Forinsurer про страхування

Які міжнародні програми страхування та перестрахування воєнних ризиків працюють для України Попри різке скорочення міжнародної перестрахової місткості, український ринок не залишився повністю без доступу до західного капіталу. Станом на серпень 2026 року для України працює кілька спеціалізованих схем, створених міжнародними брокерами разом із Lloyd's, окремими страховиками, ЄБРР та U.S. International Development Finance Corporation. Вони охоплюють різні категорії ризиків і не формують єдиного універсального ринку. Частина програм орієнтована тільки на морські перевезення. Інші приймають наземні вантажі або комерційну нерухомість. Окремо були побудовані механізми для українських страховиків, де міжнародні компанії, донори та перестраховики-партнери беруть на себе частину ризику за портфелем вже укладених договорів страхування в Україні. Наявність спецпрограм на сотні мільйонів доларів не суперечить оцінці Мінекономіки про різке скорочення зовнішнього перестрахування. Ці цифри не можна вважати доступною перестраховою місткістю для будь-якого українського підприємства. Unity працює з морськими ризиками. WTW/VUSO орієнтується на вантажі всередині країни. URGF спочатку зосередилася на транспорті та рухомих активах. McGill працює з комерційним майном, але кожний об'єкт проходить окремий андеррайтинг. Так само $50 млн гарантії або перестрахового капіталу не означають автоматичну можливість застрахувати один завод на $50 млн. Частина програм побудована як портфельні механізми, де капітал розподіляється між великою кількістю полісів та страхувальників. Зміни 2025-2026 років показують, що міжнародний ринок перестрахування поступово переходить від майже повної територіальної заборони на українські воєнні ризики до вибіркового андеррайтингу. Замість покриття «України» як одного ризику страховики дедалі частіше оцінюють конкретну адресу, відстань від бойових дій, тип активу, історію атак у районі та можливий максимальний збиток. Саме тут спеціальні програми міжнародних брокерів зараз мають найбільше практичне значення, частково та вибірково повертаючи міжнародну перестрахову місткість у ті сегменти, де ризик можна виміряти та обмежити. Для великих концентрацій майна вартістю в сотні мільйонів доларів доступного приватного капіталу все ще недостатньо. Тому державна система страхування воєнних ризиків, яку зараз готує Україна, має вирішувати вже інше завдання: брати на себе той шар катастрофічного ризику, який міжнародний приватний ринок за нинішніх умов або не приймає взагалі, або готовий приймати лише за ставками, економічно неприйнятними для більшості українських підприємств.

Чому місткість міжнародного перестрахування для України скоротилась майже до нуля? Місткість міжнародного перестрахування для України різко скоротилася, а ставки Lloyd’s зросли до 8-12%. Мінекономіки готує новий механізм воєнного страхування Раніше учасники ринку могли отримувати для українських ризиків близько $300-400 млн перестрахового покриття за тарифами 5-6%, в окремих випадках до 8%. Тепер пропозиції стали переважно ситуативними, а тарифи перестрахування для українських ризиків зросли до 8-12%. За оцінкою заступника міністра, за такої вартості перестрахування ці програми фактично втрачають економічний сенс для українських страховиків. Це створює окрему проблему для внутрішнього страхового ринку України. Навіть якщо держава стимулюватиме українських страховиків активніше брати на покриття ризики підприємств, які зазнають воєнних збитків, компанії зіткнуться з обмеженою можливістю передати частину відповідальності міжнародним перестраховикам.

Корпоративне страхування життя працівників: чи можна не сплачувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ? Внески роботодавця за страхування життя працівників оподатковуються ПДФО, військовим збором та ЄСВ. Розбираємо правила й винятки для програм страхування життя

«Епіцентр» оцінює збитки від знищення логістичних центрів та керамічного заводу (які не були застраховані) після ракетної атаки «Епіцентр» повідомив про масштабні руйнування виробничої та логістичної інфраструктури внаслідок нічної ракетної атаки російськими терористами. Удар одночасно припав на кілька об'єктів компанії

Данило Гетманцев виступає за розширення страхування воєнних ризиків і програми «5-7-9» Данило Гетманцев заявив про підготовку ширшого страхування воєнних ризиків для бізнесу та розширення пільгового кредитування за програмою «5-7-9»

