KSE Agrocenter

🇺🇦 У межах спільного проєкту з УАВК KSE Агроцентр досліджує реальний рівень споживання картоплі в Україні. Перші результати репрезентативного опитування суттєво змінюють усталене уявлення: 68 кг на особу на рік замість широко цитованих 120 кг. 🇬🇧 Within a joint project with UAPP, KSE Agrocenter is investigating actual potato consumption in Ukraine. The first results from a representative population survey substantially challenge the conventional estimate: 68 kg per capita per year instead of the widely cited 120 kg https://potatoclub.com.ua/blog/BILShE-NE-140-KG-YaKE-SPRAVJNYe-SPOJIVANNYa-KARTOPLI-V-UKRANI-NA-DUShU-NASELENNYa/

🖊 Команда KSE Агроцентру публікує головні висновки панельних дискусій в рамках події «Реформа, яка відбулась. Ринок землі: 5 років після відкриття» (модератори події: Марія Ярошко та д-р Денис Нізалов): 📍Реформа спрацювала. Ринок землі стабільний, стійкий та ефективний — він посилив конкуренцію, збільшив надходження до місцевих бюджетів та обсяги продажу. Після відкриття ринку для юросіб ціни зросли, а оренда залишається основою земельних відносин. 📍 Земля поки не стала інструментом кредитування. Висока вартість реєстрації права власності (15 000 грн за ділянку), фрагментованість ділянок і неможливість застави права оренди стримують кредитування під заставу землі — водночас один із банків уже профінансував купівлю землі аграріями на понад 300 млн грн. 📍 Фонд часткового гарантування кредитів недовикористаний. Гарантійний портфель — 645 млн грн, але жодного інвестиційного кредиту саме на купівлю землі; витрати можуть сягати 30% суми малих кредитів. 📍Електронні аукціони працюють — прозорі торги піднімають орендні ставки у 4–5 разів від стартової ціни. Але громади недовикористовують свої землі: більшість із них обробляється, проте роками не виставляється на відкриті торги. Менші лоти = більша конкуренція, а малі фермери часто пропонують вищу ціну, ніж агрохолдинги. 📍 Євроінтеграція — наступний виклик: екологічні вимоги, моніторинг концентрації землі та кінцевих бенефіціарів 🇪🇺. 📍Пріоритети на майбутнє: консолідація земель, масова оцінка, автоматизація реєстрів, розблокування використання застави прав оренди та підтримка малих і середніх фермерів. ___________ 🖊 The KSE Agrocenter team publishes the key takeaways from the panel discussions held during the event: "A Reform That Happened. The Land Market: 5 Years After the Opening" (moderated by Maria Yaroshko & Dr. Denys Nizalov): 📍 The reform delivered. The land market is stable, resilient, and effective — boosting competition, local budget revenues, and sales volumes. Real prices rose after opening to legal entities, while lease remains the cornerstone of land relations. 📍 Land is not yet a lending vehicle. High title registration costs (up to UAH 15,000 per parcel), fragmented plots, and the inability to pledge lease rights hold back land-collateralized credit. Though one of the banks has already financed 300M+ UAH of land purchases. 📍 The Partial Credit Guarantee Fund still have an unrealized potential. A UAH 645M guarantee portfolio, but not a single investment loan for land purchase so far; costs can reach 30% of small loans. 📍E-auctions work — transparent bidding lifts rental rates 4–5x above starting prices. But hromadas underutilize their land: much of it is cultivated yet never offered at open auction. Smaller lots = more competition, and small farmers often outbid agroholdings. 📍 EU integration is the next test: environmental requirements, monitoring land concentration and beneficial ownership, and a proposed cap of a hromada's land per a single owner 🇪🇺. 📍Priorities ahead: land consolidation, mass land valuation, automated registries, lease rights as collateral, and support for small and medium farmers. 🔍 Читати висновок повністю 🔍 Read all conclusions

