонів українських книжок. епістеміцид (по-їхньому) або інтелектуальний геноцид (по-нашому, словами Олекси Тихого) – це системне знищення джерел знання і способів знати. коли можуть, палять книжки, коли цього мало, – людей. у нашому випадку, звісно, маємо багаторічну історію російського імперіалізму, який береться нищити і те, і те. епістеміцид вирізняється від інших форм епістемічного насильства тим, що має на меті унеможливити думку як таку. жоден світогляд не може існувати, якщо це не світогляд росіян. жодне пізнання не може відбуватися без їхнього посередництва. нічого не може бути зрозумілим, крім того, що пояснюють росіяни. «Ранок», по складах якого завданий новий удар, – це найбільший постачальник шкільних підручників. росіяни нагадують, що українських підручників, – та й українських шкіл, видавництв чи бібліотек, а загалом і українських дітей – у проєкті їхньої імперії існувати не може. вони прагнуть встановити російську монополію на знання. тож купуймо й читаймо українські книжки. а головне – живімо й думаймо вільно.