В Україні розширять страхування воєнних ризиків бізнесу та збільшать максимальну суму компенсації на страхову премію до 5 млн грн Мінекономіки готує зміни до програми страхування воєнних ризиків через ЕКА, зокрема для Києва, агросектору, пального та орендованого майна, та пропонує збільшити максимальну суму державної компенсації витрат бізнесу на страхову премію до 5 млн грн

Що це означає для страхового ринку? У 2023-2024 роках критерії бронювання для страховиків залишали більше простору для різних моделей бізнесу. У 2025-2026 роках НБУ та Кабмін суттєво звузили цей коридор. Для типової страхової компанії схема зараз виглядає так. Спочатку страховик перевіряє, чи може отримати галузевий статус у НБУ. За постановою №32 для стандартного страхового критерію потрібні платоспроможність, прозора структура власності та належність до 1-ї групи суспільної важливості. Для ОСЦПВ додатково треба перевірити спеціальний критерій НБУ за постановою №17. Після цього компанія має пройти загальний тест Кабміну. У більшості випадків потрібні щонайменше три критерії постанови №76, причому відсутність податкової заборгованості та зарплатна вимога є обов'язковими. За нинішньої мінімальної зарплати страховикові слід орієнтуватися на поріг 25 941 грн там, де застосовується коефіцієнт 3. Після отримання статусу компанія може перейти до бронювання конкретних працівників через Дію. Стандартна межа бронювання - 50% військовозобов'язаних, якщо немає законної підстави для більшої квоти. Однак, якщо працівник страхової компанії має військову спеціальність, яка зараз потрібна при мобілізації, то у бронюванні таких працівників відмовляють. Для страхового бізнесу право на бронювання фактично прив'язане до фінансового стану компанії, її місця на ринку, прозорості власності, зарплатної політики та податкової дисципліни. У 2026 році далеко не кожен ліцензований страховик може бронювати працівників. Для частини великих компаній це доступний інструмент утримання персоналу, а для компаній, які не проходять критерії НБУ або Кабміну, такого інструменту фактично немає. НБУ відносить до 1-ї групи суспільної важливості 20 страховиків НБУ розділяє три різні статуси, які часто плутають: «суспільно важливий страховик», «значимий страховик» і «критично важливе підприємство для цілей бронювання». Для останнього компанія сама звертається до НБУ, регулятор перевіряє відповідність вимогам та надсилає заявнику окреме рішення. Після зміни критеріїв у березні 2025 року одним із обов'язкових галузевих критеріїв для страховика стала належність до 1-ї групи суспільної важливості. Також потрібні відповідність вимогам до капіталу та прозора структура власності. Станом на 2026 рік НБУ відносить до 1-ї групи суспільної важливості 20 страховиків. Однак, станом на серпень 2026 року НБУ не публікує окремого відкритого реєстру страховиків із чинним статусом критично важливого підприємства. Потенційне коло страховиків, які відповідають одному з обов'язкових галузевих критеріїв для такого статусу, становить 20 компаній першої групи суспільної важливості Список страхових компаній, які проходить галузевий критерій НБУ для отримання або підтвердження критичності, за умови виконання решти вимог ARX АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ VUSO ГРАВЕ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ Євроінс Україна ІНГО КД Життя КНЯЖА VIG КНЯЖА ЛАЙФ VIG МетЛайф НАСК ОРАНТА ПЗУ Україна ПЗУ Україна страхування життя Страхова група ТАС ТАС UNIVERSALNA УНІКА УНІКА ЖИТТЯ УСГ ФОРТЕ ЛАЙФ Але важлива поправка: ці 20 компаній не можна автоматично назвати «20 критично важливими страховиками». Це офіційний список 1-ї групи суспільної важливості, тобто один із фільтрів для критичності. Для фактичного статусу компанія мала виконати й загальні критерії постанови Кабміну №76 та отримати окреме рішення НБУ.

