La Gravesiña 🇪🇸

Мамо, воно було того варте Після того, як її чоловік покинув сімʼю, Чарі Пенья змушена була працювати на кількох роботах і в злиднях виховувати трьох дітей наодинці. Її син, якому було 12 років коли батько пішов, тренувався з Бетісом, тож мати влаштувалася у клуб прибиральницею аби бути ближче до дитини. Чарі віддала севільському клубу 15 років і стала місцевою легендою. У 2018, в рамках кампанії з продажу абонементів, Бетіс зробив Пенью головною героїнею мотиваційного ролику та показав її зустріч із сином на стадіоні. Минулої неділі, після перемог у Лізі чемпіонів, на чемпіонаті Європи, у Лізі націй, син Чарі Пеньї присвятив їй ще один свій успіх - чемпіонство світу. Фабʼян Руїс підписав фото з найдорожчою людиною та найціннішим трофеєм коротко: «Мамо, воно було того варте». @la_gravesinha

Педрі та його тато мають зворушливу традицію. Щоразу, коли Педрі здобуває титул його батько стає у ворота, а зірковий син виконує удар з позначки. Символізм цієї дії полягає у тому, що батько Педрі мріяв про карʼєру професійного футболіста, воротаря. Але коли він був готовий дебютувати в третій лізі, йому довелося покинути футбол, щоб присвятити себе сімейному бізнесу після смерті свого батька. Тепер він ловить пенальті від сина чемпіона світу. Непогано, еге ж? @la_gravesinha

Y ganar, y ganar, y ganar, y volver a ganar... Eso es el fútbol (c) Luis Aragonés @la_gravesinha

@la_gravesinha

Ніхто не пам'ятає тих, хто посів друге місце. Ми приїхали сюди, щоб виграти Кубок Європи і ми йдемо до цього з позитивним настроєм. Ніхто не пам'ятає тих, хто посів друге місце. "Ми такі класні", "Ми влаштовуємо вечірки". Ми влаштуємо вечірки, якщо переможемо їх, а оскільки ми кращі, ми їх переможемо. Ти той, хто посів друге місце? Хтозна чого... Фу, той, хто посів друге місце. Зрозуміло? Ви знаєте, які вони, але ми спробуємо витягнути з них усе, що можемо. Буде важко, але не хвилюйтеся. Воллес*, мабуть, отримав травму та все таке, але... це тільки гірше, адже той, хто вийде, бігтиме ще швидше. Ходімо! Промова Луїса Арагонеса перед фіналом ЧЄ-2008. *Мудрець з Орталеси мав на увазі Баллака. І навмисно або ні сплутав його прізвище. Цей момент неабияк повеселив команду і зняв напругу. Зрештою, збірна Іспанії здобула перший трофей за 44 роки. @la_gravesinha

Луїс де ла Фуенте та Ліонель Скалоні ніколи не протистояли одне одному, але вже зустрічалися на тренерському шляху ставши однодумцями та друзями. Десять років тому де ла Фуенте був інструктором Скалоні на тренерських курсах Королівської іспанської футбольної федерації. Жоден з них не керував клубом вищого дивізіону, але сьогодні вони зустрінуться у фіналі чемпіонату світу, як вчитель і учень, як суперники, як товариші та як ті, хто беззастережно вірять у свої принципи та ідеали. @la_gravesinha