🌱 Центр досліджень продовольства та землекористування KSE Агроцентр презентує аналітичний звіт, присвячений п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення 1 липня 2021 року стало ключовим етапом земельної реформи, створивши передумови до посилення ефективності та конкурентоспроможності аграрного сектору України. Незважаючи на повномасштабну війну, ринок демонструє значні темпи розвитку, співставні з показниками окремих європейських країн. Подібна стійкість частково пояснюється відкриттям ринку для юридичних осіб з 1 січня 2024 року, яке зробило ринок більш ліквідним та інвестиційно привабливим. Основні результати дослідження: 🔹 За п’ять років роботи ринку було укладено понад 500 тис угод купівлі-продажу на загальну площу близько 1,15 млн. га. Лідерами за загальною площею купівлі-продажу є Полтавська, Дніпропетровська та Харківська області. 🔹 Вартість землі продовжує активно зростати: за період з 2021 року середньозважена ціна купівлі-продажу земельних ділянок зросла з близько 30 тис грн/га до майже 66 тис грн/га в фактичних цінах. При цьому темпи зростання ціни перевищують темпи інфляції в Україні, що робить землю інвестиційно привабливим активом. 🔹 Ринок оренди державних та комунальних земель грає помітну роль у земельних відносинах. Операції на цьому ринку відбуваються через систему електронних торгів, організованих ДП «Прозорро.Продажі». За результатами торгів вже передано в оренду понад 237 тис. га державних та комунальних земель, а кількість успішних аукціонів перевищила 21 тисячу. 🔹 Конкурентні електронні аукціони забезпечують суттєве зростання орендної плати. У середньому, фінальна орендна ставка за результатами торгів перевищує стартову майже у 4 рази, демонструючи значний економічний ефект відкритої конкуренції порівняно з визначенням орендної плати без аукціону. ___________ 🌱 The Center for Food and Land Use Research (KSE Agrocenter) presents an analytical report dedicated to the fifth anniversary of the opening of the agricultural land market in Ukraine. The lifting of the moratorium on the purchase and sale of agricultural land on July 1, 2021 became a key stage of the land reform, creating the prerequisites for strengthening the efficiency and competitiveness of the agricultural sector of Ukraine. Despite the full-scale war, the market is demonstrating essential development, comparable to the benchmarks of some European countries. Such stability is partly explained by the opening of the market to legal entities from January 1, 2024, which made the market more liquid and attractive for investment. Main results of the study: 🔹 Over the five years of the market's operation, more than 500 thousand purchase and sale agreements were concluded for a total area of about 1.15 million hectares. The leaders in terms of the total purchase and sale area are Poltava, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions. 🔹 The farmland prices continue to grow actively: since 2021, the weighted average sale price of land plots has increased from about 30 thousand UAH/ha to almost 66 thousand UAH/ha in actual prices. At the same time, the rate of price growth exceeds the rate of inflation in Ukraine, which makes land an attractive investment asset. 🔹The market for leasing state and municipal lands plays a significant role in land relations. Operations on this market take place through the electronic trading system organized by the State Enterprise "Prozorro.Sales". According to the results of the auctions, more than 237 thousand hectares of state and municipal lands have already been leased, and the number of successful auctions has exceeded 21 thousand. 🔹 Competitive electronic auctions ensure a significant increase in rent. On average, the final rental rate based on the bidding results exceeds the starting one by almost 4 times, demonstrating a significant economic effect of open competition compared to determining rent without an auction. 📄 Посилання на повний звіт 📄 Link to the full report

🌾 Майже п’ять років тому в Україні відкрився ринок землі – одна з ключових реформ для агросектору, громад і економіки загалом. 30 червня KSE Агроцентр презентує нове дослідження про його роботу та збере агровиробників, представників громад, держави, міжнародних організацій і дослідницьких центрів для дискусії про результати реформи та її подальший розвиток. Під час події обговоримо, як змінився ринок із 2021 року, які виклики залишаються відкритими і як він має розвиватися в контексті європейської інтеграції України. У програмі: ▪️ презентація дослідження про функціонування ринку землі з 2021 року; ▪️ панельні дискусії за участі агровиробників, представників громад, органів державної влади, міжнародних організацій та дослідницьких центрів; ▪️ обговорення перспектив розвитку ринку землі на шляху України до ЄС. Коли: 30 червня, 15:00-17:00 Формат: онлайн, Zoom 🔗 Реєстрація ___________ 🌾 Almost five years ago, Ukraine opened its land market - one of the key reforms for the agricultural sector, local communities, and the economy as a whole. On 30 June, the KSE Agrocenter will present a new study on how the land market has been functioning and will bring together agricultural producers, representatives of local communities, government institutions, international organizations, and research centers for a discussion on the results of the reform and its further development. During the event, we will discuss how the market has changed since 2021, which challenges remain unresolved, and how it should develop in the context of Ukraine’s European integration. The programme includes: ▪️ presentation of a study on the functioning of the land market since 2021; ▪️ panel discussions with agricultural producers, representatives of local communities, public authorities, international organizations, and research centers; ▪️ discussion of the prospects for the development of the land market on Ukraine’s path to the EU. When: 30 June, 15:00–17:00 Format: online, Zoom 🔗 Registration

🌾 Майже п’ять років тому в Україні відкрився ринок землі – одна з ключових реформ для агросектору, громад і економіки загалом. 30 червня KSE Агроцентр презентує нове дослідження про його роботу та збере агровиробників, представників громад, держави, міжнародних організацій і дослідницьких центрів для дискусії про результати реформи та її подальший розвиток. Під час події обговоримо, як змінився ринок із 2021 року, які виклики залишаються відкритими і як він має розвиватися в контексті європейської інтеграції України. У програмі: ▪️ презентація дослідження про функціонування ринку землі з 2021 року; ▪️ панельні дискусії за участі агровиробників, представників громад, органів державної влади, міжнародних організацій та дослідницьких центрів; ▪️ обговорення перспектив розвитку ринку землі на шляху України до ЄС. Коли: 30 червня, 15:00-17:00 Формат: онлайн, Zoom Реєстрація: https://e.surl.li/mmoryb