Бронювання працівників страхових компаній в Україні у 2026 році: хто має право та які страховики Які страхові компанії можуть бронювати працівників у 2026 році, які критерії НБУ, новий зарплатний поріг, квоти та нові вимоги Кабміну згідно Постанову №692, яка кардинально посилює умови бронювання військовозобов'язаних Для українських страховиків право бронювати працівників у 2026 році більш формалізованішим та складнішим. Факту наявності ліцензії на страхову діяльність недостатньо. Навіть великий страховик не отримує право на бронювання своїх працівників автоматично. Ми спробували розібратись, які страхові компанії можуть бронювати працівників, які критерії НБУ, новий зарплатний поріг, квоти та нові вимоги Кабміну. Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №692 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №862 від 01.07.2026, яка кардинально посилює умови бронювання військовозобов'язаних. Усі чинні раніше рішення про критичну важливість підприємств залишаються дійсними лише до 1 вересня 2026 року. До цієї дати бізнес, у тому числі страховики, повинні пройти процедуру перепідтвердження свого статусу за новими, значно жорсткішими правилами, інакше всі поточні бронювання працівників будуть автоматично анульовані. Страховик спочатку має відповідати критеріям постанови Національного банку і отримати статус критично важливої компанії для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому діють одразу два рівні вимог: загальні критерії Кабміну та окремі правила НБУ для страхового ринку. Важливо, що відкритий перелік НБУ «суспільно важливих страховиків» не дорівнює переліку компаній із чинною «критичністю» станом на 11 серпня. У ньому 20 страховиків першої групи, але статус для бронювання надається окремим рішенням НБУ після заяви та перевірки нових загальних критеріїв Кабміну. Для страхового ринку діє окремий порядок НБУ У березні 2025 року Національний банк затвердив постанову №32 від 14.03.2025, яка встановлює критерії для визначення підприємств та організацій, що мають важливе значення для національної економіки у сфері страхування. Документ залишається у нормативній базі НБУ станом на серпень 2026 року. Сам факт наявності страхової ліцензії не дає компанії автоматичного права бронювати працівників. Страховик має відповідати встановленим НБУ галузевим критеріям, а для отримання статусу критично важливого також виконати вимоги постанови Кабміну з урахуванням змін 2026 року. Національний банк окремо регулює критерії для страхової галузі, а також має спеціальний нормативний акт для учасників ринку ОСЦПВ. У лютому 2025 року НБУ затвердив постанову №17 із критерієм визначення установ, що мають важливе значення для національної економіки у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників. Таким чином, страхові компанії залишаються серед учасників фінансового сектору, які можуть отримувати статус критично важливих і бронювати військовозобов'язаних працівників. Але для цього страховику недостатньо відповідати лише одному фінансовому чи страховому показнику: потрібно виконувати чинні загальні вимоги Кабміну та профільні критерії НБУ. У 2026 році правила стали жорсткішими. Постанова Кабміну №692 від 30 травня змінила порядок, затверджений постановою №76, а постанова №862 від 1 липня скоригувала перехідні положення. Саме ці зміни зараз визначають ситуацію для страховиків, які вже мають критичність або планують отримати її. Що потрібно страховій компанії Базове правило залишилося таким: для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям, установленим постановою Кабміну №76. Для більшості приватних компаній два з них є обов'язковими: відсутність податкового боргу та виконання зарплатної вимоги. Повний перелік загальних критеріїв критично важливого страховика Перший - загальна сума податків, зборів та інших платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €1,5 млн. Другий - надходження в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищують еквівалент €32 млн. Третій - підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку Кабінету Міністрів. Четвертий - компанія має важливе значення для відповідної галузі національної економіки або територіальної громади. НБУ встановлює свої профільні умови, за якими страхова компанія може отримати цей статус. П'ятий - відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ. Для звичайної страхової компанії це обов'язкова умова. Податковий борг фактично закриває шлях до підтвердження критичності. Шостий - зарплата. Саме тут у 2026 році відбулася одна з найвідчутніших змін. Постанова №692 підвищила відповідний коефіцієнт із 2,5 до 3 мінімальних зарплат. Мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року становить 8 647 грн. Отже, три мінімальні зарплати - 25 941 грн. Сьомий критерій - статус резидента Дія City, який для страхового бізнесу практичного значення не має, але залишається у загальному переліку постанови №76. Що додатково вимагає НБУ від страховиків Тут ситуація стала набагато зрозумілішою після постанови Правління НБУ №32 від 14 березня 2025 року. Регулятор відмовився від старішої конструкції, за якою значення мали, зокрема, окремі види ліцензій. Зараз для визнання страхової компанії важливою для галузі вона має одночасно виконати три умови. Це не меню, з якого можна вибрати одну або дві. Потрібні всі три. Перша умова - платоспроможність. Страховик повинен виконувати вимоги НБУ до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу відповідно до постанови Правління НБУ №201. Є виняток для страховика, який працює за погодженим НБУ планом відновлення діяльності або планом фінансування відповідно до Закону «Про страхування». У такому випадку регулятор перевіряє виконання погодженого плану за останньою поданою звітністю. Друга умова - прозора структура власності. НБУ має офіційно визнати структуру власності страхової компанії прозорою відповідно до своїх нормативних вимог. Просто подати схему власників недостатньо, потрібне відповідне рішення регулятора. Цю вимогу НБУ застосовував до страховиків і раніше, а постанова №32 закріпила її серед обов'язкових галузевих критеріїв. Третя умова - страховик має належати до 1-ї групи суспільної важливості за результатами щорічної оцінки НБУ. Саме цей пункт означає, що бронювання через стандартний страховий критерій НБУ фактично орієнтоване не на весь ринок. Невелика або середня страхова компанія, яка не входить до 1-ї групи суспільної важливості, не виконає цей галузевий критерій лише тому, що вона платоспроможна, прибуткова та не має податкового боргу. Іншими словами, фінансова звітність сама по собі бронювання не дає. Окреме правило для ОСЦПВ Для ринку обов'язкового автострахування є ще один канал. 11 лютого 2025 року НБУ ухвалив постанову №17, якою встановив окремий критерій важливого значення для установ у сфері ОСЦПВ. Цей документ існує паралельно з загальними страховими критеріями постанови №32. Тобто компанії, які мають істотне значення для роботи системи ОСЦПВ та відповідають умовам цього нормативного акта, потрібно оцінювати окремо. Некоректно механічно застосовувати до всіх страховиків лише критерій 1-ї групи суспільної важливості, не перевіривши, чи підпадає компанія під спеціальне правило для ОСЦПВ. Скільки людей страховик може забронювати Отримати статус критично важливої компанії - лише перша половина процедури. Далі виникає питання квоти. Загальне правило для критично важливих підприємств - бронювання до 50% військовозобов'язаних працівників. Перевищити цей рівень можна у передбачених законодавством випадках і за відповідним рішенням. Тобто статус критично важливого страховика не означає автоматичну бронь для всіх чоловіків призовного віку в штаті. Компанія має окремо сформувати перелік людей, яких бронює, дотриматися квоти та забезпечити відповідність даних у державних реєстрах. Процедура бронювання зараз проходить електронно через Портал Дія відповідно до порядку Кабміну.

