KSE Institute

👨‍👩‍👧‍👦 Державна підтримка сімей з дітьми суттєво розширюється у 2026 році — Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute Дослідження KSE Institute 2024 року, проведене у межах спільного проєкту з UNICEF та у взаємодії з Міністерством соціальної політики, показало, що розмір державної допомоги суттєво відставав від фактичних витрат сімей з дітьми. Проведений командою аналіз потреб сімей став підґрунтям для рішень уряду та парламенту, завдяки яким у 2026 році збільшено виплати й запроваджено нові інструменти підтримки догляду за дітьми. Ключові факти, на які звертають увагу аналітики: ◼︎ До 2026 року допомога при народженні дитини становила 41 280 грн: 10 320 грн одноразово та 860 грн щомісяця протягом трьох років. Щомісячну частину виплати не переглядали з 2014 року, тому через інфляцію її реальна вартість суттєво скоротилася. Тоді як, за оцінками KSE Institute, мінімальні витрати на дитину у 2024 році становили близько 6–7 тис. грн на місяць. ◼︎ У 2026 році допомогу при народженні дитини збільшили до 50 тис. грн одноразово. Додатково запроваджено виплату на догляд за дитиною до одного року — 7 тис. грн на місяць, а для дитини з інвалідністю — 10,5 тис. грн/міс. ◼︎ Наступним кроком є посилення підтримки дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, а також у сімейних формах виховання. Зокрема, передбачається збільшення щомісячних виплат із нинішніх 7,0–8,8 тис. грн/міс. до 15,8–20,3 тис. грн/міс., а для дітей з інвалідністю — з 9,9–12,3 тис. грн/міс. до 24,8–29,3 тис. грн/міс. Робота команди KSE Institute у сфері захисту прав і добробуту дітей також була відзначена міжнародною організацією Save the Children. 🔗 Повна версія дослідження KSE Institute: https://e.surl.li/qjoxcs ➡ Більше актуальних даних про соціальну політику, людський капітал, бюджет та публічні фінанси України — у Telegram-каналі Центру «Ваші Гроші»: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #ПублічніФінанси #ДержавнийБорг #БюджетУкраїни #ЕкономікаУкраїни

📘 Доходи держбюджету України зросли на 28,8% у першому півріччі 2026 року — Фіскальний дайджест від KSE Institute Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute підготував випуск Фіскального дайджесту за перше півріччя 2026 року. У ньому — головні зміни в доходах і видатках бюджету, зовнішньому фінансуванні, державному боргу та ризиках до кінця року. Ключові тези: 🔹 Доходи бюджету зросли на 28,8% — до $57,8 млрд. Головною причиною стала міжнародна безповоротна допомога, яка збільшилася у 2,5 раза — до $13,1 млрд. Без неї доходи зросли лише на 12,6%. 🔹 Податкові надходження збільшилися на 13,8% — до $26,5 млрд. Найбільше зріс імпортний ПДВ (+23,5%), ПДФО разом із військовим збором (+14,2%) та податок на прибуток підприємств (+14,8%). Водночас внутрішній ПДВ скоротився на 2,5% через слабший попит, наслідки ударів по енергетиці та більші відшкодування ПДВ. 🔹 Видатки бюджету зросли на 17,1% — до $68 млрд. На оборону та безпеку припало $47,8 млрд, або 70,3% усіх видатків. Щоб швидше покрити потреби війська, уряд переніс на першу половину року понад $7,7 млрд, які раніше планував витратити наприкінці року. 🔹 Дефіцит бюджету з урахуванням міжнародної допомоги скоротився до $6,9 млрд, тоді як без неї становив би $20 млрд. У червні Україна отримала €2,8 млрд за Ukraine Facility, €3,2 млрд першого траншу за Ukraine Support Loan (USL) та ще €3,9 млрд за USL на оборонні потреби. 🔹 USL обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки суттєво розширив можливості бюджету. Після затвердження змін до бюджету очікувані доходи бюджету підвищили на $58,9 млрд, а прогнозований дефіцит зменшили з 18,5% до 12,1% ВВП. Значну частину додаткових коштів спрямували на оборону. 🔹 До кінця року ризики залишаються високими. Загальні видатки можуть сягнути рекордних $143,5 млрд, із яких близько $101,5 млрд припадатиме на оборону та безпеку. На доходи бюджету й надалі можуть тиснути російські удари по енергетиці та інфраструктурі, а подальше фінансування від ЄС і МВФ залежатиме від виконання Україною погоджених зобов’язань. 🔗 Детальніше — у повній версії Фіскального дайджесту KSE Institute: https://e.surl.li/ygxnih #KSEInstitute #ФіскальнийДайджест #ПублічніФінанси #ДержавнийБюджет

