Курильщик

❗️«Росія на Україну напала через те, що боялася. Боялася того, що в Україні буде краще, ніж у Росії». 👉Як шукають українців, які фактично «зникають» у російській системі ув’язнення? Чому кримінальна справа проти полоненого іноді може стати шансом на порятунок? І хто в самій Росії, попри ризик опинитися за ґратами, продовжує допомагати українцям? Про полон і тортури, роботу незалежних адвокатів, повернення українців додому, а також про страх, який багато в чому визначає російське суспільство та його ставлення до України, — в ексклюзивному інтерв’ю RFI Українською зі співзасновником правозахисної ініціативи «Пошук. Полон» Володимиром Жбанковим. 📲 RFI Українською для вас ⤵️  Сайт | Facebook | YouTube | WhatsApp | Instagram

Сергій Гнезділов, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади, став відомим у 2024 році після публічного СЗЧ. В інтерв’ю РБК-Україна він говорить про мобілізацію, ухилянтів, бронювання та ситуацію на фронті. Чи варто блокувати рахунки та забирати водійські права замість силової «бусифікації»? Чи справді півтора мільйона заброньованих чоловіків — це занадто багато? Гнезділов також пояснює свою позицію щодо зниження призовного віку, мобілізації жінок і повернення військових із СЗЧ. Окремо — про відповідальність влади за провал мобілізації та реальні втрати України. Чому ворог може наблизитися до Краматорська, що насправді відбувається у війні дронів, чому самими дронами війну не виграти та що відбувається у скандальних підрозділах на кшталт «Скелі». https://youtu.be/IYxqGF-6n94?si=9MKIo4iD1nB4EvhQ

У новому подкасті на РБК-Україна Дмитро Олійник та Мілан Лєліч обговорюють дефіцит ППО через Близький Схід і перспективи української балістики для ударів по РФ. Також у випуску — феномен тотальної довіри до військових, падіння рейтингів політиків та гучні заяви Валерія Залужного про застарілі стандарти НАТО. Наостанок: чи можливі зараз переговори з Росією та чому в Польщі через внутрішню політику й наближення виборів зростає кількість нападів на українців. https://www.youtube.com/watch?v=S-Nq1yicdFI

Володимир Будніков: “Відправною точкою для моїх абстракцій майже завжди є конкретний пейзаж або поєднання кількох краєвидів. Але на конкретну видиму реальність нашаровуються моє знання (або незнання) про побачене, спогади та уява, відчуття картини реального часу, настрій, думки про ритм і закономірності баченого. Скажімо, в лісі, який я малюю останнім часом, мені ввижаються руїни, ламані обриси зруйнованих російськими атаками житлових будинків удома, в Україні. Але я розумію, що розповідь про таке поєднання і буде абстракцією для мешканців тієї частини Європи, що живе у мирі, так само, як і досі лишається абстракцією для них сама Російсько-Українська війна. Натомість, абстрактний живопис, який я роблю, може вказати на цю жахаючу картину нашого спільного життя з усією силою”. https://tie2.lt/ua/володимир-будніков-мистецтво-завжд/

У вересні 2020 року на «Культурі всього» вийшло інтервʼю Олександра Ррйтбурда про стан і можливий розвиток українських музеїв. Багато думок митця слушні сьогодні: https://www.pravda.com.ua/podcasts/5dd2899f869d4/2020/09/29/7270854/

Розбираємо наступну технологічну революцію на фронті — стрімкий розвиток наземних роботизованих комплексів (НРК), які сьогодні проходять той самий шлях еволюції, що й FPV-дрони. https://www.youtube.com/watch?v=E9WNgLQYBXQ Обговорюємо, як ці безпілотні платформи змінюють правила логістики, штурму та евакуації в розширеній «сірій зоні», чому математика втрат робить їх набагато ефективнішою заміною традиційній бронетехніці на найнебезпечніших ділянках, та які виклики — від нестачі кваліфікованих інженерів до повільної реакції західних партнерів — стоять перед українською галуззю на шляху до масового виробництва.