Національний банк України впроваджує великий пакет пом'якшень валютних обмежень - https://forinsurer.com/news/26/08/10/45886 Метою змін, що почнуть діяти з 11 серпня 2026 року, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб та фінансового сектору. Пом’якшення для фізичних осіб Пакет пом’якшення валютних обмежень містить потужну компоненту, яка полегшує життя українців за кордоном та розширює можливості для громадян, які проживають в Україні. По-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (із 50 тис. грн). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів. Такі зміни спрямовані на розвиток інвестиційної культури в країні та збільшення можливостей населення розміщувати свої кошти в інвестиційних активах. Водночас НБУ і надалі докладатиме зусиль для підтримання привабливості гривневих активів ‒ депозитів та ОВДП. По-друге, підвищується до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном. Поступове пом’якшення цього обмеження підтримає не лише українських мігрантів, а й довіру до банківської системи. По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків: ліміт збільшується до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн); у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи й послуги, а й оренду житла за кордоном; відповідні розрахунки можна буде здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта. Четверте – поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень (за виключенням окремих операцій) додається можливість оплати товарів, робіт та послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT). Окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тис. грн на календарний місяць. П’яте – ліміт у розмірі 500 тис. грн на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном. Крім того, НБУ передбачив, що в межах відповідного ліміту можна буде здійснювати відповідні розрахунки не лише карткою, а й за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT). Пом’якшення для юридичних осіб По-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів: із гривневих рахунків у межах України до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн); із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – до 140 тис. грн на календарний місяць (з 17,5 тис. грн на тиждень); із валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн). Також НБУ підвищує ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на календарний місяць (із 150 тис. грн). Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток. По-друге, щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах стимулюючої валютної лібералізації: компанії отримають можливість передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) іншим юридичним особам, що разом із компанією, яка є власником ліміту, входять до однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам). Нагадаємо, що “інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року. Перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації не змінюється: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв. По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року. Ця зміна сприятиме підвищенню довіри до українських експортерів. Четверте – НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами: репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями; переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням Уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків. Пом’якшення для фінансового сектору По-перше, НБУ надасть можливість Моторному (транспортному) страховому бюро України купувати іноземну валюту з метою розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій для виконання зобов'язань за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”. Це дасть змогу мінімізувати валютні ризики Моторного (транспортного) страхового бюро України та страховиків, що важливо для доступності в Україні міжнародного автомобільного страхування. По-друге, НБУ дасть змогу банкам поступово під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включається до розрахунку. Це єдина зміна, що набере чинності не з 11 серпня, а з 01 вересня 2026 року з огляду на необхідність проведення підготовчої роботи як з боку НБУ, так і банків для її впровадження. Вона сприятиме фінансовій стабільності в країні завдяки відновленню можливості банків повноцінно управляти валютним ризиком, а також підтримає кредитування та інші активні операції банків в іноземній валюті. По-третє, банки отримають можливість повертати нерезиденту залучені в нього кошти як інструменти капіталу в разі відмови в їх включенні до капіталу банку з боку НБУ. Пом’якшення сприятиме підвищенню довіри іноземних інвесторів та подальшому залученню коштів в Україну. Пом’якшення валютних обмежень затверджене постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2026 року № 90 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, що набирає чинності з 11 серпня 2026 року.