Прокляття останніх хвилин, прокляття плей-оф, прокляття міст, країн, стадій турніру… Погодьтеся, кожна команда (а надто збірна) має щось таке у вболівальницькому фольклорі та періодично страждає від цього. Збірна Іспанії довгий час мала прокляття чвертьфіналів. 1934, 1986, 1994, 1996, 2000, 2002. Чемпіонат світу чи Європи - байдуже. Тож, коли у 2008 в серії пенальті здолали чинних чемпіонів світу, італійців, все мало змінитися. На Мундіаль в ПАР Іспанія вирушила як найсильніша команда Старого світу… і почала з поразки в першому турі. Але, як іноді трапляється, перше враження виявилося оманливим. Неважливо як ти зіграв у стартовому матчі на турнірі - важливо як зіграєш у фінальному. За два роки до поїздки на південь Африки іспанці стали чемпіонами Європи мінімально здолавши у Відні фаворитів турніру, німців. Не піддавалася Німеччина і у півфіналі ЧС-2010. В перерві матчу, за рахунку 0:0, до Чаві підійшов Карлес Пуйоль Ти просто подай у район одинадцятиметрової позначки, а далі або я заб'ю гол, або німецький захисник разом з м'ячем опиниться у воротах Легендарний захисник Барселони забив за Червону Фурію всього три м'ячі за сто матчів. Третій, у ворота Німеччини у півфіналі чемпіонату світу, став історичним ще до завершення гри. Важко повірити, що за наступні чотири чемпіонати світу Іспанія лише двічі заб'є головою - Альваро Мората японцям у 2022 і Педро Порро австрійцям два тижні тому. Нехай Франція за середнім зростом вища та, ймовірно, майстерніша у повітрі, однак у матчах підвищеної напруги та відповідальності часом необхідно застосовувати асиметричні, нелінійні методи. До півфіналу чемпіонату світу у США Іспанія знову підходить у статусі чемпіона Європи, у суперниках знову надзвичайно сильна європейська збірна, один з фаворитів змагань. Та чи знайдеться у Червоної Фурії свій Пуйоль здатний змінити все? @la_gravesinha

Після перемоги над збірною Португалії герой матчу Мікель Меріно вигукнув у трансляційну камеру: ¡Viva San Fermín! Меріно з Памплони де саме розпочався один з найвідоміших у світі фестивалів Сан-Фермін. Це там де по вулицях тікають від биків. Локальний патріотизм іспанців, звісно, неперевершений. 🇪🇸 @la_gravesinha

Коли говорять про зразкову збірну, то в кожної країни вона своя. Особливо це стосується тих збірних, які або ніколи не були на вершині світу або вкрай рідко діставалися бодай до підніжжя цієї вершини. Критерії незмінні - здобуття трофею або найкращий виступ за яким ностальгують через десятиліття, особливо на тлі подальших невтішних результатів. Ну, як з Україною-2006 чи Болгарією-1994. Попри сприйняття збірної Іспанії як фаворита завжди та всюди, варто нагадати, що такий статус у Фурії Рохи зʼявився не так давно. У девʼяності та на початку двохтисячних когось лякала збірна Іспанії, яка стабільно вилітала у чвертьфіналі великого турніру, а почасти навіть з групи не виходила? Не смішіть. Скажімо, багато ви знаєте про Хосе Луїса Камінеро? Крім його арешту у звʼязку з підозрою у наркотрафіку це ще й найкращий гравець збірної Іспанії на ЧС-1994 де Іспанія грала після гучного провалу під час кваліфікації на Євро-1992, коли вони більше матчів програли, ніж виграли та посіли ганебне третє місце у відбірковій групі пропустивши поперед себе крім французів ще й Чехословаччину. Хочете свіжіших прикладів? Прошу. Камбек Нігерії у 1998, комедія імені Аль-Гандура у 2002, 1:5 у статусі чемпіонів світу проти Нідерландів у 2014, зміна тренера за два дні перед стартом ЧС-2018 і вже звичний провал в першому ж матчі на виліт… Авжеж, іспанці вважаються одними з фаворитів на поточній світовій першості. Але замисліться, чому у них над емблемою тільки одна зірка. Збірна Іспанії так часто страждала на Мундіалях, що тріумф у Південній Африці відчувається вдвічі, втричі, вдесятеро ціннішим. Ту збірну п’ятнадцятирічної давнини в Іспанії досі ставлять у приклад. Здавалося б, відтоді Фурія Роха двічі була найсильнішою на континенті, вигравала Лігу націй, не пропускала жодного великого турніру, забивала сім Коста-Риці, мала у своєму складі Ламіна Ямаля, а все одно за сприйняттям не дотягує до команди зразка 2010 року. Це не ретроградство, а реальність. Насамперед тому, що це покоління поки не мало успіху планетарного масштабу та сприймається радше купою талантів, які вже були на вершині, але не на тій вершині. Нині іспанці яскраві та блискучі - вони забили Саудівській Аравії за один матч стільки, скільки команда дель Боске за увесь плей-оф у 2010. Варто розуміти, що не було би тріумфу в Йоганесбурзі, якби не висновки з поразки швейцарцям за місяць до того. Відтак 0:0 із Кабо-Верде - це найкраще щеплення від зазнайкуватості. Так, ви чинні чемпіони Європи, проте вас здатен спинити інструктор з пляжного волейболу. Будь-які таланти поступляться згуртованості, скромності та самопожертві. Stay humble, як казав один учасник 1/8 фіналу чемпіонату світу, куди збірній Іспанії тільки належить пробитися. @la_gravesinha