«Транзитність — існування у нинішньому катастрофічному світі, якого не можна уникнути», — Тамара Гундорова Літературознавчі роботи Тамари Гундорової не тільки й не стільки про красне письменство, скільки про людину у розвитку соціальних ідей та процесів. Дослідницька оптика науковиці цікавить фахівців Америки та Європи, які перевідкривають для себе Україну, а іноді й відкривають уперше. Зокрема, її концепція транзитної культури як процесу виходу з постколоніального стану. 📲 RFI Українською для вас ⤵️  Сайт | Facebook | YouTube | WhatsApp | Instagram

Рустем Умеров очолив Службу зовнішньої розвідки, Ігор Клименко став секретарем РНБО. Розбираємо, що стоїть за цими кадровими рішеннями, а також феномен «картонкового Майдану» на підтримку Михайла Федорова та кому насправді вигідна ця вулична активність. Також говоримо про переговори української делегації у Вашингтоні, зміну позиції Дональда Трампа щодо виробництва ракет для Patriot в Україні та вплив Лори Лумер на рішення американського президента. Окремо — про підготовку до зими в умовах російського енергетичного терору: наскільки серйозними можуть бути виклики та як українцям підготуватися до можливих відключень. Журналіст РБК-Україна Дмитро Олійник та керівник політичного напрямку РБК-Україна Мілан Лєліч аналізують ключові події тижня. https://www.youtube.com/watch?v=ugKmxREkmfI

У Києві під час російської атаки балістикою в ніч проти 1 серпня загинула парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Єва («Планочка», також відома як Alice) Ройтер. До повномасштабного вторгнення Єва була художницею, навчалась на мистецтвознавчій кафедрі й працювала в геймдеві. У червні 2022 року вона захистила бакалаврську роботу «Жінки-художниці в образотворчому мистецтві Львова кінця ХІХ – початку ХХ ст.» у НАОМА, а вже у листопаді долучилась до лав добробату. Також Єва Ройтер була військовою — представницею спільноти ЛГБТК+, зокрема брала участь у соціальній кампанії Українського ветеранського фонду Мінветеранів «Ветерани різні. Перемога одна». @divochemedia

Чи можемо ми справді зрозуміти людей минулого, якщо дивимося на них крізь уявлення XXI століття? У новій авторській колонці Костянтина Дорошенка йдеться про те, як сучасність змінює наше прочитання історії — від гомерівської «Одіссеї» та образу античної демократії до кольорових давньогрецьких скульптур, які століттями помилково уявляли білими. Автор пояснює, що таке психологічний анахронізм, чому Богданові Хмельницькому чи Іванові Мазепі не можна приписувати сучасне розуміння національної держави, як християнське Середньовіччя переосмислило постать Одіссея і чому наші уявлення про «класичну красу» значною мірою сформувалися через історичну помилку. Від Арістотеля й Данте до острова Зміїний та війни Росії проти України — це текст про історію як безперервний шлях людства до розуміння самого себе. Читайте колонку «Про сенси і реальність. Одіссея: історія як шлях людства до себе». Одіссея: історія як шлях людства до себе - RFI

«Нападати на жінок і дітей – безпечно»: білорус Дмитро Галко про хвилю агресії проти українців у Польщі За останні місяці у Польщі різко зросла кількість нападів на українців. Про це пишуть ЗМІ, соцмережі, Посольство та Генконсульство України. Жертвами агресії дедалі частіше стають жінки та діти.Білоруський опозиційний журналіст Дмитро Галко, який живе у Польщі та організував марші на підтримку українців, в ексклюзивному інтерв'ю RFI Українською розповів, хто розпалює ненависть до українців, чому поляки виходять на акції солідарності та що може зупинити небезпечну хвилю ксенофобії. 📲 RFI Українською для вас ⤵️ Сайт | Facebook | YouTube | WhatsApp | Instagram

Пристойні поляки закликають нас не вимірювати ставлення їхніх співвітчизників до України інцидентами нападів чи агресивної дискримінації українців у Польщі, про які все більше з'являється новин. Але це проблема ксенофобії та дикунства польського суспільства і воно має дати з цим раду, караючи винних. В Україні не принижують і не б'ють поляків, не віддзеркалюють цю польську ганьбу. Подібні ганебні прояви - виклик безпеці всієї Європейської Унії. Отже, замість намагатися пацифікувати українців нагадуваннями про солідарність 2022 року, громадянам Польщі варто зосередитись на наведенні ладу у себе.

