Харківська книголюбка Ксеня 📚

А всі помітили яка я активна стала, так? 😂 Шо відпустка з людьми робить)) Я ще і задумуюсь якісь відосіки записать, якщо мотивація не пропаде 😁 Трошки фоточок вам прикріплю, де і чим я надихалась 🤭

ВІН БУДЕ В ГЛІТЕРІ БЛЯХА ШКІРА ВБИВЦІ 😂

Відчуваю себе після цього посту приблизно так 😂

Вау, ВІВАТ!!! Та ви шо, які молодці! 🥰

Нашо жалітись 💁‍♂️ Переклад: Я щиро не хочу чути, як хтось скаржиться на те, що йому «доведеться» читати «Місто Півмісяця» чи «Трон зі скла», щоб підготуватися до нових книг ACOTAR. ЦЕ ЧЕСТЬ І ПРИВІЛЕЙ — ВПЕРШЕ ПЕРЕЖИТИ ЦІ КНИГИ. 🗣️

Бачу, що там вже несеться, як Сарочка могла головним антагоністом поставити Кощія з рашки😲 Тому я трошки покопалась і принесла вам залізні аргументи, чому Кощій ≠ російський персонаж🐷 По-перше, невеликий контекст. У західній славістиці історично існує проблема русоцентризму: культуру та історію Східної Європи дуже довго розглядали переважно через російську оптику. Тому те, що англомовний ресурс називає щось russian folklore, ще не означає, що воно має виключно російське походження. Так, навіть англомовна Wikipedia зараз називає Кощія персонажем russian folklore. АЛЕ. 1. Грушевський прямо пише, що Кощій — старий місцевий образ. В «Історії української літератури» він розглядає Кощія саме в контексті української традиції та пише: «Одначе нема сумніву, що маємо тут образ старий, місцевий». І додає, що цей мотив щонайменше належить до нашої київської доби та має паралелі в іншому словʼянському й скандинавському фольклорі. 👉 https://litopys.org.ua/hrushukr/hrush111.htm 2. Кощій/Костій є в українських етнографічних записах XIX століття. У Грушевського є посилання на матеріали Павла Чубинського — зокрема українську казку з «бездушним Костієм». Тобто це не сучасна адаптація російської казки. Це персонаж, зафіксований у старому українському фольклорному матеріалі. 👉 https://litopys.org.ua/hrushukr/hrush111.htm 3. А ще Кощій буквально є в «Енеїді» Котляревського. Тій самій «Енеїді», перша частина якої вийшла ще 1798 року і яка наскрізь побудована на українській народній культурі. На щиті Енея серед казкових персонажів: «Котигорох, Іван Царевич… Кощій з прескверною ягою…» І це особливо цікаво, бо етнограф Володимир Гнатюк у своїй праці «Українська народня словесність» (1917) наводить саме цей уривок, коли говорить про використання Котляревським української народної поезії та казкової традиції. 👉 «Енеїда»: https://ukrlit.org/kotliarevskyi_ivan_petrovych/eneida/29 👉 Гнатюк, «Українська народня словесність»: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/20476/file.pdf 4. І контрольний: міжнародна академічна фольклористика. У науковому журналі FOLKLORICA — Journal of the Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association є окреме дослідження фольклориста Andreas Johns: “The Image of Koshchei Bessmertnyi in East Slavic Folklore”. Не russian folklore. 👉 https://journals.ku.edu/folklorica/article/view/3647 Тому висновок дуже простий. Чи є Кощій частиною російського фольклору? Так. Чи є він через це виключно російським персонажем? Ні. Це східнословʼянський фольклорний образ. Тому, Кощія рашці я б поки не віддавала і зраду в Сарочці не шукала💀