🌰 Сектор волоських горіхів в Україні: розрив між виробництвом і регулюванням KSE Агроцентр опублікував звіт про регуляторні та економічні обмеження розвитку сектору волоських горіхів. Україна є нетто-експортером цього продукту, однак понад 90% виробництва припадає на тисячі дрібних домогосподарств. За такої фрагментації сектору експорт волоських горіхів через формальні канали є складним. Експортерам необхідно мати документацію, що підтверджує закупівлі у сотень домогосподарств для кожної партії. З огляду на невеликі обсяги транзакцій, адміністративні витрати перевищують стимули для участі домогосподарств у формальних експортних каналах, що зумовлює неефективність функціонування сектору. Ця проблема посилюється режимом експортного забезпечення, запровадженим у грудні 2024 року з метою забезпечення повернення валютної виручки та зменшення ухилення від оподаткування. Зокрема в сегменті волоських горіхів експортери, які закуповують продукцію у домогосподарств, почали декларувати очищені горіхи як інші товарні категорії, на які ці вимоги не поширюються (наприклад, смажені горіхи). Це свідчить про те, що чинна модель режиму експортного забезпечення не забезпечує реалістичного механізму дотримання вимог за існуючої структури виробництва горіхів. У результаті формальні оператори ринку опиняються у гіршому становищі, тоді як неформальні практики стають відносно більш конкурентними. Іншими обмеженнями сектору є нестача робочої сили, забруднення природних ресурсів внаслідок повномасштабної війни та фрагментований місцевий попит. ___________ 🌰 Ukraine’s walnut sector: a mismatch between production and regulation KSE Agrocenter has published a report on regulatory and economic constraints in the development of the walnut sector. Ukraine is a net exporter of this product; however, over 90% of production comes from thousands of small households. Given this fragmentation, exporting walnuts through formal channels is challenging. Exporters need to have documentation confirming procurement from hundreds of households for each consignment. Given the small transaction volumes, administrative costs exceed the incentives for households to participate in formal export channels, which makes the sector function inefficiently. This problem is reinforced by the export security regime introduced in December 2024 to ensure the repatriation of foreign currency revenues and reduce tax evasion. In the walnut segment, exporters sourcing from households started declaring shelled walnuts under different product categories that are not subject to these requirements (e.g. roasted nuts). This suggests that the current export security regime does not provide a realistic compliance mechanism under the existing production structure. As a result, formal market operators are placed at a disadvantage, while informal practices become relatively more competitive. Other constraints in the sector include labor shortages, contamination of natural resources resulting from the full-scale war, and fragmented domestic demand. 📄 Читати повний звіт 📄 Read the full report

🚫 Російська зернова пастка: як рф знижує політичну стабільність в Африці KSE Агроцентр спільно з Вільним університетом Берліна опублікував дослідження впливу російського експорту пшениці на голод, демократію та політичну стабільність у субсахарській Африці протягом останніх 20 років. Основні результати дослідження: 🔻Висока залежність місцевих країн від імпорту російської пшениці є значним предиктором зниження індексу політичної стабільності, яке проявляється в соціальних потрясіннях та військових конфліктах. 🔻Дестабілізація політичних режимів через поставки російського зерна посилилася після 2014 року на тлі вторгнення рф в Україну, загострення відносин між росією та Заходом, а також політичної експансії кремля у країнах Глобального Півдня. 🔻Частка російської пшениці в імпорті слабко пов’язана з індексом демократії, що свідчить про наміри росії посилити свій вплив як на своїх авторитарних союзників, так і на відносно демократичні країни. 🔻Залежність африканських країн від російського зерна призвела до зростання голоду після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році. Це сприяло посиленню політичної залежності цих країн від Кремля. Крім того, гуманітарні поставки росії в ряд країн впливали на їх голосування в Генасамблеї ООН щодо резолюцій, що засуджують вторгнення рф в Україну. 🔻 Гуманітарні поставки українського зерна стали відносно новим феноменом «зернової дипломатії», здатної знизити геополітичний вплив рф в регіоні. ___________ 🚫 The Russian Grain Trap: How Russia is Undermining Political Stability in Africa KSE Agrocenter, together with the Free University of Berlin, published a study on the impact of Russian wheat exports on hunger, democracy, and political stability in sub-Saharan Africa over the past 20 years. Key findings of the study: 🔻High dependence of local countries on Russian wheat imports is a significant predictor of a decrease in the political stability index reflected in social upheavals and military conflicts. 🔻Destabilization of political regimes due to Russian grain supplies intensified after 2014 against the Russian invasion of Ukraine, the aggravation of relations between Russia and the West, and the Kremlin’s political expansion in the countries of the Global South. 🔻The share of Russian wheat in imports is weakly correlated with the democracy index, which indicates Russia’s intentions to strengthen its influence over both its authoritarian allies and relatively democratic countries. 🔻 African countries’ dependence on Russian grain led to increased hunger after the start of a full-scale war in Ukraine in 2022. This contributed to the strengthening of these countries’ political dependence on the Kremlin. In addition, Russia’s humanitarian supplies to a number of countries influenced their votes in the UN General Assembly on resolutions condemning the Russian invasion of Ukraine. 🔻Humanitarian supplies of Ukrainian grain have become a relatively new phenomenon of “grain diplomacy” that can reduce the Russian geopolitical influence in the region. 📄 Посилання на повне дослідження / Link to the full study

