📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

Вітаємо, друзі, що ж настав момент, коли спільно з колегами ми зібрали папку по багатьом тематикам, таких як: — Актуальні світові новини — Історичний та просто цікавий контент — Підбірки з знищенням москалів і техніки І багато чого цікавого — будемо раді всім! Папка: База Нації

Друзі! Ваш адмін хоче оголосити що йду у коротку відпустку для відновлення сил та енергії побачимось з вами 24 серпня 😊 Проте, вечором буде важлива публікація без якої не обійтися

Ігор Синепольський (1938-2021) Запорожці 1993 рік #картина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Народний український хор з міста Слов'янськ Слов'янськ, 1930 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

😲 У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про повернення історичних назв географічним об’єктам Криму У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15439, який передбачає створення спеціального механізму повернення історичних назв географічним об’єктам Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ще під час тимчасової окупації півострова. Документ пропонує надати Кабінету Міністрів України повноваження перейменовувати або ініціювати перейменування географічних об’єктів Криму, оскільки органи місцевого самоврядування на окупованій території не можуть здійснювати ці процедури у правовому полі України. Основна мета законопроєкту — повернення автентичних історичних назв, насамперед тих, які були змінені в радянський період після депортації кримських татар та інших корінних народів Криму. Передбачається, що рішення ухвалюватимуться після консультацій із представницькими органами корінних народів України. Серед ініціаторів законопроєкту — Олександр Корнієнко, Таміла Ташева, Мустафа Джемілєв та інші народні депутати. За словами авторів, документ має відновити історичну справедливість та повернути Криму його справжню історичну топоніміку. Основна мета законопроєкту — повернення автентичних історичних назв, які були змінені в радянський період, зокрема після депортації кримських татар, караїмів, кримчаків та інших спільнот, що формували історичну топоніміку Криму. Рішення пропонується ухвалювати після консультацій із представницькими органами корінних народів України. #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Оголошення військового командування нацистської Німеччини до жителів Москви, з-закликом скидання більшовицької влади #цікавинка 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Жінки в традиційних національних костюмах з Харкова. Харків, 1921 рік. #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Коаліція дієвців культури закликає народних депутатів невідкладно розглянути та ухвалити законопроєкт №14391, який створює законну процедуру тимчасового зберігання музейних колекцій за кордоном під час війни. Про це йдеться в повідомленні спільноти. Зазначається, що музеї змушені оформлювати евакуацію як виставки, реставрацію чи наукову експертизу через те, що українське законодавство "досі не дозволяє вивозити музейні колекції за кордон для їхнього безпечного зберігання". "Якщо рішення й надалі відкладатимуть, музеї будуть змушені повернути колекції під обстріли, оскільки втратять можливість легально залишати їх у безпеці за кордоном", — наголосили у спільноті. В коаліції також акцентують на тому, що частина предметів перебуває за кордоном на підставі дозволів з обмеженим терміном дії й музеї ризикують втратити партнерів і фінансування для продовження зберігання. Законопроєкт №14391, а саме його стаття 22 "Тимчасове вивезення для зберігання музейних колекцій за кордоном" — надасть правову підставу передавати колекції на тимчасове зберігання до завершення загрози. Станом на 29 червня за кордоном на тимчасовому зберіганні перебувають 2299 предметів з музейного фонду України — повідомило Міністерство культури у відповіді на інформаційний запит Коаліції дієвців культури. Напередодні про завершення термінів законного перебування музейних предметів за кордоном також наголошувала директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова. За її словами, частину експонатів, можливо, доведеться повернути в Україну, адже Верховна Рада досі не розглянула законопроєкти № 14391 та № 15331, які містять норми щодо збереження та евакуації культурної спадщини під час воєнного стану. Ваганова зазначила, що запропоновані зміни, які дозволили б не обмежувати строк перебування музейних предметів за кордоном під час воєнного стану, були внесені лише через чотири роки після початку повномасштабної війни. Однак Верховна Рада поки не змогла їх розглянути: законопроєкти або не вносять до порядку денного, або на них не вистачає часу. #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