🚢 На судна під управлінням китайських і російських компаній припало 56% перевезень тіньового флоту — липневий випуск Russian Shadow Fleet Tracker від KSE Institute. Ключове з випуску: 🔹 У червні Росія вивозила морем близько 6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу — на 4,7% більше, ніж у травні, і на 8,7% більше, ніж роком раніше. Для перевезень було залучено 325 танкерів, з яких 176, або 54%, належали до тіньового флоту. Обсяг перевезень тіньовими танкерами зріс на 24,9% за рік, а 94% цих суден були старші за 15 років. 🔹 Нафту й нафтопродукти тіньовий флот відвантажував переважно через тихоокеанські порти — 42%, або близько 1,36 млн барелів на добу, і Балтику — 29%, або 938 тис. барелів на добу. На арктичні порти припало 15% перевезень, на чорноморські — 14%. 🔹 Головні напрямки поставок — Китай та Індія, 36% і 18% відповідно. Водночас для 40% перевезень кінцевий пункт призначення залишався невідомим. Серед окремих покупців сирої нафти у квітні–червні найбільші частки мали індійська IOC, китайська Shandong Yulong та група покупців, пов’язаних із Mercuria і портом Циндао, — разом 26%. 🔹 На судна під управлінням компаній із Китаю та Росії припало 56% перевезень тіньового флоту, з яких 34% — на китайські компанії, а 22% — на російські. Десять найбільших суднових менеджерів забезпечили 29% перевезень, а оператори колишніх танкерів «Совкомфлоту» — 17%. На судна під прапорами Росії та Камеруну припало 53% обсягів. 🔹 У червні 48 тіньових танкерів, або 27% від загальної кількості таких суден, працювали під покриттям російських страховиків — Balance Insurance JSC, «АльфаСтрахування», «Согаз», AMT Insurance та АСТК. Із них 42, або 88%, уже перебувають під санкціями принаймні однієї юрисдикції, а 22 ходять під російським прапором. 📌Детальніше у повному звіті: https://e.surl.li/igwvvt #KSEInstitute #ТіньовийФлот #РосійськаНафта #Санкції #ShadowFleet

💰 Державний та гарантований державою борг України у червні 2026 року становив 9,5 трлн грн — Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute з посиланням на дані Міністерства фінансів України 🇺🇦 Ключові факти, на які звертають увагу аналітики: ◼︎ У червні 2026 року державний та гарантований державою борг склав 9 490,8 млрд грн (або $211,6 млрд). ◼︎ Упродовж червня борг зріс на 173,9 млрд грн, або на 1,9%. Із початку 2026 року він збільшився на 448,1 млрд грн, або на 5%. Водночас у доларовому еквіваленті борг із початку року скоротився на 0,8%. ◼︎ Близько 78,5% усього боргу припадає на зовнішні запозичення — 7 446,6 млрд грн. Його подальша динаміка значною мірою залежатиме від обсягів міжнародної допомоги, умов її надання та способу обліку, а також від динаміки валютних коливань. ◼︎ Наразі фінансування за програмою Ukraine Support Loan не несе додаткового боргового тягаря. Проте, згідно з умовами програми, зобов’язання України щодо виплат прямо пов’язане з майбутніми репараціями з боку Росії. Якщо Україна все ж отримає репарації, кошти отримані в рамках програми, доведеться повернути. Тоді отримана сума може трансформуватися у частину державного боргу. 📌 Більше актуальних даних про державний борг, бюджет та публічні фінанси України — у Telegram-каналі Центру «Ваші Гроші»: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #ПублічніФінанси #ДержавнийБорг #БюджетУкраїни #ЕкономікаУкраїни

📉 У березні-червні Росія додатково отримала щонайменше $35,7 млрд експортної виручки завдяки високим цінам на енергоносії. Це дещо покращило короткостроковий прогноз, але не вивело економіку зі стагнації й не розв’язало проблем із бюджетом. Водночас українські удари по нафтопереробній і паливній інфраструктурі не дали Росії повною мірою скористатися високими цінами. Про це йдеться у новому огляді KSE Institute «Санкції та російська економіка» за перше півріччя 2026 року. Ключові висновки: 🔹 У 2026 році санкції посилили проти тіньового флоту та його екосистеми, схем обходу обмежень, а також фінансової та військово-промислової інфраструктури Росії. Однак перебої у світових потоках енергоносіїв через війну навколо Ірану завадили запровадити значно сильніші заходи проти російського енергетичного експорту. 🔹 Доходи від експорту нафти зросли із середніх $10,4 млрд на місяць у січні-лютому до $21,5 млрд у квітні та $20,8 млрд у травні. Загалом у березні-червні додаткові доходи сягнули щонайменше $35,7 млрд. 🔹 Федеральний бюджет отримав від цього менше, ніж можна було б припустити з огляду на обсяг експортних доходів. У квітні-червні Росія витратила близько 620 млрд рублів на стримування внутрішніх цін на пальне. Додатковий внесок вищих нафтогазових доходів до бюджету становив близько 0,8 трлн рублів. 🔹 Українські удари частково зменшили вигоду від високих цін. На піку атак робота близько 40% нафтопереробних потужностей Росії була порушена або обмежена, а виробництво бензину було приблизно на 25% нижчим, ніж у червні 2025 року. 🔹 Російська економіка залишається у стагнації. У першому кварталі вона скоротилася на 0,6% порівняно з попереднім кварталом і на 0,2% порівняно з першим кварталом 2025 року. 🔹 Дефіцит федерального бюджету сягнув 5,7 трлн рублів, або 2,7% ВВП. Це більше, ніж за весь 2025 рік, на 51% вище за початковий план і на 19% — за переглянутий. 🔹 Фінансувати дефіцит стає дедалі складніше. Зростання вартості запозичень і зниження попиту з боку банків призвели до невдалих або скасованих аукціонів державних облігацій. 🔹 Конфлікт між монетарною та фіскальною політикою загострюється. Центральний банк намагається стримувати спричинену війною інфляцію, тоді як уряд збільшує видатки та запозичення для фінансування війни. Прогноз на друге півріччя залежатиме від темпів нормалізації світових енергетичних ринків і продовження українських ударів. Автори пропонують повністю припинити імпорт російського викопного палива, посилити тиск на покупців російських нафти й газу, заборонити морські послуги для перевезення російської нафти, розширити санкції проти тіньового флоту та його екосистеми й російського фінансового сектору, посилити технологічні санкції, жорсткіше протидіяти посередникам у третіх країнах, які допомагають обходити санкції, та посилити контроль за криптовалютами й альтернативними платіжними системами. 📄 Повний текст дослідження: https://e.surl.li/xovkmk #KSEInstitute #СанкціїПротиРосії #ЕкономікаРосії #НафтовіДоходи #ТіньовийФлот