📈 Фінансовий результат агросектору — 2025: номінальне зростання За підсумками 2025 року фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) демонструють суттєве номінальне зростання. Водночас аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств та динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі. Фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тисяч агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% р/р). Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі – десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Кернел та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн. Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу. Паралельно фіксується історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн, що на 34,6% перевищує показник попереднього року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%. 🔻 У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора. ___________ 📈 Ukrainian Farms’ Earnings Before Taxation Increases by 21%, Though Growth Remains Nominal An analysis of the 2025 fiscal year indicates that the Ukrainian agricultural sector (NACE 01) experienced a substantial nominal growth in financial performance (earnings before taxes). However, a granular examination of macroeconomic data on value added reveals a stark divergence between the nominal profits before taxation growth reported by agricultural enterprises and the dynamics of real value added (GVA) generated within the industry. The aggregate pre-tax earning for a cohort exceeding 35,000 agricultural enterprises covering all farms – except for family farms and entities registered as a single-person company – reached UAH 223 billion, representing a year-on-year (y/y) increase of 21% (UAH +38.5 billion). A comparative analysis of profit before taxes suggests an accelerating trend toward larger entities: ten leading companies within major agro-industrial holdings (MHP, Kernel, and Goodvalley) reported a 40% increase in pre-tax profits, totaling UAH 16 billion in 2025. From the fiscal side, the 2025 period was characterized by a historical peak in direct tax contributions, encompassing corporate income tax, minimum tax liabilities, unified agricultural tax (4th group of unified tax system), and land-related levies. Total fiscal transfers from agricultural producers reached UAH 13.3 billion, a 35% increase over the preceding year. Consequently, the direct tax burden for the agricultural sector constitutes approximately 6%. 🔻 However, comparing real and nominal gross value added (GVA) helps explain the potential drivers of profit growth. In 2025, the sector’s GVA increased by 21% year-on-year in current prices, broadly in line with nominal pre-tax profit growth. However, this nominal increase masks an underlying contraction in productive activity. When adjusted to constant 2021 prices, GVA actually declined by 6.2% year-on-year suggesting that sector’s performance was driven by price changes rather than growth in real value addition. 🌱 KSE Agrocenter | Center for Food and Land Use Research

🐄 Євроінтеграція 2.0: Чому українська молочка "буксує" на шляху до ЄС? Ми звикли говорити про євроінтеграцію в контексті законів та регламентів. Але нове дослідження KSE Agrocenter показує інший бік медалі: операційні "вузькі місця", які гальмують розвиток галузі зсередини. Ось 5 головних проблем, які стримують український молочний сектор прямо зараз: 🔻 Ринок «в тіні» та диктат рітейлу: Офіційна статистика поголів'я часто не відповідає реальності, а ринок "тіньових продуктів" (особливо сиру) сягає 30%, створюючи нечесну конкуренцію. Додатковий удар — затримки виплат від супермаркетів. Фактично, молочники кредитують рітейл за свій рахунок, вимиваючи обігові кошти з галузі. 🔻 Проблема масштабу: Малі та середні ферми програють у ефективності. Експерти кажуть: економічно вигідне стадо починається від 800-1000 корів (оптимальна логістика та охолодження). Кооперативна модель, яка рятує фермерів у ЄС, в Україні не працює через податкові та законодавчі бар'єри. 🔻 Короткі контракти = високі ризики: В Україні відсутні довгострокові контракти з прозорими ціновими формулами. Ціновий ризик розподіляється між фермерами, переробниками і ритейлом нерівномірно, що унеможливлює планування роботи ферм на роки вперед. 🔻 Застаріла переробка: Наші заводи часто програють технологічну гонку сусідам (наприклад, Польщі). Через брак інвестицій у глибоку переробку ми виробляємо прості продукти з низькою маржею, тоді як імпорт заходить з високомаржинальними товарами. 🔻 Хаотична держпідтримка: Субсидії часто розпорошені та неефективні. Замість стимулювання інновацій, держполітика іноді призводить до штучного заниження цін для виробників нижче світового рівня. Висновок: Щоб конкурувати в ЄС, нам потрібно не лише перекладати регламенти, а й будувати прозорі ринкові відносини та інвестувати в технології. ___________ 🐄 Beyond Regulation: 5 Structural Bottlenecks Holding Back Ukraine’s Dairy Sector While regulatory alignment with the EU is advancing, the Ukrainian dairy sector faces critical operational challenges that regulation alone cannot fix. In our latest report, "Eurointegration 2.0: Dairy Supply Chain Bottlenecks", prepared by the KSE Agrocenter, we shift the focus to the practical barriers hindering productivity and competitiveness. Here are the 5 Key Bottlenecks identified in the supply chain: 🔻 Transparency & Market Access: The market is distorted by a lack of accurate cattle tracking and "shadow products" (accounting for up to 30% of the cheese market) that avoid taxes and duties. Furthermore, retailers often delay payments, effectively forcing processors to provide interest-free credit, which drains liquidity from the entire chain. 🔻The Efficiency Gap & Cooperative Struggles: Small and medium farms (<400 cows) struggle to compete. Experts suggest an economically efficient herd starts at 800-1,000 cows to optimize logistics and rearing costs. Unfortunately, the cooperative model — which could save smaller players — remains inaccessible due to legislative and capital barriers. 🔻Volatile Contracts: Unlike the EU, Ukraine relies on short-term spot agreements. This pushes price risk onto farmers and prevents long-term planning. 🔻Technology Lag in Processing: Underinvestment in deep processing limits the production of high-value goods (like whey protein or specialized cheeses). This makes domestic processors vulnerable to technologically advanced imports, particularly from Poland. 🔻 Fragmented Support Policies: State support has historically been inconsistent. Payments often depress producer prices rather than encourage efficiency, while public spending on innovation and infrastructure remains low by international standards. The Bottom Line: To turn Eurointegration into real growth, Ukraine must address these market failures — from retailer payment terms to deep-processing investments. 📄 Посилання на повний звіт / Link to the full report

KSE Agrocenter is deeply saddened by the passing of Maureen Kilkenny. In 2022, Maureen played a vital role in supporting KSE Agrocenter, guided by her sincere commitment to helping Ukraine and advancing the work of Ukrainian researchers. We remember her with deep gratitude for her energy, openness, and unwavering solidarity. Thank you, Maureen Kilkenny. Your compassion and impact will be remembered and felt for years to come. Maureen Kilkenny (December 29, 1954 – December 14, 2025) was an economist and scholar of regional science. She joined Iowa State University in 1994, became Associate Professor with tenure in 2003, and later continued her career at the University of Nevada, Reno. In 2000, she received the Hewings Award as an outstanding young scholar. Her research made lasting contributions to rural and regional economics. Together with her husband, Stanley Johnson, she was a committed philanthropist, supporting education, 4-H, and future scholars through the Johnson-Kilkenny Doctoral Fellowship.