🎙Новий епізод подкасту «Анатомія особистості» від Криворізького Центру Сучасної Культури / KRCC! У цьому випуску нашою гостею стала неймовірна Женя Кудрик — співачка, саунд-продюсерка та комунікаційна менеджерка лейблу «Контрабас промо» родом із Сімферополя. Ми поговорили про творчість, пошук власної ідентичності, Крим та музику, яка допомагає проживати складні часи. У цьому епізоді ви почуєте: 🔸Враження від Кривого Рогу; 🔸Про перехід на лейбл, що змінив її життя; 🔸Перший виступ на Atlas Festival; 🔸Секрети впевненості на сцені; 🔸Навіщо записувати власне дихання та звуки тіла; 🔸Як трактат Григорія Сковороди та особиста драма нерозділеного кохання надихнули на створення альбому; 🔸Силу жіночої підтримки та важливість «долюбити себе»; 🔸Роботу з діджеєм Максом Йосом та перший трек «Афаліна»; 🔸Крим як дім та збереження пам'яті; 🔸Вплив книги «Сад Гетсиманський» Івана Багряного та працю культурологині Мар'ям Неєм про деколонізацію і природу сорому. Zhenya Kudryk – молода виконавиця з Криму, яка творить у жанрах indie та рор. Її музика глибоко пронизана переживаннями втрати — дому, близьких, і водночас прагненням знайти нові сенси, щоб вистояти та рухатися вперед. 🎧 Слухайте новий випуск на всіх подкаст-платформах: https://tr.ee/q8YNxAjHlt 🤝 Подкаст записано в межах проєкту KRCC Culture Talks, який реалізується у партнерстві з Українсько-данським молодіжним домом — програмою, що втілюється у співпраці Данського інституту культури і Данської молодіжної ради за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

"Ситуація Ута": виставка Ути Кільтер, одеської культуртригерки, яка документувала мистецтво 90-х У просторі "Хлібзавод" - самоорганізованій галереї в Києві - пройшла виставка, присвячена постаті арткритикині, перформерки та культуртригерки з Одеси Ути Кільтер. Виставка демонструє доробок Ути у вигляді репортажів і має на меті зібрати кошти для Ути. Арткритикиня документувала художнє життя Одеси 1990-2000-х років. Архів налічує більше сотні інтервʼю і був переданий до Одеського національного художнього музею. 👉Читайте на УП Культура | Instagram | Telegram|

Вечір пам’яті художника, анархіста, захисника України відбувся у Берліні Згадати Давида Чичкана, який загинув 10 серпня 2025 року захищаючи Україну, та подискутувати про анархістський рух і майбутнє запросила берлінців активістська організація «Колективи солідарності». Вечір відбувся у громадському просторі ExBrache («Колишній пустир»). 📲 RFI Українською для вас ⤵️ Сайт | Facebook | YouTube | WhatsApp | Instagram

Мовний бар'єр між поколіннями — це коли: ​Бумери кажуть "трепло" Ікси — "фуфлижнік" Міленіали — "піздабол" Зумери — "воздухан" Альфа — "вентилятор"