🛢️ Липневий випуск Russian Oil Tracker від KSE Institute: удари по НПЗ обвалили експорт нафтопродуктів, а заборона на вивезення дизелю та газойлю може поставити під ризик до 36% його загального обсягу У червні 2026 року морський експорт російської нафти зріс на 4,7% за місяць і на 8,7% порівняно з минулим роком. Постачання сирої нафти збільшилися на 13,3% — приблизно до 4,4 млн барелів на добу. Експорт нафтопродуктів, навпаки, скоротився на 13,1% — до близько 1,6 млн барелів на добу, найнижчого рівня за весь час спостережень. Доходи Росії знизилися на $5 млрд — до $15,8 млрд. 🔹 Раніше Росія стабільно експортувала 900–1000 тис. барелів дизеля та газойлю на добу, тоді як у червні, після ударів по НПЗ, експорт скоротився приблизно до 580 тис. барелів на добу. Із січня 2025 року до червня 2026 року Росія експортувала ці товари до 52 держав, а на вісім найбільших покупців припадало 80% постачань. Найбільше залежить Туреччина, де російська продукція забезпечувала 87% імпорту дизелю та газойлю. 🔹 Українські удари по російських НПЗ скоротили обсяг перероблення нафти до 3,8 млн барелів на добу — на 1,6 млн менше, ніж рік тому. Через це Росія збільшила експорт сирої нафти, яку не могла переробити, але зменшила постачання нафтопродуктів. Залежність від західних морських послуг зросла до 45%: танкери зі страхуванням IG P&I перевозили 35% сирої нафти та 73% нафтопродуктів. 🔹 Ціни на російську нафту в червні різко знизилися. Urals FOB подешевшала приблизно на $24 — до $61 за барель, але все ще торгувалася вище за переглянуте цінове обмеження ЄС. ESPO FOB Kozmino впала приблизно на $22 — до $73. 🔹 Тіньовий флот залишався важливим інструментом російського експорту. У червні з російських портів вийшли або брали участь у перевалці з судна на судно близько 180 завантажених танкерів, приблизно 94% із яких були старшими за 15 років. Станом на 27 липня США, Велика Британія, ЄС, Канада, Австралія та Нова Зеландія внесли до санкційних списків 681 унікальний нафтовий танкер. ЄС додав ще 30 нафтових танкерів у межах 21-го пакета санкцій. 🔹 Головними покупцями російської нафти залишалися Індія та Китай. Індія збільшила імпорт на 38% — до 2,6 млн барелів на добу, а Китай — на 13%, до 1,2 млн. Туреччина скоротила закупівлю сирої нафти до 131 тис. барелів на добу, але продовжувала імпортувати близько 398 тис. барелів російських нафтопродуктів на добу. 📊 За базовим сценарієм KSE Institute, доходи Росії від експорту нафти можуть зрости зі $158 млрд у 2025 році до $191 млрд у 2026-му, а у 2027 році знизитися до $163 млрд. За посилення санкційного тиску вони можуть становити $173 млрд у 2026 році, а за слабкого виконання обмежень — $202 млрд. Сукупні втрати Росії від нафтового експорту з березня 2022 року оцінюються у $199,6 млрд. ➡️ Детальніше у повному звіті: https://e.surl.li/lebcxp #KSEInstitute #RussianOilTracker #НафтовіСанкції #ТіньовийФлот #ЕкспортНафти