Згідно з оцінкою Світового Банку 21% населення Еквадору живе за межею бідності. Злиднями нікого у Південній Америці не злякати, проте у Гонсало Плати було особливо важке дитинство. Він народився і виріс у крихітному будиночку з бамбукової тростини у бідному передмісті Ґуаякіля. Батько покинув родину коли Гонсало було всього кілька місяців, отже утримувати п’ятьох дітей одноосібно довелося матері, Моніці Хіменес. Скрута була такою, що Гонсало Плата грав у м’яч босоніж, бо від ударів ногою він розбивав черевики в яких йому належало ходити до школи. Втім, там він все одно не особливо вчився, адже у його зошитах постійно бракувало листків - Гонсало зминав їх і копав замість м’яча. У віці п’яти років Гонсало Плата втік з дому. Але не загубився, не пішов світ-заочі, а з‘явився на тренуванні клубу Рокафуерте, який саме проводив набір дітей до своєї школи. Хлопчик захопив тренерів своєю майстерністю та спритністю поводження з м'ячем. На перегляді Гонсало відзначився трьома голами та був зарахований до академії. В цей час його мати, Моніка, була стривожена та налякана, адже не знала де перебуває її дитина. Вона чекала на нього вдома, щоб насварити та дорікнути за зникнення. Новина, що Гонсало гратиме за Рокафуерте ще більше збентежила її, бо вона вважала, що через футбол її син покине навчання у школі. Лише після переконань тренерів, які одразу оцінили талант Гонсало, матір погодилася щоб її син займався футболом. До клубних полів було дуже далеко їздити, тому старшому братові, Браяну, доводилося супроводжувати Гонсало на тренування з трьома пересадками на автобусах. Коли Гонсало Платі було 12 років він зазнав м’язової травми за кілька днів до старту важливого турніру. Лікарі констатували розрив м’язу, отже юнак не мав взяти участі у змаганнях. Проти такої несправедливості була сеньйора Моніка. Матір взялася за лікування сина - цілий ранок він топив червону цеглу і прикладав її до хворого місця разом із лікарськими травами. Медики були здивовані його швидким одужанням. Гонсало Плата зіграв на турнірі та став найкращим бомбардиром і гравцем змагань. Ще у дитинстві Гонсало прозвали «Ель Діабло» за спритність і неймовірне вміння обігрувати кількох опонентів одразу. Авжеж, його порівнювали з Мессі, але він відмовив Барселоні аби у 18 років опинитися у Спортінгу. З лісабонцями Плата став чемпіоном Португалії та володарем Кубка португальської ліги, однак найбільш вражаючими були його успіхи в збірній. З командою до 20 років Гонсало Плата, вперше в історії еквадорського футболу, став чемпіоном Південної Америки. За дорослу збірну він забивав на Копа Америка та був одним із головних героїв на шляху Еквадору на чемпіонат світу в Катарі. «Еквадорський Мессі» має усі якості необхідні сучасному вінгеру: стартову швидкість, спритність, дриблінг і контроль м’яча. Він вправно грає обома ногами. Але, найголовніше, Плата має скромність яку він не зрадив із часів дитинства. Тому він вирішив піти за мрією - змінити єврокубки зі Спортингом на Сегунду з Вальядолідом. Вирішальним фактором стала персона президента Пусели - еквадорець називає Роналдо кумиром свого дитинства. На Різдво Гонсало Плата завжди повертається до рідного міста та розвозить іграшки та їжу дітям із району де він виріс. «Ви ніколи не повинні забувати своє коріння, звідки ви родом», - пояснює футболіст. До речі, зі своєї першої зарплати у професійному футболі він купив матері новий будинок. У ньому на полиці біля телевізора, де сім’я Плато дивиться матчі свого Гонсало, стоїть особлива нагорода. Він здобув її на тому самому турнірі для дванадцятирічних. Безперечно, сьогодні той телевізор у Ґуаякілі знову показуватиме гру Ель Діабло. Але цього разу це буде матч чемпіонату світу участі в якому Плата має завдячувати власним таланту та працездатності, а також маминій турботі.