✏️ KSE Aгроцентр опублікував звіт, який порівнює режими оподаткування аграрного сектору в Україні та деяких країнах ЄС В рамках аналізу експерти KSE Aгроцентру розглянули податкові режими для сільського господарства в Україні, Німеччині, Франції, Нідерландах, Польщі, Румунії, Іспанії. Основні висновки дослідження: 🔹 Викривлений пільговий податковий режим в Україні: Єдиний податок в Україні застосовується однаково як до великих, так і до малих підприємств, не диференціюючи податкові пільги за річним доходом. 🔹 Зосередженість ЄС на малих виробниках: Країни ЄС зазвичай застосовують пільгові ставки податку на додану вартість (ПДВ) малим підприємствам за допомогою схем фіксованої ставки та оподаткування земельних площ, що, у поєднанні з субсидіями, стимулює існування неконкурентоспроможних підприємств. 🔹 Відсутність прогресивних ставок в Україні: На відміну від ЄС, Україна не застосовує прогресивні ставки податку на прибуток підприємств або фізичних осіб. 🔹Тенденція до скорочення податкових пільг: Як Україна, так і держави-члени ЄС продовжують надавати суттєві податкові пільги сільськогосподарським підприємствам. Однак, відповідно до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ці країни все більше обмежують такі режими або оголосили про плани щодо їх поступового скасування. ___________ ✏️ KSE Agrocenter has published a report comparing tax regimes for the agricultural sector in Ukraine and some EU countries As part of the analysis, KSE Agrocenter experts reviewed tax regimes for agriculture in Ukraine, Germany, France, the Netherlands, Poland, Romania, and Spain. Key findings of the study: 🔹 Skewed Ukrainian preferential tax regime: Ukraine’s Single Tax applies uniformly to both large and small entities, failing to differentiate tax preferences by annual income . 🔹 EU focus on small producers: EU countries typically grant Value-Added Tax (VAT) reductions to small entities through flat-rate schemes and use land-based taxation, which, in combination with essential subsidies , may also allow non-competitive businesses to survive. 🔹 Absence of progressive rates in Ukraine: In contrast to the EU, Ukraine does not apply progressive corporate or personal income tax rates. 🔹 Tendency to narrow tax initiatives: Both Ukraine and EU member states continue to provide substantial tax incentives to agricultural entities. However, in line with the recommendations of the Organization for Economic Co-operation and Development (OECD), these countries are increasingly restricting such regimes or have announced plans to phase them out. 📄 Посилання на повний звіт / Link to the full report

🌱🇺🇦 KSE Агроцентр став головним співавтором розділу про Україну у звіті OECD Agricultural Policy Monitoring & Evaluation 2025, яке порівнює аграрну політику 54 країн світу. Основні зміни аграрної політики України за останній час включали ухвалення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в рамках узгодження з програмою EU Ukraine Facility, впровадження нових реєстрів та освітніх платформ для агросектору, інституційний розвиток ринку землі, імплементація програм відновлення сільського господарства на прифронтових територіях, розвиток пільгового кредитування. Впродовж останніх років співвідношення обсягу прямої підтримки виробників до валової виручки аграрного сектору продовжувало знижуватися, досягнувши 2.4% в 2022-24 роках. Зокрема цінова підтримка виробників залишається нерівномірною в розрізі окремих галузей; деякі зернові культури були менш прибутковими через занижені внутрішні ціни, в той час як цукор та свинина отримували додаткову підтримку через імпортні обмеження. Водночас частка підтримки загальних послуг в сільському господарстві також знизилася, склавши 0.8% від обсягів аграрного виробництва, що значно нижче середніх показників інших досліджуваних країн. Головними пріоритетами аграрного розвитку в найближчі роки мають бути імплементація норм ЄС, інвестиції в технології та цифрову інфраструктуру агросектору, розвиток зрошення, підтримка сільських територій. _____________   🌱🇺🇦 KSE Agrocenter became the main co-author of the section on Ukraine in the OECD Agricultural Policy Monitoring & Evaluation 2025 report, which compares the agricultural policies of 54 countries around the world. The main recent changes in Ukraine's agricultural policy include the adoption of the Strategy for the Development of Agriculture and Rural Areas until 2030 in coordination with the EU Ukraine Facility program, the introduction of new registers and educational platforms for the agricultural sector, institutional development of the land market, implementation of agricultural restoration programs in frontline areas, and the development of preferential lending. In recent years, the ratio of direct support to producers to gross revenue of the agricultural sector has continued to decline, reaching 2.4% in 2022-24. In particular, price support to producers remains uneven across sectors; some grain crops were less profitable due to low domestic prices, while sugar and pork received additional support due to import restrictions. At the same time, the share of support for general services in agriculture also decreased, amounting to 0.8% of agricultural production, which is significantly lower than the average indicators of other countries analyzed. The main priorities of agricultural development in the coming years should be the implementation of the relevant EU acquis, investments in technologies and digital infrastructure of the agricultural sector, development of irrigation, and support for rural areas. 📄 Посилання на повний звіт / Link to the full report