📘 У липневому випуску Russia Chartbook від KSE Institute: проблеми з внутрішніми запозиченнями загрожують фінансуванню бюджету Росії, а додаткові доходи від енергоресурсів зменшуються на тлі зниження цін на нафту. 🔹 У червні обсяг випуску облігацій федеральної позики опустився до найнижчого рівня із січня 2026 року. Після кількох скасувань і перенесень аукціонів Мінфін РФ призупинив їх, щоб не позичати на надто дорогих умовах. Востаннє Росія зупиняла аукціони ОФЗ у 2020 році, у розпал пандемії. 🔹 Завдяки невеликому профіциту в червні накопичений дефіцит федерального бюджету за перше півріччя скоротився до 5,7 трлн рублів. Однак це не свідчить про фундаментальне покращення. За січень-червень видатки були на 16% вищими, ніж торік, тоді як нафтогазові доходи нижчими на 23%. Мінфін РФ також підвищив річний план дефіциту на 1 трлн рублів. 🔹 Оскільки випуск ОФЗ не покриває потреб у фінансуванні, уряд дедалі більше покладається на кошти з рахунків Казначейства. За січень-травень чистий випуск ОФЗ та вилучення коштів із ФНБ були на 3,4 трлн рублів, або $43 млрд, меншими за дефіцит. Водночас середній залишок коштів на рахунках Казначейства у період із грудня до червня скоротився на 3,6 трлн рублів. 🔹 Доходи Росії від нафтового експорту у червні різко скоротилися до $15,8 млрд – на 23% порівняно із середнім рівнем березня-травня. Експортна ціна російської нафти впала з $89,1 за барель у травні до $65,3 у червні, а дисконт зріс до $19,9 за барель. 🔹 Водночас загальний обсяг нафтового експорту зріс до 7,7 млн барелів на добу – найвищого рівня з березня 2024 року. Через українські удари по НПЗ Росія наростила експорт сирої нафти з 5,2 до 5,8 млн барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів скоротився з 2,2 до 1,9 млн. 🔹 Нижчі ціни та зміна структури експорту скорочували доходи Росії від нафтового експорту у червні та на початку липня. Однак нове загострення на Близькому Сході знову підштовхує світові ціни вгору і збільшить нафтові доходи Росії. 📄 Повний липневий випуск Russia Chartbook: https://e.surl.li/xcbsnn #KSEInstitute #RussiaChartbook #ЕкономікаРосії #СанкціїПротиРосії #Нафта

🚢 У червні понад половину російського СПГ перевезли танкери, пов'язані виключно з компаніями поза ЄС і G7 У ІІ кварталі 2026 року зросла роль таких танкерів у перевезенні російського СПГ. У червні на них припало 55% обсягів — удвічі більше за середню частку в І кварталі. Зростанню, зокрема, сприяло те, що щонайменше сім танкерів змінили британських суднових менеджерів на сінгапурських. Про це йдеться у новому випуску Russian LNG Tracker від KSE Institute за ІІ квартал 2026 року. У червні російські поставки скоротилися на 34% порівняно з травнем — до 2,2 млн тонн, переважно через планове технічне обслуговування Sakhalin-2. Росія посіла четверте місце серед світових експортерів СПГ із часткою 7%, тоді як США зберегли перше місце із часткою 32%. 🔹 Yamal LNG залишається головним центром російського експорту: у червні на нього припало 65% усіх поставок. Китай і Франція разом отримали 45% російського СПГ. Половина вантажів із Yamal LNG надійшла до Zeebrugge LNG Terminal і Dunkirk LNG Terminal, а 55% поставок із Sakhalin-2 — до китайських Tangshan Caofeidian LNG Terminal і Rudong LNG Terminal. 🔹 Компанії із Сінгапуру та Японії керували танкерами, що перевезли 57% російського СПГ. Судна під прапорами Гонконгу та Багамських Островів транспортували 52% обсягів. У травні вперше зафіксовано перевезення російського СПГ під підробленим прапором Гаяни. 🔹 У червні російський СПГ перевозили унікальних 26 танкерів — на вісім менше, ніж у травні. Ринок залишається зосередженим: десять найбільших компаній, що керують суднами, забезпечували в середньому 92% експорту, а Seapeak Maritime Singapore, Mitsui Osk Lines Ltd і Dynagas Ltd — близько 61% місячних обсягів. 🔹 Упродовж ІІ кварталу російський СПГ завантажували унікальних 43 танкери, з яких 10 перебували під санкціями. Вони перевезли близько 0,8 млн тонн СПГ — 9% усього російського експорту за квартал — і становили 23% активного флоту. ➡️ Детальніше у повному звіті: https://e.surl.li/ssjvov #KSEInstitute #RussianLNGTracker #СПГ #СанкціїПротиРосії #ЕнергетичнаБезпека