Уряд готує кредитну підтримку та нові програми страхування воєнних ризиків бізнесу в Україні Кабмін опрацьовує кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і доступ бізнесу до складів для безперебійного постачання товарів в Україні

Володимир Суханов очолив Департамент стратегії та розвитку НБУ НБУ призначив Володимира Суханова директором Департаменту стратегії та розвитку. Він відповідатиме за стратегічне планування, ESG та фінансові інновації

Страхові виплати зі страхування «Зелена картка» сягнули €26,5 млн за пів року. Страховики врегулювали за ДТП за кордоном 7 399 вимог У першому півріччі 2026 року українські страховики отримали 7 399 вимог за ДТП за кордоном і виплатили потерпілим €26,5 млн.

Кількість міжнародних договорів страхування Зелена картка в Україні за 6М 2026 зросла до 661 тис. За підсумками першого півріччя 2026 року набрали чинності 660,7 тис. міжнародних договорів страхування Зелена картка, що на 1% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли їх кількість становила 654 тис.

Чому страхові виплати з ОСЦПВ в Україні зросли більш ніж на 95%, а кількість врегульованих вимог - на 31,3%? За підсумками першого півріччя 2026 року страхові компанії врегулювали 95 тис. страхових вимог за договорами ОСЦПВ. Загальна сума відшкодування потерпілим перевищила 5,6 млрд грн

Кількість договорів ОСЦПВ в Україні за січень-червень зросла на 7% до 3,7 млн Українські страховики за перше півріччя 2026 року уклали 3,7 млн договорів ОСЦПВ, страхові премії перевищили 11,7 млрд грн. Кількість договорів зросла на 6,98%

Іншуртех Federato запускає AI-систему врегулювання збитків для страховиків Іншуртех Federato запустив Federato Claims, комплексну систему управління страховими виплатами, побудовану на платформі для андеррайтингу, адміністрування полісів і виставлення рахунків

Іншуртех Coverwatch залучив $4,5 млн на створення страхового брокера на базі АІ Іншуртех Coverwatch, побудований на базі АІ та створений для оцінки бізнес-ризиків та оптимізації страхових премій, залучив 4,5 млн доларів у раунді передпосівного фінансування, який очолили CoFound і Restive

Іншуртех Klaimee залучив $5,5 млн для сертифікації та страхування автономних ШІ-агентів Іншуртех Klaimee, яка забезпечує страхування та гарантії ефективності для автономних ШІ-агентів, залучила 5,5 млн доларів початкового фінансування

Акціонери «Євроінс Україна» змінили топ-менеджмент та склад правління: Мирослав Бойчин змінив на посаді СЕО Андрія Яковенка Страхова компанія «Євроінс Україна» призначила Мирослава Бойчина головою Правління та оновила склад Наглядової ради. Андрій Яковенко обійняв посаду першого заступника голови Правління

Арсенал Страхування збільшило премії за 6М 2026 на 44% до 3 млрд грн та утримало 1-ше місце на ринку КАСКО Арсенал Страхування за підсумками першої половини 2026 року продемонстрував впевнене зростання за ключовими лініями бізнесу та зберіг високу фінансову стійкість