У мене в руках колекційна річ з обмеженим накладом і безцінний артефакт для всіх поціновувачів українського футболу. 📰 Згадайте, де ви були 20 років тому? Автор цих рядків ще був школярем і нестримно радів перемозі у матчі зі Швейцарією та щиро захоплювався нечуваною зухвалістю під час першого результативного удару в тій серії пенальті. 🤫 На жаль, та участь у німецькому чемпіонаті світу досі залишається для збірної України першою та єдиною на планетарному рівні. З вірою в краще та з непереборною ностальгією коментатори, журналісти, блогери та лідери думок взялися за те, аби пригадати ті щасливі моменти з 2006-ого. Зрештою, памʼять про ті славні часи має стати підґрунтям для нових досягнень. ✍🏻 Ця ініціатива стала можливою завдяки УАФ та за підтримки бренду «Львівське». Придбати колекційну газету «Наші гоооловні моменти» вже можна у магазинах Сільпо та у фан-шопі УАФ. Усі кошти, виручені з продажів, будуть спрямовані на психологічну та фізичну реабілітацію від проєкту УАФ «Ліга Дужих». 🦾

Статистика до якої ви не готові. У Ла Лізі сезону 2025/26 немає жодного гравця, який зробив би менше захисних дій за 90 хвилин, ніж Кільян Мбаппе. ЖОДНОГО. Більш того, з двадцяти найсильніших ліг за версією Опти, за тим же показником "захисні дії за 90 хвилин" Мбаппе з-поміж загалом 6044 футболістів ділить ОСТАННЄ МІСЦЕ з тридцятитрирічним нападником еквадорського Індепендьєнте, Карлосом Гонсалесом. Згадується як під час першого пришестя до Мадрида Жузе Моурінью звільняв Кріштіану Роналду від захисної роботи. Тренер пояснював це збереженням енергії гравця для того аби той міг більше працювати на атаку та забивати м'ячі. Це давало свій результат - Кріштіану ставав Пічічі, був найкращим бомбардиром сезону в Лізі чемпіонів, вигравав Золоту бутсу, але, найголовніше, Роналду з Моурінью протягом трьох років хоч і не взяли Лігу чемпіонів, зате виграли всі іспанські трофеї. В свою чергу Мбаппе за два роки у Мадриді вдруге стає найкращим бомбардиром Ла Ліги, виграє Золоту бутсу, але загальнокомандний успіх відсутній. Суперкубок УЄФА та Інтерконтинентальний кубок? Мізерно. Як і бути останнім у будь-якій метриці в порівнянні з футболістами не лише зі свого чемпіонату, але й з багатьох інших ліг. Робота в захисті - вимога сучасного футболу. Компенсувати її відсутність можна лише загальнокомандними успіхами, які випливають із особистих досягнень з протилежного від власних воріт боку поля. @la_gravesinha