Довша війна збільшить потребу України у додатковій фінансовій підтримці партнерів на $67,4 млрд у 2027-2029 роках – Ukraine Macroeconomic Handbook за третій квартал 2026 року від KSE Institute У новому випуску базове припущення щодо завершення повномасштабної війни переглянуто з кінця 2026 року на другу половину 2027-го. Хоча шлях до припинення вогню та сталого миру залишається вкрай невизначеним, довша війна наразі вважається більш імовірним сценарієм. Це не означає, що такий сценарій є неминучим. Оновлене припущення дає партнерам України реалістичнішу основу для оцінки середньострокових перспектив країни та її потреб у підтримці. Ключові висновки випуску: 💰 За оцінкою KSE Institute, попри реалізацію Ukraine Support Loan, у 2027–2029 роках Україні знадобляться додаткові $67,4 млрд фінансової допомоги від партнерів. Довша війна збільшить видатки на оборону та безпеку, стримуватиме доходи бюджету та відкладатиме доступ до ринкового фінансування. 📉 Сукупне економічне зростання у 2026-2029 роках буде на 3,7 відсоткового пункту нижчим, ніж очікувалося раніше. Дефіцит поточного рахунку без урахування грантів буде на $68,9 млрд більшим через зростання імпорту, тоді як експорт і приплив іноземного капіталу довше залишатимуться слабшими. 📊 Середня інфляція протягом прогнозованого періоду буде на 1,6 відсоткового пункту вищою. Вона залишатиметься близькою до 10%, а наприкінці 2026 року та на початку 2027-го може тимчасово перевищити цей рівень через сильний тиск з боку пропозиції на тлі воєнних руйнувань. 💵 Девальваційний тиск на гривню посилиться. Курс може становити 46,3 грн за долар наприкінці 2026 року та 49,9 грн за долар наприкінці 2028-го, після чого можливе певне зміцнення гривні. Тимчасове підвищення облікової ставки до 15,5% у жовтні 2026 року вже стало базовим сценарієм. Подальші стрибки цін, пов’язані з обмеженнями пропозиції, вимагатимуть від НБУ обережної політики. Під час відновлення інфляція попиту змушуватиме НБУ довше утримувати ставку на вищому рівні, навіть коли потреба в кредитуванні буде найбільшою. 🏦 Стійкість валютно-курсової політики НБУ й надалі залежатиме від зовнішнього фінансування. За базового сценарію, який передбачає залучення додаткового, але ще не погодженого фінансування, міжнародні резерви залишатимуться на рівні близько $70 млрд до 2029 року. 📈 Перекласифікація Ukraine Support Loan на €90 млрд зменшує формально відображені дефіцити бюджету та поточного рахунку, але не змінює загальних розривів у фінансуванні. Для збереження стійкості державних фінансів і міжнародних резервів особливо важливо, щоб підтримка надходила у формі грантів або фінансування на дуже пільгових умовах. Якщо фінансовий розрив буде повністю покритий пільговими позиками, державний борг з урахуванням зобов’язань ERA перевищить 100% ВВП у 2028 році. Тому форма підтримки матиме критичне значення. Без додаткового фінансування під загрозою опиняться здатність України захищатися від російської агресії, макроекономічні резерви та фінансування відбудови. Повернення українців з-за кордону також може бути пізнішим і меншим, ніж очікувалося раніше. Тому важливими для відновлення будуть програми перекваліфікації, ефективніше поєднання працівників із вакансіями та заходи для повернення українців. 👉 Читати повний випуск – https://e.surl.li/jfbjkr #KSEInstitute #Макроекономіка #ЕкономікаУкраїни #МакроекономічнийПрогноз #МіжнароднаПідтримка

💰 У червні видатки загального фонду держбюджету становили 431,5 млрд грн, або 97,7% від плану, — Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute з посиланням на дані Міністерства фінансів України 🇺🇦 Ключові факти, на які звертають увагу аналітики: ◼︎ Уперше з березня місячний план видатків не було виконано — на 2,3%. Водночас це пояснюється передусім переглядом планових показників. Упродовж червня план збільшили на 6,9% — до 441,7 млрд грн. Без цього коригування фактичні видатки перевищили б початковий план на 4,1%. ◼︎ На фінансування Міністерства оборони виділили 207,7 млрд грн, або 48,1% усіх видатків загального фонду. Із цієї суми 126,8 млрд грн спрямували на забезпечення Збройних сил України, ще 74,3 млрд грн — на закупівлю техніки та обладнання. ◼︎ На обслуговування державного боргу спрямували 40,6 млрд грн — 97,2% від плану. ◼︎ Видатки Міністерства соціальної політики становили 34,9 млрд грн, або 94,3% плану, з яких 22,6 млрд грн отримав Пенсійний фонд. На відміну від попередніх місяців, зміни до бюджетного розпису були пов’язані не з перерозподілом ресурсу між окремими періодами, а зі збільшенням загального обсягу видатків. У червні до державного бюджету внесли зміни, якими річний план видатків загального фонду збільшили на 116,6 млрд грн. У наступні місяці бюджетний розпис поступово приводитимуть у відповідність до оновленого річного плану. 📌Більше актуальних даних про державний бюджет, борг і публічні фінанси України — у Telegram-каналі Центру «Ваші Гроші»: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #ПублічніФінанси #ДержавнийБюджет #БюджетніВидатки #ФіскальнаПолітика

📊💵 У червні надходження від партнерів допомогли відновити міжнародні резерви та послабити тиск на гривню. Водночас липневий огляд KSE Institute показує, що великий торговельний дефіцит, динаміка курсу та стійке зростання базової інфляції залишаються основними ризиками для економіки. 🔷 За січень–травень торговельний дефіцит України сягнув $25,8 млрд — на $8,4 млрд, або 48%, більше, ніж торік. Експорт зріс лише на 3%, тоді як імпорт — на 27%, насамперед через закупівлі машин, обладнання та мінеральної продукції. 🔷 Після чотирьох місяців скорочення міжнародні резерви у червні зросли з $45,7 млрд до $51,3 млрд. Це стало можливим завдяки надходженню $11,3 млрд від Європейського Союзу та Світового банку. 🔷 У червні гривня послабилася до 45,1 грн за долар через зростання державних видатків і високий попит на валюту. Щоб стримати різкі коливання, НБУ продав $5,1 млрд — найбільше з грудня 2024 року. Після надходження зовнішніх коштів курс повернувся приблизно до 44,5 грн за долар. 🔷 Інфляція сповільнилася до 7,2% завдяки здешевленню продуктів. Проте базова інфляція зросла до 8,1%, а ціни виробників у переробній промисловості — на 45,2%. Тому після завершення сезонного здешевлення продуктів зростання цін може знову прискоритися. 🔷 Промислове виробництво у травні зросло лише на 0,3%, а будівництво скоротилося на 17,8%, а динаміка в розрізі свідчить про накопичення запасів в секторі. Зростання зберігається переважно у секторах, пов’язаних з оборонними замовленнями. Водночас роздрібна торгівля збільшилася на 10,9%. 📌 Повна версія огляду: https://e.surl.li/zjuvln #KSEInstitute #Макроекономіка #МіжнародніРезерви #Інфляція #ЕкономікаУкраїни

