Києво-Печерський розспів

Джерело: Пост на Facebook Олександра Тарасенка. "Анонсую чудову подію! 15 серпня о 9:00 в Успенському соборі Києво-Печерської лаври в день престольного свята обителі, святкуватимемо її 975-річчя! В цей «нареченний і святий день» за урочистим богослужінням звучатиме РОЗСПІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ - особливо піднесений і урочистий спів, який сьогодні не часто можна почути… Співатимуть чудові хори: Хор Києво-Печерської лаври, регент - Єлизавета Лисаченко; Хор Заслуженого академічного ансамблю Збройних Сил Укаїни, диригент - Тіберій Яцкулинець. Хор Академічного ансамблю Державної прикордонної служби України, диригент - Дмитро Піц. Зведеними хорами матиму честь і особливу радість продиригувати я. Це, в першу чергу, духовна подія національного масштабу, але водночас і непересічна художня акція! Запрошуємо до спільної молитви в цей святий день!"

Працюючи водночас у одній статті над нотними джерелами 18-го століття, а у іншій - над нотними джерелами 20-го століття, зіштовхнувся з однією неочевидною проблемою: Подекуди джерела 20-го століття можуть бути вразливішими, аніж джерела 18-го та початку 19-го століття, і зберігатися гірше, аніж останні. Це пов'язане з низкою причин: якість паперу, яка через масовість стала в середньому значно гіршою, аніж раніше;, технологією виготовлення паперу, типом чорнила/олівця, умовами зберігання та інтенсивністю використання. Крім того, важливою причиною є також людський фактор: матеріали 20-го століття видаються набагато менш цінними, аніж щось старе, особливо те, що створене до Першої Світової війни. Так само, може здаватися, що багатотиражні видання, на відміну від поодиноких пам'яток, не можуть зникнути - а, насправді, це стається доволі часто; так як унікальну пам'ятку одразу бачать як щось цінне, і створюють умови для її збереження, а щось тиражоване як раз психологічно може здаватися менш уразливим. Додатково до цього всього, в Україні це поглиблена проблема через часи СРСР та перших років незалежності. В цілому, ставлення до пам'яток у Радянський час було кардинально менш поважливе, аніж в імперські часи: утилітарний підхід до культурної спадщини, насаджений тоді, ми можемо бачити сьогодні навколо і в Україні. Виходить, що для дослідника ХХ століття є небезпека потрапити в пастку уявної близькості: нам здається, що джерело ще зовсім недавнє, а тому воно нікуди не подінеться. Насправді частина таких джерел уже зараз перебуває під загрозою фізичної втрати або поступового зникнення з обігу. І я писав, наприклад, про те, як саме були втрачені нотні лаврські джерела - якщо лаврські сподвижники ХХ-го століття берегли їх десятиліттями, то вже в наш час вони вже були втрачені, знаходячись у самій Лаврі, в бібліотеці. Чим масовішим і буденнішим здавалося джерело, тим менше стимулів могло бути його зберігати - і сьогодні ми бачимо такий підхід навколо. І такий підхід варто змінювати. А як саме - то вже справа кожного.