План міста Черкаси на зламі XVIII - XIX ст. #карти 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Як робили доставку експозицію динозаврів до Бостонського музею науки Бостон, 1984 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Пішов із життя сенатор Ліндсі Грем 12 липня 2026 року у віці 71 року помер американський сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем — один із найвідоміших прихильників України в Конгресі США та послідовний критик політики Володимира Путіна. Про його смерть повідомила пресслужба сенатора на сторінці в соціальній мережі X. Згодом стало відомо, що попередньою причиною смерті стало розшарування аорти (aortic dissection) — гострий і вкрай небезпечний стан, пов’язаний із пошкодженням внутрішньої стінки найбільшої артерії організму. За попередніми висновками судово-медичного експерта, цей стан був спричинений атеросклеротичним ураженням судин. Про це повідомили Associated Press та інші американські медіа. Остаточний висновок щодо причини смерті буде оприлюднений після завершення токсикологічних і мікроскопічних досліджень. Історична довідка Ліндсі Грем народився 9 липня 1955 року в місті Сентрал (штат Південна Кароліна, США). Він походив із родини підприємців, які володіли рестораном, баром, магазином алкогольних напоїв і більярдною. Коли Ліндсі було дев’ять років, його батьки померли, і вихованням майбутнього сенатора опікувалася старша сестра. Після закінчення Університету Південної Кароліни він здобув юридичну освіту та служив військовим юристом у Повітряних силах США. У 1995–2003 роках був членом Палати представників, а з 2003 року — сенатором США від Республіканської партії. Грем став одним із найвпливовіших американських політиків у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Особливу увагу він приділяв Україні, послідовно підтримуючи військову й фінансову допомогу нашій державі, посилення санкцій проти Росії та міжнародну ізоляцію режиму Володимира Путіна. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він неодноразово відвідував Україну та закликав Захід до більш рішучої підтримки української боротьби за незалежність. Одним із його останніх візитів стало відвідання підприємства українського виробника дронів SkyFall, де сенатору продемонстрували бойовий безпілотник P1-SUN. Однією з його останніх і найважливіших ініціатив став законопроєкт «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026», який передбачає масштабні санкції проти Росії та країн, що фінансують її воєнну машину через закупівлю енергоносіїв. Після смерті Грема Сенат США схвалив цей законопроєкт переважною більшістю голосів, вшанувавши таким чином його внесок у підтримку України та протидію російській агресії. Вічна пам'ять 🕯 #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

11–13 серпня 1918 року на Другому Сибірському Всеукраїнському з'їзді в Омську Українці Сірого Клину вимагали національно-культурної автономії та створення власних органів самоврядування. Серед вимог були: орґанізація українського шкільництва, преси, військових формувань та захист прав українських переселенців у Сибіру. Влада ворога, можливо, і стерла ідентичність більшости з майже півтора мільйона Українців, але ті, хто зберіг ідентичність, нині створюють власні рухи і чекають на звільнення. Терпіти Вам, Браття, ще недовго — ми Вас не забули і чекаємо вдома! Більше тут: https://t.me/vel_media

🇺🇦 Українська репрезентація на урочистій ході у Томську на честь Великої загальноросійської революції. 23 (10) березня 1917 року Томськ, 1917 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

🇺🇦 Українська родина Тернових з Катеринославщини яка пересилалась в село Русанівка, Омська область Русанівка, початок ХХ століття #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

🇺🇦 Телеграма Української Громади Троїцька до Української Центральної Ради з підтримкою її боротьби за волю України. Червень 1917 року Українській Центральній Раді З Троїцька. Із далеких оренбургських степів Українська громада міста Троїцька, котра існує вже від 7 травня і складається з офіцерів і салдатів 131 полка і кількох тисяч українців-переселенців та біженців, щиро вітає Українську Центральну Раду, уважаючи її єдиним органом, котрий має право самостійно рішати всі справи, що стосуються цілої України і її відносин до Тимчасового Уряду. Хоч ми далеко від рідної України, та в нас, як і у вас, одно серце, одна душа і одна думка, щоб була воля для України. Бажаємо національно-територіяльної Автономії. За се своє бажання присягаємо положити всі свої сили і життя наше. Дуже тяжко і сумно жити так далеко од матері України, особливо в той час, коли вона вільна, гуртується обороняти свою волю од хижаків-чужинців. Не забувайте нас, закинутих так далеко по волі старого уряду. Слава вільній Україні. Наша адреса: Троїцьк Оренбургської губ. Набережная 42. Голова Громади підпоручик Тербановський. З оригіналом вірно: Діловод (підпис нерозбірливий). Джерело : ЦДАВОУ. Ф. 115.- Оп.1 -Спр.50.-Арк. 2 #документ 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

🇺🇦 Українська родина з міста Славгород Славгород, 1913 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