💰 У червні держбюджет отримав рекордні у 2026 році 545,3 млрд грн кредитів і грантів — Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute з посиланням на дані Міністерства фінансів України 🇺🇦 Ключові факти, на які звертають увагу аналітики:  ◼︎ 319,7 млрд грн отриманої суми становили гранти, 187,5 млрд грн — зовнішні позики, ще 38 млрд грн — внутрішні запозичення. ◼︎ Найбільше коштів надійшло від ЄС: €3,2 млрд макрофінансової допомоги та  €3,9 млрд на оборонні потреби, що надійшли до спеціального фонду держбюджету за новою програмою Ukraine Support Loan, а також €2,8 млрд сьомого траншу Ukraine Facility. Його Єврокомісія погодила ще у квітні.   ◼︎ Ще $2,4 млрд Україна отримала через Фонд фінансового посередництва для інвестування у зміцнення України, а $744 млн та €240 млн — за програмою підтримки стійкого державного управління. ◼︎ За проєктом SPIRIT, який має допомогти реформувати систему соціального захисту, надійшло $598,5 млн. Додаткові $500 млн Україна отримала за проєктом МБРР для підтримки зайнятості та розвитку приватного сектору. ◼︎ На обслуговування та погашення державного боргу у червні витратили 100,5 млрд грн. Водночас нових позик залучили на 125,1 млрд грн більше. За І півріччя 2026 року Україна загалом залучила 486,1 млрд грн, або $11,1 млрд, позик. 📌Більше актуальних даних про бюджет, фіскальну політику, людський капітал та ринок праці України — у Telegram-каналі Центру «Ваші Гроші»: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #PublicFinance #UkraineBudget #InternationalAid #FiscalPolicy

Доходи громад зросли на 22,5%, водночас підтримка громад, що найбільше постраждали від війни, стала меншою — новий Моніторинг громад KSE Institute за червень 2026 року. Команда Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute разом із KSE University підготувала новий випуск щомісячного дослідження про стан громад. 💰 Доходи місцевих бюджетів без трансфертів становили 45,7 млрд грн — на 22,5% більше, ніж торік, і зростали більш ніж утричі швидше за інфляцію. ПДФО забезпечив 70% усіх власних доходів громад. Водночас державна підтримка залишається нерівномірною: дотація найбільш постраждалим від війни громадам скоротилася на 43,3%. 📊 Уряд додатково спрямував 6,6 млрд грн на підтримку місцевих бюджетів та визначив 18 пріоритетних напрямів публічних інвестицій загальним обсягом 270,9 млрд грн. Доступ до фінансування дедалі більше залежатиме від якості підготовки проєктів, фінансового планування та прозорості громад. 💥 У червні зафіксували рекордні 3 724 обстріли громад — на 47% більше, ніж рік тому. Кількість уражень цивільної інфраструктури становила 747. На 193 прифронтові громади припало понад 92% усіх обстрілів. 🇪🇺 Євроінтеграція посилює вимоги до місцевого врядування — зокрема до закупівель, фінансового контролю, обліку видатків, збору даних і прозорості рішень. 🤝 У червні зареєстрували 10 нових договорів про співробітництво між громадами та 6 міжнародних угод із партнерами з Німеччини, Франції, Словенії, Польщі та Болгарії. Більше про регіональну політику, бюджети громад, безпекову ситуацію, співпрацю між громадами та міжнародні партнерства – у Моніторингу громад KSE Institute за травень 2026 року: https://e.surl.li/tdjphh ✈️ Більше досліджень Центр аналізу публічних фінансів та управління можна знайти у Telegram-каналі Ваші Гроші: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #LocalGovernance #Decentralization #UkraineRecovery #PublicFinance