#Записи 15. У день свята Почаївської Ікони Божої матері (за старим стилем) дуже доречно, як мені здається, згадати про те, що Почаївська Лавра також є і була важливим центром церковного співу. Варто згадати, що саме Почаїв став другим центром українського нотодрукування після Львова, і в Почаєві було надруковано Нотолінійний Ірмологіон 1775-го року (він кілька разів перевидавався пізніше). Серед 9 дисків із записами хору, якщо не брати стабільні дві третини російського репертуару, все-таки важливу частину складають піснеспіви монастирських наспівів. В першу чергу важливими для Почаївської Лаври є піснеспіви наспіву Почаївського, зокрема, сьогоднішній тропар "Пред Святою Твоєю Іконою, Владичице", "Блажен муж", "Под Твою Милость", "Непроходимая Врата" т. і. (всі ці піснеспіви присутні в альбомі "Акафіст на розспів Іконі Почаївській"). Важливою частиною почаївської традиції є також виконання колядок, розповсюджених на Волині і Поділлі, пасхальних піснеспівів у почаївській гармонізації, а також різноманітних духовних пісень і кантів - продовження традиції такого співу у обителі, яка випустила "Почаївський Богогласник". Але, окрім того, у виконанні хорів Почаївської Лаври є багато аудіозаписів Києво-Печерського наспіву. Зокрема, вони присутні у альбомах "Богослужбові Пісноспіви Святої Трійці та Успіння Богородиці" та "Днесь Лікує Твоя Лавра". Унікальні традиції співу на Успіння Пресвятої Богоматері притаманні не тільки Києво-Печерській Лаврі, але і двом іншим Лаврам (із 5 українських та 3 православних) - Успенській та Святогірській, названих на честь цього видатного свята.

Михайло Семенович Старець сивий, бас красивий, Божий раб щасливий, Проспівав десятки років На Господній ниві. Кожен ранок він на службу Поспішає з дому, Щоб завзяття передати Й мені, молодому. Автор вірша: Ієромонах Панфутій (Мусієнко). У збірці 2014-го року "Блаженний день у Києво-Печерській Лаврі", ієромонах Панфутій присвятив цілий розділ лаврським клірошанам, серед них - Михайлу Семеновичу Литвиненку. Литвиненко, зокрема, здобув визнання як керівник митрополичого хору УПЦ - Володимирського кафедрального собору (1975—1992) та Києво-Печерської Лаври (1992—2008). В останні роки співав на крилосі у братському хорі Лаври. Окрім того, архимандрит Панфутій присвятив вірші монахам з правого та лівого кліросу, зокрема архимандритам Полікарпу (Линенку), Антонію (Новицькому) та іншим. Більшість із них досі трудяться на молитовній ниві, щодня правлячи служби у двох "надлаврських храмах" УПЦ - Сергія Радонезького та Агапіта Печерського - а також у храмі "Всіх скорботних Радости" на території Нижньої Лаври. В моїй майбутній дисертації важливою частиною дослідження Києво-Печерського наспіву є факт того, що саме братський хор КПЛ є носієм канонічної та автентичної традиції лаврського співу та уставу, яка формувалася з 1988-го року. У монахів Києво-Печерський наспів звучить, фактично, кожного дня; тим часом, як у інших хорах Києво-Печерські піснеспіви складають лише певну частину репертуару - меншу чи більшу. Тому, з наукової точки зору, на середовище монахів треба дивитися ніби на певне "фольклорне" середовище, яке консервативне за своєю суттю. У 1990-х роках було зроблено величезну роботу по відновленню та збереженню того, що було передано з Лаври минулих років - і саме в такому вигляді Лаврський спів продовжує функціонувати як жива традиція і по сьогоднішній день.

Програма буде така: 20.08.26 1. Тарасенко Назарій, регент київського храму Кирила та Афанасія єпископів Олександрійських ПЦУ, хоровий та оперно-симфонічний диригент, доктор філософії (Мистецтво): «Практичне хорознавство. Робота над елементами хорової звучності на прикладі поширених гармонізацій обіходних розспівів Літургії». 2. Архімандрит Полікарп (Линенко) - регент та уставник Києво-Печерської лаври УПЦ: «Алилуарій та Кіноніки розспіву Києво-Печерської лаври. Виконавські особливості та традиція». 21.08.26 3. Отець Іван Гичун - протоієрей, старший священник Спасо-Преображенського собору м. Києва ПЦУ, регент аматорського хору собору, кандидат богослівʼя: «Аматорський церковний хор - співочий голос парафії. Як створити на парафії аматорський хор з нуля». 4. Презентація нових видань протод. Олександра Тарасенка «Піснеспіви Всенічної» та «Піснеспіви Літургії обиходних розспівів».