Незалежно від того, яка команда сьогодні ввечері переможе у фіналі Ліги чемпіонів у Будапешті, іспанська тренерська школа вкотре буде у всіх на вустах. Включно із матчем Парі Сен-Жермен - Арсенал іспанські тренери приводили клуби до перемоги у КЄЧ/ЛЧ загалом 13 разів! Це повторення рекорду італійців. 🏆🏆🏆 Жузеп Гвардіола (двічі Барселона, Манчестер Сіті) 🏆🏆 Хосе Вільялонга (двічі Реал Мадрид) 🏆🏆 Мігель Муньйос (двічі Реал Мадрид) 🏆🏆 Вісенте дель Боске (двічі Реал Мадрид) 🏆🏆 Луїс Енріке (Барселона, Парі Сен-Жермен) 🏆 Рафаель Бенітес (Ліверпуль) Знову Луїс Енріке чи вперше Мікель Артета? Пропоную зʼясувати разом на Мегого. Початок студії перед фіналом Ліги чемпіонів 2026 о 17:45, стартовий свисток о 19:00. Працюємо разом з Олександром Новаком. Почуємося! @la_gravesinha

Cinco 🖐🏻 🏆🏆🏆🏆🏆 @la_gravesinha

Він виводив Вільярреал з Сегунди до Прімери, а потім і до Ліги чемпіонів, вигравав Кубок Короля з Валенсією, фінішував у горішній частині таблиці Ла Ліги зі скромними Расінгом і Рекреатіво, однак його робота із Севільєю не склалася зовсім. Марселіно почав у Севільї з десяти турів Ла Ліги без поразок, але вилетів з Ліги Європи (!) у кваліфікації. Загалом астурієць протримався біля керма андалусійського клубу 27 матчів і був звільнений посеред сезону 2011/12. Це була не його команда. За аналогією, так само з гіркотою та острахом, згадує свій період у Вільярреалі Луїс Гарсія Пласа. Він очолював Жовту субмарину заледве 50 днів. За дев'ять матчів він виграв лише один - дебютний. спартак москва програв Вілярреалу у Лізі Європи, а потім сталися п'ять нічиїх і три поразки. Після вщент програного дербі на Местальї мадридця попросили на вихід. Схоже, Луїс Гарсія створений для менших команд Ла Ліги. Погодьтеся, його робота у Леванте, Мальорці та Алавесі була видатною. Тепер він працює із Севільєю, яка, схоже, теж із гіганта перетворюється на той-таки менший клуб у загальноіспанському сенсі. Сьогодні Марселіно та Луїс Гарсія зустрінуться з клубами у яких вони були не на своєму місці та з якими пережили відверті невдачі. Пропоную переглянути цю подію разом о 20:00 на MEGOGO Футбол Третій. @la_gravesinha

30 травня. Будапешт. @la_gravesinha

Лютий 2020 року. Реал Сосьєдад на Аноеті протистоїть сенсаційному Мірандесу у півфіналі Кубка Короля. Оминувши непоступливих представників Сегунди баски здобудуть у Севільї перший трофей за 34 роки. На фото ви бачите святкування голу Мікеля Оярсабаля. Мартін Едегор, Начо Монреаль - лідери тодішнього Ла Реала. Разом з ними у сірій манішці святкує болбой на імʼя Пабло Марін. Шість років потому цей вихованець академії Реала Сосьєдад своїм впевненим ударом у серії післяматчевих пенальті принесе Чурі Урдін четвертий у історії Кубок Іспанії. Краса футболу, як вона є. @la_gravesinha

Райо Вальєкано - 17 клуб з Іспанії, який вийшов до півфіналу єврокубків. Решта звитяжців: Алавес, Атлетик, Атлетико, Барселона, Бетіс, Валенсія, Вільярреал, Депортіво, Еспаньйол, Мальорка, Осасуна, Реал Мадрид, Реал Сосьєдад, Сарагоса, Севілья, Сельта. 💪🏻🇪🇸 @la_gravesinha