Міжнародні гранти забезпечили перевиконання доходів бюджету на 23,6% у червні — KSE Institute Про це йдеться у червневому випуску Бюджетного барометра, підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute. 🔹 У червні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 541,8 млрд грн — на 103,5 млрд грн, або на 23,6%, більше за план. Перевиконання було зумовлене переважно міжнародною допомогою, що надійшла у вигляді грантів. Попередньо профіцит оцінюють у 112,8 млрд грн. 🔹 До загального фонду надійшло 319,7 млрд грн грантів — на 120,9 млрд грн більше від плану. Основними джерелами фінансування стали Європейський Союз і Світовий банк. Окремо Україна отримала від ЄС €3,9 млрд до спеціального фонду на оборонні потреби. 🔹 ПДФО та військовий збір принесли 37,4 млрд грн, рентна плата — 6,7 млрд грн, акцизний податок — 28,8 млрд грн. План імпортного ПДВ виконали повністю — бюджет отримав 60,2 млрд грн. Водночас внутрішній ПДВ приніс 27,2 млрд грн — на 8,1% менше від плану. 🔹 Видатки загального фонду становили 430 млрд грн, або 97,4% уточненого плану. Головним пріоритетом залишалися безпека й оборона: для Міністерства оборони передбачалося 191 млрд грн, для МВС — 46,2 млрд грн. 🔹 У червні держава залучила 225,6 млрд грн позик, із яких 187,5 млрд грн надійшло з-за кордону. На погашення та обслуговування державного боргу спрямували 100,5 млрд грн. Вкладення громадян в ОВДП досягли рекордних 153,6 млрд грн. 🔹 Доходи місцевих бюджетів без трансфертів зросли на 22,5% — до 45,7 млрд грн. Основним джерелом залишався ПДФО, який забезпечив 32 млрд грн. 🔹 Серед основних ризиків на найближчі місяці аналітики називають російські удари по енергетичній, промисловій і транспортній інфраструктурі, можливе зростання цін на енергоносії та розширення незапланованих програм підтримки населення. 📌Читайте повну версію дослідження за посиланням: https://e.surl.li/zdaymp ✈️ Більше досліджень Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління можна знайти у Telegram-каналі «Ваші гроші»: https://t.me/vashigroshi #KSEInstitute #PublicFinance #UkraineBudget #FiscalPolicy #UkraineEconomy

❌🇷🇺 565 міжнародних компаній повністю залишили Росію від початку повномасштабного вторгнення. Водночас 55% компаній, які відстежує KSE Institute, досі працюють у РФ. За новими даними KSE Institute у межах проєкту «Самосанкції / LeaveRussia», у січні-червні 2026 року зафіксовано 18 повних виходів іноземних компаній з російського ринку. Серед зафіксованих ліквідацій бізнесів – Airbus, Deutsche Bank, Egon Zehnder, Formel D, Hexagon Composites, Ineos, Pepperl+Fuchs, Phoenix Mecano та Raute Corporation. Ще 8 компаній завершили вихід через продаж російського бізнесу – Citi, Frigoglass, Gigaset Communications, Haulotte Group, Hino Motors, Hoffmann Group, Linde та Mitsui & Co. Один із найбільш помітних виходів – Citigroup. У першому півріччі 2026 року акції російського Citibank були передані Renaissance Capital, що завершило вихід банківської групи з російського ринку. Водночас динаміка виходу залишається повільною: 🟢 565 компаній (13,1%) – повністю залишили російський ринок 🔵 1 373 компанії (31,9%) – оголосили про вихід або призупинили діяльність 🔴 2 362 компанії (55%) – досі залишаються в Росії Попередні дані за 2025 рік також свідчать, що іноземний бізнес зберігає значну економічну присутність у РФ. Сукупна виручка компаній, охоплених фінансовими даними KSE Institute, становила близько $200,8 млрд. Їхній чистий прибуток скоротився на 41%, тоді як податок на прибуток – лише на 11,3%. 📄 Детальніше: https://e.surl.li/tbglct 📊 База компаній LeaveRussia: https://leave-russia.org/uk 📲 Мобільний застосунок Leave Russia (App Store): https://apps.apple.com/ua/app/leave-russia/id6474446595 – перевіряйте бренди за штрихкодом. #KSEInstitute #LeaveRussia #Самосанкції #ВихідЗРосії #СанкціїПротиРосії

💰 Державний та гарантований державою борг України у травні 2026 року становив 9,3 трлн грн — Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute з посиланням на дані Міністерства фінансів України 🇺🇦 Ключові факти, на які звертають увагу аналітики: ◼︎ У травні 2026 року державний борг склав 9 325,6 млрд грн (або $210,7 млрд). ◼︎ Упродовж травня обсяг державного боргу скоротився на 20,0 млрд грн (-0,2%). Водночас із початку 2026 року він зріс на 282,9 млрд грн (+3,1%), тоді як у доларовому скоротився на 1,2%. ◼︎ Найбільша частка боргових зобов'язань номінована в євро — 44,6%. Частка боргу в доларах США становить 22,8%, у гривні — 20,5%, ще 12,2% припадає на інші валюти. ◼︎ 9 червня 2026 року Нафтогаз досяг домовленостей щодо реструктуризації двох серій єврооблігацій загальним обсягом €1,2 млрд. Відповідно, строк погашення було перенесено на 2032 рік для єврової серії та на 2033 рік — для доларової. Борговий менеджмент на рівні державних компаній відіграє важливу роль для забезпечення боргової стійкості держави. Більше актуальних даних про державний борг, бюджет та публічні фінанси України — у Telegram-каналі Центру «Ваші Гроші». 📌Посилання: https://t.me/vashigroshi/ #KSEInstitute #ПублічніФінанси #ДержавнийБорг #БюджетУкраїни #ЕкономікаУкраїни