📣Відкриваємо реєстрацію на Всеукраїнську православну співанку 2.0 🎶 20–21 серпня 2026 року 📍 с. Мощун (Київська область), територія «Пущі-Лісної» ГО «Софійське братство» та Всеукраїнське хорове товариство ім. Миколи Леонтовича за підтримки Центру гуманітарного діалогу (HD) запрошують регентів, церковних співаків, диригентів і всіх, хто прагне глибше пізнати традицію православного богослужбового співу, на щорічну зустріч! Спікери цьогорічної події: 🎼 Назарій Тарасенко — регент, хоровий та оперно-симфонічний диригент, доктор філософії (мистецтво), ПЦУ 🎼 Архімандрит Полікарп (Линенко) — регент та уставник Києво-Печерської лаври, УПЦ 🎼 Протоієрей Іван Гичун — старший священник Спасо-Преображенського собору м. Києва, регент аматорського хору, кандидат богослів'я, ПЦУ 🎼 Протодиякон Олександр Тарасенко — диригент, регент, композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв України, хормейстер Національної опери України, ПЦУ. Участь лише офлайн. ✅ Організатори забезпечують проживання та харчування учасників. ⚠️ Кількість місць обмежена. Реєстрацію буде закрито одразу після того, як буде сформовано групу учасників. 🔗 Реєстрація: https://forms.gle/VcFECAeQVptnt73Q9

Я вже писав про те, що у загальний доступ викладено 3-й та 4-й томи серії видань "Духовна музика Розстріляного Відродження". Так от, сьогодні (28 червня) о 17-й годині відбудеться онлайн-презентація 3-го тому, Повне зібрання духовних творів Порфирія Демуцького. Я був впевнений, що написав про онлайн-презентацію, але сьогодні зрозумів, що, на жаль, в Телеграмі я це зробити забув. Тому сподіваюсь, що хоч і за такий короткий час, але хтось зацікавиться цією подією. Посилання на подію у Facebook. Посилання на зустріч у Zoom.

#Ноти 15. Ноти українського композитора Василя Петрушевського розпорошені по Інтернету, і я поки що не збираюся їх шукати по усіх усюдах. Але деякі речі все ж у мене є, і я хотів би ними поділитися. Два невеликих збірника обробок Київського розспіву: Літургія та Всенічне бдіння. Як би я не хотів вказувати російські джерела, але через свої професійні стандарти я все одно вказуватиму ті джерела, звідки МНОЮ ці ноти були узяті. 1. Літургія взята звідси (звідки вона у них, не знаю). 2. Всенічне бдіння взяте звідси. 3. Окрім того, гарна підбірка піснеспівів В. Петрушевського є на сайті "Азбука веры". 4. Трошки менша підбірка на сайті "Наша парафія". Посилання 2 та 3 варто відкривати у країнах Європи чи з ВПН-ом. Але краще не заходьте на російські сайти та використовуйте українське.

Чесно, один з небагатьох нормальних постів, який я прочитав за весь цей час - не від християнина. Але більш християнський, ніж те, що я зараз читаю в УПЦ до ПЦУ та в ПЦУ до УПЦ по відношенню одне до одного. Але дощ дійсно почався вже трохи після прильоту.…

Чесно, один з небагатьох нормальних постів, який я прочитав за весь цей час - не від християнина. Але більш християнський, ніж те, що я зараз читаю в УПЦ до ПЦУ та в ПЦУ до УПЦ по відношенню одне до одного. Але дощ дійсно почався вже трохи після прильоту. Допомагає тим, хто гасить пожежу. Сподіваюсь, що це врятує Успенський собор, і сподіваюсь, що "Небесі подобна" церква не постраждала так, як ми боїмося.

#ЛавраЗараз

Віталій Кличко: Загоряння на території Києво-Печерської Лаври Пожежа на даху Успенського собору.