🥔 Як війна вплинула на вирощування, імпорт і вартість картоплі та які фактори впливають на ситуацію в цьому секторі сільського господарства наразі? Аналіз від KSE Institute Картопля – одна з ключових продовольчих культур, що забезпечує продовольчу безпеку України. На її вирощування відведено більше третини всіх площ (47,1 тис. га, станом на 2024 рік), призначених для посіву коренеплодів, овочів та баштанних культур 🍅🫑🍉 Внаслідок війни та окупації південних регіонів ринок картоплі дуже постраждав: ❗️Посівні площі зменшилися на 21%, а обсяг виробництва скоротився на 11%; ❗️Споживча ціна на картоплю зросла з 11,2 грн/кг у 2021 році до 24,0 грн/кг у 2024-му; ❗️Період «низької» ціни скоротився з 10 місяців у довоєнний час до 2–4 місяців у 2023–2024 роках; ❗️Надрання картопля вітчизняного виробництва, що вирощується переважно на півдні, фактично зникла з ринку; ❗️За 2 роки імпорт, який скоротився у 17 разів у 2022 році, відновився, але повністю змінилася його географія. Якщо у 2019–2021 роках стрімко зростав імпорт з білорусі та рф, то у 2024 році головними постачальниками стали Азербайджан, Туреччина, Греція, Македонія та Грузія; Kоманда Агроцентру проаналізувала: 🔹 Динаміку посівних площ, урожайності, виробництва, середньорічний рівень, сезонність і волатильність цін на внутрішньому ринку; 🔹 Структуру імпорту та експорту картоплі, зміни у географії постачань; 🔹 Вплив основних факторів на споживчу ціну. ______________ 🥔 How did the war affect potato cultivation, imports, and prices, and what factors are currently shaping the situation in this agricultural sector? Analysis by KSE Institute Potatoes are one of the key food crops that ensure Ukraine's food security. More than a third of all land (47,100 hectares as of 2024) designated for root crops, vegetables and melons is allocated to potato cultivation 🍅🫑🍉 As a result of the war and occupation of the southern regions, the potato market has suffered greatly: ❗️Sown areas decreased by 21%, and production volume decreased by 11%; ❗️The consumer price for potatoes rose from 11.2 UAH/kg in 2021 to 24.0 UAH/kg in 2024; ❗️The period of ‘low’ prices decreased from 10 months in the pre-war period to 2-4 months in 2023-2024; ❗️Superearly domestically produced potatoes, grown mainly in the south, have disappeared from the market; ❗️Although imports which fell 17-fold in 2022, resumed, their geography changed completely. While imports from belarus and russia grew rapidly in 2019–2021, in 2024 the main suppliers were Azerbaijan, Turkey, Greece, Macedonia and Georgia; KSE Agrocentre team analysed: 🔹 Dynamics of acreage, yield, production, average annual level, seasonality and price volatility in the domestic market; 🔹 Structure of potato imports and exports, changes in the geography of supplies; 🔹 Impact of key factors on consumer prices. 📄 Читати повний текст / Read the full text

🐮 KSE Agrocenter продовжує серію секторальних досліджень українського агросектору в рамках підготовки до оцінки впливу інтеграції України до ЄС Цей звіт ми присвятили молочному сектору України, основні моменти👇🏻 🔸 Господарства населення досі виробляють більшість молока, але традиційне “сільське” виробництво зникає без перспективи залишитись в існуючому вигляді. 🔸 Професійні господарства забезпечують якість, безпеку і отримують понад 40% вищу ціну при збуті на переробку, вони також укрупнюються, щоб забезпечити кращу економіку виробництва і це світовий тренд. 🔸 Повільна трансформація домогосподарств у професійні господарства зменшує пропозицію сировини, послаблює внутрішню переробку і експортні можливості. 🔸 Формується чітка регіональна карта: центр і північ — ядро професійного виробництва; захід — переважно дрібні господарства, але тенденція змінюється через повномасштубну війну. 🔸 Молочні продукти — друге за значенням джерело енергії для українців, однак рівень доходів не дозволяє досягти показників споживання білків і жирів сусідніх країн. 🔸 Досвід Польщі показує: інвестиції підтримані ЄС разом із доступом до великого європейського ринку збуту і технологій можуть зробити сектор не лише конкурентним, а й одним із провідних у ЄС. ___________________ 🐮 The Kyiv School of Economics Agrocenter continues its series of sectoral studies on Ukraine’s agricultural industry as part of its broader assessment of the country’s path toward European Union integration This report focuses on Ukraine’s dairy sector. Key findings👇🏻 🔸 Most milk is still produced by households, yet traditional small-scale “village” dairying is steadily disappearing, with no chance of surviving in its current form. 🔸 Professional farms, by contrast, ensure quality and safety, enjoy prices more than 40 percent higher for milk sold to processors, and are consolidating to achieve better production efficiency — a global trend. 🔸 The slow transformation of backyard farms into professional operations is tightening raw milk supply, weakening domestic processing, and limiting export potential. 🔸 A clear regional pattern is emerging: central and northern Ukraine form the core of professional production, while the west remains dominated by smallholders — though this balance is shifting under the pressure of full-scale Russian war against Ukraine. 🔸 Dairy products remain the second most important source of calories for Ukrainians, yet low incomes prevent consumption levels of protein and fat from reaching those seen in neighboring countries. 🔸 Poland’s experience shows that after joining the EU, investments, combined with access to Europe’s vast market and modern technologies, can make the dairy industry not only competitive but also among the most dynamic in the Union. 🌱 Читати повний текст / Read the full text