🥔 Споживання свіжої картоплі в Україні за оцінкою Агроцентру KSE Institute становить 68 кг на людину на рік. KSE Агроцентр представив перші результати дослідження попиту на картоплю та картопляні продукти в Україні. Вони свідчать, що середнє споживання картоплі значно менше за поширені оцінки, які часто використовують під час аналізу українського ринку картоплі. Ключові результати: 📌 98% українців (97,4% домогосподарств) споживають картоплю та продукти її переробки. Високий рівень споживання зберігається незалежно від регіону, віку чи типу населеного пункту. 🥔 Середнє споживання свіжої становить 68 кг на людину на рік, або близько 5,7 кг на місяць. Водночас існує суттєва різниця між містом і селом: жителі сільської місцевості споживають у середньому 7,7 кг картоплі на місяць, тоді як міські — 4,8 кг. 🏡 12,4 млн українців вирощують картоплю для власного споживання. При цьому у селах картоплю вирощують 69% домогосподарств, тоді як у містах — лише 24%, що підкреслює важливу роль власного виробництва у забезпеченні внутрішнього ринку. Дослідження є частиною проєкту «Аналіз сильних сторін та вузьких місць у ланцюгах постачання картопляного сектору України», який KSE реалізує у партнерстві з Українською асоціацією виробників картоплі за підтримки уряду Нідерландів. 📖 Вже незабаром KSE Агроцентр представить повну версію дослідження, із комплексним аналізом споживання картоплі, споживчих практик та структури ринку картоплі в Україні. #KSEInstitute #KSEАгроцентр #Агросектор #РинокКартоплі #СільськеГосподарство #АграрнаЕкономіка

Росія платить Китаю дедалі більшу надбавку за товари військового призначення – набагато більшу, ніж до повномасштабного вторгнення. KSE Institute випустив другий випуск Russian CHP Imports Tracker за 2 квартал 2026 року – щоквартального аналітичного продукту, який відстежує здатність Росії імпортувати товари, обмежені експортним контролем країн санкційної коаліції. Цей випуск додає до аналізу обсягів торгівлі ще й ціни – скільки Росія реально платить за ці товари й наскільки більше, ніж платить решта світу. Ключові висновки другого випуску: ▪️Надбавка, яку Росія платить Китаю за товари зі списку CHP, стабільно зростає з 2023 року і у 2025-му сягнула близько 300%. ▪️Надбавка за всіма постачальниками разом – включно з некитайськими – набагато нижча, до 50% протягом більшої частини війни, а у 2025 році ще й знизилась. ▪️Немає переконливих доказів масштабного перенаправлення експорту з країн коаліції через треті країни ЄАЕС – те, що трапляється, найчастіше йде через Казахстан. ▪️Зростає частка Гонконгу в імпорті Росією процесорів та інтегральних мікросхем – можливий показник того, що товари з країн коаліції й далі потрапляють до Росії. Наступні випуски глибше розберуть надбавку, яку Росія платить своїм некитайським постачальникам, і додадуть нові кейси обходу експортного контролю. 🔗 Читати другий випуск: https://e.surl.li/swzybk #KSEInstitute #ExportControls #RussiaSanctions #ChinaRussiaTrade #DualUseGoods #CHPImports

🚢 Судна під фальшивими або невідомими прапорами практично зникли з балтійських перевезень — червневий випуск Russian Shadow Fleet Tracker від KSE Institute. Ключове з випуску: 🔹У травні тіньовий флот перевіз 70% російської сирої нафти та 27% нафтопродуктів. Загалом сиру нафту перевозили 142 унікальні танкери, а нафтопродукти - 194 танкери. Серед тіньових танкерів, що перевозили сиру нафту, 93% були старші за 15 років, серед тих, що перевозили нафтопродукти, - 91%. 🔹Сира нафта йшла переважно через тихоокеанські порти та Балтику, нафтопродукти — через Чорне море і тихоокеанські порти. 🔹Головні покупці тіньової сирої нафти — Китай і Індія, 30% і 21%. Частка поставок без кінцевого пункту призначення скоротилася: до 40% для сирої нафти (проти 46% у квітні) і до 37% для нафтопродуктів (проти 46%). Серед окремих компаній у березні–травні 2026 року найбільше купували індійські IOC та RIL і китайська Shandong Yulong — разом 28%. 🔹Компанії з Китаю, Росії та ОАЕ контролюють 65% обсягів за комерційним управлінням та 63% за реєстрацією власників. Частка російського прапора залишається на рівні 23% загального обсягу нафти, перевезеної тіньовими танкерами у травні 2026 року. 🔹Щонайменше 44 тіньових танкери (24% від загальної кількості тіньових суден) застраховані трьома російськими компаніями — «АльфаСтрахування» (18 суден), Balance Insurance JSC (14) та «Согаз» (12). Із них 33 вже під санкціями, а 26 ходять під російським прапором. 🔹З Балтійських портів у травні поставки сирої нафти зросли на 1,9% за місяць і на 19,4% за рік, а 100% тіньових танкерів були старші за 15 років. Судна під фальшивими або невідомими прапорами практично зникли з балтійських перевезень. Частка російського прапора скоротилася з 15% у квітні до 11% у травні. 📌Детальніше у повному звіті: https://e.surl.li/wquiul #KSEInstitute #ТіньовийФлот #РосійськаНафта #Санкції #ShadowFleet