Серія статей "Багатство змінних піснеспівів", №1. Важливо для церковного співця розуміти, що всі піснеспіви можна поділити на змінні та незмінні. До незмінних входять ті, які завжди - або майже завжди - стоять на своєму місці у певній службі. На Вечірні це Передпочатковий псалом, Блажен Муж, Світе Тихий, Нині отпущаєши та ін.; на Утрені - Полиєлей, Величит душа моя Господа, Велике Славослов'я та ін.; на Літургії - Трисвяте, Херувимська, Символ Віри, Милість Миру, Отче Наш - та ін. Зазвичай, хору дуже зручно їх співати, тому що не треба думати про устав та гласи, стоїш собі, читаєш ноти, і співаєш в своє задоволення. Але от змінні піснеспіви - це ті, які або співаються раз-кілька разів на рік, тому що підв'язані до певного свята, або раз на вісім тижнів - тому що підв'язані до Октоїха. Коли я починав співати, мені достатньо було тикнути на текст і сказати: "співай", і у першому хорі ми співали або по нотах, або на четвертий тропарний/шостий стихирний глас. Я зрозумів, що є своєрідна модель, "трафарет", за якою ти якимось чином - скоріше, підсвідомо - маєш співати нові і нові слова. Але тоді для мене все було простіше, тому що хор не сильно парився щодо виконання гласів. Але коли я прийшов в Іонинський, дуже складно було мені в 17 років зрозуміти, що взагалі відбувається. Довго-довго розбираючись, я нарешті допетрав, що є різні жанри піснеспівів, і є кілька груп, в які ці жанри групуються - і для цих груп придумали кожній по вісім гласів. Я розібрався, що існують наспіви стихирні, тропарні. Якось воно все в систему вкладалося, але далі я став ходити на більше служб, і довелося розширити мою систему. І оцих моделей-"трафаретів" тепер було не 2, а помітно більше. Через рік я нарешті зрозумів, що, по-перше, варто відрізняти ще більше типів таких наспівів, по-друге - варто розрізняти Обиходні наспіви (які співаються в більшості храмів) і Лаврські. Працюючи з о. Спиридоном, тоді - у 2021-22 році - я спробував написати доволі докладний посібник саме по цим наспівам змінних піснеспівів. І отам я вже нарешті для себе роз'яснив - і хотів для інших - що існує різниця між Обиходними і Лаврськими наспівами. І якщо в Обиходному є наспіви 8-ми гласів для стихир, тропарів, прокименів та ірмосів - то в Лаврі все те саме, але іще є п'ятий тип - для тропарів на каноні. Ну, і ірмологічний наспів у Лаврі вживався рідко - більше все-таки співали по нотах, тому що в Києво-Печерському розспіві кожен ірмос, фактично, унікальний за мелодикою. Ну, і окремо ще були подобні. Також різні в Обиході і в Лаврі, і в деяких інших системах наспівів чи окремих наспівах. Це - також моделі-"трафарети", помітно складніші за звичайні, наприклад, стихирні наспіви. Це мистецтво нині дуже рідкісне, досі вміють на подобен співати монаші хори в Лаврі, в Іонинському монастирі, в інших обителях, але у світських співаків це зазвичай викликає значні складнощі. Втім, для співака, регента чи дослідника це мистецтво - необхідна ланка у підвищенні компетенції, яку рано чи пізно доведеться гризти. Колись я розписав собі таку загальну систематизацію, яка відома, в тому чи іншому вигляді, будь-якому досвідченому співцю та регенту. Слава Богу, що знайшлися добрі люди, які мені терпляче пояснювали всю цю ситуацію і відповідали на питання. Але Ви мене знаєте, мені цієї складності недостатньо - особливо після того всього, що я надивився у Ірмологіонах, збірниках, записах... Тому раджу готуватися, що я подекуди - раз на пару місяців, звісно, на частіше мене не вистачить - буду бомбардувати Вас такими статейками.