🔍 Центр східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS) опублікував блог експертів KSE Агроцентру «Як Росія використовує продовольчу безпеку в Африці як зброю». Впродовж останніх 20 років РФ активно посилювала експорт пшениці в Африку, роблячи місцеві уряди більш політично залежними від Кремля. Зростання частки російської пшениці в імпорті африканських країн корелює з низьким рівнем демократії та високим рівнем голоду. Водночас українська гуманітарна ініціатива «Grain from Ukraine» знижує залежність африканських країн від російського зерна, тим самим посилюючи їх спроможність виходу з політичної орбіти Кремля. __________ 🔍 Centre for East European and International Studies (ZOiS) published a blog by KSE Agrocenter experts «How Russia Weaponises Food Security in Africa». Over the past 20 years, Russia has been actively increasing its wheat exports to Africa, making local governments more politically dependent on the Kremlin. The growth in the share of Russian wheat in imports by African countries correlates with low democracy level and high hunger rates. At the same time, the Ukrainian humanitarian initiative «Grain from Ukraine» reduces the dependence of African countries on Russian grain, thereby strengthening their ability to escape the Kremlin’s political orbit.   Повний текст / Full text

🐔🇺🇦 KSE Agrocenter продовжує глибоко досліджувати аграрні сектори України в межах підготовчої роботи до оцінки впливу інтеграції України до ЄС. Поточний звіт зосереджений на птахівничій галузі. Декілька фактів із дослідження 🔹 Домінування птахівництва у структурі тваринництва. 🔹 Надвисока концентрація ринку: П’ять найбільших виробників м’яса птиці контролюють 71% ринку, з яких одна компанія (МХП) займає 53%. 🔹 Вертикальна інтеграція: Великі підприємства контролюють повний цикл виробництва — від кормів до переробки та збуту, що знижує витрати та забезпечує стабільну якість. 🔹 Провідна роль домогосподарств у виробництві яєць: У 2024 році вони забезпечили майже половину (48%) всього обсягу яєць. 🔹 Дев’ять ключових вузьких місць розвитку галузі: Ветеринарні послуги, механізми компенсації, споживчий попит, доступ до фінансування, послуги з утилізації (забою) птиці, ризики, пов’язані з цінами на зерно, інкубаційний матеріал, стандарти добробуту тварин. _____________ 🐔 KSE Agrocenter continues its deep dive into Ukraine’s agricultural sectors as part of its preparatory work for assessing the impact of the country’s EU integration. The current report focuses on the poultry industry. A snapshot from the report: 🔹 Dominance of poultry in livestock. 🔹 Enterprise concentration at the extreme: The top five poultry meat producers control 71% of the market, with one company (MHP) alone holding 53%. 🔹 Vertical integration: Major enterprises control the full cycle (from feed to processing and distribution), reducing costs and enabling consistent quality. 🔹 Leading role of households in eggs: In 2024, households produced nearly half (48%) of all eggs. 🔹 Nine key bottlenecks of the industry: Veterinary services, compensation mechanisms, consumer demand, access to finance, culling services, grain price risk, incubation material, welfare standards. 📄 Читати повний звіт / Read the full version

Запрошуємо на захід «Гармонізація українського ветеринарного законодавства до норм ЄС: до чого готуватися бізнесу» від Агроцентру KSE Institute та Ветеринарного Альянсу України 🧰 Зміни, які очікують законодавство в межах Євроінтеграції, вплинуть на діяльність усіх учасників ринку – від виробників ветеринарних препаратів до аграрних компаній і ветеринарних клінік. Щоб вчасно підготувати свій бізнес до нововведень, долучайтесь до події, яка відбудеться наступного тижня у Києві в офлайн-форматі. Серед спікерів події – представники Міністерства економіки довкілля та сільського господарства, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, міжнародних компаній та галузевих асоціацій. Поговоримо про головні виклики та перспективи: 📋Прийняття змін до Закону України «Про ветеринарну медицину» та результати скринінгу законодавства на відповідність acquis ЄС; 📋Ключові ризики для галузі тваринництва та ветеринарної медицини; 📋Презентація дослідження ринку ветеринарних лікарських засобів в Україні 2025. Учасники отримають: 🔰Чіткіше розуміння нових вимог і термінів для їх впровадження; 🔰Дані результатів скринінгу законодавства; 🔰Інсайти та прогнози розвитку ринку ветеринарних препаратів у 2025 році; 🔰Можливість налагодити нові контакти та розпочати діалог з представниками держави і міжнародних організацій-партнерів. Запрошуємо доєднатися представників бізнесу (виробників і дистриб’юторів ветеринарних препаратів, компанії птахівництва, свинарства, молочної галузі, ветеринарні клініки), державних органів, галузевих асоціацій, міжнародних партнерів. 👉Для участі обов’язкова попередня реєстрація: https://shorturl.at/F6mdr 👨‍💻Формат проведення: офлайн, Київ 🗒 Дата та адреса будуть повідомлені після підтвердження реєстрації