Маємо ще і АНОТАЦІЮ книг з сайту Barnes&Noble ✨ Романтика, небезпека та інтриги чекають на вас у захопливій шостій книзі серії-бестселера №1 «Двір шипів і троянд» (ACOTAR). Те, що було зруйновано, буде відновлено. Глибоко в серці континенту Кощей Безсмертний починає ворушитися. Хоча вже тисячоліттями він прикутий до гірського озера, підступна загроза його повернення шириться землями фейрі, приваблюючи могутніх союзників, які прагнуть повернути собі те, що колись належало їм, — людські землі. Двір Ночі не стоятиме осторонь, поки нападають на невинних. Але Пріфія все ще оговтується після спустошливої війни з Гайберном, і об’єднати всіх стає дедалі складніше. Що ще гірше, ті, хто править Двором Ночі й захищає його, досі не можуть оговтатися від нещодавніх зрад і правди, що вийшла назовні. Прірви між ними здаються нездоланними. Та щоб перемогти тінь Кощея, яка невпинно насувається, їм доведеться знайти шлях одне до одного й відродити колишні союзи. Щоб вижити, вони мають знайти спосіб відновити розбиту гармонію навколо себе. 7 книга: Те, що було втрачено, буде повернуто. Пріфія може вже ніколи не стати такою, як раніше. Давні союзи руйнуються, і здається, що жодних дипломатичних зусиль недостатньо, аби їх відновити. Поки загроза Кощея Безсмертного все ще маячить на горизонті, єдність стає життєво необхідною — і водночас недосяжнішою, ніж будь-коли. Зв’язки пройдуть випробування. Влада змінить руки. А старі вороги постануть із кошмарів минулого. Поки Внутрішнє Коло Двору Ночі розсіюється по різних куточках світу, відчайдушно шукаючи бодай якусь перевагу над Кощеєм та його могутніми союзниками, мир висить на тонкій нитці. Та надію можна випрясти навіть із найтемніших тіней, і Двору Ночі належить зіграти власну роль у кульмінації, що невблаганно наближається.

Добрий вечір, у нас будуть фанко по ДШІТу??? А шо робити з фігуркою Темліна? (Топити?)

Добрий вечір, у нас будуть фанко по ДШІТу??? А шо робити з фігуркою Темліна? (Топити?)

Наступні книги ДШІТу будуть присвячені історії Валькірій. (Гвін і Азріель 👉🏻👈🏻?) Тепер офіційно. «Двір розколотої гармонії» Те, що було зламано — буде відновлено. «Двір забутої мелодії» Те, що було загублено — буде віднайдено.

Наступні книги ДШІТу будуть присвячені історії Валькірій. (Гвін і Азріель 👉🏻👈🏻?) Тепер офіційно. «Двір розколотої гармонії» Те, що було зламано — буде відновлено. «Двір забутої мелодії» Те, що було загублено — буде віднайдено.

Я тут ще одну важливу річ помітила і полізла перевіряти. І дійсно, це виглядає ймовірною теорією. На ілюстрації у нас павук і ткацька котушка. Зв'язок між Ткалею та Стигійськими павуками (kharankui) вимальовується через кілька ключових доказів та фанатських теорій: ‼️ДАЛІ МОЖЛИВІ НЕВЕЛИКІ СПОЙЛЕРИ ДО ВЕЖІ СВІТАНКУ 1. Спільне походження від Валгів (Valg) Стигійські павуки — це створіння з рідного світу Валгів, які вміють змінювати подобу, розумні та здатні укладати угоди в обмін на роки життя. [1, 2] Стрига (Ткаля) в ACOTAR описується як давнє, темне божество смерті. Вона живе в хатинці посеред лісу, тче пряжу і буквально пожирає життєву силу (та молодість) людей, щоб залишатися молодою. [1, 2, 3, 4] Багато фанатів на Reddit сходяться на думці, що Ткаля може бути або принцесою Валгів, або Стигійським павуком, який застряг у подобі Фейрі після перетину світів. [1, 2, 3] 2. Символізм павутини та імені Слово «Stygian» (Стигійський) лінгвістично та тематично перегукується з іменем Stryga (Стрига). Стригу прямо називають Ткалею (The Weaver). У міфології та всесвіті Маас саме павуки є головними ткачами долі, шовку та павутини. Сама концепція «плетіння» пряжі Стригою ідеально відповідає природі Стигійських павуків, які торгують своїм легендарним павучим шовком. [1, 2, 3, 4, 5] 3. Чорна кров Коли Фейра тікає з хатинки Ткалі в «Дворі мороку і гніву», згадується, що істота має чорну кров. У світі Трону зі скла чорна кров є головною анатомічною ознакою королів, принців та істот Валгів (включаючи павуків). [1, 2]