За І. Гарднером у сучасній російській науці про церковний спів прийнято розрізняти поняття "наспів" та "розспів". Перший випадок застосовують до певних стилів чи традицій, в яких може існувати певна кількість піснеспівів - іноді 1, іноді - 5, іноді - кілька десятків; але саме слово "розспів" зазвичай вживають до повноцінних систем, якими можна заспівати всю або майже всю частину річного добового кола. В українській науці про спів - принаймні, у київській школі теоретиків - цей момент є спрощеним. Нині, під час праці над своєю дисертацією, я схиляюся до використання терміну "наспів", тому що він прибирає цю складову, і правильно робить. По факту, всі ті системи, які зазвичай називалися розспівом - Київський, Грецький, Болгарський, Придворний/Обиходний - в більшості випадків не мисляться як повноцінні системи, і ніхто не хоче виконувати тільки піснеспіви Київського, Болгарського чи Придворного розспівів; тому й сенсу так триматися за термін "розспів", надавати йому духовної складової - я особливо не бачу. Можливо, це має якийсь сенс для опису всієї цієї канітєлі у Московії 16-17-го століття, з усілякими Строчними, Демественними, Столповими, Великими та Малими-знаменними розспівами, до яких примішуються усілякі Валаамські та Соловецькі традиції, але для українського співу це просто зайвий клопіт Колись я назвав канал "розспівом", і тоді я цим хотів довести думку одного з моїх наставників - отця Спиридона (Письменного) про те, що Києво-Печерський спів варто називати саме "розспівом". І якщо використовувати обидва терміни - це абсолютно справедливо; тому що Києво-Печерський спів дійсно є системою, здатною функціонувати цілий рік, у більшості служб і застосовно до всіх жанрів. Так як більшість церковних співаків знає саме цю термінологію, я вважаю за потрібне залишити "розспів" у назві. Тому що для більшості співаків це звучить солідно, так люди розуміють, що Києво-Печерський спів - це не якісь там кілька десятків піснеспівів, а повноцінна самостійна система. Але Ви тепер знаєте, чому я та інші теоретики можуть схилятися до іншої думки, і чому це не помилка а усвідомлена стратегія.

Запис Задостойника Трійці 1911-го року.

Всіх вітаю зі святом Трійці! Пізнати Трійцю людині неможливо. Але намагатися - потрібно.

#Записи 14 Серед аудіозаписів чоловічого хорового ансамблю "Боян" у різні роки можна знайти виконання Києво-Печерських піснеспівів. Мені поки що не вдалося детальніше дізнатися, чи було записано більше піснеспівів, чи це всі, які є, але на сторінках ресурсу "Наша парафія" можна знайти записи "Блажен муж", "Благослови, душе моя, Господа", "Приідіте, поклонімся", "Господи, воззвах к Тебі", "Буди ім’я Господнє благословенно" та Воскресного тропаря 1-го гласу. Перші два піснеспіви - у альбомі "Слов’янська православна хорова скарбниця" 1997-го року запису, інші 4 - у альбомі "Всенічна" 1999-го року запису. Одразу скажу, що мені не подобається подібна інтерпретація Києво-Печерського співу у стилі бароково-класицистичних концертів. Виконавці тоді повичитували, що "Києво-печерський спів - це партесний спів", а "Партеси - це бароко" - і почали виконувати їх в стилі Бахівсько-Генделівських хвалебних хорових номерів з їхніх кантат та ораторій. Будь-яка інтерпретація, звісно, має право на існування - але не всяка інтерпретація буде відповідною, і тим паче, канонічною. У Києво-Печерського розспіву є свій власний стиль виконання, і якщо його не розуміти - то найкраще, на мій погляд, його виконувати ближче до академізованої народної пісні, аніж до бароко. Втім, цінність записів ансамблю "Боян" у керуванні Богдана Антківа полягає, по-перше, у дуже високій якості виконання - хай і недоцільної інтерпретації; по-друге, у використанні т. зв. київського ізводу. На даний момент - це єдині відомі мені аудіозаписи виконання Києво-Печерського розспіву київським ізводом.