🌰How did Ukraine quietly become the world's fourth largest producer of walnuts? The KSE Institute's Agrocenter team investigated the paradoxes of an industry that could at the same time propel the country to the forefront of exporters. However, the vast majority of the product is grown in private households. This radically differs the Ukrainian production model from global practices. Insufficiently high standards of production and storage, as a result, create problems with product quality. State and donor support, in the form of consultations, seedlings, and grants for modernization can significantly expand the industry and increase the sales and revenues of exporters. 🔎What is worth knowing: Walnuts are one of Ukraine's most promising export crops. They could become the flagship product of Ukraine's agricultural integration into the EU. Even despite the war, fragmented production, and political challenges, our producers are able to compete with leading European producers. To do this, businesses need support with seedlings and advice. At the same time, the industry needs improvement to meet EU requirements 🇪🇺 In 2024–2025, Ukraine ranked fourth place in the world in walnut production (~101,000 tons), behind only China, the US, and Chile. In 2023, Ukrainian walnut exports were estimated at $77 mln. Despite the fact that the industry is only now gradually commercializing. So far, it has been quite unofficial — over 95% of nuts are grown in private households. This is a unique production model, completely opposite to, for example, the American one, which uses large industrial orchards in the US 🇺🇸 The state and donor support can really help the industry grow. For example, the “eRobota” grant program, which covers up to 70% of the costs of planting orchards, has already put billions of hryvnias into nut crops. As a result, they have become one of the top supported horticultural sectors. Previous experience gives cause for optimism about expansion: between 2018 and 2023, almost 6,000 hectares of new orchards were planted with state subsidies 🌳 An additional advantage for nut exports is their environmental friendliness. The crop has a low carbon footprint during cultivation — 0.76 kg CO₂/kg compared to 3.56 kg CO₂/kg for almonds. This means that walnuts can be positioned as a climate-friendly superfood 🌍 The export value of nuts increases approximately fourfold due to processing ⏲️ Shelled nuts are sold at almost four times more expensive than unshelled ones. In 2023, 72% of Ukrainian walnut exports were shelled. The main markets are the EU (58% of revenue), Turkey, France, and Romania 🇪🇺🇹🇷🇫🇷🇷🇴 ❗️To accelerate the sector's development and increase exporters' profits, two problems must be solved first: — shortage of high-quality seedlings; — low production and storage standards, which affect product quality. It should be noted that importing seedlings doesn't solve the first problem. Seedlings imported from France and Moldova mostly don't take root well in Ukrainian soil. The second issue is mold and toxins that form as a result of uneven drying or improper storage — a key barrier to increasing the industry's efficiency and deeper integration into the EU. 📄 For more read the full version "Ukraine’s walnut industry. Volume 1: On the edge of global growth"

🌰 Як Україна непомітно стала №4 у світі за виробництвом волоського горіха? Команда Агроцентру KSE Institute дослідила парадокси галузі, що одночасно може вивести країну до лідерів серед експортерів. При цьому переважна більшість продукції вирощується у дворах приватних домогосподарств. Що радикально відрізняє українську виробничу модель від світової практики. Недостатньо високі стандарти виробництва і зберігання, як наслідок, створюють проблеми з якістю продукту. Допомога держави і донорів у вигляді консультацій, саджанців і грантів на модернізацію можуть суттєво розширити галузь і збільшити обсяги продажів та виручки експортерів. 🔎 Що варто знати: Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас, треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС 🇪🇺 У 2024–2025 роках Україна посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха (~101 тис. тонн), поступившись лише Китаю, США та Чилі. У 2023-му експорт українських волоських горіхів оцінювався у $77 млн. При тому, що тільки зараз галузь поступово комерціалізується. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах. Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна до, наприклад, американської — з використанням великих промислових садів в США 🇺🇸 Підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма «єРобота», що покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури. Як наслідок, вони увійшли в ТОП підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід — коли між 2018 та 2023 роками за держсубсидії було закладено майже 6 000 гектарів нових садів 🌳 Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їх екологічність. Культура має низький вуглецевий слід при вирощуванні — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати, як кліматично дружній суперфуд 🌍 Експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки ⏲️ Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені. У 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів склали саме очищені. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія 🇪🇺🇹🇷🇫🇷🇷🇴 ❗️Аби прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед 2 проблеми: — дефіцит якісних саджанців; — низькі стандарти виробництва і зберігання, що впливають на якість продукту. Варто зазначити, що імпорт саджанців не вирішує першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Друге питання — пліснява і токсини, що утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання — ключовий барʼєр для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС. 📄Читати повну версію дослідження «Горіхова промисловість України. Частина 1: На межі глобального зростання»

🇪🇺🇺🇦🐓 Exploring barriers for starting and scaling a business in the poultry industry as part of the KSE Institute's Agrocenter project “European Integration 2.0” The KSE Institute's Kickoff Brief “Paradox of Starting a Poultry Business in Ukraine” published ahead of the big report “Eurointegration 2.0. Inside Ukraine’s Poultry Industry, Volume 1: Strengths and Bottlenecks” highlights the role of financial challenges and administrative procedures. They identify the key challenges faced by businesses, despite other favorable conditions and opportunities. ✔️ Key opportunities: 🥚 Competitive entry costs: poultry housing in Ukraine (~220,000 EUR) is significantly cheaper than in France (~355,000 EUR) or Poland (~340,000 EUR). 🥚 Strong input advantages: abundant affordable grain, feed, and skilled labor create a natural cost edge. 🥚 Rising demand: growing domestic consumption supports scale and export potential. 🥚 Investor leverage: large, vertically integrated players can capture efficiency gains and market dominance. 🚩 Key risks: 🔻 Slow market entry: projects require 16–36 months to launch, nearly twice as long as in Romania or Brazil. 🔻 Barriers for SMEs: — Loan rates of 15–21% and strict collateral rules severely limit small producers. — SPS compliance is viable only at 2,000+ birds, excluding most household farms. 📄 For more details, see the full version