В моєму студентстві у 90-х Анатолій Вексклярський вже був культовою персоною. Ще до радіошоу "Місячні транбони" була його телепрограма "Джемікс" на "Мегаполі" - абсолютно авторська, відмінна від усього, що пропонувало радянське та російське ТБ. Коли Анатолій запросив мене на інтерв'ю, я ніби на 30 років помолодшав. На щастя, ні йому, ні мені не притаманна ностальгія за минулим - цікавий завжди саме той час, який є нині. Поговорили про Київ, про ШІ, про недооцінених та знаних українських художників, про моє дитинство на Лісовому масиві, кураторські проєкти і те, кому я дозволяю себе критикувати. Як пролетіла година, я не помітив. Так буває, коли інтерв'юєр - професіонал і не впав у самозакоханість. Вексклярський - такий. Тому і голос його залишається молодим. youtube.com/watch?si=TmKYZIK1ZcAxHBqW&fbclid=IwY2xjawTMgltleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeqq5e2tbdgkmfVd9B-8PE4TELuxGMspTffcGXbgszD8aj6SM0O4U8lMP6hw0_aem_MryUm-yIhwsVv5p9WoZrtQ&v=TGuzvJJj7e0&feature=youtu.be

Антиколоніальна та соціальна критика, увага до політичного активізму від самого заснування були засадничими в діяльності Kyiv Biennial. Дискусії, лекції й інші інтелектуальні активності, які традиційно сприймаються як додаткові до візуальної частини мистецьких бієнале, тут часом переважали. Це викликало критику Центру візуальної культури, платформи-засновника Київської бієнале, через зміщення акценту з, власне, візуального на теоретичне й вербальне. Складалося враження, що організатори не до кінця довіряють самому мистецтву, вбачають необхідним його "протезування" практиками академії. Ця тенденція змінюється після 2022 року. Проєкт "Птах, що не може приземлитися" в берлінському KW Institute for Contemporary Art став подією симфонічною, в якій складові врівноважено переконливі. Українське мистецтво в проєкті "Птах, що не може приземлитися" промовляє не лише про Україну чи про біль нав'язаної війни. Воно звертається до універсального, виштовхуючи європейського глядача з комфортної зони жалості. Висловлювання художників та художниць з країн, що зазнали геополітичної об'єктивації, підсилюють одне одного в подоланні віктимізуючого наративу. Це звернення не до емпатії, адже на емпатію здатні й тварини. Це вимога солідарності як відповідальності перед самими собою. Оголення політичного у повсякденному, навіть побутовому. Для Німеччини KW є інституцією, яка впливає на порядок денний не лише у мистецтві, але й у соціальній легітимації окремих ідей та сенсів. Репрезентація на цьому майданчику багаторівневого та атрактивного мистецько-історичного витвору, що підважує німецьку "Східну політику" та викриває її негативні наслідки аж до російської війни проти України, є подією. https://life.pravda.com.ua/culture/kijivska-biyenale-v-berlini-mistectvo-viyna-ta-tema-vimushenoji-migraciji-316361/

Ногайськ без ногаїв. Пам’яті Ігоря Ходжаніязова Авторська колонка Костянтина Дорошенка, публіциста, члена Міжнародної асоціації критиків мистецтва AICA для RFI Українською. 📲 RFI Українською для вас ⤵️ Сайт | Facebook | YouTube | WhatsApp | Instagram

За червень підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів 16 676 логістичних та евакуаційних місій - на 18,6% більше, ніж у травні, і на 122% більше, ніж у січні. Динаміка з початку року: 7 511 у січні, 7 960 у лютому, 9 072 у березні, 11 028 у квітні, 14 059 у травні, 16 676 у червні. Загалом від початку року виконано понад 66 300 місій. За кожне виконане завдання підрозділи отримують єБали, які через Brave1 Market обмінюють на дрони, НРК, засоби РЕБ та іншу техніку. На 2026 рік, за даними Міноборони, Агенція оборонних закупівель вже законтрактувала понад 22 тисячі НРК, які поступово доставляються підрозділам. Фронт продемонстрував здатність ефективно поглинати та верифікувати технології тисячами. Головне завдання на друге півріччя - забезпечити безперебійність поставок та системне навчання операторів. 📱 Аби долучитись до роти НРК напиши мені у WhatsApp: +38 075 618 45 40 ПІДТРИМАЙТЕ НАШ ЗБІР ЗА ПОСИЛАННЯМ: https://linktr.ee/trihlav <<< тисни сюди