- Последний пост
- 14 авг.
- Последнее чтение
- 12 авг.
- Постов за неделю
- 8
- Всего постов
- 568
- Тип
- открытый
- Язык
- украинский
- В каталоге с
- 12 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 47
- 1/48двое суток
- 53
- 1/72трое суток
- 58
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
без подписи
У мене з'явився новий прекрасний куточок для книг 🥰🥰 #читати
без подписи
#читати
Добрий ранок/день/вечір🪽 🫸 Запрошую вас у спілку НЕБО, любі друзі! 🫷 ×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•× Наша назва розшифровується, як "Незламний Ентузіазм Боротьби Огненної" 🍃 Це не просто слова, це дії, якими ми можемо допомогти Україні. 🍃 Разом з вами ми зможемо вибороти право на справедливість, свободу. Ми поринемо у світ фантазій і реалій, побачимо їх перепліт. ×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•× {Тут багато цікавих рубрик, фраз та жартів, проектів, які наближатимуть нас до мети. Світ починається із кожного з вас} Будемо раді бачити активних, цілеспрямованих людей та просто тих, хто любить літературу, захоплюється книжками. 📌 Тож, не зволікай і швидше доєднуйся! Посиланнячко тут😉 ×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•×•× 🫴 До речі, до нашого ДРУГОГО ПРОЕКТУ можна долучитися прямо зараз!🤗
Green flag 💚
Ми були так близько. Я ступила на п'єдестал, а Лейл стояв навпроти мене, вивчаючи поглядом, ніби побачив мене вперше. Я мовчала. Мовчання зціпило мене, хоч диханням я намагалася залишатися тут. Хранитель обітниць – так називали у Лісах Ефіру церемонімейстра.…
Ваше мотиваційне нагадування💚
#читати
#читати
😇😇😇
Маленьке Пікачууу💛 #фільм
Спочатку я боялася брати цю книгу через її розміри, але вона варта кожної сторінки..кожного діалогу, кожного слова.. це неймовірна книга - мені було мало.. Вона дуже мене захопила, читається надзвичайно просто. І наскільки ж цікаво, наскільки прописані герої, їхні думки, взаємодії.. це просто неймовірно трепетно.. Він - зірка регбі, має все. Вона - бідна дівчина, яка все життя ставала жертвою булінгу. Вони геть з різних світів, але йому завжди хочеться,я захищати її... Книга не була нудною, затягнутою. Це прекрасна книга, яка принесла мені безліч емоції - тепло, трепет, страх.. я боялася, переживала за головних героїв.. Вражає також масштаб історії - вона не пласка, обширна, жива.. Фінал першої частини мене просто розбив.. книга дуже дуже емоційна, драматична, але вона справжня - про підлітків, які помиляються, які мріють, які вже давно стали дорослішими, і які хочуть просто бути щасливими.. #читати #відгук
без подписи
без подписи
Мої вірші в серпневому випуску в журналі Mooreculture☀️ #моятворчість
#читати Книга варта кожної сторінки..
Ми були так близько. Я ступила на п'єдестал, а Лейл стояв навпроти мене, вивчаючи поглядом, ніби побачив мене вперше. Я мовчала. Мовчання зціпило мене, хоч диханням я намагалася залишатися тут. Хранитель обітниць – так називали у Лісах Ефіру церемонімейстра. І ось чоловік, вбраний у білий костюм вийшов до нас. Він з’явився просто ні звідки, і побачивши його я ще більше розгубилася. Волосся у хранителя було темне і кучеряве, він усміхався, а його піджак і штани були такі білосніжні, що всі в залі звернули погляди на нього. Він усміхався, виглядав, як промінь світла у цій темряві. Мені вже хотілося довіритися йому. – Ви стаєте свідками єднання двох сердець! - голосно промовив він, розвівши руки. – Єднання двох світів, таких різних і в той час - однакових. Лейл протягнув свою праву руку всередину, до Хранителя. Я зробила теж саме, хоч і руки мої тремтіли. Відчуття того, що зараз станеться щось важливе не покидало мене, тому я злякалася ще більше. Хранитель взяв наші руки та сплів між собою. Його дотик був такий холодний, що мені хотілося забрати руку, зігріти. Однак, я не могла так зробити. Очі міцно заплющила, чекаючи. Наші руки були так поруч – це було майже сакрально. Рука Лейла торкалася мене, і наші пальці переплелися. Я не бачила нічого, але відчувала. В раз всі голоси перестали існувати для мене. Все затихло, і були лише ми - я, Лейл і наш дотик. Рука Хранителя, немов зникла - стала також невагомою, що я більше її не відчувала. Наші пальці були разом, наші руки сплелися воєдино. По тілу побігли мурахи. Від впливом емоції та страху перед невідомим, я нарешті розплющила очі. Більше нікого не було. Хранитель зник. Гості теж. Були лише ми з Лейлом. Він, ніби змінився – його обличчя стало більш легким, не таким напруженим, як до цього. Я навіть всміхнулася. – Я радий, що ми самі, - лукаво всміхнувся Лейл, торкаючись моєї щоки іншою, лівою рукою. – Це весільний обряд Лісів Ефіру. Тільки ти і я. Він ніжно гладив мене по щоці – це дотик був такий приємний, і я вперше зловила себе на думці, що не хочу, щоб це закінчувалося. Вперше такий чутливий момент з Лейлом. В цій тиші я відчувала лише стукіт наших сердець і дихання Лейла. – Ти станеш моєю дружиною? - його голос тремтів, однак він не відпускав мене. – Ти будеш тою, хто буде зі мною завжди? Будеш правити Лісами Ефіру зі мною? Це вперше він заговорив про таке майбутнє між нами. Вперше сказав про одруження в такому світлому промені, без користі чи вигоди. На мить я навіть повірила йому, знову. – Я.., - пробелькотіла я. Лейлів погляд на мить загострився. По його очах пробіг страх, я відчувала це коливання. Він боявся, що тут я відмовлю і втечу. #розділ_12 #врятувати_світ
без подписи
Мультфільм "Вперед і вгору" 🎈🏠 Дуже дуже чуттєвий.. дивилася вперше, знала, що буде сумний, але не очікувала наскільки..🥺 зачіпає важливі теми про мрію та бажання, про труднощів та дружбу та про кохання.. це було мило.. дуже мило.. кохання крізь роки, історія чоловіка, який просто хотів виповниться бажання коханої..❤️🩹 дуже щемкий і прекрасний мультфільм.. #рекомендую