🇺🇦 Сьогодні, 11 серпня 1918 року в Омську відбувся Другий Сибірський Всеукраїнський з’їзд — одна з найважливіших подій в історії Сірого Клину. Сірий Клин — історична назва українських поселень у Південно-Західному Сибіру та Північному Казахстані, які сформувалися наприкінці XIX — на початку XX століття. До цього регіону входили землі сучасних Омської, Новосибірської, Томської областей Росії та північних областей Казахстану. Саме тут виник один із найбільших осередків української діаспори за межами України. Масове переселення українців до Сибіру розпочалося після Столипінської аграрної реформи 1906 року. У пошуках вільної землі та кращих умов життя сотні тисяч українських селян залишали Полтавщину, Чернігівщину, Київщину, Харківщину та інші регіони й вирушали на схід. За різними оцінками, до початку Першої світової війни в Сірому Клині проживало понад мільйон українців. Українці засновували нові села, будували церкви, відкривали школи, кооперативи, культурно-просвітні товариства та підтримували зв’язки з батьківщиною. У багатьох населених пунктах українська мова залишалася мовою повсякденного спілкування, а народні традиції, пісні та звичаї передавалися з покоління в покоління. Під час Української революції 1917–1921 років у Сірому Клині активізувався український національний рух. В Омську, Томську, Новомиколаївську (нині Новосибірськ) та інших містах діяли українські громади, виходили українські газети, створювалися культурні й політичні організації. Саме в цьому середовищі 11 серпня 1918 року в Омську відбувся Другий Сибірський Всеукраїнський з’їзд, на який прибули сотні делегатів із різних регіонів Сибіру та Далекого Сходу. Учасники з’їзду обговорювали питання розвитку української освіти, преси, громадських організацій, підтримки Української Держави гетьмана Павла Скоропадського та майбутнього українського життя в Сибіру. З’їзд підтвердив прагнення українців Сірого Клину до самоорганізації та збереження своєї національної ідентичності далеко від рідної землі. Після встановлення радянської влади український рух у Сірому Клині поступово був згорнутий. Багато українських організацій ліквідували, культурне життя зазнало русифікації, а частина активістів стала жертвами репресій. Сьогодні Сірий Клин залишається важливою сторінкою української історії, хоча більшість його українського населення зазнала тривалої русифікації. За переписами населення Росії та Казахстану, у регіоні й досі проживають сотні тисяч людей українського походження, однак лише незначна частина з них зберігає українську мову та національну ідентичність. Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, діяльність українських громад у російській частині Сірого Клину опинилася під жорстким тиском, багато культурних організацій припинили роботу, а публічне українське життя майже зникло. Попри це, пам’ять про Сірий Клин зберігається в історичних дослідженнях, родинних спогадах і діяльності українських громад Казахстану та діаспори. Історія Сірого Клину нагадує, що українці не лише освоювали величезні простори Сибіру, а й намагалися зберегти там свою мову, культуру та національну свідомість. #історична_дата 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Банер уболівальників збірної України : «Хмельницьке сало краще за російські пельмені. Настукаємо москалям!». Цей банер з'явився під час відбіркового матчу Євро-2000, тоді збірна України перемогла збірну росії з рахунком 3-2. Київ, 1998 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄 ПАПКА НОВОЇ ЄВРОПИ 🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄 ⚡️ Наступає момент, коли правда стає необхідністю. Ми зібрали ресурси, що пропонують альтернативу сучасному ідеологічному мейнстриму. 🛡 Інформаційне об'єднання Нової Європи - це простір, де традиція та національна думка зустрічаються з актуальним порядком денним. ☀️ У підбірці ви знайдете все: від глибоких філософських досліджень та жорсткої політичної аналітики до соціальної сатири та нішевого гумору. Повний спектр поглядів для тих, хто шукає чесний образ майбутнього, не забуваючи про минуле. 🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄 ✨ ПРИЄДНАТИСЯ ✨ 🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄🪄

Сьогодні, 10 серпня 2012 року набув чинності мовний закон «Ківалова-Колесніченка». Ним було передбачено, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою у конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів. Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні. Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Маніпулятивне використання Хартії полягало у впровадженні в мовне законодавство поняття «регіональна мова», статус якої, згідно з положеннями ухваленого документа, передбачав широкі права на вживання в офіційній документації, в освіті, судочинстві, засобах масової інформації, що фактично дорівнює функціям державної мови. Із текстів рішень міськрад з проросійською владою «регіоналів» та комуністів було очевидним, що в такий спосіб функції державної мови на цих територіях переходять до російської. Понад те, документи містили формулювання, які свідчили, що депутати – регіонали й комуністи – не залишали українській мові, а відповідно й українцям, місця на їхній власній землі. Свого часу прийняття закону викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями. Але після втечі зрадника Януковича Верховна Рада 23 лютого 2014 року визнала таким, що втратив чинність, закон про основи державної мовної політики від 3 липня 2012 року. Однак тодішній в. о. президента України і голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився схвалити скасування цього закону, вибрав більш правильний варіант — відправити на розгляд закон на дотримання ним конституційності до Конституційного Суду. Подання про конституційність закону, відомого як «мовний закон» Ківалова-Колесніченка, надійшло до КСУ в липні 2014 року; у жовтні було відкрито провадження у справі про його відповідність Конституції. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» таким, що не відповідає Основному закону. Конституційний суд України у своєму рішенні чітко вказав причини для визнання закону неконституційним. Це порушення "процесуального" характеру, зокрема: "голосування" за законопроект депутатами, які були за межами України, перебували за межами ВР; відсутність розгляду поправок та пропозицій до законопроекту; неособисте голосування; відсутність обговорення законопроекту. Але найголовніше, що важко переоцінити, якої шкоди українському суспільству та державі завдав цей маніпулятивний неконституційний закон, прийнятий проросійською владою зрадників. #цікава_історія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово