Розумій & Кажи シ | Українська мова

Стрепенутися це що…? Дієсл., док. вид, особова форма. Сильно здригнутися всім тілом від чого-небудь. Від вибуху, від того що вас хтось налякав, від радості. Загалом від чого тільки можливо здригнутися. • Приклад вживання: Аж стрепенулася дівчина, зраділа, почувши про Романа – певне ж, він чимось допоміг людям. (М. Стельмах) • Галя побачила чоловіка, стрепенулася, злякалася і дивилася на його цілими очима. (М. Вовчок) • Жидок аж стрепенувся , мов громом пришиблений. (І. Франко) Вийти із стану задуми, коли ви повністю занурені у власні думки й раптово повертаєтеся до реальності, бо, наприклад, вас хтось відволік і ви стрепенулися. • Приклад вживання: Дарка сиділа замислена. Юзя пождала трохи, потім обізвалась. – Про що ти думаєш, Дарко? – Дарка стрепенулась. (Л. Українка) • Раптом крик сорок вирвав його із задуми. Степан стрепенувся. (В. Гжицький) #Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Позбуваємось цього клятого суржику! Пока — бувай, прощавай, па-па. Да — так, авжеж, аякже, еге ж, чом би й ні, гаразд, дійсно. Всьо — усе, годі, досить, кінець. Насущне питання — нагальне питання. По барабану — по цимбалах, до лампади, начхати, однаковісінько мені. Підняли крик — здійняли наголос. Лопнуло терпіння — увірвався терпець. Ходити ходуном — ходити ходором. #Позбуваємосьсуржику Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Захланник це що взагалі таке…? Захланник — це жадібна, ненажерлива людина, скнара, справжній жмикрут. • Приклад вживання: Захланник Северин Шутько на такий випадок мав правило: що не до рота — то дякую. Це слово має й прикметникову форму — захланний, що означає жадібний, ненаситний. • Приклад вживання: Захланному Микиті жаль було нагарбаних у селі грошей. • Приклад вживання: Татарський хан із захланною ордою, здолавши далеч степових доріг, своє шатро поставив під скалою, але пройти за перевал не міг. #Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Дієслово «повстати» має два основні значення: • піднятися на боротьбу з кимось чи проти чогось, тобто — вчинити повстання; • устати, підвестися з місця. Та жодне з цих значень не підходить до того, яке ми маємо у нашому опитуванні. Натомість «постати» вживається і в переносному значенні виникати, з’являтися, вимальовуватися. Саме тому правильніше буде сказати: постала проблема, постало питання, постала потреба тощо. «Ні одна з галузей науки не вичерпала себе, перед кожною з них, зокрема перед історією, постають дедалі нові завдання в справі розкриття законів розвитку природи і суспільства». (З журналу) #Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Чому іменники попмузика, фолкмузика пишемо разом, а рок-музика – з дефісом? Не знаю чи ставили ви коли-небудь собі таке запитання, але все одно відповідь буде цікаво почитати. Різний правопис цих слів ґрунтований на усталених правилах української орфографії, за якими: разом пишемо складні іменники, один або й обидва компоненти яких в українській літературній мові не є самостійними словами, а з дефісом – складні іменники, утворені з двох окремих слів. Оскільки самостійних слів поп і фолк в українській літературній мові немає, то з наступними словами їх потрібно писати разом, пор.: попмузика, попгурт, попспівак; фолкмузика, фолкгурт та ін. Чому їх немає? Бо згідно з правописом «поп», «фолк» та інші подібні частини є компонентами складних слів, а не окремими словами, а отож і пишемо разом з іменниками. Ще написання разом дехто з дослідників умотивовує ще й тим, що іменники з поп- і фолк- дуже подібні за формою і змістом до мішаних абревіатур, утворених із скороченої прикметникової (іменникової) основи і цілого слова, пор.: попмузика ←популярна музика, фолькмузика ← музика на фольклорній основі. На противагу іншомовним компонентам поп і фолк в українській мові вже є самостійний іменник рок, який виокремився у процесі освоєння запозичення рок-н-рол, до того ж від нього утворено прикметник роковий. Саме тому маємо підстави поєднувати рок дефісом із самостійним словом, пор.: рок-музика, рок-концерт, рок-група. Із неслівними компонентами рок пишемо разом, пор.: фолкрок, стоунеррок (стонеррок), попрок. Такий дивний український правопис ¯\_(ツ)_/¯ #Цікавеньке Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Цікаві українські новотвори, які я раджу ввести в ужиток Ці слова ви навряд чи знайдете в сучасних офіційних словниках, однак це зовсім не применшує їхньої вартості чи природності. Їхніми джерелами стали сайт «Словотвір», де користувачі шукають або вигадують українські відповідники до запозичених слів, та словник «Горох», який містить окремий розділ слів, доданих самими користувачами. Деякі з них — авторські неологізми, інші — локальні слова з говірок. Ось добірка найцікавіших: • Нігрецяки — означає повну відсутність чогось. Узагалі нічого, ані крихти. Приклад: У коморі — нігрецяки. Навіть сіль скінчилась. • Несмакéрка — несмачна цукерка. Та сама, що лежить у вазі вже пів року й ніхто її не хоче: липка, нудка, важко жується і має ще дивну назву на кшталт «бєлочка». Приклад: Знову ці несмакерки… У когось вони взагалі закінчуються? • Вбагатокрáт — у багато разів щось більше, щось, що значно перебільшує. Приклад: Еверест вбагатократ перевищує Говерлу. • Зáвперш — перш за все. Приклад: Завперш треба розібратись у причинах. • Звíдкимога — звідки лише можливо. Приклад: Вони насувалися на нас звідкимога. • Вподобайка — український відповідник до слова “лайк”. Слово вже доволі відоме, але нагадаю його тим, хто досі не вживає Приклад: Поставте вподобайку, якщо вам до душі ця добірка. • Зняток — відповідник до слова “скриншот”. Приклад: Зроби зняток екрану, будь ласка, щоб не загубити це потім. #словниковийзапас Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Позбуваймося суржику разом! Втіхаря — кажімо нишком, нишком-тишком, тайкома, крадькома. «Канителиться» — українською це баритися, воловодитися, длятися. Дохріна — замінюймо на достобіса. На шару / на халяву — краще сказати задарма, задурно, а найсмачніше слово — задурняк. Видумщик — то вигадник чи вигадько. Шарики за ролики — по-нашому клепки не на місці. Мєлоч — дрібняки. #Позбуваємосьсуржику Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Годі писати неграмотно — виправляй ці орфографічні помилки! • Скурпульзно — правильно: скрупульозно. • Експресо — правильно: еспресо. У цьому слові немає літери «к». • Підсказка — правильно: підказка. • Сиворотка — правильно: сироватка. • Будь-ласка — правильно писати без тире й окремо: будь ласка. • Вийняток — зайва літера «й». Правильно: виняток. • Їсиш, дасиш, відповісиш — у таких словах немає «ш» наприкінці. Правильно: їси, даси, відповіси. Це ж стосується і правильної вимови у ній також кінцеве «ш» прибираймо. #Орфографія Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Як правильно відмінювати складні прізвища? Усі люди тепер мають прізвища. Вони переважно однослівні: Шевченко, Куліш, Грушевський. У декого прізвище складне, бо утворене або з двох прізвищ, або з прізвища та псевдоніма. Проте такі прізвища сприймають як єдине слово і пишуть через дефіс. За морфологічним вираженням частин вони можуть бути прикметниковими: • Старицька-Черняхівська. Іменниковими: • Квітка-Основ’яненко, Антоненко-Давидович, Литвиненко-Вольгемут: Іменниково-прикметниковими: • Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Карпенко-Карий, Усенко-Чорна. Та прикметниково-іменниковими: • Білецький-Носенко, Красицька-Шевченко. А як правильно відмінювати такі різноманітні складні прізвища в українській мові? Їхні частини потрібно змінювати за правилами відмінювання однослівних чоловічих і жіночих прізвищ прикметникового й іменникового типів. У складних чоловічих прізвищах обидві частини, незалежно від їхнього морфологічного вираження, відмінювані, пор.: • Н. в. Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький, Карпенко-Карий; • Р. в. Квітки-Основ’яненка, Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого; • Д. в. Квітці-Основ’яненку, Нечуєві-Левицькому, Карпенку-Карому; • З. в. Квітку-Основ’яненка, Нечуя-Левицького, Карпенка-Карого; • О. в. Квіткою-Основ’яненком, Нечуєм-Левицьким, Карпенком-Карим; • М. в. Квітці-Основ’яненку, Нечуєві-Левицькому, Карпенку-Карому. Невідмінюваною в них може бути лише перша частина, якщо її не сприймають як самостійний іменник чи прикметник, пор.: • Н. в. Смаль-Стоцький, Кос-Анатольський; • Р. в. Смаль-Стоцького, Кос-Анатольського; • Д. в. Смаль-Стоцькому, Кос-Анатольському; • З. в. Смаль-Стоцького, Кос-Анатольського; • О. в. Смаль-Стоцьким, Кос-Анатольським; • М. в. Смаль-Стоцькому, Кос-Анатольському. Порівняйте, самостійного іменника «смаль» нема, а окремий іменник «квітка» є. У складних жіночих прізвищах прикметникова частина завжди відмінювана, а іменникова буває змінною, якщо має закінчення -а, і незмінною, коли закінчується на -о чи приголосний. Залежно від поєднаних частин такі прізвища можуть бути відмінюваними в обох частинах. До них належать прикметниково-прикметникові: • Н. в. Старицька-Черняхівська; • Р. в. Старицької-Черняхівської; • Д. в. Старицькій-Черняхівській; • З. в. Старицьку-Черняхівську; • О. в. Старицькою-Черняхівською; • М. в. Старицькій-Черняхівській. Прикметниково-іменникові чи іменниково-іменникові (із закінченням -а) жіночі прізвища: • Н. в. Рудницька-Сорока, Середа-Шульга; • Р. в. Рудницької-Сороки, Середи-Шульги; • Д. в. Рудницькій-Сороці, Середі-Шульзі; • З. в. Рудницьку-Сороку, Середу-Шульгу; • О. в. Рудницькою-Сорокою, Середою-Шульгою; • М. в. Рудницькій-Сороці, Середі-Шульзі. Відмінюваними в одній (прикметниковій) частині є прикметниково-іменникові чи іменниково-прикметникові жіночі прізвища, у яких іменник закінчується на -о чи приголосний, пор.: • Н. в. Красицька-Шевченко, Кравчук-Хмельницька; • Р. в. Красицької-Шевченко, Кравчук-Хмельницької; • Д. в. Красицькій-Шевченко, Кравчук-Хмельницькій; • З. в. Красицьку-Шевченко, Кравчук-Хмельницьку; • О. в. Красицькою-Шевченко, Кравчук-Хмельницькою; • М. в. Красицькій-Шевченко, Кравчук-Хмельницькій. Одну іменникову частину змінюємо тоді, коли вона закінчується на -а, а друга іменникова частина — на приголосний або -о, пор.: • Н. в. Шабат-Савка; • Р. в. Шабат-Савки; • Д. в. Шабат-Савці; • З. в. Шабат-Савку; • О. в. Шабат-Савкою; • М. в. Шабат-Савці. Невідмінювані ті складні жіночі прізвища, одна іменникова частина яких має закінчення -о, а друга — основу на приголосний: Марія Литвиненко-Вольгемут, Оксана Бас-Кононенко. Або обидві частини — основи на приголосний: Лілія Коць-Григорчук чи із закінченням -о: Ніна Бойко-Литвиненко. Отже, складні чоловічі прізвища в українській літературній мові відмінюються переважно в обох частинах. Складні жіночі прізвища бувають відмінюваними в обох частинах, в одній, прикметниковій або іменниковій, та невідмінюваними, що залежить від закінчень їхніх частин. #Цікавеньке Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Скажи це українською! Накрилось медньім тазом — пішло, зійшло або обернулося нанівець. (До речі, у попередньому дописі ми якраз говорили про ці фразеологізми.) А ще можна сказати — зійшло на пси, пішло шкереберть. Целесообразно — доцільно, доцільний. Наприклад: Чи доцільно витрачати такі кошти під час війни? Наряду з тим — поряд із тим, разом із тим. Совсем вылетело с головы — геть забув, з голови вилетіло. Долбайоб — довбограй. И нашим и вашим — щоб і чорта не гнівити, і богу молитись, або аби вовк ситий і баран цілий. С бухты-барахты — ні сіло ні впало, з доброго дива, ні з того ні з сього, знічев’я. #Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Як красиво й по-українськи попросити когось замовкнути? Без банального «стули пельку», а щось інше: • Закрий гризло • Стули губу • Замкни писок • Заткни каглу • Заткайся • Стулися • Втухни • Закрий пельку на петельку • Закрий ляду • Закрий пащеку #Лайка Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Розпанахувати це що…? Різким рухом розчиняти, розкривати що-небудь. Наприклад, розпанахати двері ударом з ноги або розпанахати куртку. • Приклад вживання: Задзвеніли шаблюки, з грюком розпанахало двері. (М. Хвильовий) • Вона встала. Розпанахала на грудях жакетку. (Я. Гримайло) Також це слово має дещо відміне від першого значення, але цілком схоже: різким рухом, з силою рвати що-небудь, розривати, роздирати. Скажімо, розпанахати одяг або розпанахати руку. • Приклад вживання: Іди-бо! Зашиєш мені сорочку, геть розпанахав рукав, а мати десь пішли. (І. Карпенко-Карий) • На ножа! розпанахай мені груди, виріж моє серце. (І. Нечуй-Левицький) Та також це слово ще означає раптово порушувати тишу, спокій. Уявімо, що нічну тишу розпанахав приліт ракети. • Приклад вживання: За дідовим тином буря дуби вивертає з корінням, грім розпанахує тишу. (О. Довженко) • І раптом тишу розпанахав навпіл постріл із дробовика, слідом — другий. (В. Дрозд) #Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Прийменник «по» де і коли його доцільно використовувати? Мене ще давно просили зробити допис на цю тему, отже, настав його час: Взаємодія з поверхнею Уживаємо, коли дія відбувається по чомусь: • ударити по голові • дощ стукає по даху • вода тече по землі Часові межі Коли йдеться про проміжок часу або подію після чогось: • відпустка з четвертого по сімнадцяте лютого • згадали по смерті Джерело інформації / ознака за чимось • почути по радіо, по телебаченню • розрізняти по голосу • товариш по навчанню • колега по роботі Кількість і міра • по двадцять хвилин • по дрібці солі • роздати по два зошити Стосунки та взаємини • брат по нещастю • побратим по зброї • родич по батькові Межа поширення дії або ознаки • загрузнути по кісточки • чашки повні по вінця • снігу по коліна Також варто підмітити скальковану конструкцію іти за чимось, наприклад, хлібом, водою. Невитравний суржик, втім треба нагадати ще раз. Ідемо ми по щось: по воду, по хліб. «Іти за водою» це слідом за водою кудись йти. Означає, що ця «вода» має ноги та кудись йде цими ногами, а ви слідом за нею. Але ясна річ, що вода ніг немає й йти нікуди не може, отже, правильно: іти по воду, по продукти, мʼясо тощо. #Прийменник Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Українські фразеологізми! У незайманих паннах — не стояти осторонь, а брати участь у чомусь. Щоб і Богові свічка, і чортові кочерга — намагатися догодити всім; і нашим, і вашим так би мовити. Іди помаленьку, доженеш і стареньку — замість скалькованого «тихо їдеш, далі будеш» Пускати бісики — кокетувати, загравати з ким-небудь або якщо сучасною мовою фліртувати з кимось. Утяти до гапликів — зробити, виконати, сказати щось погано, не до ладу, недоречно. Ґедзь напав — про поганий настрій: хтось роздратований, нервує чи сердиться, наприклад, на тебе що сьогодні ґедзь напав? Чому ти такий сумний? #Фразеологізми Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Гембель це що взагалі таке…? Гембель — це слово у одному з його діалектних значень позначає плутанина, якась метушня, неприємна ситуація, зайві проблеми, що все відбувається погано, безлад. Простими словами — гембель це синонім до суєта, метушня, проблеми, головний біль. Приміром, навіщо мені цей гембель? Тобто: навіщо мені всі ці зайві проблеми, біганина, морока з чимось? • Приклад вживання: Як там успіхи в тебе? Повний гембель. • Хотів оформити довідку — такий гембель в тому ЦНАПі, що ліпше вже без неї. • Як там ремонт? — Та який ремонт, повний гембель: нічого не клеїться, будівельники зникли. #Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Вичищаймо ці помилки з нашої мови! «Вникати» — такого слова немає ні в класиків, ні в жодному старому словнику. Українці завжди казали заглиблюватися, влазити, вдаватися. Наприклад: вдаватися в подробиці, влазити в деталі, заглиблюватися у тему. «Малоімущий» — це калька. По-нашому — незаможний, бідний. «Правомочний» — чергова калька живцем здерта з московщини. Українські відповідники: правочинний, правоможний, правосильний. «Баня» — кажемо лазня. «Поняв» — натомість маємо цілий букет слів: втямив, второпав, вкумекав, збагнув, зрозумів. «Прививати повагу» — помилково. Українською кажемо прищеплювати повагу. Саме прищеплювати вживаємо і щодо ідей, і щодо виховання. «Сладкоежка» — по-нашому буде ласун, ласунчик, ласолюб. #Позбуваємосьсуржику Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Як це сказати українською…? Сладкоежка — ласощохлист, ласун це чоловічий рід або ласійка це в жіночому, ласолюб. Заноза — скалка, скабка, шпичка, колючка, колька. Некстати — не до речі, не до ладу, не до діла. Приспічило — прикортіло, закортіло, забагнуло. Вспять — назусп’ять, назуспіт, назад. А мне расхлебываться! — А я відбувай! Загвоздка — притичина, заковика, закарлючка. Это в крови — така бісова звичка. #скажицеукраїнською Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Можливо, ви знаєте ці слова з часткам ані/аби-, однак чомусь рідко їх вживаєте. Ось як вони можуть урізноманітнити вашу мову: • Анічого – чудова заміна для «зовсім нічого». • Абиде – можна вживати замість «де попало» чи «лиш би де». • Абикуди – відповідник до «куди-небудь». • Абиякий – те саме, що й «який-небудь». • Анітрішки, аніскілечки – чудово передають значення «зовсім нічого не залишилося». Наприклад анітрішки хліба мені не залишили тварюки. • Абощо – доречно використовувати замість «тому подібне» або «щось у тому дусі». • Абихто – аналог «хто-небудь». • Абиколи – замість «у будь-який час». #словниковийзапас Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Правило девʼятки, найсуперечливіше та напевно найненависніше правило української мови! Коротко: воно визначає, коли в іншомовних словах писати “и”, а коли “і”. Згідно з українським правописом (§129), у запозичених словах після приголосних д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишемо “и” замість “і”. Щоб легко це запам’ятати, є зручна фраза: 👉 “Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу” — де великі літери вказують на приголосні, після яких пишемо “и”. Тому правильно: • чипси, а не чіпси • чизбургер, а не чізбургер • бутик, а не бутік • зигзаг, а не зігзаг • принтер, а не прінтер • диджей, а не діджей До речі, раніше у нас уже був допис із добіркою слів іншомовного походження, у яких часто плутають “і” та “и”: https://t.me/kazutarozymi/2783 Важливий виняток Якщо після “і/и” стоїть “й” або будь-яка голосна то правило дев’ятки не діє. Тому правильно писати: • чіабата • адажіо • аксіома • рієлтор Тут пишемо “і”, бо далі стоїть голосна. Якщо “і” стоїть у кінці слова Коли “і” стоїть наприкінці слова, її не змінюємо, навіть якщо перед нею є приголосний із правила дев’ятки. Тому правильно: • спагеті • журі • візаві • пенальті Імена та прізвища Правило дев’ятки не поширюється на власні назви. У них після приголосного перед іншим приголосним або в кінці слова пишемо “і”. • Наприклад: Беатріче, Овідій, Річард, Дідро, Дізель, Грімм, Медічі, Россіні, Анрі. До речі, мене у минулий раз, коли я так само писав про це правило, питали, а що робити зі словом «сіті», що писати його як «ситі»? Тоді я написав, що це слово повинно бути винятком, як-от «стріт», бо його пишемо саме через «і» коли вживаємо у компоненті власних назв: Волл-стріт, Бейкер-стріт. Так ось уважніше прочитавши правила правопису я знайшов те, що сам правопис легалізує написання слова «сіті» з двома «і» ось у цьому пункті: У географічних назвах після приголосних, крім дж, ж, ч, ш, щ, ц, р перед наступним приголосним, крім [j], і в кінці слова, а також у похідних прикметниках: І ось які приклади наводить правопис: Канзас-Сіті, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Ніл, Севілья, Сідней, Замбезі, Капрі, Сомалі, лісабонський, сомалійський. Тобто, оскільки слово «сіті» здебільшого є частиною географічної назви, то і пишемо його, як «сіті». Традиційні винятки У деяких географічних назвах за традицією пишемо “и”, навіть там, де очікували б “і”: • Ватикан • Единбург • Кордильєри • Медина • Палестина • Сардинія • Скандинавія • Тибет І ще кілька назв, де теж пишемо “и” • Бразилія • Вифлеєм • Єрусалим • Китай • Пакистан • Сиракузи • Сирія • Сицилія #правопис Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!

Лепська добірка прислівників — беріть на озброєння! • перш за все → завперш • у багато разів → вбагатократ • минулого року → минулоріч • того року → тогоріч • до сих пір → досі • до тих пір → доти • з тих пір → відтоді, відтепер • в повній мірі → цілком • із самого початку → насампочаток, передусім • не поспішаючи → невпоспіх (наприклад, йти невпоспіх) • найближчим часом → незабаром, невдовзі • у більшості випадків → здебільшого • Навзаплюшки — із заплющеними очима щось робити (йти навзаплюшки). • Обабіч — коли щось розташоване по обидва боки від вас. Наприклад дивись обабіч, це те саме, що й дивися по сторонах. • Поготів — це наше супер слово, яке означає те саме, що й «тим більше». #Словниковийзапас Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!